ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 14.11.2019

Просмотров: 915

Скачиваний: 1

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

ДОДАТОК 1

Тема 1: Прийменник як службова частина мови

Тема 2: Людина і природа

Мета: забезпечити поглиблення знань учнів про прийменник як службову частину мови; удосконалювати уміння знаходити прийменники в реченні та відрізняти їх від інших службових частин мови; формувати уміння самостійно будувати висловлювання з використанням прийменників; збагачувати словниковий запас, розвивати усне мовлення; виховувати бачення і розуміння краси в природі.

Тип урок: урок вивчення нового матеріалу із застосуванням мультимедійних технологій.

Обладнання: ілюстрації, роздрукований текст (для роботи в групах), засоби мультимедіа.


Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів

    1. Вступне слово вчителя

Мабуть, немає такої людини, яка б не любила яскраву, соковиту, буйну весну. А провісником цієї пори року є верба — улюблене дерево українців. Ще довкола сніги біліють, але, як тільки сонце тепліше пригріє, одразу ж на верболозах біля річок, ставків, на узліссях з’являються ніжні пухнасті «котики». Це верба цвіте, нагадуючи, що весна вже не за горами, що невдовзі настане оновлююча пора повсюдного зелен-квіту. Тарас Шевченко часто згадував у своїх творах тополю, явір, калину. Та найулюбленішим його деревом була верба.

Згадаймо рядки. (Слайд №1)

Зоре моя вечірняя,

Зійди … горою,

Поговорим тихесенько

неволі … тобою.

Розкажи, як … горою

Сонечко сідає,

Як … Дніпра веселочка

Воду позичає,

Як широка сокорина

Віти розпустила,

А … самою водою

Верба похилилась.

Аж … воді розіслала

Зеленії віти…

  • Прочитати виразно текст, вставити пропущені слова, визначити частину мови.

ІІ. Оголошення теми, мети уроку

2.1. Коментар учителя

Темою сьогоднішнього нашого уроку є «Прийменник як службова частина мови». На уроці ви повинні навчитися знаходити в тексті прийменники; відрізняти їх від інших службових частин мови; будувати речення, використовуючи різні прийменники. Також поговоримо про значення природи в житті людини.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

    1. «Теоретичний пошук» (Слайд № 2)

  • Користуючись таблицею зі слайду та підручником, учні опрацьовують матеріал, потім «теоретики» відтворюють його біля дошки.

Прийменник як службова частина мови

  • не має лексичного значення

  • не відповідає на питання

  • не є членом речення

  • указує на місце, час, причину, мету, кількість

  • прості: з; до; за

  • складні: попід; посеред; з-проміж

  • складені: поруч з; у зв’язку з; на чолі


    1. Творчий диктант

  • Скласти словосполучення із поданими словами. На які відношення вказують прийменники?

Підійшов, дерево; сів, верба; пахощі, поле; п’ять, ранок; розташувався, ставом; скривився, болю; помилився, неуважність; пішов, траву; ставитися, повагою; дерево, листя.

Учитель. Цвіт верби — прекрасне і зворушливе диво природи. Пухнасті вербові котики — вражаючий символ краси, символ нашого народу. Це дерево — одне із найпоширеніших в Україні. Здавна верба супроводжує людські поселення. Нею обсаджували ставки, береги річок, дороги.


А що знаєте ви про вербу?

  • Виступи учнів. Випереджувальне завдання

    1. Диктант-пошук (робота біля дошки)

  • Назвати прийменники і слова, яких вони стосуються

  • Зробити висновок про вживання прийменників із іншими частинами мови. При якій частині мови прийменник стоїть найчастіше?

Широкою долиною поміж двома рядками розложистих гір тихо тече по Васильківщині невеличка річка Растовиця. Посеред долини зеленіють розкішні верби, там ніби потонуло село Вербівка. Понад самим берегом в’ється в траві стежка через усе село. Зелені левади з усіх боків обставлені вербами. А на греблі вони вдивляються в чисту воду, залиту срібним маревом.

