ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 16.11.2019
Просмотров: 9402
Скачиваний: 3
Борщ, щі з квашеної капусти, розсольник з крупою готують за звичайною технологією, але не гострі і не кислі.
В літній період готують супи на фруктово-ягідних відварах, які подаються з рисом, локшиною, галушками.
Страви з овочів
У раціон дітей необхідно включати велику кількість страв з різних овочів. Асортимент овочевих страв через їх трудомісткість у шкільних їдальнях невеликий, і обмежується найчастіше овочевими гарнірами (картопляне пюре, капуста тушкована) і стравами (рагу овочеве, картопляні котлети, голубці овочеві).
Розширення асортименту овочевих страв можливе в умовах індустріальної технології і виробництва овочевих напівфабрикатів високого ступеня готовності: запіканки капустяні, морквяні, котлети, биточки капустяні, морквяні, голубці, капуста тушкована.
Страви з круп і макаронних виробів
У харчуванні дітей широко застосовують різноманітні за смаком і технологією приготування страви з круп і макаронних виробів.
Найбільш поширені різні каші, пудинги, запіканки, биточки. Для дітей молодшого шкільного віку бажано включати в раціони сніданків рідкі і в’язкі каші з гречаної, вівсяної, манної і рисової круп.
В’язкі каші можна готувати з морквою, гарбузом, сливами. Добре різноманітять меню страви з круп з варенням, солодкими соусами.
З макаронних виробів готують бабку з локшини з сиром, макарони зі сметаною, макарони з сиром, макарони з м’ясом та ін.
Страви з молока, сиру та яєць
Молоко, сир, яйця є дуже цінним джерелом білків, мінеральних солей і ряду біологічно активних речовин. Тому страви з цих продуктів повинні широко використовуватись у шкільних їдальнях. Молоко і кисломолочні продукти подають натуральними і з різними випеченими виробами.
Сир для подавання натуральним або для різних страв необхідно протирати. З нього готують сиркові маси, сирники, запіканки. Сирники готують з додаванням картоплі або моркви.
Страви з риби
В шкільних їдальнях готують страви з нежирної риби і мало кісткової. Розробляють рибу на філе з шкірою без реберних кісток. Велику кількість страв готують з рибної котлетної і кнельної маси. Рибні котлети, биточки, зрази для молодших школярів бажано готувати на парі. Готують рибу тушковану в соусі томатному з овочами. На гарнір до страв з риби подають відварену картоплю, картопляне пюре. Додатково — огірки, помідори, салат з капусти.
Страви з м’яса
З м’яса в шкільному харчуванні використовують широкий асортимент страв. При цьому не рекомендується використовувати частини туші з невеликою кількістю сполучної тканини.
Для приготування м’ясних страв рекомендується використовувати нежирну яловичину, телятину, кролика, курси, курчат, індиків, печінку, язик.
В меню необхідно включати більше страв з котлетної маси: котлети, биточки, зрази, тюфтелі, рулети, котлети з курей і кролика, пудинги і суфле з м’яса.
Для учнів старших класів асортимент м’ясних страв значно розширений. Можна використовувати відварні, тушковані страви, м’ясо тушковане, гуляш, плов, печеню по-домашньому, печінку в сметані, відварні і смажені страви з м’яса, птиці, кролика і субпродуктів. Технологія приготування цих страв не відрізняється від звичайної.
Соуси
В харчуванні школярів з раціону виключають гострі соуси, а також соуси з додаванням гострих приправ (гірчиці, хрону, оцту).
Рекомендуються більш ніжні за смаком соуси. Замість соусу краще подати вершки або сметану до таких страв, як сирники, запіканки, пудинги, вареники, млинчики. До інших страв використовують соуси томатні, молочні, сметанні, солодкі.
Для учнів старших класів, крім вказаних соусів, використовують червоний соус і його похідні, грибні, рибні, маринади, майонези.
Технологія приготування цих соусів звичайна, але замість оцту рекомендується використовувати лимонну кислоту, а борошно пасерувати без жиру, щоб зберегти харчову цінність страв.
Борошняні кулінарні і кондитерські вироби
Значне місце в харчуванні дітей займають борошняні кулінарні і кондитерські вироби. Вони характеризуються різноманітністю і високою харчовою цінністю. Широким попитом у дітей користуються млинчики, пельмені, вареники, пиріжки, пироги та інші вироби.
