ІV. Узагальнення та систематизація знань

4.1. Навчальний диктант

Вказати речення двоскладні й односкладні.

На вигоні палили вогнище. Зносили сміття, згрібали листя, приносили якесь соняшничиння, бараболисько, всохлу кропиву. Кидали у вогонь щойно зірваний полин. Той полин, зітхаючи, білим димом дурманив і забивав памороки.

Поприходили до вогню жінки й чоловіки, поставали, дивляться. Сміття й бур’яни вже погоріли, та люди чомусь не розходилися. Здалеку принесли оберемок галуззя. Притягнули велику акацієву гілляку. Вона довго не займалась, а бризкала шипучим соком і, конаючи, потріскувала міцними волокнами. Несли якесь дрантя, ганчір’я.

Їхав мимо дядько, солому додому віз. Спинили його почали солому смикати, у вогонь жбурляти, аж поки хазяїн схаменувся, вйокнув і поїхав далі. Навздогін йому сміялись.

Хтось приніс на коромислі двоє відер води. Вогнище залили. Попелище кашлянуло парою, скрушно зітхнуло й згасло.

Багато випадало дивитись на вогонь. Та найбільше запам’ятався саме той. У кожного, мабуть, є своє багаття, яке запам’ятовується назавжди. (За Є.Гуцалом; 132 сл.)

V. Підведення підсумків уроку

1. Підсумкова бесіда

• Над якою темою сьогодні працювали?

• Що нового дізналися?

• Що найбільше вразило, запам’яталося?

VІ. Домашнє завдання

Прочитати параграф 6 на сторінці 30, виконати вправу № 74.

ДОДАТОК 7

Тема: Тире в неповних реченнях

Тема 2: Усна народна творчість

Мета: закріпити знання про неповні речення, вміння вирізняти неповні речення, правильно їх інтонувати, обґрунтовувати вживання й невживання тире в неповних реченнях; розвивати логічне мислення, пам’ять, увагу, уяву, мовлення; виховувати повагу до образного влучного слова, любов до усної народної творчості.

Тип уроків: урок узагальнення та систематизації знань, вмінь і навичок.

Обладнання: комп’ютерна техніка, кодоскоп, роздатковий матеріал.

Хід уроків

І. Актуалізація опорних знань

1. Бесіда

1. Що називається реченням?

2. Які бувають речення за будовою? Навести приклад простого і складного речення.

3. Які бувають речення за складом граматичної основи? Навести приклад двоскладного й приклад односкладного речення.

4. Які речення називаються повними? неповними? Навести приклади неповних речень.

5. У яких випадках у неповних реченнях ставиться тире?

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку

Темою сьогоднішнього нашого уроку є: «Тире в неповних реченнях». На уроці ви повторите знання про неповні речення, вживання в них тире, навчитесь вирізняти неповні речення, правильно їх інтонувати, вживати тире в неповних реченнях, обґрунтовувати вживання й невживання тире в неповних реченнях.

ІІІ. Виконання вправ на закріплення вивченого

(Вправи спроектовані через кодоскоп)

3.1. Прочитати речення. В кожному неповному реченні встановити опущений член речення. Прочитати речення, правильно їх інтонуючи. Обґрунтувати вживання і невживання тире.

---

В нашій хаті наша правда й сила. (М. Рильський.) В ярмі тут нація. Народ в ярмі. (Б. Грінченко.) Срібно дзвонять наповнені чари. Та під вікнами вже – яничари. (С. Зінчук.) На вбогому – лати. На багачу – шати. Та не йди сорочки в дуки позичати. (Б. Грінченко.) В мові – воля героїв, прояв вільного духу. (Д. Білоус.)

3.2. Пояснювальний диктант

І. Співає хата. Пісня з нами. (П. Перебийніс.) Удень по ниві ходить чесна робота, а вечорами – піснею дівоча ласка. (М. Стельмах.) Батьківський край і рідня впошанівку. (М. Сингаївський.) Позаду стільки злив, спекот, завій! Наобіруч могили й п’єдестали. (Б. Степанюк.) В обіймах з радістю журба. (Олександр Олесь.)

