ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 19.07.2019
Просмотров: 2474
Скачиваний: 1
Правочин, який вчинено малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності, може бути згодом схвалений її батьками або одним із них, з ким вона проживає, або опікуном. Правочин вважається схваленим, якщо ці особи, дізнавшись про його вчинення, протягом одного місяця не заявили претензії другій стороні. У разі відсутності схвалення правочину він є нікчемним.
Діти не несуть відповідальності за завдану ними шкоду.
46) Соціально-правовий захист прав дітей у спадковому праві
Спадкове право — це сукупність правових норм, регулюючих перехід прав і обов'язків померлого до інших осіб.
Законодавець відносить дітей спадкодавця до спадкоємців першої черги (ст. 1261 ЦК України), при цьому вживаючи термін «діти спадкодавця» у широкому розумінні, що дає можливість спадкувати і особам, які досягли 18 років, але є дітьми померлого.
За загальним правилом спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її у строк визначений у законі - 6 місяців з часу відкриття спадщини. Прийняття спадщини може відбуватися двома способами: вчинення юридичної дії – подання заяви нотаріусу за місцем відкриття спадщини; вчинення дії, яка свідчить про фактичне прийняття спадщини – це постійне проживання із спадкоємцем на час відкриття спадщини, за умови що протягом шестимісячного строку, встановленого законом для прийняття спадщини, спадкоємець не заявив про відмову від неї.
Неповнолітня особа від чотирнадцяти до вісімнадцяти років може відмовитися від прийняття спадщини за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника і органу опіки та піклування. Батьки (усиновлювачі), опікун можуть відмовитися від прийняття спадщини, належної малолітній, лише з дозволу органу опіки та піклування.
Законодавець з метою захисту прав малолітніх та неповнолітніх дітей закріплює безумовний принцип прийняття ними спадщини, тобто це означає, що якщо спадкоємці на момент відкриття спадщини були малолітніми чи неповнолітніми дітьми, і з якихось причин батьки або опікун чи піклувальник не подали заяву про прийняття ними спадщини від імені та в інтересах дітей спадкодавця і не відмовилися від спадщини, вважається, що спадщину діти прийняли. Таким чином, закон ставить інтереси малолітніх і неповнолітніх спадкоємців під особливий захист.
Особа, яка досягла 14 років, має право подати заяву про прийняття спадщини без згоди своїх батьків або піклувальника. Тим самим законодавець надав широку можливість неповнолітнім дітям самостійно, без будь-яких втручань та обмежень реалізувати свої майнові права у спадщині. Від імені малолітньої дитини (до 14 років) заяву про прийняття спадщини подають її батьки (усиновлювачі), опікун.
Майнові інтереси дитини забезпечені також гарантією права на обов’язкову частку у спадщині (ст. 1241 ЦК України). Малолітні, неповнолітні діти спадкодавця незалежно від змісту заповіту спадкують половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов’язкова частка).
47) Характеристика житлових прав молоді
Умови молодіжного житлового кредитування
Постановою Кабінету Міністрів України від 04.07.92 №369 створено Фонд сприяння молодіжному житловому будівництву (далі Фонд). В 1996 році Фонд був підпорядкований Міністерству у справах сім'ї та молоді, а у 2000 році - безпосередньо Кабінету Міністрів України.
Державним фондом сприяння молодіжному житловому будівництву створено 27 регіональних відділень, які надають кредити молодим людям на місцях й забезпечують їх цільове використання та своєчасне погашення.
Порядок надання пільгових довготермінових кредитів молодим сім'ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) і придбання житла врегульовано Положенням "Про порядок надання пільгових довготермінових кредитів молодим сім'ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) і придбання житла", яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 травня 2001 року №584.
Умови отримання державного кредиту:
вік молодої сім'ї чи одинокого молодого громадянина не повинен перевищувати 35 років;
перебування кандидата на обліку серед громадян, які потребують поліпшення житлових умов;
підтвердження кандидатом своєї платоспроможності (витрати на погашення кредиту та комунальні платежі не повинні перевищувати 50% сукупного доходу сім'ї в місяць);
внесення кандидатом на свій особистий рахунок, що відкривається регіональним відділенням Фонду в банку-агенті, першого внеску не менше 6% передбаченої вартості будівництва (реконструкції) чи експертної оцінки вартості об'єкта кредитування.
Кредит надається молодим сім'ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) чи придбання житла на термін до 30 років. Розмір кредиту визначається множенням нормативної площі (21 кв. м. загальної площі житла на одного члена сім'ї та додатково 20 кв. м. на сім'ю) на середню вартість будівництва одного кв. м. Середня вартість будівництва житла затверджуються для кожного регіону Держкомітетом будівництва, архітектури та житлової політики України.