Солодкі страви і напої
В добовому раціоні дітей важливе місце займають солодкі страви і напої. По-перше, вони мають приємний смак. По-друге, вони є основним джерелом вуглеводів, необхідних для організму, що розвивається, створюють почуття ситості.
Крім того, натуральні плоди і ягоди, цитрусові багаті мінеральними речовинами і вітамінами.
Діти особливо люблять у натуральному вигляді кавуни, дині, цитрусові, ягоди з цукром, вершками.
Компоти, киселі бажано готувати зі свіжих фруктів і ягід, шипшини. Желе, муси, креми, приготовлені в порційних формах, прикрашають стіл і викликають у дітей апетит.
Гарячі солодкі страви (пудинги, запіканки з яблуками та ін.) не тільки смачні, а й калорійні, їх рекомендується включати в меню сніданків, вечері, а на обід подавати компот, кисіль.
Чай, кава з молоком теж користуються попитом у дітей. Але споживання їх у великій кількості викликає у дітей зайве збудження, серцебиття, поганий сон. Тому в дитячому харчуванні рекомендується використовувати замінювачі кави. В меню шкільних їдалень необхідно включати фруктово-ягідні, овочеві соки, молоко, молочнокислі продукти, молочні і вітамінні напої.
-
Особливості харчування учнів ПТУ
Харчування учнів ПТУ має ряд особливостей. Учні профтехучилищ одночасно з навчанням отримують робітничу кваліфікацію, тому денний раціон учнів повинен покривати енергетичні затрати, пов’язані не тільки з розумовою працею, а й роботою на виробництві, складатися у відповідності з фізіологічними нормами харчування, з вимогами науки про харчування, тобто харчування повинно бути раціональним, основні елементи якого — збалансованість, правильний режим харчування.
НОРМИ ПРОДУКТІВ
Харчування учнів ПТУ здійснюється на основі діючих натуральних норм продуктів харчування і розрахункових грошових норм витрат на одного учня надень, які забезпечують необхідну калорійність раціонів харчування (табл. 13).Для учнів, професія яких пов’язана з роботою в гарячих і шкідливих цехах на різницю у вартості в раціон необхідно додатково включати такі продукти: сир — 10г, молоко — 100 г, сік — 50 г або свіжі фрукти, для учнів, професіїяких пов’язані з підземними роботами, в раціон додатково включають: сир —10 г, масло вершкове - 10г, молоко — 100 г, фрукти свіжі або сік — 50 г.
Норми продуктів складені з урахуванням забезпечення необхідної кількості енергії і поживних речовин. Завідувач виробництвом повинен суворо стежити за їх дотриманням не тільки протягом місяця, а й щотижня, щоб забезпечити рівнозначність раціону.
Для цього протягом місяця він веде накопичувальну відомість і щотижня підбиває підсумки (табл. 14).
Кількість використаних за місяць одним учнем продуктів повинна відповідати затвердженій нормі.
ЕНЕРГЕТИЧНА ЦІННІСТЬ І СКЛАД ДЕННОГО РАЦІОНУ
Важливим елементом організації раціонального харчування учнів є правильний розподіл об’єму денного споживання їжі. Найбільш обґрунтованим режимом харчування учнів ПТУ, які проживають окремо від сім’ї, є чотириразове харчування.
Загальна енергетична цінність добового раціону розподіляється таким чином: сніданок — 30%, обід — 40%, підвечірок — 10%, вечеря — 20%.
Дія учнів, що проживають з батьками, організовують дворазове харчування.
Години приймання їжі повинні бути узгоджені з розпорядком ПТУ.
Загальна калорійність добового раціону визначається на основі калорійності сніданку, обіду, підвечірка і вечері.
Добові енергетичні затрати учнів ПТУ в період теоретичних занять
-
2700—3000 ккал для юнаків, 2400—2700 ккал — для дівчат (табл. 15).
В період виробничої практики енергетичні затрати збільшуються.
Залежно від характеру праці всі учні ПТУ поділяються на групи.
