Файл: формул_укр 2015.doc

Теплоходи типу “Десна” здійснюють перевезення генеральних, насипних і навалочних вантажів, лісу і контейнерів між портами р. Дніпро та Чорноморського, Середземноморського, Дунайського басейнів.

Однопалубні теплоходи типу “Сормовський” здійснюють перевезення генеральних, насипних і навалочних вантажів, лісу і контейнерів між портами р. Дніпро та Чорноморського, Середземноморського, Дунайського басейнів.

Судна типу “Волго-Дон” призначені для перевезення вугілля, лісу, мінерально-будівельних матеріалів та генеральних вантажів між портами р. Дніпро та Чорноморського, Середземноморського, Дунайського басейнів.

Однопалубний суховантажний теплохід типу “Волго-Балт” використовується для перевезення генеральних і навалочних вантажів, включаючи зернові, а також лісних вантажів та контейнерів, між портами р. Дніпро та Чорноморського, Середземноморського, Дунайського басейнів.

Однопалубний суховантажний теплохід типу “Дніпро” використовується для перевезення генеральних і навалочних вантажів, включаючи зернові, а також лісних вантажів та контейнерів, між портами р. Дніпро та Чорноморського, Середземноморського, Дунайського басейнів.

Однопалубний суховантажний теплохід типу “Орель” використовується для перевезення генеральних і навалочних вантажів, включаючи зернові, а також лісних вантажів та контейнерів, між портами р. Дніпро та Чорноморського, Середземноморського, Дунайського басейнів.

Двопалубні теплоходи типу “Таврія” призначені для перевезення генеральних вантажів і контейнерів між портами р. Дніпро та Чорноморського, Середземноморського, Дунайського басейнів.

Двопалубні суховантажні теплоходи типу “Дніпровець” призначені для перевезення плодоовочів, зерна, лісу і генеральних вантажів між портами р. Дніпро та Чорноморського, Середземноморського, Дунайського басейнів.

Після обгрунтування вибору типів суден, що можна використовувати на заданій лінії для перевезення певного роду вантажу, необхідно навести у пояснювальній записці таблицю, у якій зазначити основні техніко-експлуатаційні характеристики вибраних суден (додаток Е).

2.5 Визначення експлуатаційної потреби у флоті

При визначенні потреби у флоті послідовно розраховуються:

• тривалість кругових рейсів по типах суден;

• розмір суднових потоків;

• частота відправлення суден;

• робоча потреба у флоті;

• експлуатаційна потреба у флоті.

2.5.1 Розрахунок тривалості кругових рейсів по типах суден

Круговим рейсом вантажного судна називається сукупність операцій, що виконуються судном між двома послідовними подачами його під завантаження у тому самому пункті.

Тривалість кругового рейсу можна розрахувати за формулою:

, (2.1)

де t_{кр. р} – тривалість кругового рейсу, діб;

t_н – час навантаження, діб;

t_р – час розвантаження, діб;

t_х.в – ходовий час судна з вантажем, діб;

t_х.п – ходовий час судна порожнем, діб;

t_т.т – час технічних і технологічних операцій у порту (до і після навантаження та до і після розвантаження), діб, t_т.т= 0,3  0,5 діб;

t_з.ш – час затримок у шляху, діб;

n_шл – кількість шлюзів від порту відправлення до порту призначення, одиниць;

t_шл – час шлюзування судна, діб, у Дніпровському басейні за нормативами приймається 0,06 діб на один шлюз.

Час навантаження (розвантаження) розраховується за формулою:

, (2.2)

де Q_е – експлуатаційне завантаження судна, тонн,

N_н(р) – судно-годинна норма навантаження (розвантаження) судна, тонн/год (додаток З методичних вказівок).

Експлуатаційне завантаження судна розраховується за формулою:

, (2.3)

де К_з – коефіцієнт використання вантажопідйомності судна (додаток Ж методичних вказівок);

Q_р – регістрова вантажопідйомність судна, тонн (додаток Е методичних вказівок).

Ходовий час судна з вантажем (порожнем) розраховується окремо для річкових і морських ділянок шляху:

• для річкових ділянок розраховується за формулою:

, (2.4)

де ℓ_р – протяжність річкової ділянки шляху, км;

0,6 – коефіцієнт, що коригує технічну швидкість судна до шляхової;

V_c.в(п) – швидкість ходу судна з вантажем (порожнем) у спокійній воді, км/год (додаток Е методичних вказівок);

_і – втрати (збільшення) швидкості у залежності від напрямку перевезення (нагору, униз), км/добу (додаток И);

• для морських ділянок розраховується за формулою:

, (2.5)

де ℓ_м – протяжність морської ділянки шляху, км.

Час затримок у шляху за статистичними даними приймається рівним 30 % ходового часу судна, тобто:

. (2.6)

2.5.2 Розрахунок розмірів суднових потоків

Розмір суднового потоку (суднопотік) – число відправлень суден із вантажем, що необхідно зробити, щоб освоїти весь об’єм перевезень, одиниць (округляється до цілих у більшу сторону), розраховується за формулою:

, (2.7)

де m – суднопотік за навігацію, одиниць;

G – навігаційний об’єм перевезень, тонн;

Q_е – експлуатаційне завантаження судна, тонн.

