Що ж до їх ідеології, то неофашисти демонструють неприховане насильство, агресію, жорстокість, бійки, вбивства, як до представників інших національних меншин, так і до представників інших субкультур, представляючи собою пряму небезпеку для суспільства. Часто глибоко переконані скінхеди кажуть про суїцид як втіленні великої ідеї і протесту, особливо про масовий суїцид, маючи тому яскравий приклад Єви Браун, Адольфа Гітлера та його близького оточення.

Субкультура вкрай агресивна . Негативно ставитися до представників інших культур та спільнот. Часто застосовується агресія і насильства. У колективі формується почуття згуртованості, лют , ненависть до оточуючих. Вона несе явну загрозу для суспільства. [7, c.128]

Розглянувши основні молодіжний субкультури, можна зробити висновок, що деякі з них вимагають зосередження особливої ​​уваги для працівників усіх сфер, що працюють з підлітками і для їх батьків. Дуже важливо вивчати молодіжні субкультури і за допомогою впливу через контекст субкультурної ідеології розв’язувати індивідуально-психологічні проблеми підлітка. Не завжди обрана підлітком субкультура зможе правильно стимулювати його розвиток і сформувати з нього повноцінну особистість.

Проаналізувавши явище суїциду і особливості підліткового віку, можна зробити висновок, що явище підліткового суїциду і парасуіцід набуває останнім часом тенденцію розвитку, що обумовлено як психофізіологічними особливостями даного віку, так і впливом зовнішніх джерел (засобів масової інформації, культурних норм і став настільки поширеним з останнім часом явищем субкультури). Дуже важливо, щоб уникнути негативних наслідків суїцидальної поведінки, як можна глибше дослідити питання підліткової суїцидальності, займатися просвітою у сфері освіти, медицини, культури. Слід це питання підняти на загальне обговорення, перестаючи приховувати справжні факти через соціально-економічні і політичні упередження. [14, c. 47]

Розділ 2. Емпіричне дослідження особливостей формування суїцидальної поведінки у дітей підліткового віку

2.1. Опис використаних методик дослідження

Дослідження проводилось в два етапи. Перший етап передбачав використання методик, які пропонувалися респондентам для виконання, а другий – передбачав аналіз інтернет-контенту та порівняння цієї інформації з результатами використаних методик. Для дослідження ми обрали методику виявлення схильностей до суїцидальних реакцій «Тест СР-45» (П.І. Юнацкевича), «Тест НСВ-10» та аналіз продуктів діяльності (аналіз сторінки оптанта в соціальній мережі «ВКонтакті»).

Методика виявлення схильностей до суїцидальних реакцій «Тест СР-45».[3, c. 33] Методика призначена для вияву схильності до суїцидальних реакцій. Є авторською розробкою П.І. Юнацкевича. Учаснику дослідження пропонується відповісти на 45 запитань. Відповіді фіксуються на бланку, використовуваному при обстеженні, з індексацією «так», якщо відповідь позитивна, і «ні», якщо негативна. Відповіді являються адекватними суїцидальними проявами. Їх валідизація проведена завдяки клінічним дослідженням людей з суїцидальною поведінкою (n=175). Використані дані питань і тверджень в якості додаткового стимульного матеріалу дозволяє при проведенні обстеження виявляти осіб, що мають схильність до суїцидальних реакцій, і формувати з них групу ризику. Відповіді зіставляються з ключем (наведені в таблицях 1, 2). При інтерпретації отриманихданих даних варто пам’ятати, що методика констатує лише початковий рівень розвитку схильності особистості до суїциду в період її обстеження. При наявності конфліктної ситуації, інших негативних умов і деформованої мотивації вітального існування ( ослаблення мотивації подальшого життя) ця схильність може розвиватися.