ІІ. Перший сніг – на поріг, на розбіжжя доріг. (М. Сингаївський.) А з шафи – пахощі кориці, цитрини, кави, давнини. (М. Рильський.) Може, з виду ти надто строга, а в душі – джерело тепла. (В. Симоненко.) Світ у злагоді щедріший. Дітям – ласка і дарунки. Кожній дівчинці – по стрічці, хлопцям – кожному по шаблі. Кожній казці – мир і згода. Кожній пісні – пружні крила. (М. Сингаївський.)

3.3. Прочитати. Вказати речення односкладні і речення неповні. Яке з речень є односкладним і неповним одночасно? Обґрунтувати вживання і невживання тире в неповних реченнях.

І. Вечір. Зорі в небозводі. Блиск над синіми снігами. (П. Тичина.) Вечоріло. По хатах запалювали світло. По вулицях – ліхтарі. (Панас Мирний.) Вночі і ожеледь, і мряка, і сніг, і холод. (Т. Шевченко.) Багряні кручі рідної землі. А в небі - хмар далекі кораблі. (В. Сосюра.)

ІІ. На пагорбі зеленім – хата. Криниця. Ясени. Автомобіль. Стіл на подвір’ї. Пісня – предків біль. Вишневоокі мальви – як дівчата. (Д. Павличко.) Літо. Свято. В місті тиша. (Олександр Олесь.) Степ. Кам’яна баба. А їй на чоло орел. (М. Доленго.) Світає. В дорозі – тиждень. (М. Самійленко.)

3.4. Диктант із коментуванням

І. У небі - золотий Чумацький Віз. (М. Рильський.) Небо рідне й чуже над покорою хат. (В. Сосюра.) Край поля – холодні, горді бронзово-темні дуби. (М. Рильський.) Над річкою стояв великий гай, зимою – затишок, а літом – божий рай. (Л. Глібов.) А навколо неба мирні шати, кетяги червоних горобин. (Д. Луценко.)

ІІ. Понад Россю вишники, в світлім домі рушники. (П. Усенко.) В моєму серці – схрещення доріг ненависті й любові. (Д. Павличко.) За обрієм велике місто. А тут – життя первинний зміст. (М. Доленго.) Погано, що порожні храми. Ще гірше – пустка у серцях. (С. Семенова.) В раю – хороший клімат, та в пеклі – товариство. (І. Мироненко.)

3.5. Переписати, розставляючи розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення). (Завдання спроектоване на дошці)

І. Дерево шанується плодами, а людина – своїми ділами. Дерево міцне корінням, а людина – завзятістю. Від яблуні – яблуко, від сосни – шишка. Під злим круком – зле яйце. Надія в людини попереду, а гріх – позаду. Молодий – до праці, старий – до бесіди. Сам голий, а сорочка – за пазухою. Перо – про папір, а голка – про сорочку.

---

ІІ. Щастя у кожного - під мозолями. Ліки – від хвороби, але не від долі. Вченому – світ ясний, невченому – примарні зорі. На дужому коні – на базар, на кульгавому – додому. На комара – з гарматою. Від нас до вас – перелаз. Розум піднімає до місяця, а майстерність – до неба. Пусти свиню до тину, то вона – в картоплю.

Народна творчість.

ІV. Підведення підсумків уроку

1. Гра «Мікрофон»

Продовжити запропоновані речення.

- "На уроці я навчив(ла)ся…"

- «Мені найбільше сподобалось.. »

- «Очікування від уроку для мене….»

V. Домашнє завдання

Повторити параграф 8, виконати вправу 114.

ДОДАТОК 8

Тема: Інтонація речень зі звертаннями, вставними словами (словосполученнями, реченнями). Розділові знаки при звертаннях, вставних словах, словосполученнях, реченнях

Тема 2: Єдина і свята – мова

Мета: закріпити знання про звертання та вставні слова (словосполучення, речення), навички вживання розділових знаків у реченнях, ускладнених звертаннями та вставними словами, правильного інтонування таких речень; розвивати увагу, логічне й образне мислення, емоційну сферу; виховувати любов і шанобливе ставлення до рідної мови.

Тип уроку: урок закріплення вивченого матеріалу.

Обладнання: комп’ютерна техніка, медіа проектор, роздатковий матеріал.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань

1. Бесіда на повторення

1. Що називається звертанням?

2. У чому полягає різниця між звертаннями непоширеними й поширеними?

3. Якими частинами мови можуть виражатися звертання?

