Розміри парт за ДСТ 11015-77

Номер парти	Зріст учня в см	Висота сидіння над підлогою в см	Висота заднього краю кришки сто- лу над підлогою
А Б В Г Д	До 130 131 – 145 146 – 160 161 – 175 Більше 175	30 34 38 42 46	52 58 64 70 76

Для розсаджування учнів за партами необхідно провести виміри зросту учнів. Це можна зробити за допомогою ростоміру, або спеціально приготовленої рейки з нанесеними лініями через кожні 10 см, починаючи з 110см. В проміжках між цими діленнями наносяться відповідні номери парт. Вимір зросту учня можна провести на твердій поверхні класної кімнати (двері, стіна). Їх по черзі ставлять спиною до ростоміру і зразу ж виміри показують відповідний номер парти.

Хід роботи

1. Дати гігієнічну оцінку розстановки меблів в аудиторії. Намалювати схему розміщення парт в класі.

2. Визначити конструктивні особливості парти за допомогою сантиметрової стрічки, транспортиру та лінійки:

* висоту сидіння, ширину сидіння;

* ширину кришки парти, глибину столу, кут нахилу;

3. Замалювати схематично парту, визначивши її конструктивні елементи: дистанцію спинки, дистанцію сидіння, диференцію столу парти, висоту сидіння.

4. Дати гігієнічну оцінку парти: її тип, забарвлення, наявність відкидної кришки.

5. Визначити номер парти і знайти по таблиці, якому зросту вона відповідає.

6. Провести гігієнічну характеристику класної дошки: розміри, матеріал, пофарбування, стан, висота розміщення, освітлення її.

7. Зробити висновки щодо гігієнічної оцінки обладнання класної кімнати.

Практична робота 3. Гігієнічна оцінка учбового процесу.

Мета: Навчити студентів давати гігієнічну оцінку учбовому процесу і розкладу уроків.

Організму дитини властива незавершеність розвитку важливих для навчання органів і функціональних систем: центральна нервова система, зоровий і слуховий аналізатори. Розумова діяльність, пов’язана з навчанням, відноситься до числа найбільш трудних для дітей.

Для усунення надмірної втоми і перевтоми учнів необхідно в школах застосовувати науково обґрунтовані навчальні навантаження. Основний критерій психогігієнічної оцінки навчального навантаження – це її відповідність функціональним можливостям організму учнів на кожному віковому етапі.

Правильно організоване навчання сприяє не тільки отриманню міцних знань, а і сприятливому росту і розвитку учнів. Організацію навчального процесу необхідно будувати з врахуванням фізіологічних принципів зміни працездатності дітей і підлітків. Перший період – період входження в роботу – характеризується поступовим зростанням працездатності, за яким іде період високої працездатності, після якого наступає період спаду працездатності. Підвищенні вимоги по навчальному навантаженню можна висувати після закінчення періоду входження в роботу (він продовжується до 45 – 50 хвилин). Поява початкових прикмет втоми свідчить про те, що закінчився період високої працездатності. В період інтенсивного спаду працездатності не можна вимагати виконання інтенсивних навантажень.

---

Гігієнічна оцінка організації навчального процесу передбачає вивчення навчального розпорядку, розкладу занять та організації проведення уроків. Визначають час початку занять в школі, тривалість уроків, перерв між ними та змінами, відповідність кількості уроків протягом року, тижня згідно з навчальним планом. Необхідно визначити відповідність розподілу та чергування предметів впродовж навчального дня, тижня, функціональним можливостям дітей з урахуванням особливостей фізіологічної кривої зміни працездатності учнів, вивчення ступеня складності уроків та характеру їх взаєморозташування.

Для визначення ступеня складності уроків використовують методику групування предметів за ступенем важкості ( 1-а група – математика, іноземна мова; 2-а група – хімія, фізика; 3-я група – рідна мова, історія, географія; 4-а група – природознавство, література; 5-а група – фізична культура, музика, праця).

Для гігієнічної оцінки розкладу уроків краще користуватися ранговою шкалою складності шкільних предметів:

1. Математика – 11 балів;

2. Іноземна мова – 10;

3. Фізика, хімія – 9;

4. Історія – 8;

5. Рідна мова, література – 7;

6. Природознавство, географія – 6;

7. Фізична культура, допризовна підготовка – 5;

8. Праця – 4;

9. Креслення – 3;

10. Малювання – 2;

11. Музика – 1.

Гігієнічна оцінка організації уроку передбачає дослідження умов його проведення, особливостей подання матеріалу, методики та наочності викладання, ступеня розвитку втоми учнів, проведення хронометражних спостережень за окремими елементами уроку.

Хід роботи.

1. Взяти розклад занять класу на тиждень

2. Провести аналіз розкладу уроків за день, тиждень.

3. Користуючись ранговою шкалою складності предметів, побудувати графіки розподілу навчального навантаження щоденно і за тиждень.

4. Дати гігієнічну оцінку розкладу уроків і рекомендації щодо його покращання.