---

Таблиця 1

«Ключ» - схильність до суїцидальних реакцій (Sr):

«Так»(+) «Ні»(-)

1, 2, 3, 5, 7, 9, 13, 14, 15, 16, 19, 22, 24, 28, 31, 33, 35, 36, 37, 38, 40, 41, 43, 44

4, 6, 8, 10, 17, 20, 26, 27, 30, 32, 45

Таблиця 2

«Ключ» шкали брехні (L):

«Так» (+) «Ні» (-)

11, 12, 18, 21, 23, 25, 29, 34, 39

42

Підраховується кількість відповідей, що співпали з ключем. Оціночний коефіцієнт (Sr) виражається у співвідношенні кількості відповідей, що співпали до максимально можливого числа співпадінь (40): S_r = N / 35 + 0,07, де N – кількість відповідей, що співпали з ключем. Показники отримані за цією методикою, можуть варіювати від 0 до 1. Показники, близькі до 1, свідчать про високий рівень схильності до суїцидальних реакцій, близькі до нуля – про низький (таблиця 3).

Таблиця 3

Шкала оцінок схильності до суїцидальних реакцій (Sr):

Рівень оцінки Sr	Рівень прояву	Оцінка
0,01-0,23	Низький	5
0,24-0,38	Нижче середнього	4
0,39-0,59	Середній	3
0,60-0,74	Вище середнього	2
0,75-1,00	Високий	1

• у досліджуваних, що отримали оцінку «5», повністю відсутня схильність до суїцидальних реакцій, у таких людей високий рівень стресостійкості і виникнення суїцидальних думок зводиться до мінімуму.

• у оптантів, котрі отримали оцінку «4»,може виникнути суїцидальна реакція лише на фоні довготривалої психічної травматизації (на приклад: у стані пролонгованого стресу) і при реактивних станах психіки.

• для досліджуваних, що отримали оцінку «3», потенціал схильності до суїцидальних реакцій не відрізняється високою стійкістю.

• досліджувані, котрі отримали оцінку «2», віднесені до групи суїцидального ризику з високим рівнем прояву схильності до суїцидальних реакцій. Вони можуть при відчутті труднощів в повсякденному житті здійснити суїцидальну спробу або реалізувати «саморуйнівну» поведінку.

• досліджувані, що отримали оцінку «1», мають дуже високий рівень прояву схильностей до суїцидальних реакцій. Очевидно, вони переживають ситуацію внутрішнього і зовнішнього конфлікта та потребують додаткової медико-психолого-педагогічної допомоги.

Оціночний коефіцієнт «L» виражається відношенням кількості відповідей, що співпали до максимально можливого числа співпадінь (10): L = N / 10 + 0,16, де N – кількість відповідей, що співпали з ключем. Показники, що отримані за шкалою брехні, можуть варіюватися від 0 до 1. Показники близькі до 1, свідчать про високе прагнення прикрасити себе і неадекватність відповідей, близькі до 0 – про низький рівень і відносну достовірність (при умові L < 0,6 ± 0,16) результатів дослідження.

«Тест НСВ-10» [3, c. 36] ˗ методика, що призначена для виявлення суїцидальних думок у досліджуваних. Оптантам пропонується три бланки, у кожному з яких є по дев’ять тверджень, що мають початок, котрі потрібно продовжити. Після виконання завдання, аналізується зміст довільно завершених речень з метою визначення наявності суїцидальних висловлювань. Якщо в бланку присутні три або більше суїцидальних висловлювань, то це говорить про те, що у респондента є наявність суїцидальної поведінки, і людина потребує в більш ретельному вивченні і відповідній виховній роботі, корекції та контролі.

---

У разі виявлення суїцидального стану рекомендовані консультації з іншими фахівцями в рамках підтвердження діагностичних висновків і обстеження іншим методом.

Для проведення аналізу пропонуються приклади суїцидальних висловлювань. Експериментатор може порівнювати зразки виконання тестових завдань обстежуваних з пропонованими варіантами суїцидальних відповідей в прикладах 1 , 2 , 3 , 4 , 5 , 6 , 7 , 8 , 9 , 10 , 11 . У разі встановлення ідентичності тверджень ( три і більше) у відповідях обстежуваного і пропонованих прикладах констатується попереднє діагностичне висновок про наявність суїцидального стану на момент обстеження.

Для підтвердження попереднього діагностичного висновку проводиться повторне обстеження за допомогою даної методики. Часовий інтервал між обстеженнями може бути не менше години.

Ідентифікація у відповідях при повторному обстеженні суїцидальних висловлювань (від трьох і більше) дозволяє виставити оцінку, що характеризує розвиток (або відсутність розвитку ) суїцидальної поведінки . Для цього використовується дев'ятибальна шкала оцінювання від 1до 9 . Кожному виявленому суїцидальному висловлюванню відповідає одне значення оціночної шкали. Чим більше диференційовано суїцидальних висловлювань , тим більше значення має оцінка .