    1. Лексично-орфографічна скринька

1) Пояснити лексичне значення слів та їх правопис.

Левада, гребля, марево

Левада — присадибна ділянка землі із сінокосом, городом, плодовими та іншими деревами.

Гребля — технічна споруда, що перегороджує річку, ставок для створення водосховища.

Марево — атмосферне явище, пов’язане із виникненням уявних зображень; коливання теплого повітря над землею у спеку.

    1. Творча хвилинка

  1. Скласти невеликий текст, використовуючи прийменники та слова із попереднього завдання. (Левада, гребля, марево)

    1. Стилістичне дослідження. Робота в групах (завдання спроектоване на дошці, слайд 3)

І група

1)Виразно прочитати текст, назвати стиль. Думку обґрунтувати

  1. Назвати прийменники, вказати з якими частинами мови вони поєднується

  2. Зробити висновок про вживання прийменників у тексті даного стилю.

Верба є надійним засобом для шукачів води. Недавно в безплідному районі Саудівської Аравії вдалося виявити з допомогою вербової гілки водоносний шар. Були зроблені свердловини, які підтвердили значні запаси води під землею. Повідомлення про це викликало ажіотаж у сусідніх державах, які потерпають від нестачі вологи.

ІІ група

  1. Виразно прочитати текст, назвати стиль. Думку обґрунтувати

  • Назвати словосполучення із прийменниками, визначити їхній відмінок

  • Зробити висновок про вживання прийменників у тексті даного стилю.

Верба — дерево або кущ із гнучким гіллям, цілісними листками і зібраними у суцвіття одностатевими квітками.

Верба звичайна росте в різних кліматичних і географічних зонах, здебільшого біля води.

Серед цих дерев є велетні і карлики. Родина вербових налічує понад 600 видів.

ІІІ група

  • Виразно прочитати текст, назвати стиль. Думку обґрунтувати

  • Назвати словосполучення із прийменниками,вказати прості, складні і складені прийменники

  • Зробити висновок про вживання прийменників у тексті даного стилю.

Посеред села Растовиця входить у широкий ставок. Біля нього знов осокори та верби: то стоять рівною стіною, то збились ніби в прездоровий круглий стовп, то пішли берегом, неначе вирізаною зверху в зубчики оборкою. Поряд з греблею знов у два рядки вдивляються у воду дуже старі, товсті, дуплинасті верби. Неподалік од ставка Растовиця повилася поміж зеленими левадами та вербами.


    1. Лінгвістична задача

  • Розібрати за членами речення

  • Якою частиною мови у реченнях виступає слово «навкруг»? Як їх розрізнити?

Навкруг зеленіли верби та осокори.

Навкруг ставка розпустили сріблясті коси верболози.

    1. Це — цікаво!

  • Виступ учня. Випереджувальне завдання

Верба — символ і в християнських віруваннях. Тиждень перед Великоднем називають Вербним, Вербичем. Нерідко під цю пору ще й холоди бувають, а тому казали в народі: «Прийшов Вербич, два кожухи тербич». На Вербній неділі вербу освячують у церкві, а потім додому несуть і б’ють нею рідних, в першу чергу тих, котрі ще сплять, і примовляють:

Не я б’ю, верба б’є

За тиждень Великдень;

Будь великий, як верба,

А здоровий, як вода,

А багатий, як земля.

ІV. Узагальнення та систематизація знань

    1. Робота в парах

  • Скласти і розіграти діалог на тему «Верба — символ краси, життя»

    1. Рефлексія

  • Що нового дізналися на уроці?

  • Що для вас було найцікавішим?

  • Що для вас виявилося найскладнішим?

  • Над чим, на вашу думку, варто ще попрацювати?

  • Оцініть свою роботу на уроці.

  1. Домашнє завдання

  1. Записати 5-6 прислів’їв і приказок, у яких згадується верба, підкреслити прийменники.

  2. Скласти тестові завдання з теми «Прийменник як службова частина мови».












ДОДАТОК 2

Тема 1: Правила вживання апострофа

Тема 2: «Мої улюблені вірші»

Мета: повторити й систематизувати знання, здобуті в початко­вих класах, та засвоїти нові правила вживання апострофа, удосконалити навички правильної вимови й написання слів з апострофом; формувати вміння аналізувати, порівнювати, узагальнювати, визначати головне, робити висновки; розвивати навички самостійної та групової роботи; вихову­вати товариські взаємини, інтерес до мовних явищ; заохочувати до співробітництва.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: картки з завданнями, загадки про апостроф, підручники, схеми, кросворд, мультимедійна дошка, учнівські проекти.


ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань учнів

1.1. Опрацювання теоретичного матеріалу

Захист проектів, створених групами. (1 група – створила загадки про апостроф, 2 - опрацювала правила вживання апострофа, презентує їх іншій групі).

ІІ. Повідомлення теми, мети і завдань уроку

    1. Вступне слово вчителя

Дорогі діти. Сьогодні на уроці ми з вами працюватимемо над темою «Вимова та написання слів з апострофом». Тема ця для вас не нова, але нам доведеться познайомитися ще з кількома правилами, крім тих, які відомі вам з початкових класів. У кінці уроку ви повинні знати правила вживання апострофа, вміти правильно вимовляти і писати слова з апострофом, вільно користуватися ними у мовленні. Чого ж від уроку чекаєте ви?

Сподіваюся, всі ви отримаєте величезне задоволення від уроку, вкотре переконаєтеся, що ви багато знаєте і вмієте. Тож бажаю всім гарного настрою і успіхів. А почнемо ми з перевірки домашнього завдання.


    1. Адаптація теорії

1 група – користуючись схемами поданими на мультимедійній дошці, з’єднати стрілками правила з відповідними прикладами;

2 група – дати відповіді на питання:

1) Для чого потрібен апостроф?

2) Що спільного і відмінного між ь і «’»?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

3.1. Мовна розминка (завдання спроектоване на мультимедійній дошці)

Скоромовка: У Лук’яна в’язка м’яти.

У Дем’яна дев’ять в’язок.

3.2. Робота з підручником

Вправа 368. Переписати слова, підкреслити орфограму, обґрунтувати написання слів.

3.3. Письмо по пам’яті (звучить аудіо-запис вірша)

Завдання: Прослухати вірш, запам’ятати, а потім записати якнайбільше слів з апострофом.

У п’ятницю, у надвечір’я,

Як туманцем потягло,

Сонце плавно у міжгір’я

Спочивати попливло.

На подвір’ячку, під в’язом,

Вся зібралася сім’я:

Відпочить, побути разом

Та послухать солов’я.

Вечоріє. На подвір’ї

Вся сім’я рядком сидить…

Перше випливло сузір’я:

Бавить, манить і мигтить.(9)

3.4.Вправа на правильну вимову

(Порівняти вимову і звучання слів: В’яз – свято, з’ява – зяблик, сузір’я – зоря, бур’ян – буря, сузір’я – гарячий.)

3.5. Робота біля дошки (завдання спроектоване на мультимедійній доці)

Завдання: Подані в транскрипції слова записати відповідно до орфографічних норм і навпаки.

[бйуть’], [арфйарка], [р’із’б’ар], [подв’ірйа], [п’івйаблука], [в’ідйізд], [звйазати], [кавйарн’а], [моркв’аний]; зав’язь, обов’язок, буряк, свято.

3.6. «Лінгвістичний аукціон»

Робота в групах. (Назвати якомога більше слів з апострофом.)

3.7. Творча робота

Вправа 369. (Від поданих слів утворити слова з апострофом, з одним таким словом скласти речення.)

ІV. Узагальнення та систематизація вивченого матеріалу.

4.1. Завдання з ключем(завдання спроектоване на мультимедійній дошці).

Записати слова у дві колонки:

1) слова з апострофом;

2) без апострофа.

Дев'ятсот, серм'яга, хуторянин, зв'язок, духмяне, порядок, бур'ян, без'язикі, тьмяно, цвях, присвята, реп'ях, п'ятдесят, з'ясовано, Соловйов.

Ключ. З останніх букв колонок утвориться назва вірша В.Сосюри «Так ніхто не кохав...».

4.2. Кросворд "Слова з апострофом"( спроектований на мультимедійній дошці)

  1. Група близьких родичів, що проживають разом.

  2. Елемент вбрання священика.

  3. Частина голови.

  4. Запашна лікарська рослина.

  5. Що не можна вживати у піст?

  6. Частина стопи.

V. Підсумок уроку. Оцінювання

    1. Гра «Мікрофон»

"На уроці я навчив(ла)ся…" або "Знати правила вживання апострофа мені потрібно для того, щоб…"(завдання спроектоване на мультимедійній дошці)

  • Який вид роботи найбільше сподобався?

  • Що найбільше здивувало?

  • Чи справдилось те, чого ви очікували від уроку?

Учні, для того, щоб оцінити свої знання заповнюють картки самооцінки.


VІ. Домашнє завдання (завдання спроектоване на мультимедійній дошці)

1.§27, вправа 374.

2. Скласти казку про апостроф або знайти і записати у зошит 5 прислів'їв зі словами з апострофом.












Картка самооцінки

  1. Прізвище, ім'я.

  2. Оцініть себе за кожним із визначених напрямків від 0 до 2 балів:

  • Ви брали активну участь у роботі на уроці

  • Ви вносили вдалі пропозиції, які врахував клас

  • Ви надавали допомогу однокласникам або заохочували їх до роботи

  • Ви висунули цілком нову ідею, що сподобалася іншим

  • Ви вдало узагальнювали думки інших, просували роботу вперед

  • Ви давали повні відповіді на поставлені запитання

Усього балів:




















ДОДАТОК 3

Тема 1: Удосконалення знань про складне речення і його типи

Тема 2: Щастя людини

Мета: систематизувати й узагальнити знання учнів про складне речення; активізувати словесну творчість учнів засобами інтеграції різних видів діяльності; удосконалити навички роботи з комп’ютерними тестовими програмами; стимулювати вміння учнів самостійно працювати над груповими проектами; розвивати зв’язне мовлення учнів, їхнє мислення, фантазію; виховувати за допомогою слова почуття прекрасного, допомогти учням зрозуміти складну філософську категорію щастя, навчити їх бути щасливими.

Обладнання: комп’ютерна техніка, медіа проектор, електронні таблиці, схеми, тестовий роздатковий матеріал; фотографії та твори про щасливих людей; учнівські бюлетені та буклети за темами проектів до уроку.

Епіграф: “ Як мало людині треба для щастя і як багато, щоб це зрозуміти ”

(Народна мудрість)


ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань учнів

1.1. Вступне слово вчителя

У юнім віці все здається немов рожевим сновидінням:

І сонечко сильніш сміється, і пестить весело промінням.

Душа співа, мов соловейко, нам хочеться весь світ зігріть,

А найвразливіше серденько вже пробує когось любить…

Ці рядки я написала, коли була у вашому віці, і тоді мені здавалось, що я – найщасливіша людина на світі. Ваша пора – пора юності, першого захоплення життям, першого кохання, цвітіння душі – це найкращий вік людини…

ІІ. Оголошення теми та мети уроку

Давайте поговоримо про ... ЩАСТЯ? Саме так, про людське щастя. Але говоритимемо виключно складними реченнями. Згода? Не думаю, щоб хтось із вас був проти того, щоб при цьому ми не згадали таку важливу тему, як складне речення. тим паче, що без знань про складне речення та його типи, про пунктуацію складних речень вам ніяк не обійтися на зовнішньому незалежному оцінюванні. Не буде заперечень? Тоді починаємо...

Клас поділений на 2 типи груп: комунікативно-інформаційні та творчі групи, які між собою спілкуються, доповнюють відповідь товариша; в кінці уроку кожен отримає бал за таблицями критеріїв.