5. Проаналізувати уроки по предметах, відмітивши тривалість уроку, складні елементи уроку і їх тривалість, методика викладання (активна, пасивна, наочність), час початку уроку, число уроків на день, тиждень.

Практична робота 4. Гігієнічна оцінка стану фізичного

розвитку учнів

Мета: Навчити студентів статистично обробляти отримані дані і оцінювати стан фізичного розвитку окремих дітей і колективів.

Стан здоров’я в дитячому і підлітковому віці визначає формування здоров’я людини в майбутньому. А.С.Макаренко наголошував на тому, що перше, що потрібно знати педагогу-вихователю – це стан здоров’я своїх вихованців. Великого значення турботі про здоров’я дітей надавав у своїй практичній діяльності В.О.Сухомлинський.

Фізичний розвиток дітей є одним з провідних показників здоров’я. На кожному віковому етапі він характеризується певною сукупністю морфологічних і функціональних показників організму. Ці показники залежать від генетично зумовлених особливостей обміну речовин (спадковість), а також умов життя і виховання дітей, поліпшуючи які можна цілеспрямовано впливати на фізичний розвиток.

---

Стан здоров’я і фізичний розвиток дітей оцінюють за результатами статистичного аналізу даних лікарських оглядів, які у загальноосвітніх школах повинні проводитися один раз на рік (вересень – грудень).

Мета огляду – визначення стану здоров’я, фізичного розвитку, функціональних можливостей, дієздатності кожної дитини для встановлення допустимих меж впливу тих чи інших факторів ( навчання, праця, спорт та інше).

Стан здоров’я і фізичний розвиток дітей оцінюють, визначаючи комплекс показників:

1. Морфологічні (зріст, маса тіла, обвід грудної клітки та ін..).

2. Фізіометричні (м’язова сила рук, ніг, станова сила, життєва ємність легенів).

3. Розвиток рухів (моторика).

4. Функціональний стан життєво важливих органів і систем.

5. Стан психічного здоров’я.

6. Динаміка працездатності при різних видах діяльності.

7. Пропуски занять у зв’язку з хворобою.

Фізичний розвиток школярів оцінюють за даними соматоскопічних, соматометричних та фізіометричних показників.

Соматоскопічні показники це – стан шкірних покривів та слизових оболонок, ступінь жировідкладення, характеристика опорно-рухового апарату, ознаки статевого дозрівання.

Соматометричні (антропометричні) показники це – зріст і маса тіла, обвід грудної клітини, голови, плеча, стегна.

Фізіометричні показники це – м’язова сила рук, ніг, станова сила, життєва ємність легень.

Частіше фізичний розвиток школярів вивчають тільки за антропометричними показниками, які визначаються при щорічних медичних оглядах. Оцінюють його шляхом зіставлення індивідуальних даних із середніми нормативними значеннями (стандартами фізичного розвитку) для кожної окремої віково-статевої групи населеного пункту, регіону, країни.

Оцінка фізичного розвитку методом сигмальних відхилень.

Метод сигнальних відхилень із графічним зображенням профілю фізичного розвитку передбачає порівняння кожної індивідуальної ознаки із середньою арифметичною величиною для цієї ознаки при певному віці і відповідної статі. Це дозволяє визначити її фактичне відхилення від нормативних значень. Потім діленням фактичного відхилення кожного показника на величину середнього квадратичного відхилення знаходять сигмальне відхилення, що дає інформацію про те, на яку величину сигм у більшу чи меншу сторону відрізняються показники конкретної дитини від середніх показників даного віково-статевого періоду.

Статистична обробка антропометричних показників

Ознайомившись з медичними картками учнів класу необхідно виписати основні антропометричні дані (зріст, маса тіла, обвід грудної клітки). Коли в медичній картці відсутні які-небудь показники фізичного розвитку, їх необхідно отримати шляхом відповідних вимірів.

Дані фізичного розвитку хлопців і дівчат заносять в окремі таблиці даних фізичного розвитку (таблиця 1).

---

Дані фізичного розвитку хлопців (дівчат) . .. класу ЗОШ № . . .

Таблиця 1

№ за/п	Прізвище, ім’я	Зріст	Маса тіла	Обвід грудної клітки

Для статистичної обробки показників необхідно побудувати таблицю 2.

В графу 1 таблиці 2 у низхідному чи висхідному порядку записати величини зросту, маси тіла чи обводу грудної клітки дітей класу (школи) і позначити її буквою «а». У графу 2 – кількість з однією величиною ознаки (р),визначивши в кінці графи n – загальну кількість випадків. У графу 3 – записують величину ap, яку визначають шляхом множення а на р, а в кінці графи – суму ар (∑ар). У графі 4 записують значення середньої величини, яку розраховують діленням ∑ар/n (n – це загальна кількість р). У графу 5 записують відхилення кожної варіанти від середньої арифметичної величини (а - М) і умовно позначають буквою d. У графі 6 кожне відхилення підносять до квадрату (d²). У графі 7 квадрат відхилення (d²) множать на частоту варіанти «р» (d²р). Середнє квадратичне відхилення «δ» від середньої величини визначають за формулою δ = √ ∑ d²р/n (Коли n менше 30, ∑d²р/n – 1).

