ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 19.07.2019
Просмотров: 2475
Скачиваний: 1
1) дотримуватися вимог законодавства, статуту та правил внутрішнього розпорядку вищого навчального закладу;
2) виконувати вимоги з охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії, протипожежної безпеки, передбачені відповідними правилами та інструкціями;
3) виконувати вимоги освітньої (наукової) програми.
50) Форми соціально-правового захисту студентської молоді
1) забезпечення студентів житлом на час навчання; 2) студентські стипендії; 3) соціальне забезпечення студентів із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; 4) допомога у працевлаштуванні випускників ВНЗ; 5) матеріальна допомога студентам; 6) соціальна допомога студентам з проблемами здоров’я.
Відповідно до Закону України «Про вищу освіту» студент – особа, яка в установленому порядку зарахована до вищого навчального закладу і навчається за денною (очною), вечірньою або заочною, дистанційною формами навчання з метою здобуття певних освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівнів.
Соціальний захист студентства у ВНЗ України здійснюється за багатьма напрямами. Одним із головних з них є забезпечення студентів житлом (гуртожитком) на час навчання, особливо студентів, які не мають змоги проживати з сім’єю чи забезпечити себе власним житлом, або навчаються в містах, далеко від свого місця проживання.
Студенти вищих навчальних закладів мають право на отримання стипендій, призначених юридичними та фізичними особами, які направили їх на навчання, а також інших стипендій відповідно до законодавства. Виплата стипендій студентам ВНЗ є основою соціальної підтримки та захисту студентів, які навчають- ся за державним замовленням, а також є заохоченням до підвищення рівня своїх знань
Молодь, яка закінчила або припинила навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах, звільнилася із строкової військової або альтернативної (невійськової) служби (протягом шести місяців після закінчення або припинення навчання чи служби) і яка вперше приймається на роботу, належить до категорії громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню.
Студентське самоврядування – це самостійна громадська діяльність студентів, що реалізує функції управління вищим навчальним закладам, визнана Вченою Радою Університету, та здійснюється студентами відповідно до завдань. Сприяє максимальному виявленню і реалізації творчих здібностей особистості студента, формуванню його моральних якостей та відповідальності серед молоді.
Основними завданнями органів студентського самоврядування є:
-
забезпечення і захист прав та інтересів студентів, зокрема стосовно організації навчального процесу;
-
забезпечення виконання студентами своїх обов'язків;
-
сприяння навчальній, науковій та творчій діяльності студентів;
-
сприяння створенню відповідних умов для проживання і відпочинку студентів;
-
сприяння діяльності студентських гуртків, товариств, об'єднань, клубів за інтересами;
-
організація співробітництва зі студентами інших вищих навчальних закладів і молодіжними організаціями;
-
участь у вирішенні питань міжнародного обміну студентами;.
-
Безпосередня участь студентів у реалізації державної молодіжної політики.
51) Студентське самоврядування
Студентське самоврядування – це самостійна громадська діяльність студентів, що реалізує функції управління вищим навчальним закладам, визнана Вченою Радою Університету, та здійснюється студентами відповідно до завдань. Сприяє максимальному виявленню і реалізації творчих здібностей особистості студента, формуванню його моральних якостей та відповідальності серед молоді.
Метою діяльності Університетської Ради Студентів є забезпечення виконання студентами своїх обов'язків та захисту їх прав, сприяє гармонійному розвитку особистості студента, формуванню у нього навичок майбутнього організатора, керівника.
Діяльність органів Студентської ради направлена на удосконалення навчально-виховного процесу, підвищення якості навчання, захист соціально-економічних, творчих, духовних та інших інтересів студентства, зростання соціальної активності та відповідальності у студентської молоді.
Основними завданнями органів студентського самоврядування є:
-
забезпечення і захист прав та інтересів студентів, зокрема стосовно організації навчального процесу;
-
забезпечення виконання студентами своїх обов'язків;
-
сприяння навчальній, науковій та творчій діяльності студентів;
-
сприяння створенню відповідних умов для проживання і відпочинку студентів;
-
сприяння діяльності студентських гуртків, товариств, об'єднань, клубів за інтересами;
-
організація співробітництва зі студентами інших вищих навчальних закладів і молодіжними організаціями;
-
участь у вирішенні питань міжнародного обміну студентами;
-
сприяння проведенню серед студентів соціологічних досліджень.
-
Проведення роботи, спрямованої на підвищення свідомості студентів та їх вимогливості до рівня своїх знань, виховання дбайливого ставлення до майнового комплексу, патріотичне ставлення, до духу і традицій вузу;
-
Безпосередня участь студентів у реалізації державної молодіжної політики.