При цьому добова потреба в білках становить 14%, з яких 60% — тваринні білки, у жирах — 31 %, з яких 20% — рослинні, у вуглеводах — 55% загальної калорійності раціону. Кількість цукру в добовому раціоні в період навчального процесу не повинна перевищувати 70—80 г, при інтенсивному фізичному навантаженні рекомендується збільшити вживання цукру до 90— 100 г на добу.
Співвідношення білків, жирів і вуглеводів під час навчального процесу має становити 14:31:55, у період виробничої практики (при інтенсивному фізичному навантаженні) — 14:30:56.
Особливе значення при організації харчування учнів ПТУ має наявність у раціоні важливих мінеральних речовин і вітамінів.
Потреба організму в кальції становить 1200 мг, у фосфорі — 1800 мг, у магнії — 300 мг, залізі — 18 мг. Забезпечити таку їх кількість для організму можна включенням в раціон страв з молочних продуктів і овочів. Тому зменшувати кількість овочевих гарнірів або заміняти овочеві гарніри круп’яними і макаронними виробами не можна.
Не менше значення має забезпечення вітамінами. Необхідна їх кількість у денному раціоні така: В,, — 1,7 мг, В2 — 2 мг, В6— 2 мг, ВІ2— З мг, С — 75 мг, А — 1000 мкг, Е — 15 ме, О — 100 ме.
МЕНЮ І ОСОБЛИВОСТІ ПРИГОТУВАННЯ СТРАВ
Важливим фактором, який забезпечує можливість харчування на основі збалансованості, є впровадження в їдальні ПТУ комплексного харчування.
Меню комплексного харчування повинно розроблятися з урахуванням таких основних вимог: за енергетичною цінністю, вмістом харчових речовин комплексні раціони мають відповідати потребі в енергії, асортимент продуктів, страв повинен бути різноманітним, не дозволяється повторювання одних і тих самих страв протягом тижня.
Страви, включені в меню, повинні мати високі органолептичні властивості, бути легко засвоюваними, сумісними одна з одною і викликати почуття ситості.
Сніданок має важливе значення в добовому режимі харчування учнів. Він повинен містити достатню кількість білків.
В меню сніданку необхідно включати м’ясні або рибні страви з гарніром, масло вершкове, страви з овочів, сиру, а також гарячі напої (чай, кава).
Обід призначений для компенсації основних затрат енергії учня під час навчання або виробничої практики. Він складається з 3—4 страв: холодної закуски (салати, вінегрети та ін.), першої страви і другої (м’ясні, рибні з гарніром), третьої (солодкої) і напою.
Підвечірок включає вироби із тіста і напій (чай, молочнокислі продукти).
На вечерю пропонуються другі страви (молочні, яєчні, овочеві, страви з круп, сиру, картоплі та ін.), а також треті страви (киселі, компоти).
На кожне приймання їжі включається 100—150 г хліба.
Щоб раціонально скласти меню на тиждень, потрібно розрахувати кількість страв, які необхідно включити в нього. При цьому можна прийняти такі норми виходу страв: салати і вінегрети — 75,100 г, перші страви — 250, 500 г, гарніри — 100, 150 г, напої — 100, 150, 200 г, солодкі страви — 50,100 г.При організації раціонального харчування учнів ПТУ велике значення має впровадження комбінованих гарнірів, які складаються з двох- трьох компонентів.
Круп’яні гарніри добре поєднуються зі свіжими, консервованими або маринованими овочами.
При реалізації комплексних обідів кількість хліба повинна відпускатися з урахуванням наявності м’ясних, круп’яних страв і гарнірів.
При приготуванні страв оцет замінюють лимонною кислотою.
Щоб забезпечити різноманітність перших страв з крупою і картоплею, не потрібно до других страв додавати гарніри з цих продуктів.
При складанні меню слід враховувати калорійність окремих страв. Якщо перша страва висококалорійна, то другу страву необхідно включити менш калорійну, і навпаки, або підбирати обидві страви середньої калорійності.
Наприклад, сніданок не може забезпечувати необхідну калорійність одними висококалорійними гастрономічними продуктами (сир, масло), оскільки об’єм сніданку буде малим, не буде відчуття ситості. Крім того, в такому сніданку буде відсутня гаряча страва.
