ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 19.04.2019
Просмотров: 594
Скачиваний: 1
Метод імпровізації – застосовується з метою спонукання учня до творчої діяльності,активізації його творчих схильностей,здатності не тільки відтворити, а й виявити спроможності до власних творчих знахідок.
Метод створення художніх образів (Г. Падалка) - зaлучення учнів до створення нового в мистецтві.
Метод створення композицій (Д. Кабалевський, Л. Горюнова) - об'єднання різних форм спілкування учнів з музикою при виконанні одного твору.
Метод роздумів про музику (Д. Кабалевський) - особистісне, творче індивідуальне привласнення учнями духовних цінностей.
Метод запобігання вперед і повернення назад (Д. Кабалевський) або метод перспективи і ретроспективи (Е. Абдуллін) зв'язки між темами програми, формуючи цілісне уявлення про музику у школярів.
Метод музичного узагальнення (Е. Абдуллін) засвоєння дітьми ключових знань про музику.
Метод емоційної драматургії (Д. Кабалевський, Л. Предтеченская, Е. Абдуллін) - спрямований на активізацію емоційногo ставлення школярів до музики.
Метод створення художнього контексту (Л. Горюнова) - спрямований на розвиток музичної культури школярів через «виходи» за межі
Метод «створення вже створеного» (В. Усачова, Л. Школяр) вимагає: самостійності в добуванні і присвоєнні
13. Основні принципи навчання музики у школі (Б. Асаф’єв, Н. Гродзенська, С. Шацький, В. Шацька, О. Апраксіна, Д. Кабалевський)
Засновник радянської музичної педагогіки Б.Асаф’єв основними принципами навчання музики в школі вважав: 1) контраст у музиці та музичному вихованні; 2) художність (збагачення музичної свідомості); 3) імпровізацію.
Пізніше Н.Гродзенська акцентувала увагу на розвитку музичного сприйняття учнів, в основі якого є єдність виконавської та музично-пізнавальної діяльності, взаємозв’язок різних форм роботи, розвиток музичних асоціацій. Однією з перших у вітчизняній музичній педагогіці вона висунула тезу про комплексність масової музичної освіти.
За С.Шацьким у центрі музичної освіти мають бути такі положення: 1) ключовими позиціями виховного процесу є фізична праця, розумова діяльність, мистецтво та гра; 2) виховання дітей має відбуватися у соціальному середовищі; 3) в основі керівництва школою має бути принцип демократизму; 4) учитель має бути не тільки організатором шкільного процесу, а й організатором життя дитини; 5) ядром, що організує шкільне життя, є естетичне виховання, яке охоплює світ прекрасного
В. Шацька проголосила такі тези: ознайомлення учнів з кращими зразками музичної творчості - основа ідейного та морального виховання, формування музичного смаку; емоційний відгук на музику формується разом із розвитком спеціальних музичних здібностей; першою умовою розвитку цих здібностей є правильний відбір музичних творів.
О.Апраксіна. комплексний підхід до навчання та розвитку, коли без оволодіння навичками музикування неможливе повноцінне засвоєння естетичних критеріїв музики.
Д.Кабалевський вважав, що без перегляду основних принципів викладання музики, без значного розширення змісту та завдань уроків школа не може виконувати тих вимог, які висуває до неї життя.
14. Принципи музичного навчання і виховання, які сприяють кращому засвоєнню знань і розумовому розвитку учнів
- принцип систематичного та послідовного навчання – це те спільне, що пов’язує музичну педагогіку з іншими видами навчання, оскільки не можна оволодіти предметом навчання, якщо вивчати його нерегулярно. Заняття мають бути регулярними, викладати предмет потрібно послідовно, згідно з логікою розвитку даного предмета. Цей дидактичний принцип включає такі вимоги, як пов’язування незнайомого матеріалу зі знайомим; викладення від простого до складного, з підведенням до необхідних узагальнень.
- принцип усвідомленого засвоєння знань - антипод авторитарних методик викладання, наслідування поведінки педагога та бездумного тренування, за формулою “чим більше, тим краще”. Цей принцип потребує від учня вмінь самостійно розібратися в загальній і спеціальній музичній термінології, у структурі та змісті твору, що виконується.
- принцип міцності знань - це послідовне накопичення музичних знань і вмінь, що потребує ретельного опрацювання кожного твору та виконавських навичок для хорошої підготовки до виступу на концерті чи до іспиту.
- принцип доступності навчання - передбачає урахування вікових особливостей учнів. Проте музичний розвиток відрізняється від загального тим, що він не так жорстко пов’язаний із віковими нормами.
- принцип наочності навчання - є зовнішньою опорою внутрішніх дій, що їх реалізує дитина під керівництвом вчителя в процесі оволодіння знаннями. У музичній педагогіці використовуються два основних види наочності: показ (ілюстрація) та пояснення.
- принцип індивідуального підходу - в музичній педагогіці посідає перше місце, тому що він пов’язаний із завданням розвитку властивих для кожного учня рис та особливостей, які становлять творчу музичну індивідуальність.