2.5.3 Розрахунок частот відправлення суден

Частота відправлення (середня за період) – число відправлень суден із пункту навантаження в одну добу, одиниць/добу, розраховується за формулою:

, (2.8)

де r – частота відправлення, од/добу;

T_відп – період відправлення суден на лінії, діб.

Період відправлення суден на лінії розраховується за формулою:

, (2.9)

T_е – навігаційний період, діб, T_е = 230 діб (для річкової ділянки шляху);

t_вв – період з моменту введення судна у експлуатацію після зимового відстою до моменту подачі його під перше завантаження, діб, t_вв= 0;

t_вив – період з моменту закінчення останнього розвантаження до моменту постановки судна на зимовий відстій, діб, приймаємо рівним тривалості порожнього рейсу від пункту розвантаження до пункту навантаження;

t_в.р – тривалість вантажного рейсу від пункту навантаження до пункту розвантаження, діб.

2.5.4 Розрахунок експлуатаційної потреби у флоті

Робоча потреба у флоті – розрахункове число суден, що необхідно утримувати у експлуатації для освоєння всього об’єму перевезення, одиниць суден, розраховується за формулою:

, (2.10)

де Ф_р – робоча потреба у флоті для перевезення заданого об’єму вантажу за навігаційний період, одиниць суден;

t_кр.р – тривалість кругового рейса, діб.

Проте на практиці здійснюються додаткові витрати флоту на нетранспортні операції, тому визначається експлуатаційна потреба у флоті (округляється до цілих у більшу сторону), що розраховується за формулою:

, (2.11)

де Ф_е – експлуатаційна потреба у флоті, одиниць суден;

k_дод – коефіцієнт, що враховує додаткові витрати флоту на нетранспортні операції, що не ввійшли у круговий рейс (наприклад, планово-попереджувальний ремонт), k_дод = 0,05.

2.6 Визначення експлуатаційних витрат по суднах

Сумарні експлуатаційні витрати по лінії встановлюються у цілому за експлуатаційний період для кожного типу судна. Планування експлуатаційних витрат має важливе значення, оскільки вони складають вихідну базу для розрахунку собівартості перевезень. У залежності від засобу включення різноманітних витрат у собівартість вони підрозділяються на прямі витрати і витрати, що розподіляються.

Прямі витрати пов'язані з безпосереднім виконанням певного виду транспортної роботи, піддаються урахуванню і можуть бути розраховані для даного судна. Вони цілком включаються у собівартість експлуатації певного типу судна.

Витрати, що розподіляються, є загальними для компанії, тому що вони одночасно пов'язані з виконанням декількох видів транспортної діяльності і включаються у собівартість експлуатації певного типу судна тільки після попереднього їхнього розподілу у прийнятому порядку між видами транспортної діяльності.

Прямі витрати по утриманню судна у експлуатації складаються з таких статей:

1) Заробітна плата екіпажу судна у навігаційний період:

- заробітна плата, що виплачується всім членам екіпажу у навігаційний період за посадовими окладами;

- надбавки, доплати до посадових окладів, премії;

- оплата щорічних і додаткових відпусток відповідно до чинного законодавства;

- оплата за роботу у вихідні, святкові дні і понаднормовий час відповідно до чинного законодавства.

2) Нарахування на фонд оплати праці – відрахування на соціальні заходи з фонду оплати праці згідно з чинним законодавством України.

3) Вартість раціону безкоштовного харчування – вартість раціону безкоштовного харчування членів екіпажу судна за час перебування їх у експлуатації відповідно до чинного положення.

4) Паливо і мастильні матеріали – витрати на усі види палива і мастила при русі і стоянці суден, включаючи витрати по буксируванню суден, на господарські потреби тощо.

5) Амортизація основних засобів – амортизаційні відрахування від балансової вартості судна відповідно до чинних норм.

6) Ремонтний фонд – відрахування на усі види ремонтів у встановленому розмірі.

7) Навігаційні матеріали і знос малоцінних і предметів, що швидко зношуються – витрати на усі види матеріалів, що витрачаються за навігаційний період, і сума зносу інструментів, інвентарю, устаткування, що відноситься до малоцінних і предметів, що швидко зношуються.

8) Зимовий відстій:

• заробітна плата робітників, зайнятих на зимовому відстої;

- нарахування на заробітну плату;

• інші витрати, пов'язані з зимовим відстоєм.

9) Інші витрати:

- платежі з обов'язкового страхування майна підприємств, а також страхування окремих категорій робітників;

- оплата відсотків за короткострокові кредити банків;

- витрати на відрядження;

• інші витрати, що входять до складу собівартості продукції, але не відносяться до раніше перерахованих статей витрат.

До складу витрат, що розподіляються, по утриманню судна у експлуатації входять:

- витрати по утриманню службово-допоміжного флоту;

- витрати по утриманню цехів технічної експлуатації флоту;

• витрати по утриманню зв'язку;

• витрати по утриманню апарату управління;

• загальні експлуатаційні витрати.