У межах встановленої вартості денного раціону в їдальні навчального закладу може бути організоване дієтичне харчування для учнів, які перенесли захворювання нирок, печінки, кишечнику, шлунка. Складання раціонів дієтичного харчування базується на загальноприйнятих рекомендаціях раціонального харчування здорових підлітків. Але при приготуванні страв для щадного харчування повинна застосовуватись спеціальна кулінарна обробка продуктів.
ДОДАТКИ
Додаток 1
Хімічний склад, г, і енергетична цінність, ккал (кДж),
100 г їстівної частини продуктів
|
Продукти |
Білки |
Жири |
Моно і дисахариди |
Крохмаль |
Енергетична цінність |
|
Борошно пшеничне |
|
|
|
|
|
|
І сорту |
10,6 |
1,3 |
0,5 |
67,1 |
331 |
|
вищого сорту |
10,3 |
1,1 |
0,2 |
68,7 |
334 |
|
Крупа |
|
|
|
|
|
|
гречана ядрами |
12,6 |
3,3 |
1,4 |
60,7 |
335 |
|
манна |
10,3 |
1,0 |
0,3 |
67,4 |
328 |
|
рис Хліб |
7,0 |
1,0 |
0,7 |
70,7 |
330 |
|
житній формений пшеничний |
5,6 |
1,1 |
1,2 |
36,3 |
189 |
|
подовий з борошна |
|
|
|
|
|
|
II сорту |
8,6 |
1,3 |
1,5 |
43,8 |
233 |
|
Цукор-рафінад |
— |
— |
99,9 |
— |
379 |
|
Крохмаль картопляний |
— |
79,6 |
327 |
— |
|
|
Молоко пастеризоване |
2,8 |
3,2 |
4,7 |
— |
58 |
|
Сметана 30%-ної жирності |
2,4 |
30,0 |
3,1 |
— |
294 |
|
Сир жирний |
14,0 |
18,0 |
2,8 |
— |
232 |
|
Кефір жирний |
2,8 |
3,0 |
4,1 |
— |
56 |
|
Масло вершкове несолоне |
0,5 |
82,5 |
0,8 |
— |
748 |
|
Сир російський |
23,0 |
29,0 |
— |
— |
360 |
|
Жир кулінарний |
— |
99,7 |
— |
— |
397 |
|
Майонез |
2,8 |
67,0 |
2,6 |
2,6 |
624 |
|
Олія соняшникова рафінована |
— |
99,9 |
— |
— |
899 |
|
Горошок зелений |
5,0 |
0,2 |
6,0 |
6,8 |
73 |
|
Капуста білоголова |
1,8 |
0,1 |
4,6 |
0,1 |
27 |
|
Картопля |
2,0 |
0,4 |
1,3 |
15,0 |
80 |
|
Цибуля зелена (перо) |
1,3 |
— |
3,5 |
— |
19 |
|
ріпчаста |
1,4 |
— |
9,0 |
0,1 |
41 |
|
Морква |
0,3 |
0,1 |
7,0 |
0,2 |
34 |
|
Огірки грунтові |
0,8 |
0,1 |
2,5 |
0,1 |
14 |
|
Петрушка (зелень) |
3,7 |
0,4 |
6,8 |
1,2 |
49 |
|
Салат |
1,5 |
0,2 |
1,7 |
0,6 |
17 |
|
Томати (грунтові) |
1,1 |
0,2 |
3,5 |
23 |
23 |
|
Яблука |
|
|
'9,0 |
|
|
|
свіжі |
0,4 |
0,4 |
0,8 |
45 |
|
|
сушені |
2,2 |
— |
44,6 |
3,4 |
199 |
|
Чорнослив |
2,3 |
— |
57,8 |
0,6 |
242 |
|
Капуста квашена |
1,8 |
— |
2,2 |
— |
19 |
|
Огірки солоні |
0,8 |
0,1 |
1,6 |
— |
13 |
|
Баранина І категорії |
15,6 |
16,3 |
— |
— |
209 |
|
Яловичина І категорії |
18,6 |
16,0 |
— |
— |
218 |
|
Свинина м'ясна |
14,3 |
33,3 |
— |
— |
357 |
|
Жир свинячий топлений |
— |
99,7 |
— |
— |
897 |
|
Печінка яловича |
17,9 |
3,7 |
— |
— |
105 |