принцип активності - висувається як ознака провідної ролі педагога в музичному розвитку та як потреба в активній діяльності учнів на всіх стадіях навчального процесу.
- принцип єдності виховання, освіти і розвитку - реалізується в процесі засвоєння художніх стилів через усвідомлення художньо-естетичного, морального, духовного потенціалу музичного твору.
- принцип зв΄язку навчання з життям - Д.Кабалевського. внутрішній, творчий і життєвий зв΄язок існує між всіма мистецтвами, адже мистецтва виникають не на порожньому місці, не з одного лише випадкового уявлення їхніх творців.
15. Система музично-ритмічного виховання Еміля Жак-Далькроза.
Методична система Еміля Жак-Далькроза (1865-1950)[[1]] в основі музичного навчання передбачає триєдність музики, слова і руху як засобу формування особистості. В основі його системи був метод евритміки (зв’язок музики з рухом), що давало змогу виконати основне завдання – навчити дітей рухатися у характері музики, відображуючи її темпові, динамічні та метро-ритмічні особливості. Іншими складовими системи Жак-Далькроза є сольфеджіо та імпровізація, які реалізовувалися на більш високому (професійному) рівні музичного навчання.
16. Педагогічна концепція і методична система музичного виховання Карла Орфа.
Методична система Карла Орфа (1895-1952) – викладена у відомому методичному посібнику „Шульверк” („Schulwerk”). Назва походить від двох німецьких слів – „[шулен]” – навчати та „[веркен]” – діяти. В основі його системи принцип елементарного музикування з використанням різних відів музично-сценічної діяльності Сконструйований ним спеціальний інструментарій, що використовувався на уроках музики став основним методичним засобом реалізації його музично-педагогічної системи.
17. Музично-виховна система Золтана Кодая.
відомий як композитор, фольклорист, педагог та громадський діяч. Він закликав ліквідувати музичну неграмотність широких народних мас, прагнув навчити всіх людей розуміти та любити музику. він вважав за необхідне використовувати ресурси школи й аматорських колективів, особливо хорових. 1.тільки практика музикування можуть стати основою музичного виховання, здатною привести до справжнього відчуття та розуміння музики; 2.єдиним "інструментом" для музикування, що доступний кожному, є людський голос; 3.тільки колективний спів, тобто хор, сприятиме загальному музикуванню, спільному музичному хвилюванню та відчуттю людської спільності: 4.ніщо інше, крім співу, не може розвинути відносний звуковисотний слух, який є фундаментом музикальності. Для виховання висококультурної людини, на думку З.Кодая, необхідні три складові виховання: традиція, смак, духовна цілісність.
Методична система Золтана Кодая (1882-1967) полягає у застосуванні хорового співу як головного виду діяльності в музичному вихованні. „Метод Кодая” передбачає виховання в учнів почуття ладу, ладового мислення за допомогою різних вправ розвитку звуковисотного слуху. Для цього в його системі широко пропонується використання відносної (ладової) сольмізації.
18. Методична система музичного навчання Бориса Тричкова.
Методична система болгарського композитора, музиканта та педагога Бориса Трічкова (1881-1944) - "Східці", в основі якої лежить концепція "свідомого нотного співу": іншими словами у дітей за допомогою цієї системи формувались музична координація між слухом і голосом, розвиток тонального чуття, почуття ритму, любові до музики та бажання співати.
Метод «Столбіца» Бориса Тричкова – Болгарія. Система елементарних вправ, музично педагогічних ігор у розвитку різних видів музичного слуху та співочого голосу учнів. Свідомий нотний стан.
Особливістю болгарської національної методики музичної освіти і виховання є те, що для болгарських дітей необхідні дві основи – мелодичне тональне відчуття, що базується на народній пісні з її ладово-інтонаційними особливостями, і тональне відчуття західноєвропейської гами, яка повинна стати “технічною” основою навчання свідомого нотного співу.
Трічков називає свій метод “Столбіца” (“драбина”) виходячи з положення, що кожен підхід, кожна форма роботи є новим, наступним моментом, новою сходинкою методу. В основі лежить принцип систематичності й послідовності, єдності аналізу і синтезу. Ці принципові положення Трічкова залишаються актуальними і сьогодні.
Поняття “Столбіца” має три значення: 1) гама, 2) наочність – зображення, 3) метод.
Великого значення Трічков надає музично-педагогічним іграм, як “Гра в учителя” (учень показує на сходинках ті самі вправи, які показував учитель), “Гра в піаніно” (“жива гама”), коли кожному учневі дається назва певного тону з гами.
Свідоме оволодіння гамою – це по суті аналітичний процес, у якому система елементарних вправ спрямована від цілісного уявлення про гаму до сприйняття окремого тону. З метою поглиблення участі “свідомості” і вироблення зв’язку між слуховим уявленням про тон та його назвою і позначенням Трічков уводить усний і письмовий диктант.
Елементи двоголосого співу рекомендується впроваджувати одночасно зі співом гами за допомогою сходинок (показ різних сходинок-звуків двома указками).
