Файл: Kursach_Suyitsid_v_subkulturakh_pravki.docx

Скачать файл (0,13Мб)

Заказать решение

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 13.11.2019

Просмотров: 901

Скачиваний: 1

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

2.3. Аналіз та інтерпретація результатів дослідження

В результаті дослідження та на основі виділених критеріїв ми отримали наступні дані:

Рис. 2.1. Рівень суїцидального ризику серед підлітків

За результатами методики «Опитувальник суїцидального ризику СР-45 (П.І. Юнацкевича)» виявилось, що високі показники, мають 10% підлітків (отримали 1 бал), вище середнього – 10% (отримали 2 бали), середній рівень – 25% (отримали 3 бали), нижче середнього – 30% (отримали 4 бали), низький – 25% (отримали 5 балів).

Рис. 2.2. Ступінь вираженості суїцидальних намірів залежно від субкультури

За допомогою аналізу інтернет-контенту, з даної вибірки, вдалося простежити, що найбільше до виникнення суїцидальних намірів схильні учасники субкультури «Емо», їх число із загальної вибірки становить 40%, другими стали «Готи» та «Металісти» - 25 %, і найменшу схильність виявили ті, хто не належить до субкультур, та «Панки» - 10%.

Рис. 2.3. Виникнення суїцидальних намірів серед учасників субкультур

Рис. 2.4. Прояв суїцидальних намірів серед підлітків, що не належать до субкультур:

За допомогою аналізу сторінок оптантів в соціальній мережі «ВКонтакті» та використаних методик, можемо зробити припущення, що такий критерій як «приналежність підлітка до певної молодіжної субкультури» може вплинути на формування суїцидальних намірів (прийняття та дотримання правил групи, котрі закликають до боротьби з цим світом шляхом позбавлення себе життя) великий ризик становлять учасники субкультури «Готи», та «Емо». Вдалося простежити найбільш часті критерії, що видно з результатів методики «Тест НСВ-10» та аналізу інтернет-контенту: самоізоляція від інших людей, досить болісне переживання самотності, приналежність до певної молодіжної субкультури, прямі та непрямі повідомлення про суїцидальні наміри, запевнення в безпорадності і залежності від інших, негативні оцінки своєї особистості, уявлення про себе як про нікчему, що немає права жити, уявлення про безперспективне і безнадійне майбутнє, депресія. Ті учасники, у яких були помічені ці критерії, за результатами методики отримали 1 та 2 бали, що свідчить про високий та вище середнього рівень прояву суїцидальних реакцій.

Подальша дослідницька робота буде направлена на розширення кількості критеріїв суїцидальних намірів та можливості попередження їх виникнення завдяки соціальним мережам.

Висновок: Суїциди в наш час посідають третє місце серед причин смерті підлітків. Підлітковий вік, особливо в період інтенсивних пубертатних змін, створює і великі труднощі для виявлення і діагностики тих або інших змін особистості і психічних розладів, які тільки починаються. З іншого боку, підлітковий вік як початок життєвого шляху людини і час найбільш інтенсивних розкриттів її можливостей, спричиняється і особливою соціальною і морально-етичною значимістю різних девіацій і психічних порушень.

У віковій групі серед підлітків зростає суїцидальна активність. Особливості у формуванні суїцидальної поведінки пов’язані з індивідуально-психологічними та соціально-психологічними особливостями даного віку. Значущість психологічних чинників у суїцидальній генезі висуває на перший план необхідність їх детального вивчення. Поширеність серед підлітків внутрішніх форм виникнення суїцидальних намірів та провідна роль суїцидальних ідеацій в історії самогубства вказує на необхідність їх раннього виявлення з метою попередження скоєння самогубства. З огляду на це, головний акцент в профілактиці суїцидальної поведінки повинен бути спрямований саме на вивчення критеріїв, що свідчать про можливість виникнення в майбутньому суїцидальної поведінки.

На формування суїцидальних намірів та тенденцій впливають різні індивідуально-психологічні чинники. В цілому для підлітків з будь-якими формами суїцидальних ідеацій характерні високий рівень депресії, низька самооцінка, висока особистісна тривожність, дразливість та почуття вини. Ціннісно-смислова сфера підлітків з суїцидальними ідеаціями відзначається негативним ставленням до процесу життя. Значний вплив на виникнення суїцидальних реакцій здійснює субкультура до якої належить підліток. Серед підлітків, що належать до субкультури «Емо» майже 65% осіб мають яскраві показники прояву суїцидальних намірів, близько 20% - схильні до демонстрації; «Готи» менш схильні до суїциду, порівняно з «Емо», лише 30% готів, готові вчинити суїцид; велику групу ризику становлять «Металісти», так як у багатьох випадках, про які свідчить статистика, металісти скоювали суїцид, з невідомих причин, що також і підтвердилось в нашому дослідженні. Найменшу групу ризику становлять «Панки», рівень прояву суїцидальних намірів в учасників цієї субкультури становить близько 10%. Порівняно з підлітками, які причетні до субкультур та тих, хто не має до них ніякого відношення, можна стверджувати, що у підлітків «неформалів» рівень суїцидальних намірів значно вищий.