2.6.1 Розрахунок експлуатаційних витрат по судну без урахування валютних витрат за навігацію

Розрахунок експлуатаційних витрат по судну (без урахування валютних витрат) здійснюється за формулою:

, (2.12)

де В_е.грн – експлуатаційні витрати по судну (без урахування валютних витрат), грн;

В_прям – прямі витрати на перевезення вантажу, грн;

В_розп – витрати на перевезення вантажу, що розподіляються, грн.

Прямі витрати на перевезення вантажу розраховуються за формулою:

, (2.13)

де В_оп – витрати на оплату праці екіпажу судна, грн;

В_н.фоп – нарахування на фонд оплати праці, грн;

В_рбх – витрати на раціон безкоштовного харчування, грн;

В_п – витрати на паливо, грн;

В_мм – витрати на мастильні матеріали, грн;

В_ам – амортизаційні відрахування, грн;

В_рем – ремонтний фонд, грн;

В_мшп – витрати на навігаційні матеріали і знос малоцінних предметів, що швидко зношуються, грн;

В_зв – витрати на зимовий відстій, грн;

В_ін – інші витрати, грн.

Витрати на оплату праці екіпажу судна розраховуються за формулою:

, (2.14)

де Ф_по – місячний фонд посадових окладів, грн, встановлюється за штатним розкладом суден (додаток К методичних вказівок);

30,6 – середнє число днів у місяці, діб;

k_над – коефіцієнт, що враховує надбавки до основної заробітної плати, k_над = 0,15;

T_е – навігаційний період, діб.

Нарахування на фонд оплати праці розраховуються за формулою:

, (2.15)

де Св – ставка єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (у відсотках), що являє собою консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов’язкового державного соціального страхування в обов’язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування. Діяльність вантажного морського та річкового транспорту відноситься до 25 класу професійного ризику виробництва, тому у курсовій роботі Св = 37,33%.

Нарахування на фонд оплати праці розраховуються за формулою:

, (2.16)

Витрати на раціон безкоштовного харчування розраховуються за формулою:

, (2.17)

де ч_ек – чисельність екіпажу, чоловік (додаток К методичних вказівок);

N_рбх – норма раціону безкоштовного харчування на одного члена екіпажу за добу на період перебування судна на території України, грн/добу, N_рбх = 16 грн/добу;

Т_{укр.нав} – період перебування судна у водах України за весь період навігації, діб.

При розрахунку періоду перебування судна у водах України за весь період навігації необхідно врахувати, що порт Херсон на р. Дніпро та порт Рені на р. Дунай є портами “закриття кордону”.

Період перебування судна у водах України за весь період навігації розраховується за формулою:

, (2.18)

де t_{укр.кр.р} – період перебування судна у водах України за круговий рейс, діб.

Період перебування судна у водах України за круговий рейс розраховується за формулою:

, (2.19)

де t_х.в.у – ходовий час судна з вантажем у водах України, діб;

t_х.п.у – ходовий час судна порожнем у водах України, діб;

t_з.п.у – час затримок у шляху у водах України, діб.

Час затримок у шляху у водах України розраховується за формулою:

. (2.20)

Витрати на паливо розраховуються за формулою:

, (2.21)

де N_п.х – норма витрати палива на ходу, тонн/добу (додаток Е методичних вказівок);

t_х.нав – час ходу судна за весь період навігації, діб;

Ц_п – ціна палива, грн/т, Ц_п = 9000 грн/тонну;

N_п.ст – норма витрати палива на стоянці, тонн/добу;

t_ст.нав – час стоянки судна за весь період навігації, діб.

Час ходу судна за весь період навігації розраховується за формулою:

. (2.22)

Норма витрати палива на стоянці розраховується за формулою:

. (2.23)

Час стоянки судна за весь період навігації розраховується за формулою:

. (2.24)

Витрати на мастильні матеріали розраховуються за формулою:

, (2.25)

де N_мм.х – норма витрати мастильних матеріалів на ходу, тонн/добу;

Ц_мм – ціна мастильних матеріалів, грн/т, Ц_мм = 23000 грн/тонну;

N_мм.ст – норма витрати мастильних матеріалів на стоянці, тонн/добу.

Норма витрати мастильних матеріалів на ходу розраховується за формулою:

. (2.26)

Норма витрати мастильних матеріалів на стоянці розраховується за формулою:

. (2.27)

Відповідно до Податкового кодексу України (N 2755-VI ( 2755-17) від 02.12.2010) амортизація визначається як систематичний розподіл вартості основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, що амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Амортизації підлягають:

• витрати на придбання основних засобів, нематеріальних активів та довгострокових біологічних активів для використання в господарській діяльності;

• витрати на самостійне виготовлення основних засобів вирощування довгострокових біологічних активів для використання в господарській діяльності, в тому числі витрати на оплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних засобів;

• витрати на проведення ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних засобів, що перевищують 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів, що підлягають амортизації, на початок звітного року;

• витрати на капітальне поліпшення землі, не пов'язане з будівництвом, а саме іригацію, осушення та інше подібне капітальне поліпшення землі;

• сума переоцінки вартості основних засобів тощо.