Приклад 1) "Ніхто мене не любить "; 2 ) "Все проти мене"; 3 ) "Немає сил терпіти все це"; 4 ) "Я нікому не потрібен"; 5 ) "Мені не хочеться " Настрій у мене огидний "; 6 ) " Моє терпіння лопнуло "; 7 ) "Попереду у мене пустота ( спокій , заспокоєння , кінець , смерть) " .

Приклад 2 ) "Мені набридло це"; 2 ) "Коли мені погано, я хочу вбити " Сидорова "; 3 ) "Я не хочу туди йти, повертатися ( до школи , додому )"; 4 ) "Моє життя - це пекло "; 5 ) "Настрій у мене огидний "; 6 ) " Моє терпіння закінчилося"; 7 ) "Попереду у мене нічого хорошого" .

Слід також зазначити, що багато висловлювань можуть бути в нецензурній формі. Їх також слід піддати аналізу на предмет ідентифікації аутоагресивних, суїцидальних фраз.

У разі виявлення суїцидальної поведінки формується відповідний висновок про його наявність із зазначенням методики отримання даних висновків (тест " НСВ - 10") , а також рекомендацій психолого- педагогічних заходів вчителям, психологам, соціальним педагогам, що несуть пряму відповідальність за обстежуваного. Їх суть може полягати в застосуванні методів психологічної та педагогічної корекції антисуїцидальних установок, активізації резервних можливостей особистості та інших заходів, що сприяють недопущенню реалізації суїцидальних намірів, збереженню не тільки життя, а й потенціалу дитини.

Аналіз продуктів діяльності. Одним з допоміжних методів є вивчення продуктів діяльності дитини (письмові роботи, малюнки, ліплення, аплікація тощо). У поєднанні із психолого-педагогічною характеристикою учня, показниками його успішності цей метод дозволяє встановити характер і причини ускладнень у навчанні, намітити заходи щодо підвищення успішності та у подальшій корекційній роботі опиратися на позитивні якості особистості й діяльність учня.

---

Аналіз продуктів діяльності дозволяє простежити й виділити утруднення й помилки, способи подолання труднощів, провести їхнє співвідношення на кінцевому й проміжному етапах діяльності. Для цього необхідно знати умови, за якими протікала діяльність, установити, чи є отримані результати випадковими або типовими для даної дитини, піддаючи аналізу не один, а багато продуктів діяльності. Важливо виділити те, що дитина робить за вказівками дорослих, і те, що вона виконує самостійно. На різних етапах психічного розвитку дітей має значення аналіз різних продуктів діяльності: у дошкільному й молодшому шкільному віці це малюнки, аплікації, у середньому шкільному - письмові роботи, твори, висловлювання різного роду, що дозволяють проаналізувати особливості вживання слів, засвоєння граматичного складу мови, у юнацькому віці й у дорослих - продукти трудової діяльності.

Метод вивчення продуктів діяльності має обмежене застосування. Якщо при нормальному розвитку на підставі малюнків дитини можна зробити припущення про рівень сформованості просторових уявлень, про багатство й правильність уявлень про навколишній світ, про ступінь сформованості всіх психічних функцій, про емоційний фон, особливості особистості, то в умовах важкої рухової патології діагностична цінність таких методик знижується. У нашому випадку досліджувалися сторінки в соціальній мережі «ВКонтакті», вивчалися записи, уподобання в музиці, малюнки, фото тощо, що і являлося аналізом продуктів діяльності, на основі чого було сформовано ряд критеріїв, що свідчать про наявність суїцидальних намірів у підлітковому віці.

2.2. Критерії прояву суїцидальних намірів у дітей підліткового віку.

На основі аналізу літератури на виявлення суїцидального ризику, нами було виділено ряд критеріїв, що свідчать про наявність суїцидального ризику. Ми виявили, що причинами суїцидального ризику можуть бути особливості обставин, що склалися, настрій, когнітивна діяльність і висловлювання людини, котрі свідчать про підвищений ступінь суїцидального ризику.