4. У формі яких відмінків стоять іменники, якими виражаються звертання?

5. Які розділові знаки ставляться при звертанні?

6. Як інтонуються речення зі звертаннями?

7. Яка роль вставних слів і словосполучень? Вставних речень?

8. Як інтонуються речення зі вставними словами, словосполученнями, реченнями?

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку

Темою сьогоднішнього нашого уроку є: «Інтонація речень зі звертаннями, вставними словами (словосполученнями, реченнями). Розділові знаки при звертаннях, вставних словах, словосполученнях, реченнях». На уроці ви повторите знання про звертання та вставні слова (словосполучення, речення), оволодієте навичками вживання розділових знаків у реченнях, ускладнених звертаннями та вставними словами, правильного інтонування таких речень.

ІІІ. Виконання вправ на закріплення вивченого

( Всі вправи спроектовані на дошці)

Слайд 1

3.1. Прочитати речення, правильно їх інтонуючи. Визначити звертання, вставні слова пояснити розділові знаки при них.

І. О слово рідне! Ти стоїш на чаті предковічних пам’яток святині, як меч огненний в нашій Україні. (П. Куліш.) Здається, сотні змучених рабів звели до сонця стомлені правиці. (В. Симоненко.) О мово рідна! Їй гаряче віддав я серце недарма. Без мови рідної, юначе, й народу нашого нема. (В. Сосюра.) Квітни, мово, зірницями слова! Я – листок у твоєму саду. (П. Перебийніс.) Судьба моя, не обминай мене, бува, турботою. (А. Малишко.) В життєвому літі, в завої зими тепер я одне лиш прохаю: “Будь ласка, Тарасе, до себе візьми хоч підпаском!” (О. Лукашенко.)

---

ІІ. Кобзо! Ти наша одрада єдина... Поки із мертвих воскресне Вкраїна, поки дождеться живої весни, ти нам про нашу тісноту дзвони. (П. Куліш.) Може, клич мій, як віщая птиця, десь розбудить тебе, пробачай. (А. Малишко.) Добридень вам, дідусю та бабусю! Провиною душа болить мені. З великих міст ніяк я не проб’юся до вас у безнадійній метушні. (П. Перебийніс.) Колись і ти, сівачу правди й волі, на рідний степ повинен ще прийти. (Б. Грінченко.) А перший цар був скіфський Таргітай. І, як легенда каже прастара, він син Дажбога і дочки Дніпра. (Л. Костенко.) Універсал - це гетьманів урок. Та ні, це, мабуть, пральний порошок. (Д. Павличко.) Мабуть, безсмертні наклепи й гоніння. (О. Башкирова.)

Слайд 2

3.2. Прочитати речення, правильно їх інтонуючи. Вказати звертання поширені й непоширені. У вказаному вчителем реченні усно визначити члени речення.

І. Ти, Господи, путь праведную знаєш і бачиш добре путь ледачих лицемірів. (П. Куліш.) Єдиний Боже! Все обсіли хами. Веди мене шляхетними шляхами. (Л. Костенко.) О Господи, пошли нам просвітління, у черствих душах пам’ять розбуди. Де ж тих козацьких лицарів стремління, яким прийшло на зміну зубожіння, а ми ж в пошані на землі були! (В. Миколайчук.) Єдина і свята Пречиста Діво Мово, у полум’ї свічок прийди в пусті серця, навчи молитись нас блакитно й калиново, навчи чудових слів, яким нема кінця. (О. Галета.)

ІІ. Гірка та важка ти, хліборобська доле! Ранніми туманами вкрита, дрібними дощами полита, потом та кривавицею примочена! Податками тебе примучено, важкою працею прикручено, землею-матінкою обділено!

Панас Мирний.

Слайд 3

3.3. Переписати речення в такій послідовності: 1) речення зі вставними словами; 2) речення зі вставними словосполученнями.

Прочитати речення, правильно їх інтонуючи.

От, як бачиш, і в твоєму краї виріс сад між річкою і степом. (В. Швець.) Я ще, казати правду, не ввійшов ані словечком в тишу лабораторій. (А. Малишко.) Може, то тільки легенда – край той, осяяний сонцем? (Леся Українка.) І от мені здалося – дивна річ! – що десять років - лиш коротка ніч. (М. Рильський.) Але, звичайно, що ж то за роман, як люблячих не стрінуть перешкоди, наприклад, неуважність і зима? (М. Доленго.) Скарби були, звичайно, копійчані, та цінувався навіть олівець. (Л. Дмитерко.)

