Я.І. Бедрій. Безпека життєдіяльності

томи ураження VX аналогічні симптомам ураження іншими ОР нервово-паралітичної дії, але при дії крізь шкіру вони розвива­ються повільніше. Як й інші нервово-паралітичні ОР, має куму­лятивну дію.

Іприт (НД) — ОР шкірно-наривної дії. Це олійна рідина без кольору. Погано розчиняється у воді та досить добре в органіч­них речовинах та мастильних матеріалах, а також у інших ОР. Важча за воду. Легко всмоктується у продукти харчування, на­довго їх заражаючи. Типова стійка ОР. Основні бойові стани іпри­ту - пари та краплі. Має різнобічну уражаючу дію. Уражає неза-хищених людей через органи дихання, шкіру, органи травлення. Діє на шкіру та очі. Має період прихованої дії та кумулятивний ефект.

Синильна кислота (АС) — загальноотруйна речовина. Це ріди­на без кольору, із запахом гіркого мигдалю, дуже сильна швидко­діюча отрута. Незахищених людей синильна кислота уражає че­рез органи дихання та разом із водою чи їжею. Основний бойовий стан синильної кислоти - пара. При малих концентраціях ( 0,04 г/см³) практично уражень не викликає, бо у невеликих кількос­тях знешкоджується організмом; при великих концентраціях може уражати крізь шкіру. Ознаки ураження: гіркий та метале­вий присмак у роті, нудота, головний біль, задишка, судоми. Смерть уражених настає внаслідок паралічу серця. Разом із во­дою чи їжею вживання 70 мг синильної кислоти викликає миттє­ву смерть.

Хлорціан (СК) — загальноотруйна речовина. Хлорціан за тем­ператури вище 13°С - газ, при температурі нижче за 13°С -ріди­на. Розчиняється у воді, в органічних розчинах. Повільно взає­модіє з водою. Добре сорбується пористими матеріалами. Основ­ний бойовий стан — газ. Хлорціан - швидкодіюча ОР. При дії на очі та органи дихання його уражаючі здатності виявляються відра­зу, без прихованого періоду. При концентраціях 2x10^і г/м¹ спос­терігається подразнення очей; вищі концентрації викликають за­гальне отруєння — з'являється запаморочення, блювання, відчут­тя страху, настає втрата свідомості, починаються судоми, настає параліч.

Фосген (CG) — задушлива ОР. Фосген при температурі више 8°С - газ із запахом прілого сіна, важчий від повітря у 3,5 рази.

146

---

2. Безпека життєдіяльності у повсякденних умовах виробництва и у побуті

Погано розчиняється у воді, добре в органічних розчинах. Ура­жає легені людини, викликаючи їх набряк, подразнює очі та сли­зові оболонки. Має кумулятивну дію. Ознаки ураження: слабке подразнення очей, сльозотеча, запаморочення, загальна слабкість. Після виходу із зараженої зони ці ознаки зникають - настає пер­іод прихованої дії (4-5 год), протягом якого розвивається ура­ження тканини легенів. Потім стан ураженого різко погіршуєть­ся: з'являється кашель, синіють губи та щоки, виникає головний біль, задишка, ядуха, спостерігається підвищення температури тіла до 39°С. Смерть настає у перші дві доби від набряку легенів. При концентрації фосгену 40 г/ м³ смерть настає практично миттєво.

Отруйні речовини, які виводять з ладу тимчасово, з'явилися по­рівняно недавно. До них належать психохімічні речовини, які діють на нервову систему та викликають психічні розлади. Най-ширше використовується психохімічна OP BZ (Бі-Зет) - це тверда речовина, а основний її бойовий стан — аерозоль (дим). У бойовий стан переводиться термічним засобом у вигляді порошку. Неза-хищених людей уражає через органи дихання, чи травний тракт. Період прихованої дії - 0,5-3 год залежно від дози. Потім пору­шуються функції вестибулярного апарату, починається блюван­ня. Пізніше розвивається оціпеніння, загальмованість мови, після чого настає період галюцинації та збудження.

ОР подразнювальної дії уражають чутливі нервові закінчення слизових оболонок верхніх дихальних шляхів та діють на очі.

Хлорацетофенон (CN) - ОР сльозоточивої дії. Це кристаліч­ний білий порошок із запахом черемхи, практично не розчиняється у воді, добре розчиняється у дихлоретані, хлороформі, хлорно-крилі та в іприті. В літніх умовах максимальна концентрація його парів становить 0,2 г/м³. При концентрації парів 2х10⁵ г/см³ хло­рацетофенон виявляється за запахом.

Адамсит (ДМ). Чистий адамсит - це кристалічна речовина світло-жовтого кольору, без запаху. У воді практично не розчи­няється, при нагріванні розчиняється в органічних розчинах; доб­ре розчиняється в ацетоні. Основний бойовий стан - аерозоль (дим). При проникненні в організм викликає сильне подразненя носоглотки, біль у грудях, блювання.