Основні питання, які розглядає Студентська рада:
-
внесення пропозицій щодо покращення організації навчального процесу;
-
проведення круглих столів, науково-практичних конференцій та семінарів, участь в організації всеукраїнських предметних олімпіад для студентів, організація акцій з питань організації студентського побуту та соціальної адаптації, попередження протиправних дій та профілактики груп ризику серед студентської молоді;
-
пошук нових шляхів організації студентського дозвілля, що відповідають вимогам часу, національним та духовним традиціям, участь, організація та проведення оздоровлення студентів у міжвузівських таборах відпочинку в літній канікулярний період;
-
організація та проведення систематичних культурно-масових заходів;
-
участь, організація та проведення спортивно-оздоровчих заходів (олімпіад, спартакіад, спортивних змагань і т. ін.);
-
співпраця з молодіжними організаціями самоврядування України й інші питання;
-
забезпечення культурного й духовного розвитку особистості, виховання осіб, які навчаються в Університеті, в дусі українського патріотизму й поваги до Конституції України;
-
висвітлення діяльності Студентської ради в студентських та університетських газетах і оголошеннях;
-
пропаганда і сприяння вихованню в студентському середовищі патріотизму, моральності, здорового способу життя;
-
підвищення освітньо-культурного рівня студентів.
52) Соціально-правовий захист молоді, яка працює
Слід підкреслити, що соціальний захист молоді, на відміну від соціального захисту інших найбільш вразливих груп населення, – пов’язаний у першу чергу не з забезпеченням прожиткового мінімуму в умовах незайнятості, а навпаки – зі створенням найбільш сприятливих умов для їх працевлаштування. Тому будь-які програми, що фінансуються з соціальних фондів, не тільки спрямовані на підвищення зайнятості серед молоді, але й пов'язані зі створенням нових робочих місць (наприклад, стимулювання самозайнятості та підприємницької діяльності серед безробітних), можемо розглядати в широкому розумінні як програші, що забезпечують, окрім іншого, і соціальний захист молоді.
Молодь, яка працює на підприємствах, установах та організаціях має специфічний трудовий статус, визначений Кодексом законів про працю України, Законами України «Про зайнятість населення» від 5.07.2012р. № 5067-VI, «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» від 5.02.1993р. № 2998-XII та іншими нормативними актами.
Статтею 26 КЗпП передбачено, що при прийнятті на роботу молодих робітників після закінчення професійних навчально-виховних закладів та молодих спеціалістів після закінчення вищих навчальних закладів випробовування їм не встановлюється.
Інша пільгова норма для молодих спеціалістів визначена статтею 197 КЗпП та стосується гарантій щодо їх працевлаштування за фахом.
Працездатній молоді – громадянам України віком від 15 до 35 років після закінчення або припинення навчання у загальноосвітніх, професійних навчально-виховних і вищих навчальних закладах, завершення професійної підготовки і перепідготовки, а також після звільнення зі строкової військової або альтернативної (невійськової) служби надається перше робоче місце на строк не менше двох років.
Першим робочим місцем відповідно ст. 1 Закону «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» вважається місце роботи молодих громадян після закінчення будь-якого навчального закладу або припинення навчання в ньому, завершення професійної підготовки і перепідготовки, а також після звільнення зі строкової військової служби або альтернативної (невійськової) служби.
Порядок працевлаштування молодих спеціалістів передбачає певні права і обов’язки: випускник зобов’язаний відпрацювати у замовника не менше трьох років, а вищий навчальний заклад забезпечити відповідні якість та рівень підготовки фахівця з вищою освітою.
Якщо після закінчення вищого навчального закладу жінка перебуває у відпустці у зв’язку з вагітністю, пологами, доглядом за дитиною до досягнення нею трирічного віку час її перебування зараховується до терміну роботи за призначенням.
Випускникові, якому відмовлено в прийнятті на роботу після прибуття до місця призначення, замовник компенсує витрати, пов'язані з переїздом випускника і членів його сім'ї як до місця призначення, так із поверненням до постійного місця проживання (якщо він був направлений до іншої місцевості) згідно з визначеними в угоді умовами.
У разі відмови у прийнятті на роботу за призначенням і звернення молодих фахівців до центрів зайнятості замовники відшкодовують державній службі зайнятості всі витрати, пов'язані з працевлаштуванням, перепідготовкою, виплатою допомоги по безробіттю та матеріальної допомоги в розмірі стипендії під час проходження професійної підготовки та перепідготовки.
Випускників, які навчались за державним замовленням працевлаштовують на місця, які були доведені до вищого навчального закладу виконавцями державного замовлення.
Вручення випускникові диплома про закінчення вищого навчального закладу, направлення на роботу та видача належних йому коштів, які перераховані до вищого навчального закладу замовником, здійснюється протягом семи днів після закінчення ним вищого навчального закладу.
Оформлене замовником або вищим навчальним закладом направлення на роботу є підставою для укладання трудового договору між молодим фахівцем і замовником.