19. Педагогічні ідеї Б. В. Асаф’єва.
Б.В.Асаф’єв відстоював цілісний підхід до вивчення музики як „мистецтва інтонованого змісту”. Педагогічні ідеї академіка не отримали широкого залучення до теорії й практики, однак у них наявні певні раціональні моменти, які, на наш погляд, є перспективними для подальшого вивчення й впровадження у педагогічну практику.
Академік розглядав процес навчання музики як нерозривне поєднання теорії та практики. Акцент на уроках музики, на його думку, повинен ставитися не стільки на набуття теоретичних знань, скільки на розширення інтонаційно-образного багажу дитини, формування стійкого інтересу до музичного мистецтва як частини оточуючого життя. Головним, на думку Асаф’єва, є не стільки знання про музику, скільки занурення дітей до самої музики. Основна задача для нього – виховання музично розвиненої особистості, свідомого слухача музики. Усі ці проблеми залишаються актуальними і на сьогоднішній день.
Б.В.Асаф’єв наголошував на тому, що ефективність уроків музики залежить не стільки від програм та методик, скільки від особистості педагога, його педагогічної майстерності. Академік зазначав, що викладач музики повинен не лише досконало володіти своїм предметом, а й орієнтуватися в допоміжних дисциплінах; наголошував на важливості вивчення музичної літератури у процесі виховання.
У своїй педагогічній концепції Асаф’єв відстоював викладання музики не просто як шкільної дисципліни, а як живого образного мистецтва. Такий підхід до навчання музики вимагає особливих методів і розуміння методів навчання й виховання як єдиного цілого. Акцент Асаф’єв робив на організації власної творчої практики дітей. Радив використовувати такі методи, як метод емоційної драматургії, метод створення композиції та художнього контексту, запровадив принцип тотожності й контрасту. Позитивним моментом його педагогічної концепції є й те, що значну увагу Асаф’єв приділяв врахуванню музичних уподобань учнів під час навчання, розумів навчальний процес як процес радості.
Отже, вклад Асаф’єва у розвиток педагогічної музичної думки безперечно заслуговує на увагу та впровадження в систему сучасної музичної освіти.
20. Педагогічна концепція і методична система музичного виховання Д. Б. Кабалевського.
• Методична система Дмитра Кабалевського (1904-1987) започаткована у 1970-х роках у колишньому СРСР і втілена в навчальну програму „Музика” для загальноосвітніх шкіл колишнього Радянського союзу та деяких соціалістичних країн Європи. Основна (генеральна) тема програми – „Музика і життя”. Заняття музики були підпорядковані основним морально-естетичним принципам, спонукаючим дитину до почуття прекрасного. Основним методом програми є обговорення, роздуми про музику та музичні явища. Основним видом діяльності – слухання музики.
21. Провідні педагогічні ідеї сучасних українських науковців у галузі загальної музичної освіти ХХ – поч. ХХІ ст.
Провідні педагогічні ідеї сучасних українських науковців у галузі загальної музичної освіти ХХ – поч. ХХІ ст.
Вступ України до європейського освітнього простору суттєво вплинув на модернізацію вітчизняної музично-педагогічної освіти. На межі ХХ – ХХІ століть зявилисья нові концепції щодо організації загальної музичної освіти та художньо- естетичного виховання молоді,представникам яких стали Л.Хлєбнікова,Л.Масол.Людмила Олександрівна Хлєбнікова – відомий в україні та за її межами фахівець у галузі музичної освіти,яка суттєво вплинула на формування вітчизняної музично-педагогічної думки.Людмила Михайлівна Масол – провідний науковий співробітник лабораторії естетичного виховання. Інституту проблем виховання України ,фахівець в галузі мистецької освіти, головний редактор науково-методичного журналу «Мистецтво та освіта»,кандидат педагогічних наук,автор концепції художньо-естетичного виховання молоді. Під її керівництвом розроблено державні стандарти середньої освіти в галузі «Естетична культура(Мистецтво») де обґрунтовується зміст художньо-естетичної освіти школярів засобами вивчення музику та образотворчого мистецтва,а також хореографічного,театрального та екранних мистецтв. Під керівництвом Л.Масол створено нову навчальну програму інтегрованого курсу «Мистецтво» для 1-4 класів загльноовітніх закладів.
22. Педагогічні ідеї українських музикантів-педагогів кінця ХІХ – початку ХХ століття (М. Д. Леонтович, П. О. Козицький)
Леонтович. Володів методикою, завдяки якій за короткий термін міг створити музичний образ твору.
- методика рекомендацій по вокалу, - першокласників залучати до старшого хору, - навчальний підручник для дітей «Музична грамота», значення ритму в створенні музичного образу і як потрібно його розкривати (пропонує ритмічні вправи), - використовує колір, поєднує музикою з кольором (7 кольорів і 7 нот), - оркестрові колективи в школах, - постановка дитячих опер, - оволодіння муз.інструментами вчителям.