В разі, коли ціна 1-го кв. м. житла перевищує середню вартість по регіону, або площа придбаного житла більша за нормативну, позичальник за рахунок своїх коштів сплачує додаткову вартість будівництва та вартість площі, яка перевищує нормативну.
Погашення кредиту, наданого на будівництво (реконструкцію житла), і сплата відсотків за користування ним здійснюються позичальником з дати реєстрації свідоцтва про право власності на збудоване (реконструйоване) житло, а погашення кредиту, наданого на придбання житла, і сплати відсотків за користування ним здійснюється позичальником, починаючи з дати укладення договору.
Позичальник, який не має дітей, сплачує кредит з відсотковою ставкою у розмірі 3% річних суми зобов'язань; позичальник, який має одну дитину, звільняється від сплати відсотків за користування кредитом; позичальникові, який має двох дітей, за рахунок бюджетних коштів погашається 25% від суми зобов'язань за кредитом; позичальникові, який має трьох і більше дітей за рахунок бюджетних коштів погашається 50% суми зобов'язань за кредитом.
Якщо у складі сім'ї позичальника сталися зміни, які дають йому право на отримання зазначених пільг, він протягом одного місяця подає регіональному відділенню Фонду відповідну заяву та документи встановленого зразка, що підтведжують такі зміни.
Молоді громадяни, які відповідають вищеназваним вимогам та бажають отримати кредит повинні звернутися до регіонального відділення Державного Фонду сприяння молодіжному житловому будівництву за місцем проживання та заключити кредитну угоду.
Побудаване (реконструйоване) житло є власністю позичальника, яке він повинен закласти по договору застави на період погашення кредиту. Після отримання документів на право власності та оформлення договору застави починається погашення кредиту та виплата відсотків за користування ним. В разі несвоєчасної виплати за кожний день просрочки нараховується пеня. При відмові від погашення кредиту дія кредитного договору розривається, а позичальнику повертається сума погашеного кредиту, крім відсотків за його користування та штрафних санкцій. Розторгнення кредитного договору відбувається в разі виявлення недостовірних документів, а також за бажанням самого позичальника.
48) Загальна характеристика прав та обовязків учнів
Учні мають право:
на вибір форми навчання, факультативів, спецкурсів, позашкільних та позакласних занять;
на користування навчально-виробничою, науковою, матеріально-технічною, культурно-спортивною та лікувально-оздоровчою базою навчального закладу;
на доступ до інформації з усіх галузей знань;
брати участь у різних видах науково-практичної діяльності: конференціях, олімпіадах, виставках, конкурсах тощо;
брати участь у роботі органів громадського самоврядування навчального закладу;
брати участь в обговоренні і вносити власні пропозиції щодо організації навчально-виховного процесу, дозвілля учнів (вихованців);
брати участь у добровільних самодіяльних об’єднаннях, творчих студіях, клубах, гуртках, групах за інтересами тощо;
на захист від будь-яких форм експлуатації, психічного і фізичного насилля, що порушують права або принижують їх честь, гідність;
на безпечні і нешкідливі умови навчання, виховання та праці;
на відпочинок під час перерв, в неділю, святкові та канікулярні дні.
Учні зобов’язані:
оволодівати знаннями, вміннями, практичними навичками, підвищувати загальнокультурний рівень;
дотримуватися вимог статуту, правил внутрішнього розпорядку;
бережливо ставитись до державного, громадського і особистого майна;
дотримуватися законодавства, моральних, етичних норм;
брати посильну участь у різних видах трудової діяльності, що не заборонені чинним законодавством;
дотримуватися правил особистої гігієни;
піклуватися про своє здоров’я і безпеку свого життя і однокласників;
дотримуватись чистоти і порядку в приміщенні та на території закладу;
діяти на благо навчального закладу, піклуватися про честь і авторитет установи;
дотримуватись правил співдружності (поважати погляди та переконання інших людей, поважати жінок, дівчат, працівників навчального закладу, піклуватись про батьків, допомагати їм у веденні домашнього господарства);
дотримуватися ділового стилю одягу;
займатись самообслуговуванням, брати участь у суспільно-корисній праці з урахуванням віку, статі, фізичних можливостей, нормативів та вимог гігієни.