ІV. Узагальнення та систематизація знань

4.1. Диктант із коментуванням. Вказати вставні речення, визначити їхню роль.

І. Ну а мама коли спати ляже? (Вже в людей не світиться давно...) Хуговиця тихо хай розкаже, що настирно б’ється у вікно. (М. Томенко.) Я досі батька виглядаю (портрет не знає сивини). (П. Перебийніс.) Мій дід і батько Омелян Луценко (належну шану хочу їм віддать) ішли у поле у дощі і спеку одвічну ниву щедро оброблять. (Д. Луценко.) Пригадую й суворі окуляри, нитками перев’язані сяк-так (подробицями красні мемуари!) (М. Рильський.) Старий, скажу вам, мав снаги кувать сокири чи плуги. (А. Малишко.)

---

ІІ. Я горів (чи так мені здавалось) на вершині світу, мов зоря. Від мойого серця відривалось пломенями слово Кобзаря. (Д. Павличко.) Промовляю рішучо і гордо (є багато для цього причин) імена чоловічого роду: Київ, Чуднів, Житомир, Тульчин. (П. Перебийніс.) Коли б земля – так думалось мені – була мов куля, та ще й оберталась, тоді б, напевне, кавуни з баштана наввипередки б врозтіч розкотились, а то – лежать... (Б. Олійник.) Ти згадай, друже мій (все знайоме тобі), був гарячий тут бій за присохлі степи. (П. Усенко.) А війни, вам скажу я, творяться без тями. (А. Кацнельсон.)

V. Підведення підсумків уроку

5.1. Підсумкова бесіда

• Над якою темою сьогодні працювали?

• Що нового дізналися?

• Що найбільше вразило, запам’яталося?

VІ. Домашнє завдання.

Прочитати параграф 13, виконати вправу 205.

ДОДАТОК 9

Тема: Походження слів: власне українські та запозичені слова. Ознайомлення з тлумачним словником і словником іншомовних слів. Правопис слів іншомовного походження

Тема 2: Природа рідної землі

Мета: подати відомості про походження української лексики, навчити визначати власне українські та запозичені слова, ознайомити з будовою тлумачного словника та словника іншомовних слів; формувати вміння роботи зі словником і таблицею; удосконалювати правописні навички, зокрема, щодо правопису іншомовних слів; сприяти збагаченню та уточненню словникового запасу школярів; розвивати культуру усного та писемного мовлення, образне мислення; виховувати любов до природи рідної землі.

Тип уроків: комбінований (вивчення нового матеріалу; повторення вивченого в попередніх класах).

Обладнання: словники, таблиці, комп’ютерна техніка, медіа проектор.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань

1.1. Робота з підручником

Виконання вправи 26 (с.17).

Завдання: з’ясувати лексичне значення записаних на дошці слів, скориставшись тлумачним словником та словником іншомовних слів. Чому довелося скористатись обома словниками?

• Левада, кетяг, літепло, плеяда, долар.

• Гроно, плесо, навзаєм, бейсбол, Інтернет.

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку

Темою сьогоднішнього нашого уроку є: «Походження слів: власне українські та запозичені слова. Ознайомлення з тлумачним словником і словником іншомовних слів. Правопис слів іншомовного походження». На уроці ви ознайомитесь з відомостями про походження української лексики, навчитесь розрізняти власне українські та запозичені слова,ознайомитесь з будовою тлумачного словника та словника іншомовних слів, оволодієте вміннями роботи зі словником і таблицею, удосконалите правописні навички, зокрема щодо правопису іншомовних слів.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

3.1. Робота з підручником

Опрацювання теоретичного матеріалу (с.32).

3.2. Пояснення вчителя

Словниковий склад сучасної української літературної мови формувався впродовж тривалого історичного часу. Лексика сучасної літературної української мови неоднорідна за походженням. Виділяють корінну та запозичену лексику.

---

Смотрите также файлы

• 4_kurs_SP.docx

• Kursach_Suyitsid_v_subkulturakh_pravki.docx

• Таблиця археологічних культур.docx

• Річний план графік 6 клас.docx

• хронометраж на вчителя.docx