Реєстрація молодих фахівців у державній службі зайнятості здійснюється за місцем постійного проживання у порядку, визначеному законодавством про зайнятість населення.
53) Особливості працевлаштування молодих фахівців
Випускники вищих навчальних закладів, яким присвоєно кваліфікацію фахівця з вищою освітою різних освітньо-кваліфікаційних рівнів ("молодший спеціаліст", "бакалавр", "спеціаліст", "магістр") і які працевлаштовані на підставі направлення на роботу, вважаються молодими фахівцями протягом трьох років з моменту укладення ними трудового договору із замовником (час навчання в інтернатурі до цього терміну не включається).
Випускники, які уклали угоду з вищим навчальним закладом після зарахування на навчання, повинні відпрацювати за місцем призначення не менше трьох років.
У разі неприбуття молодого фахівця за направленням або відмови без поважної причини приступити до роботи за призначенням, звільнення його з ініціативи адміністрації за порушення трудової дисципліни, звільнення за власним бажанням протягом трьох років випускник зобов'язаний відшкодувати у встановленому порядку до державного бюджету вартість навчання та компенсувати замовникові всі витрати. Але процедури (встановленого порядку) повернення коштів за навчання до бюджету наразі немає, як і компенсації замовникові.
Випускникові, якому відмовлено в прийнятті на роботу після прибуття до місця призначення, замовник компенсує витрати, пов'язані з переїздом випускника і членів його сім'ї як до місця призначення, так із поверненням до постійного місця проживання (якщо він був направлений до іншої місцевості) згідно з визначеними в угоді умовами. У разі відмови у прийнятті на роботу за призначенням і звернення молодих фахівців до центрів зайнятості замовники відшкодовують державній службі зайнятості всі витрати, пов'язані з працевлаштуванням, перепідготовкою, виплатою допомоги по безробіттю та матеріальної допомоги в розмірі стипендії під час проходження професійної підготовки та перепідготовки. Одержані кошти спрямовуються до місцевої частини Державного фонду сприяння зайнятості населення.
Спори, що виникають у разі порушень угоди, розглядаються в судовому порядку.
Керівництво вищого навчального закладу не пізніше ніж за рік до закінчення навчання пропонує тобі посаду відповідно до укладеної угоди. При цьому вищим навчальним закладом оформляється картка працевлаштування випускника в двох примірниках на кожну особу. Перший примірник зберігається у вищому навчальному закладі, другий – надсилається замовникові. Замовник не пізніше ніж за два місяці до закінчення навчання на підставі одержаної картки працевлаштування підтверджує вищому навчальному закладу достовірність надісланого ним переліку місць працевлаштування випускників.
Вручення тобі диплома про закінчення вищого навчального закладу, направлення на роботу та видача належних йому коштів, які перераховані до вищого навчального закладу замовником, здійснюється протягом семи днів після закінчення ним вищого навчального закладу. Оформлене замовником або вищим навчальним закладом (за домовленістю із замовником) направлення на роботу є підставою для укладання трудового договору між молодим фахівцем і замовником. Молодий фахівець повинен прибути до місця призначення у термін, визначений у направленні на роботу.
Якщо замовник відмовив у прийнятті на роботу молодого фахівця, останній звертається до державної служби зайнятості за сприянням у працевлаштуванні. При цьому пред'являється направлення на роботу і скріплена печаткою замовника довідка про відмову у працевлаштуванні. Реєстрація молодих фахівців у державній службі зайнятості здійснюється за місцем постійного проживання.
Молодим фахівцям, які одержали направлення на роботу після закінчення вищого навчального закладу, надається відпустка тривалістю 30 календарних днів. За час відпустки молодим фахівцям виплачується допомога у розмірі академічної або соціальної стипендії, що вони отримували в останній місяць навчання у вищому навчальному закладі (крім додаткової соціальної стипендії, що виплачується особам, які постраждали від Чорнобильської катастрофи) за рахунок замовника. Після укладення трудового договору на молодих фахівців поширюються усі види соціального захисту, передбачені колективним договором працівників підприємства, установи, організації.
Якщо випускник за його згодою переводиться на роботу до іншого підприємства, установи, організації, йому видається цим підприємством, установою, організацією нове направлення на роботу. За випускником у цьому разі зберігаються усі права і обов'язки молодого фахівця. Випускникам, які закінчили вищі навчальні заклади з відзнакою, за рішенням замовника може встановлюватися вища заробітна плата в межах схеми посадових окладів. Випускники, які одержали направлення на роботу до іншої місцевості, а також члени їхніх сімей забезпечуються житлом згідно із законодавством. Випускники, яких не було забезпечено житлом згідно з угодою і які продовжують працювати за призначенням після визначеного терміну, мають право на позачергове одержання житла незалежно від терміну роботи за цим призначенням. У разі ліквідації підприємства, установи, організації право на позачергове одержання житла забезпечується згідно із законодавством.