Статистична обробка показників зросту дівчат (хлопців)

. . . . . класу ЗОШ №

Таблиця 2

Зріст а	р	ар	М=∑ар/n	d=a-M	d2	d2p	d|δ
1	2	3	4	5	6	7	8

Аналогічно розраховують дані маси тіла та обводу грудної клітки.

Для оцінки стану фізичного розвитку окремого учня необхідно знайти різницю між його показниками і відповідними середніми величинами стандарту даної статево-вікової групи, потім цю різницю по кожному показнику поділити на відповідне середньо-квадратичне відхилення стандарту. Таким чином , ми знайдемо на скільки сигм в меншу чи більшу сторону відрізняються показники фізичного розвитку окремого учня від стандартного показника.

Розрізняють такі ступені фізичного розвитку дітей:

6. середній – коли індивідуальні показники фізичного розвитку дитини відрізняються від віково-статевих стандартів (М) не більше ніж на одну сигму в більшу чи меншу сторону;

7. вище середнього – коли показники відрізняються від середніх в більшу сторону на величину від 1 до 2 сигм;

8. високий – коли показники відрізняються від середніх в більшу сторону від 2 до 3 сигм;

9. нижче середнього – коли показники відрізняються від середніх в меншу сторону від 1 до 2 сигм;

10. низький – коли показники відрізняються від середніх в меншу сторону на величину від 2 до 3 сигм.

Використовуючи дані статистичної обробки можна розрахувати розподіл дітей колективу у % за рівнем фізичного розвитку, порівнявши антропометричні дані кожної дитини колективу з стандартами фізичного розвитку. Маючи середні показники розвитку дітей школи, району, міста, країни можна оцінити стан фізичного розвитку як кожного учня так і колективу в порівнянні з середніми показниками міста, країни.

---

Характер фізичного розвитку індивідуума можна представити графічно у вигляді профілю фізичного розвитку (Таблиця 3), розрахувавши необхідні величини в порівнянні зі стандартами фізичного розвитку учнів району, області, країни.

Для побудови профілю фізичного розвитку на рівній відстані одна від одної проводять горизонтальні лінії по кількості отриманих ознак. Вертикальна лінія в центрі відповідає середній величині ознак (М). По обидва боки від неї проводять вертикальні лінії, що означають величини середніх квадратичних відхилень з позитивними значеннями вправо і з негативними – вліво. Одержані сигнальні відхилення дитини по ознаках позначають крапками на відповідній горизонтальній лінії. З’єднавши всі крапки лінією отримаємо профіль фізичного розвитку. Відхилення індивідуальних показників від середніх стандартних величин в межах одного середньоквадратичного відхилення в більшу чи меншу сторони вказує на нормальний (пропорційний) середній фізичний розвиток дитини.

Профіль фізичного розвитку учня

Таблиця 3

Показники фізичного розвитку	Сигмальні відхилення від середньої величини
	- 3δ -2δ -1δ М +1δ +2δ +3δ
Зріст стоячи
Маса тіла
Обвід грудної клітини

Маючи середні величини показників двох або більше однорідних статево – вікових груп і середньоквадратичні відхилення, можна розрахувати помилку середньої величини (m) за формулою m = ± δ/√n, а потім розрахувати достовірність різниці двох середніх величин, знайшовши критерій (t) за формулою t = М₁ – М₂/√m₁² – m₂². При t = 2 - імовірність різниці 95%, при t рівному 3 і більше – імовірність 99%. Так ми можемо порівняти фізичний розвиток двох колективів.

Коли маємо дані фізичного розвитку школярів з 1 по 12 класи, можна розрахувати вікову динаміку зміни показників фізичного розвитку.

Х і д р о б о т и

1. Провести визначення зросту, маси тіла і обводу грудної клітини учнів класу.

2. Занести дані фізичного розвитку дівчат і хлопців в окремі таблиці 1.

3. Провести статистичну обробку даних фізичного розвитку дівчат і хлопців (таблиця 2).

4. Визначити у % розподіл учнів класу за станом фізичного розвитку, порівнявши дані фізичного розвитку учнів класу з середніми показниками школи, міста, країни.

5. Побудувати профіль фізичного розвитку одного із учнів.

Практична робота 5. Оцінка адекватності харчування. Визначення енергетичної цінності денної пайки.

Мета: Ознайомити студентів з поняттям раціональне харчування і принципами побудови його. Навчити студентів розраховувати енергетичну цінність їжі.

---

Смотрите также файлы

• ЛЕКЦIЯ 8.doc

• ЛЕКЦIЯ.doc

• Педагогіка як наука має власний об.docx

• ЛЕКЦIЯ 1.doc

• ЛЕКЦIЯ 2.doc