В генезі суїцидальних тенденцій значимими виявились показники ситуативної тривожності, непрямої агресії та образи. Відзначається відсутність сенсу в житті, незадоволення життєвою перспективою, результатами прожитого періоду та нездатність контролювати власне життя. Відсутність різниці між групами за рядом важливих індивідуально-психологічних чинників свідчить про ризик скоєння самогубства за наявності як суїцидальних уявлень, так і суїцидальних тенденцій. Серед соціально-психологічних показників найбільш значимо впливають на формування суїцидальних намірів такі як: наявність в оточенні підлітків осіб з суїцидальної поведінкою. Суїцидальні наміри виникають через порушення стосунків в сім’ї, позитивне ставлення до суїцидальних думок та до смерті, через суб’єктивне відчуття самотності. Для виникнення суїцидальних намірів, значимим є показник ставлення до школи, однокласників та друзів, що вказує на роль міжособистісних дружніх стосунків в формування суїцидальних думок та фантазій, але не приводить до розвитку більш серйозних форм суїцидальних ідеацій.

З віком кількість суїцидальних ідеацій у підлітків збільшується, різко зростаючи у віці 14 років та досягаючи свого максимуму в 17 років. Серед дівчат суїцидальні ідеації більш поширені, ніж серед хлопців.

Провідну роль у формуванні суїцидальних намірів підлітка відіграють такі показники: наявність в його оточенні суїцидентів, високий рівень депресії, негативне ставлення до сім’ї та позитивне ставлення до суїцидальних спроб, приналежність до певної субкультури, прямі та непрямі повідомлення про суїцидальні наміри, самоізоляція, прощання. Ці чинники створюють депресивний стан, який за наявності негативних стосунків в оточуючому середовищі особистості, може призвести до виникнення суїцидальних намірів серед дітей підліткового віку.

Список використаних джерел

1. Амбрумова А. Г. Актуальные проблемы суицидологии / А. Г. Абрумова – М.: МНИИП МЗ, 1986. – 112 с.

2. Амбрумова А. Г. Диагностика суицидального поведения / А. Г. Абрумова, В. А. Тихоненко – М.: Минздрав, 1990. – 106 с.

3. Вашека Т. В. Використання проективних методик з метою діагностики суїцидальних тенденцій у підлітків/ Т. В. Ващека // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. «Соціологія. Психологія. Педагогіка». – 2005. – Вип.22. – С. 33 – 36.

4. Вашека Т. В. Програма профілактики суїцидальної поведінки в підлітковому віці / Т. В. Ващека // Збірн. наук. праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. Проблеми загальної та педагогічної психології. – 2005. – Т.VIІ, Вип.6. – С. 57 – 64.

5. Вашека Т. В. Перспективи дослідження психологічних аспектів проблеми суїцидальної поведінки / Т. В. Ващека // Збірн. наук. праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. Проблеми загальної та педагогічної психології. – 2004. – Т.VI, Вип.6. – С.65 – 73.

6. Горская М. В. Диагностика суицидального поведения у подростков / М. В. Горская // Вестник психосоциальной работы: научный журнал. – 1994. – № 1. – С.24 – 32.

7. Громов А. В. Кузин О.С. "Неформалы. Кто есть кто?"/ А. В. Громов, О. С. Кузин. – М.: Амфора. 1990. – 248 с.

8. Дюркгейм Э. Самоубийство/ Э. Дюркгейм. – СПб.: 1998. – 321 с.

9. Ефремов В. С. Основы суицидологи/ В. С. Ефремов. – М.: Диалект. 2004. – 480 с.

10. Козлов В. А. Эмо / В. А. Козлов. – М.: Амфора. 2009. – 320 с.

11. Личко А. Е. Психопатии и акцентуации характера у подростков /А. Е. Личко. – Л.: Медицина. 1977;

изд. 2–е доп. и перераб., Л.: Медицина, 1983;

12. Лосієвська О. Г. До питання про суїцидальні тенденції у поведінці підлітків / О. Г. Лосієвська // Теоретичнi i прикладнi проблеми психологiї та педагогіки: Збiрн. наук. праць СНУ ім. В.Даля за матеріалами Всеукраїнської науково-практичної конференції з проблем вищої освіти «Університет і регіон». – Луганськ: Вид-во СНУ ім. В.Даля, 2006. – С.77 – 80.

13. Москалець В. П. Психологія суїциду / В. П. Москалець. – К.: Академія, 2004. – 288 с.

14. Резухина Е. В. Подростковые и молодёжные субкультуры: психолого-педагогический аспект / Е. В. Резухина // Психологический журнал. – №18; 2006.

15. Савельєв Ю. Б. Взаємодія субкультур як фактор соціокультурного розвитку : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філос. наук : спец 09.00.03 «Історія філософії» / Ю. Б. Савельєв. – К., 1997. – 26 с.