49) Загальна характеристика прав та обовязків студентів
Стаття 62. Права осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах
1. Особи, які навчаються у вищих навчальних закладах, мають право на:
1) вибір форми навчання під час вступу до вищого навчального закладу;
2) безпечні і нешкідливі умови навчання, праці та побуту;
3) трудову діяльність у позанавчальний час;
4) додаткову оплачувану відпустку у зв’язку з навчанням за основним місцем роботи, скорочений робочий час та інші пільги, передбачені законодавством для осіб, які поєднують роботу з навчанням;
5) безоплатне користування бібліотеками, інформаційними фондами, навчальною, науковою та спортивною базами вищого навчального закладу;
6) безоплатне забезпечення інформацією для навчання у доступних форматах з використанням технологій, що враховують обмеження життєдіяльності, зумовлені станом здоров’я (для осіб з особливими освітніми потребами);
7) користування виробничою, культурно-освітньою, побутовою, оздоровчою базами вищого навчального закладу у порядку, передбаченому статутом вищого навчального закладу;
8) забезпечення гуртожитком на строк навчання у порядку, встановленому законодавством;
9) участь у науково-дослідних, дослідно-конструкторських роботах, конференціях, симпозіумах, виставках, конкурсах, представлення своїх робіт для публікації;
10) участь у заходах з освітньої, наукової, науково-дослідної, спортивної, мистецької, громадської діяльності, що проводяться в Україні та за кордоном, у встановленому законодавством порядку;
11) участь в обговоренні та вирішенні питань удосконалення навчального процесу, науково-дослідної роботи, призначення стипендій, організації дозвілля, побуту, оздоровлення;
12) внесення пропозицій щодо умов і розміру плати за навчання;
13) участь у громадських об’єднаннях;
14) участь у діяльності органів громадського самоврядування вищого навчального закладу, інститутів, факультетів, відділень, вченої ради вищого навчального закладу, органів студентського самоврядування;
15) вибір навчальних дисциплін у межах, передбачених відповідною освітньою програмою та робочим навчальним планом, в обсязі, що становить не менш як 25 відсотків загальної кількості кредитів ЄКТС, передбачених для даного рівня вищої освіти.
16) навчання одночасно за декількома освітніми програмами, а також у декількох вищих навчальних закладах, за умови отримання тільки однієї вищої освіти за кожним ступенем за кошти державного (місцевого) бюджету;
17) академічну мобільність, у тому числі міжнародну;
18) отримання соціальної допомоги у випадках, встановлених законодавством;
19) зарахування до страхового стажу відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" періодів навчання на денній формі навчання у вищих навчальних закладах, аспірантурі, докторантурі, клінічній ординатурі, інтернатурі, резидентурі, за умови добровільної сплати страхових внесків;
20) академічну відпустку або перерву в навчанні із збереженням окремих прав здобувача вищої освіти, а також на поновлення навчання у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки;
21) участь у формуванні індивідуального навчального плану;
22) моральне та/або матеріальне заохочення за успіхи у навчанні, науково-дослідній і громадській роботі, за мистецькі та спортивні досягнення тощо;
23) захист від будь-яких форм експлуатації, фізичного та психічного насильства;
24) безоплатне проходження практики на підприємствах, в установах, закладах та організаціях, а також на оплату праці під час виконання виробничих функцій згідно із законодавством;
25) канікулярну відпустку тривалістю не менш як вісім календарних тижнів на навчальний рік;
26) отримання цільових пільгових державних кредитів для здобуття вищої освіти у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;
27) оскарження дій органів управління вищого навчального закладу та їх посадових осіб, педагогічних і науково-педагогічних працівників;
28) спеціальний навчально-реабілітаційний супровід та вільний доступ до інфраструктури вищого навчального закладу відповідно до медико-соціальних показань за наявності обмежень життєдіяльності, зумовлених станом здоров’я.
2. Особи, які навчаються у вищих навчальних закладах за денною формою навчання за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, мають право на отримання стипендій у встановленому законодавством порядку.
3. Особи, які навчаються у вищих навчальних закладах за денною формою навчання, можуть отримувати інші стипендії, призначені фізичними (юридичними) особами.
4. Розмір стипендіального фонду вищого навчального закладу повинен забезпечувати виплату академічних стипендій не менш як двом третинам і не більш як 75 відсоткам студентів (курсантів невійськових вищих навчальних закладів) денної форми навчання, які навчаються за кошти державного бюджету, без урахування осіб, які отримують соціальні стипендії.
5. Здобувачі вищої освіти, які навчаються у вищих навчальних закладах за денною формою навчання, мають право на пільговий проїзд у транспорті у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Стаття 63. Обов’язки осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах
1. Особи, які навчаються у вищих навчальних закладах, зобов’язані: