Файл: ДОДАТОК 1.docx

Скачать файл
Заказать решение

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 14.11.2019

Просмотров: 937

Скачиваний: 1

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.



















ДОДАТОК 5

Тема: Частини мови. Загальна характеристика службових і самостійних частин мови

Тема 2: Слово - сила мудрості й краси

Мета: повторити, узагальнити й систематизувати вивчене про частини мови; удосконалювати вміння розрізняти частини мови, диференціювати частини мови самостійні та службові, вміння здійснювати різні види мовного розбору; розвивати увагу, спостережливість, логічне мислення, мовлення; виховувати любов і повагу до рідного слова.

Тип уроків: комбінований урок.

Обладнання: таблиці “Частини мови”, “Загальна характеристика самостійних частин мови”, мультимедійна дошка.


Хід уроку

І. Повідомлення теми і мети уроку

Темою сьогоднішнього нашого уроку є : «Частини мови. Загальна характеристика службових і самостійних частин мови». На уроці ви повторите та узагальните вже отримані знання про частини мови, удосконалюватимете вміння розрізняти частини мови, диференціювати частини мови самостійні та службові, оволодієте вмінням здійснювати різні види мовного розбору.

ІІ. Вивчення нового матеріалу

2.1. Опрацювання таблиці

(Таблиця показана на мультимедійній дошці).

Слайд 1

ЧАСТИНИ МОВИ

самостійні

службові


змінювані

незмінювані

незмінювані

незмінювана

відмінювані

дієвідмінювані




іменник

прикметник

числiвник

займенник

дієслово

прислівник

прийменник

сполучник

частка

вигук


2.2. Бесіда

  1. На якi групи подiляються частини мови?

  2. На якій підставі частини мови поділяються на самостійні і службові?

  3. Назвати самостійні частини мови, навести приклади.

  4. Чому в таблицi немає дiєприкметника та дiєприслiвника?

  5. Які частини мови є службовими? Навести приклади службових частин мови.

  6. Назвати кількість відомих вам частин мови.

  7. Яка частина мови не належить ні до повнозначних (самостійних), ні до службових? Що виражає ця частина мови? Навести приклади вигуків.

2.3. Виконання вправ на матеріалі повторення (робота біля дошки) Записати речення, визначити в кожному частини мови – самостійні й службові. Пояснити, як ви їх розрізняєте.

І. В небі кучерявою юрбою зграйка хмар осінніх поспіша. (Д.Луценко.) І здалося, що світ помолодшав навколо на тисячу літ. (В.Симоненко.)

ІІ. Так негадано ця осінь закурликала над степом. (Б.Олійник.) У пам’яті неспаленим барвінком зостанеться навік двадцятий вік. (П.Перебийніс.)

2.4. Опрацювання таблиці

(Таблиця показана на мультимедійній дошці).

Слайд 2



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА САМОСТІЙНИХ ЧАСТИН МОВИ


Частина мови


Що означає

Лексико-граматичні категорії

Граматичні категорії

Синтаксична роль

Іменник

предмет

Назва істоти, неістоти, назви власні та загальні, збірні

Рід, число, від мінок, відміна, група

Підмет, імен на частина складеного присудка, додаток.

Прикметник

ознаку, приналежність

Якісні,

відносні, присвійні

Рід, число, відмінок, група, ступінь порівняння

Означення, іменна части на складеного присудка

Числівник

Кількість,

порядок при лічбі

Кількісні (власне кіль кісні,

дробові, збірні), порядкові



Рід, число, відмінок

Підмет, імен на частина складеного присудка, означення

Займенник

Вказує на предмет, ознаку, кількість, але не називає їх

Особові,

зворотний, вказівні, питальні, відносні, присвійні, неозначені,

заперечні




Рід, число, відмінок

Підмет, додаток, означення

Дієслово

Означає дію або стан

Дія, рух, стан

Рід, число, дієвідміна, час, спосіб, особа, стан, вид, перехідність

Присудок

(найчастіше),

підмет,

додаток,

обставина

Прислівник

Ознаку дії, стану, ознаку ознаки

Обставинні (місця, часу, причини, мети), означальні (способу дії)




Немає



Обставина


2.5. Виконання вправ на застосування узагальнюючих правил та на матеріалі повторення вивченого

1) Попереджувальний диктант. Виділені слова розібрати як частини мови (усно).

Осінь на землю тихенько спускається, крилами-хмарами небо вкривається. (М.Рильський.) Осене, осене, житній дух! За шумними соснами тебе знайду! (М.Сингаївський.) Ходить осінь, і кущі ожини запалали знову, як вогні. (А.Малишко.) Переорала осінь всі стежки до літа. (І.Ольховський.) Ох, розкрились троянди червоні, наче рани палкі, восени. (Леся Українка.) Ще ходить осінь по опалім листі, ще журавлиний ключ не відбринів. (Н.Поклад.) Осінні дерева – немов кораблі. У землю іржаві вп’ялись якорі. (Р.Лубківський.) Ось учора в п’ять годин без сімнадцяти хвилин стрів я друга біля двору в трудову гарячу пору. (А.Малишко.)

2) Пояснювальний диктант. Вказати в реченнях дієслова та їх особливі форми. Пояснити вживання розділових знаків у реченнях з дієприкметниковими та дієприслівниковими зворотами. Зробити морфологічний розбір виділених слів (усно).

І. Сонячне проміння, просочуючись крізь листя, ставало золоте, сліпило і п’янило. (З.Тулуб.) Сади стоять, обдмухані вітрами. Листки летять, киваючи гіллю. (Л.Костенко.) Листя, кружляючи, пада. (Д.Луценко.) І сонце ясне, розганяючи хмари, читає їх, мов поетичні рядки. (А.Матвійчук.) Старої арії тремтячі переливи летять в вікно через заснулий сад. (М.Рильський.) Пекли лютуючі морози, а я в снігах шукав мімози. (П.Палій.)

ІІ. Вируюча, палаюча, нетлінна постала перед світом Україна. (Б.Степанюк.) На вищі сходи сходячи, йдемо в глибінь історії. До витоків доходячи, досліджуємо корені. (Д.Білоус.) Пливуть роки. Історія пливе, закутана у вогняну кирею. (Р.Лубківський.) А як ти будеш нам, історіє, платити сторінками зжовклими? (Н.Вапцаров.) А я люблю свій час, вітри його, душ молодих вібруючий вогонь. (Н.Поклад.)

3) Словниковий диктант. Виділені слова розібрати як частини мови.

Навічно, подекуди, згарячу, ліворуч, невтямки, впереміш, поодинці, навсправжки, ззаду, напереваги, взнаки, зрання, попідтинню.

4) Розподільний диктант. Прислівники, що пишуться разом і через дефіс, записати в дві колонки. Виділені слова увести до самостійно складених речень (усно).

Мимоволі, пліч-о-пліч, надвоє, по-друге, мимоїздом, віч-на-віч, босоніж, всього-на-всього, навскіс, повсякчас, по-козацьки, привселюдно, казна-коли, по-християнському, нашвидкуруч, десь-то, деколи, ледве-ледве, анітелень, куди-небудь, далеко-далеко, десь-інде, навперейми, хоч-не-хоч, як-не-як, аніскільки.

2.6. Опрацювання таблиці

(Таблиця показана на мультимедійній дошці).

Слайд 3


ПОСЛІДОВНІСТЬ МОРФОЛОГІЧНОГО РОЗБОРУ СЛУЖБОВИХ ЧАСТИН МОВИ:

прийменника

сполучника

частки

1.Відношення, які виражає у сполученні з іншими словами.

2. З якою частиною мови сполучається.

3.Відмінок слова, з яким сполучається.

4.Непохідний чи похідний.

1.Простий, складний чи складений.

2.Сполучник сурядності чи підрядності.

3.Поєднує однорідні члени чи частини складного речення.


Розряд за значенням та роллю в реченні (формотворчі, модальні, заперечні).


2.7. Диктант з коментуванням

Скориставшись поданою таблицею, зробити морфологічний розбір виділених слів. Якими частинами мови є підкреслені слова?

Лиш на полях Вітчизни пахнуть квіти! (Хосе Марті.) Я незнищенні барви цього краю в свою сумну Вітчизну забираю. (Я. Райніс.) У пісні, не в слові крикливім живе моя Батьківщина. (Я. Каспрович.) Уже минає двадцять перший вік. (Д. Кремінь.) Гей, дивись, там зірка пада! Ох, якби зловить її! (Я. Барт-Цішинський).

ІІІ. Узагальнення та систематизація знань

3.1. Навчальний диктант

Пожовтіло листя на деревах. Ось із каштана впав листок, гнаний донизу холодним переляком осені. Листок великий, лапатий, мокрий. А другий, одірвавшись, повиснув у повітрі, повільно перевернувся й знову висить. Що його тримає? Яка неприродна жага зеленої молодості?

У лісі стало вільніше. Оголившись, він похолоднішав і почорнів. Сонячні плями здригаються під ногами і, здається, шарудять. Вода у річечці з торф’янистими берегами обважніла й стала якась нежива. Недавно була легка від синього неба, у собі відображеного. А це постаріла, а береги річки полисіли. Не вода котиться, а потік в’язкої журби, у якій, либонь, не здатна водитися риба.

У твоїй душі теж легко опадає листя. Воно ледь-ледь зависає, не бажаючи стелитись унизу. (За Є. Гуцалом; 110 сл.)

ІV. Підведення підсумків уроку

    1. Гра «Мікрофон»

(Речення показані на мультимедійній дошці)

Слайд 4

"На уроці я навчив(ла)ся…" або "Знати частини мови мені потрібно для

того, щоб…"

- Який вид роботи найбільше сподобався?

- Що найбільше здивувало?

- Чи справдилось те, чого ви очікували від уроку?

V. Домашнє завдання

Прочитати параграф 3 на сторінці 24 - 25, виконати вправу № 35.




ДОДАТОК 6

Тема: Неозначено-особові речення

Тема 2: Народна мудрість

Мета: ознайомити з поняттям про неозначено-особові речення, пояснити, на яку дію вказує головний член неозначено-особового речення та способи вираження присудка з неозначено-особових реченнях, формувати вміння розрізняти такі речення, визначати в них головний член та другорядні члени; розвивати логічне мислення, увагу, пам’ять; виховувати повагу до сконденсованої у фольклорі народної мудрості.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: комп’ютерна техніка, медіа проектор, електронні таблиці, схеми, текстовий роздатковий матеріал.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань

1.1 Диктант з коментуванням

Визначити, до якого типу односкладних речень належать речення. Свою думку обґрунтувати.

І. Місяцю мій ясний! З високого неба сховайся за гору. Послужи, моя ти зброє, молодій ще силі! Не дивуйтеся, дівчата, на старі козачі щирі сльози.

З творів Т.Шевченка.

ІІ. Кружляй скоріше, земна куле. (М. Доленго.) Будь нащадкам світлішим і кращим, світе наш! (М. Сингаївський.) Подивись мені у вічі, дорога моя людино! (П. Перебийніс.) На кожний виклик, совісте, іди! (Л. Костенко.)

1.2. Виконання вправи (завдання спроектоване на дошці)

У якій з колонок подано двоскладні речення, у якій – односкладні? На яку дію вказують присудки в односкладних реченнях? Чи стосується виражена присудками дія конкретних осіб?


Ішли дівчата, співали, калину в лузі ламали. (Л.Забашта.)

Козаки поховали Івана Сірка на січовому цвинтарі у степу. (З підручника)

Рубачі прийшли в шкіряних куртках, рубали ліс поволі, методично. (Р.Кудлик.)


Чи я в лузі не калина була? Чи я лузі не червона була? Взяли мене поламали, у пучечки пов’язали... (Нар.творч.)

Поховали громадою, як слід, по закону. (Т.Шевченко.)

Рубали юний ліс у квітні, рубали ліс, рубали зранку. Берізкам віти відтинали і кору, ніби скальп, знімали. (О.Башкирова.)

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку

Темою сьогоднішнього нашого уроку є: «Неозначено-особові речення». На уроці ви ознайомитесь з поняттям про неозначено-особові речення, на яку дію вказує головний член неозначено-особового речення та способи вираження присудка з неозначено-особових реченнях, навчитеся розрізняти такі речення, визначати в них головний член та другорядні члени.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

3.1. Робота з підручником

Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 30) та таблиці “Односкладні речення” (с. 24).

3.2. Виконання вправ на закріплення вивченого матеріалу

1) Робота біля дошки. Записати речення, вказати з-поміж них односкладні, визначити в них граматичну основу. Довести, що речення є неозначено-особовими.

І. Ліниві кравці беруть довгі нитки. По парчі ликом не шиють. На малому човні в море не запливають. Назад тільки раки лазять.

Народна творчість.

ІІ. Біля головного причалу ми бачимо багато молоді. Сидять, стоять, готуються, здається, до якихось змагань. (О. Гончар.) Готово! Парус розпустили, посунули по синій хвилі. (Т. Шевченко.)

2) Пояснювальний диктант. Визначити вид односкладних речень.

І. Вже не боронять волю булавою. (М. Шевченко.) Знаменами, бунчугами гетьмана укрили. (Т. Шевченко.) Козаків на галерах кували. (С. Зінчук.) У Крим далекий виряджали сина. (Л. Костенко.) Віддзвонили в селі. Вже не дзвонять. (І. Ірлявський.) У чорнобильській зоні ховають село. Засипають он сад, он старе джерело і останню он хату хоронять. (М. Федунець.) На те - базар. Купляють, продають. Цифр однозначних і не визнають. (М. Доленго.) Спиляли в лузі вікового дуба, обрушили у трави горілиць. (С. Шевченко.) Колодязь копали півтора дня. (Ю. Мушкетик.) У нас же восени весілля! Уже пошили й рушники... (Олександр Олесь.) У квітні в нас не грають весілля. Лише заручин стеляться привіти. (А. Малишко.) Закривавилось небо загравою. Палять стерні. (В. Марсюк.) Палять листя на городах. Пахне димом надвечір’я. (М. Сингаївський.)

ІІ. Задзвонили в усі дзвони по всій Україні. (Т. Шевченко.) Уже задзвонили до утрені. (А. Казка.) Цілим заводом ховатимуть ветерана, назвуть його іменем заводський профілакторій. (О. Гончар.) От і все. Поховали старезного діда, закопали навіки у землю святу. (В.Симоненко.) За столами обідніми гомонять. (М. Самійленко.) Скрізь порання. Печуть, варять, вимітають, варять. (Т. Шевченко.) “Приходьте на український борщ”, - запрошують. (О. Гончар.) Вчора справили весілля. (Олександр Олесь.) Незабаром і молодого привели, назавтра в город одвезли та й заголили в москалі! (Т. Шевченко.) Зламали калину, зв’язали в пучки. (Л. Забашта.) Хліб звезли. Тиша на токах. (А. Казка.) Вже буряки звезли до цукроварні. (В. Сосюра.)

Словник. Утреня - ранкова церковна служба. Профілакторій - медичний заклад, де проводяться спрямовані на запобіганням захворюванням заходи.

3) Диктант із коментуванням (завдання спроектоване на дошці)

З’ясувати тип кожного односкладного речення.

І. Від щастя не втікають, його доганяють. Рибалку по човну бачать. Коло річки колодязя не копають. І ведмедя вчать танцювати. З пісні слова не викидають. Про наше прядиво невдячного слова не скажуть. Сходи згори підмітають. Старе дерево не пересаджують.

ІІ. За одного письменного трьох неписьменних дають, та й то не беруть. Знявши голову, за волоссям не плачуть. Сумирну вівцю багато разів на рік стрижуть. Зайця у ведмежому капкані не шукають. Хату руками держать. Залізо випробовують куючи, а коня – їздячи. Сім страв у одну ложку не беруть. Без снасті тільки бліх ловлять. Золото залізом добувають.

Народна творчість.

ІІІ. Сватати дівчину вирушали пізно ввечері. Це давало можливість на випадок відмови зберегти спробу сватання в таємниці. Зайшовши у хату з хлібом у руках і привітавшись, старости починали розмову про мисливців, що натрапили на слід куниці, чи купців, які дізнаються про товар. Після традиційних промов старостів кликали дівчину й прилюдно запитували її згоди на шлюб. Відповідь нареченої була обов’язковою та вирішальною.

На знак згоди сватів перев’язували рушниками або підносили їм на хлібі хустки чи рушники. Після цього попередньо обговорювали питання про придане. У випадку відмови старостам підносили гарбуз або макогін. (З довідника)

4) Переписати спроектовані на дошці прислів’я, завершивши їх. Пояснити, чому чимала частина прислів’їв є неозначено-особовими реченнями.

За добро віддячують добром, а не ... . Роботу роблять не лише терпінням, а й ... . Добру думу думають без зайвого ... . Упізнають вовка і в .... Вміючи, печуть хліб і з ... .

Народна творчість.

Для довідок. Злом. Умінням. Шуму. Баранячій шкурі. Каменю.

5) Диктант із завданням (завдання спроектоване на дошці)

Записати, перебудовуючи речення на неозначено-особові.

Зразок. Здавна вербу вважали священним деревом.

Здавна верба на Україні вважалася священним деревом. Шостий тиждень Великого посту називався Вербним. На Вербному тижні в церквах освячувалися вербові гілочки. Освячена верба зберігалася на покуті за образами. Освячені вербові гілочки втикалися в кутках ниви для одержання багатого врожаю. Вербою окурювалася хата від пропасниці. Вербові гілочки клалися у воду для купання хворої дитини. Вербовий настій пився від головного болю.

За М.Супруненком.

3.3. Творча робота (завдання спроектоване на дошці)

Уживаючи неозначено-особові речення, скласти й записати невелику інструкцію на одну з тем:

  • Як складають осінній букет

  • Як пересаджують в більший вазон кімнатну рослину

  • Як переклеюють в кімнаті шпалери

Смотрите также файлы