Cl-Ec (CS). Це кристалічний білий порошок, помірно розчи­няється у воді, добре — в ацетоні і бензолі, при малих концентра-

147

---

Я.І. Бедрій. Безпека життєдіяльності

ціях подразнює очі та верхні дихальні шляхи, при більших ви­кликає опіки відкритих ділянок шкіри та параліч органів дихан­ня. При концентрації 5х10³ г/м³ люди миттю виходять із ладу. Симптоми ураження: відчуття паління та біль в очах і грудях, сльо­зотеча, нежить, кашель. При виведенні людини із зараженої зони симптоми поступово минають протягом 1—3 год.

Cl-Ap (CR) — нова ОР подразнювальної дії, значно токсичні-ша, ніж CN. Це тверда речовина, слабо розчиняється у воді. Озна­ки ураження аналогічні CN. Спричинює сильну подразнюваль­ну дію на шкіру.

Для ураження сільськогосподарських рослин використо­вується спеціальний клас ОР - фітотоксиканти, які використо­вуються також і в мирних цілях. До цього класу ОР належать:

— гербіциди - для ураження трав'яної рослинності, злакових
та овочевих культур;

- арборициди - для ураження дерево-чагарникової рослин­
ності;

— дефоліанти - призводять до опадання листя;

- десіканти - уражають рослинність шляхом її висушування.

2.4.2. Небезпечні та шкідливі хімічні речовини (НХР)

Усі хімічні речовини за ступенем небезпеки для людини по­діляють на 4 класи. Як показник небезпеки прийнятий коефіцієнт можливого інгаляційного отруєння — КМІО.

КМЮ дорівнює відношенню максимально допустимої кон­центрації парів речовин при 20°С СМ20 до середньограничної концентрації його парів CL50:

CL50

Середньосмертельна концентрація парів CL 50 визначається на білих мишах при двогодинній експозиції. Даний коефіцієнт залежно від числового значення дає можливість розділити хімічні речовини за інгаляційною небезпекою на 4 класи:

• 1 клас (надзвичайно небезпечні); КМІО = 300;

• 2 клас (дуже небезпечні); КМЮ = 30-229;

• З клас (помірно небезпечні); КМІО = 3-29;

• 4 клас (мало небезпечні); КМІО = 3.

148

---

2. Безпека життєдіяльності у повсякденних умовах виробництва й у побуті

Серед НХР виділяється особлива група речовин, які є найне-безпечнішими для людей у випадку проникнення в навколишнє середовище. Речовини цієї групи названі сильнодіючими отруй­ними речовинами (СДОР).

Прийнято два критерії відбору НХР у групу СДОР. Першим критерієм є належність токсичних речовини до 1-2 класів небез­пеки за КМІО. Другим критерієм відбору є ймовірність та масш­таби можливого зараження повітря, води, місцевості при вироб­ництві, транспортуванні та зберіганні НХР. Введення другого критерія зумовлене тим, що із досить великої кількості відомих та перспективних хімічних зсполук, віднесених за величиною КМІО до 1-2 класів небезпеки, реальну небезпеку масового ура­ження людей являє лише та їх частина, котра характеризується великим масштабом виробництва, споживання, зберігання та транспортування.

На підставі критеріїв відбору проведено аналіз 700 токсичних хімічних сполук, що найпоширеніші у промисловості та сільсько­му господарстві країни. Результати проведеного аналізу дають змогу виділити із багатьох з'єднань 34 речовини, що класифіку­ються як СДОР. Ймовірність ураження ними населення промис­лових міст та сільського населення у випадку аварій чи руйну­вань досить велика. Із них майже 25 % (8 речовин) є табельними ОР чи розглядаються як резервні. Узгоджений із провідними про­мисловими міністерствами перелік найпоширеніших СДОР, їх фізичні та токсичні властивості наведено у табл.7.

Великі запаси СДОР є на підприємствах хімічної та нафтохі­мічної промисловості, кольорової та чорної металургії, оборон­ної, медичної промисловості, об'єктах комунального господар­ства, промисловості мінеральних добрив. У великих кількостях на підприємствах харчової, м'ясо-молочної промисловості, у хо­лодильниках торговельних баз як холодоагент використовується аміак.

Крім того, СДОР застосовують також на об'єктах нафтової та газової про мисловості, машинобудування, складах та базах сільськогосподарських хімікатів. В особливо великих кількос­тях (10-12 тис.т на окремих підприємствах) СДОР використову­ються та зберігаються на підприємствах Мінхімнафтопрому та виробництва мінеральних добрив, які застосовують 50 % хлору та 70 % аміаку від усіх запасів країни.

149

---

Я. І. Бедрій. Безпека життєдіяльності

Таблиця 7 Основні характеристики СДОР

Запаси цих речовин містяться у сховищах (до 80 %), техно­логічній апаратурі, транспортних засобах (трубопроводи, залізничні цистерни). їх руйнування чи пошкодження внаслідок аварії зу­мовлює викид (розлив) СДОР з наступним утворенням зони хімічного зараження.

150

---

Смотрите также файлы

• Світогляд, його структура та роль в житті людини.doc

• Екзамен з мовознавства.doc

• Кочерган.Генеалогічна класифікація мов.doc

• Методи дослідження мови.doc

• КУРСОВА РОБОТА З ДИСЦИПЛІНИ «Рекреаційні комплекси світу» «Географія туристично-рекреаційних зон Мексики».docx