ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 25.11.2019
Просмотров: 8626
Скачиваний: 1
Основи безпеки життєдіяльності
Поняття формуються у процесі мислення, в судженнях і умовиводах про предмети і явища об'єктивної дійсності.
Кожне поняття характеризується певним обсягом і змістом. Обсяг поняття — це відображене в ньому коло об'єктів, а зміст -відображена в ньому сукупність їх істотних ознак.
Загальні поняття — поняття, в котрих відображаються істотні властивості класів предметів.
Конкретні поняття — поняття, в котрих відображаються певні предмети, явища чи їх класи з їхніми істотними ознаками, зв'язками і відношеннями.
Абстрактні поняття відображають ті чи інші властивості об'єктів відокремлено від них самих (хоробрість, добро, вартісність), які є завжди загальними.
Різновиди мислення. Мислення відбувається за загальними ознаками, спільними для всіх людей, водночас набуває відмінних особливостей залежно від змісту задач. Відповідно до цього мислення буває технічним, науковим, художнім тощо.
Технічне мислення спрямоване на розв'язання різних технічних задач.
Наукове мислення спрямоване на розв'язання теоретичних, наукових задач. Художнє мислення виявляється у виконанні завдань художнього зображення особливостей дійсності, зокрема людей, їх життя, суспільних і виробничих відносин.
Індивідуальні відмінності в мисленні людей. Мислення за тих чи інших умов характеризується глибиною, послідовністю, самостійністю, критичністю, гнучкістю, швидкістю.
Глибина мислення характеризується вмінням людини проникнути в суть пізнаваних явищ, розкривати їх причини, дошукува-. тися їх основ, всебічно з'ясовувати їх зв'язки з іншими явищами об'єктивної реальності, передбачати хід подій.
Поверховість мислення протилежна глибині мислення. Це вдоволення частковим з'ясуванням зв'язків тих чи інших явищ, недостатня диференціація зрозумілого і незрозумілого, доведеного інедоведеного.
Послідовність мислення полягає в умінні людини дотримуватися його логічних правил, не суперечити самій собі в своїх міркуван-нях, доводити і обґрунтовувати свої висновки, стежити за тим, щоб думки випливали одна з одної, не відхилялися від теми міркуван-ня, дотримуватися певного плану у викладі думок, контролювати їх хід. Послідовність—істотна властивість правильного мислення.
61
Я.І. Бедрііі. Безпека життєдіяльності
Самостійність мислення — вміння людини ставити нові про -блеми, знаходити нові підходи до їх розв'язання, виявляти ініціативу в розв'язанні тих завдань, котрі постають у повсякденному житті. Це необхідна передумова новаторства в науці і техніці.
Критичність мислення полягає у здатності переглядати погляди, теорії, що вже склалися, змінювати їх, якщо вони вступають у суперечність з новими даними науки і практики.
Гнучкість мислення — вміння змінювати спосіб розв'язання проблеми, знаходити нові шляхи її розв'язання, бути вільним від шаблону в з'ясуванні питань, беручи при цьому до уваги конкретні обставини, за яких відбуваються ті чи інші явища, події.
Інертність мислення вимірюється часом, протягом котрого різні люди впорюються з одними і тими самими пізнавальними завданнями, правильно й обгрунтовано їх розв'язуючи.
Розрізняють три види мислення: наочне, діюче, пов'язане з практичною діяльністю; образне, при якому предмети безпосередньо не сприймаються, а уявляються в пам'яті (уявлення деяких технологічних операцій); абстрактне, коли вивчаються за -гальні поняття і закономірності.
Особливий тип мислення, характерний для оператора — one -ративне мислення, яке здійснюється в ході практичної діяльності та спрямоване на розвязання практичних завдань і характери зується швидкістю.
Властивості мислення, такі як швидкість, винахідливість, кмітливість, точність дії при раптовій зміні ситуації вимагають спеціального тренування як в реальних умовах, так і шляхом моделювання складних ситуацій чи окремих їх елементів за допомогою тренажерів і спецметодів.
1.5.3. Увага
Увага—це і психологічний стан, який характеризує інтенсивність пізнавальної діяльності та міру зосередженості на відносно малій (дії, предметі, праці, явищі), який стає усвідомленим та концентрує на собі психологічні і фізичні зусилля людини протягом певного виннику часу.
Увага—це концентрація свідомості на певному об'єкті чи діяль-ності з одночасним відвертанням від всього іншого; фізіологічною основою увага є осередок оптимального збудження певноїділян-ки кори великих півкуль головного мозку.
62
/. Основи безпеки життєдіяльності
Людська свідомість постійно спрямована на якісь об'єкти, думки чи діяльність. Увага пов'язана з волею. Залежно від волі увага буває активною і пасивною.
Пасивна увага виникає без свідомого вольового зусилля під впливом зовнішніх подразників і триває доти, поки вони діють (сильний звук, світло тощо). Це низька форма уваги, яка виникає за законом орієнтовного рефлексу і є спільною для людини і тварини.
Активна увага — свідома увага, яка вимагає вольового зусилля ізавжди спрямована на сприйняття об'єктів і явищ з наперед поставленою метою (праця оператора).
Пасивна й активна увага взаємодіють і доповнюють одна одну.
Активна увага, вимагаючи вольового зусилля і нервового напруження, швидше втомлює людину.
Розрізняють і зовнішньоспрямовану (табло приладів) і внутріш-ньоспрямовану(думки, переживання) увагу.