Будь-яка ситуація, яка сприймається людиною як криза, може вважатися ситуаційним індикатором суїцидального ризику: смерть коханої людини, розлучення, втрата роботи, сексуальне насильство, грошові борги, каяття за скоєне вбивство або зрада, отримання тяжкої інвалідності, невиліковна хвороба і пов'язане з нею очікування смерті, нервовий розлад, шантаж, сексуальна невдача, ревнощі, систематичні побиття, публічне приниження, самотність, туга, втома, релігійні мотиви, наслідування кумиру тощо.

В результаті проведеного нами дослідження були виокремленні критерії суїцидальних намірів у підлітків, що належать до різних молодіжних субкультур. Було встановлено, що критерії суїцидального ризику формуються під дією різноманітних факторів: біологічних, соціально-демографічних та медичних.

---

Критерії суїцидального ризику:

• самоізоляція від інших людей і життя (усамітнення особи від оточуючого світу, прагнення уникати контактів);

• приналежність до певної молодіжної субкультури (вплив стереотипів та правил субкультури (зокрема «емо») прийняття їх стосовно себе);

• вибір тем розмови і читання, пов'язаних зі смертю і самогубствами;

• часте прослуховування траурної або сумної музики;

• схильність до невиправдано ризикованих вчинків (скоєння того чи іншого вчинку, що загрожує життю особистості) ;

• порушення дисципліни або зниження якості роботи і пов'язані з цим неприємності в навчанні;

• придбання засобів для здійснення суїциду;

• прямі або непрямі повідомлення про суїцидальні наміри («Хочу померти», «Коли я помру, поховайте мене разом з плеєром. Це єдина річ, яка була рідною мені все життя…» ˗ пряме повідомлення, «Скоро все це закінчиться» ˗ непряме);

• жарти, іронічні вислови про бажання померти, про безглуздість життя також відносяться до непрямих повідомлень;

• запевнення в безпорадності і залежності від інших (відчуття самотності, непотрібності, страх бути покинутим);

• прощання (записи на сторінках в соціальних мережах, які говорять, що в найближчий час, людина може вчинити самогубство («Пробач мене, я більше не повернусь до тебе…», «Я сподіваюсь, що ви мене зможете пробачити і змиритись з моїм рішенням…»);

• повідомлення про конкретний план суїциду («Коли потяг прийде, ти штовхни мене…», «…Мама, я сегодня умру. Никто не узнает. Таблетки, порезы, вся одежда в крови. Мама, ты там сильно не плач, такое бывает. 4 месяца подряд я умирал у себя внути».);

• самозвинувачення (один з найбільш типових варіантів депресивного стану, для якого характерне приписування собі нібито зроблених їм у минулому або скоєних у цей час вчинків, що наносять великої шкоди навколишнім);

• негативні оцінки своєї особистості, навколишнього світу і майбутнього;

• уявлення про власну особистість як про нікчемну, що не має права жити;

• уявлення про світ як місце втрат і розчарувань;

• уявлення про безперспективне і безнадійне майбутнє;

• амбівалентність стосовно життя;

• байдужість до своєї долі, пригніченість, безнадійність, безпорадність, відчай;

• ознаки депресії : а ) напади паніки, б) виражена тривога, в) знижена здатність до концентрації уваги і волі, г) безсоння, д) помірне вживання алкоголю; е) втрата здатності відчувати задоволення;

• вина або відчуття невдачі, поразки;

• надмірні побоювання або страхи;

• почуття своєї малозначимості, нікчемності, непотрібності;

• неуважність або розгубленість;

• досить болісне переживання самотності;

• « Тунельне бачення » ˗ нездатність побачити інші прийнятні шляхи вирішення проблеми, крім суїциду;

Ступінь суїцидального ризику прямо пов'язаний з тим, чи є у людини тільки невизначені рідкісні думки про самогубство (« Добре б заснути і не прокинутися» ) або вони постійні, і вже оформився намір вчинити самогубство («я зроблю це, іншого виходу немає») і з'явився конкретний план, який включає в себе рішення про метод самогубства, засоби, час і місце. Чим грунтовніше розроблений суїцидальний план, тим вище ймовірність його реалізації.

---

Смотрите также файлы

• Таблиця археологічних культур.docx

• Річний план графік 6 клас.docx

• хронометраж на вчителя.docx

• ППХ.docx

• археологія семінари.docx