Обсяг уваги — кількість об'єктів, котрі можуть бути сприйняті одночасно і досить чітко.
Звичайно людина охоплює поглядом 6—8 об'єктів, при виконанні певної роботи — 2—3 об'єкта. Обсяг уваги пов'язаний з розподіл ом уваги.
Розподіл уваги - це здатність людини зосередити увагу на декількох об'єктах чи одночасно виконувати дві і більше дій.
Швидкість переключення уваги — здатність швидко змінювати об'єкти, на яких спрямована увага, швидкість переходу від одного виду діяльності до іншого, що вдосконалюється в процесі проф-Діяльності і підвищує надійність робітників в критичній ситуації. Для безпеки праці велике значення має обачність, тобто здатність бачити те, що необхідно у дану мить.
Основа обачності — розподіл і переключення уваї и, що забезпечує своєчасне визначення можливості ускладнення ситуації і правильну послідовність дій, що запобігають аварійним ситуа -ціям. Інтенсивність і стійкість уваги — важливі якості людини.
Інтенсивність уваги — це ступінь її напруження при сприйнятті об'єкта: із збільшенням інтенсивності уваги сприйняття стає повнішим і чіткішим.
Стійкість уваги — утримання необхідної інтенсивності уваги протягом тривалого часу, що залежить від ступеня тренованості людини.
63
Я. І. Бедрій. Безпека життєдіяльності
Неуважність — протилежна стійкості уваги і умовно поділяється на три ступеня:
-
неуважність через слабкість та нестійкість активної уваги як результат неготовності діяти;
-
надмірна інтенсивність і трудність переключення уваги я к результат зосередження на певному різновиді діяльності, питаннях чи проблемах під впливом надмірних особистих переживань;
-
слабка інтенсивність уваги при перевтомі, у хворобливому стані чи після вживання алкоголю, що характеризується слабкою концентрацією і ше більш слабким переключенням;
Найчастіше увага знижується при перевтомі. Правила тренування уваги:
-
уважно виконувати роботу завжди і в будь-якій ситуації;
-
зосереджувати увагу в будь-який момент на певному предметі чи діяльності;
-
ставитися з зацікавленням до предмета чи роботи, що підви -щує увагу;
-
чітка організація праці і здоровий психологічний клімат в колективі;
-
дисциплінованість, рішучість і наполегливість;
-
постійні вольові зусилля.
1.5.4. Сенсомоторні реакції
Сенсомоторні реакції — зворотні дії людини на усякі відчуття. які сприймаються органами чуттів. Дані реакції бувають прості і складні.
Прості сенсомоторні реакції— це швидка відповідь наперед відомим простим рухом на раптовий сигнал, який також наперед відомий (швидке натискання кнопки чи реакція на сигнал лампочки).
Складні сенсомоторні реакції — це відповідь на декілька наперед відомих сигналів, на кожний з яких слід відповідати певним наперед відомим рухом (послідовне засвічування на табло 2—3 різнокольорових лампочок, які гасять, натискаючи на відповідні кнопки). В кожній сенсомоторній реакції є прихований (латентний) і моторний періоди.
Латентний період — це час від моменту появи сигналу до початку руху. Латентний період простої реакції в середньому становить на звуковий сигнал -0,14с, на світло - 0,2 с
Моторний період - час виконання руху. .
64
/. Основи безпеки життєдіяльності
Час складної реакції значно перевищує час простої і залежить від таких чинників:
-
стаж роботи, очікування небезпеки, настрій, заняття спортом (зменшують час реакції);
-
хвороба, вживання ліків, алкоголю, радіація сонця, атмосферний тиск, вік, перевтома, рух у темряві, переляк, поганий настрій тощо (збільшують час реакції),
Сенсомоторна реакція характеризується правильністю, точністю і своєчасністю. Можна вчасно зреагувати, але вчинити непра-вильно.Час реакції збільшується з віком, хоча з часом досвід у вмінні прогнозувати ситуацію компенсує сповільнену реакціїо. Час реакції' водія — 0,75 с, за містом — 2,5 с, він залежить від швидкості автомобіля, від віку водія, його професшності (старші за віком мають реакцію 0,5— 1,5 с, у водіїв з меншим досвідом час реакції — 1—2 с).
1.5.5. Схильність до ризику та обережність
Ризик в контексті психологічних властивостей людини — дія навмання, яка вимагає сміливості, відвага в надії на щасливий результат.
В системі "людина—машина" людина —слабша ланка. Зростає ціна помилки. 90% усіх травм є наслідком прямої вини потерпілих (Англія); із 100 загиблих пілотів 90 є жертвами власних помилок (США).
Обережність є набутою, вихованою психічною властивістю, наслідком свідомого і дисциплінованого ставлення людини до праці.
Необережність — це дії, які виходять за рамки вимог безпеки, правил та інструкцій, режиму праці і відпочинку, через недисциплінованість чи незнання технологічних процесів і пов'язаних з ними потенцій них небезпек; наслідок анатомофізіологічних і психічних вад людини або наслідок звикання до небезпеки. Надмірна обережність також робить людину незахищеною в екстремальних ситуаціях.
1.5.6. Потреби
За Е.Маслоу (США) існує 5 основних рівнів потреб людини: Фізіологічні; потреба безпеки; потреба спілкування; потреба прихильності, любові та поваги; потреба самовираження, тобто реалізації здібностей.
65