Я.І. Бедрій. Безпека життєдіяльності

спалаху парів понад 6ГС; горючі пил чи волокна, нижня межа вибуховості яких понад 65 г/м³ до об'єму повітря речовини, які здатні горіти при взаємодії з водою, киснем повтіря чи одне з одним, а також тверді речовини і матеріали, які згоряють.

Категорія Г - виробництва, на яких обробляються речовини, матеріали, які не горять, у гарячому, розпеченому чи розплавле­ному стані з виділеннями тепла, іскр та полум'я, а також із спалю­ванням твердого, рідкого чи газоподібного палива.

Категорія Д — виробництва, де обробляють та зберігають ре­човини і матеріали, що не згорають, у холодному стані. До цієї категорії належать приміщення, призначені для зберігання ви­робів із металу та скла.

За вогнестійкістю будівлі та споруди поділяють на 5 сту­пенів:

1. - ступінь — будинки із природних та штучних кам'яних матеріалів, бетону, залізобетону з використанням листових плитових негорючих матеріалів;

2. - ступінь - те саме, але у перекриттях використовуються незахищені сталеві конструкції;

3. - ступінь — те саме, але у перекриттях використовуються дере-в'яні конструкції, захищені важкогорючими листовими чи плитовими матеріалами;

4. - ступінь - будинки з несучими та відгороджувальними кон­струкціями з деревини, захищені від впливу вогню та значих тем­ператур штукатуркою чи іншими матеріалами;

5. - ступінь - будинки без вимог щодо меж вогнестійкості та меж поширення в огню.

90% пожеж виникають з вини людини, 7—8% -від блиска­вок, 2-3% - з інших причин. Основні причини пожеж:

• несправності опалювальних систем та неправильне корис­тування ними;

• несправності електрообладнання і порушення правил екс­плуатації;

• необережне поводження з вогнем і нагрівальними прила­дами;

• паління у недозволених місцях;

• самозаймання і самозапалювання горючих речовин;

• неправильне зберігання паливо-мастильних матеріалів;

216

---

3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях

— блискавки, розряди статичної електрики, вибухи парів, газів
тощо;

— використання спеціальних запалювальних засобів.
Основні способи гасіння пожеж базуються на трьох принци­
пах:

• зниження температури горючої речовини до рівня нижче температури її запалювання;

• зниження концентрації кисню повітря у зоні горіння до

• припинення надходження парів і газів горючої речовини (більшість горючих речовин при нагріванні переходить у газо- чи пароподібний стан).

Для припинення горіння використовуються:

• вода у вигляді струменя чи у розпиленому вигляді;

• водяна пара при концентрації до 35% об'єму повітря в при­міщенні;

• повітряно-механічна піна;

• інертні гази (вуглекислота, вуглекислий газ тощо);

• порошкоподібні суміші (сода, пісок, флюси та їх суміші);

• пожежні покриви із брезенту й азбесту.

3.5.3. Надзвичайні ситуації техногенного характеру

НС техногенного характеру є безпосереднім результатом діяльності людини і можуть виникати внаслідок аварій і ката­строф, які відбуваються через недостатню надійність техніки, несподівані наслідки життєдіяльності людей, а також внаслі­док їх помилок, викликаних некомпетністю чи злим наміром.

Із великої кількості НС техногенного характеру розгляне­мо транспортні аварії та катастрофи, несподіване руйнування будинків; аварії на електроенергетичних, комунальних систе­мах життєзабезпечення, очисних спорудах і гідродинамічні аварії.

Транспортні аварії. НС на транспорті поділяють на аварії (катастрофи), які відбулися на різних видах транспорту (по­вітряному, морському, річковому, залізничному, автомобіль­ному, трубопровідному).

Аварії і катастрофи на транспорті бувають двох типів:

— аварії (катастрофи), які відбуваються на виробничих
об'єктах, не пов'язаних безпосередньо з рухом транспорту (депо.
станції, порти тощо);

217

---

Я.І. Бедрій. Безпека життєдіяльності

— аварії під час руху транспортних засобів;

Перший вид аварій (катастроф) для об'єктів транспорту має загальний характер. Другий - має специфічний характер, пов'я­заний з важкими наслідками.

Визначальними ознаками транспортних аварій є:

— віддаленість місця катастрофи від великих населених
пунктів, що ускладнює збирання достовірної інформації і у пер­
ший період - надання першої медичної допомоги потерпшим;

-ліквідація пожеж (вибухів) на території залізничних стан ці й та вузлів, пов'язана з необхідністю виведення потяга з території станції на перегони, тупики, під'їзні шляхи;

• необхідність використанння тепловозів для роз­осередження поїздів на електрифікованих ділянках;

• труднощі знаходження загорання на шляху проходження, відсутність потужних засобів пожежогасіння;

• важкодоступність під'їздів до місця катастрофи та труднощі з використанням інженерної техніки;

• наявність в деяких випадках складної медикобіологічної обстановки;

• необхідність відправки великої кількості потерпілих (евакуації) в інші міста у зв'язку зі специфікою лікування;

• труднощі зі встановленням числа пасажирів, які виїхали із різних міст та опинились у місці катастрофи;

• організація відправення загиблих до місць захоронения;

• прибуття родичів із різних міст країни, організація їх розта­шування, обслуговування (харчування, послуги, зв'язок, транс­портування тошо);

• організація пошуку останків загиблих та речових доказів шляхом прочісування місцевості та ін.

Особливості транспортних аварій змусили виділити їх в окре­мий вид НС з розробкою нових та систематизацією старих спо­собів ведення рятувальних робіт.

Раптове завалювання споруд. Даний тип аварій виділений в ок­ремий блок у зв'язку з тим, що відбувається не сам собою, а ініціюється будь-яким іншим чинником:

• велике скупчення людей;

• активна виробнича діяльність у розпалі робочого дня;

• проходження потяга поряд та ін.

218

---

3. Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях

НС подібного типу важкопередбачувані і супроводжуються великими людськими жертвами.

Аварії на електроенергетичних системах. Подібні аварії пере­важно призводять до НС через вторинні наслідки і за умови на­кладання на них надзвичайних умов. До особливо важких наслідків призводять аварії у зимову пору року, а також у відда­лених чи важкодоступних районах. Особливо характерні такі НС для сільських регіонів чи у холодні зими через перевантаження енергомережі у зв'язку з додатковими витратами енергії на зігрівання.

Аварії на комунальних системах життєзабезпечення. Аварії подібного типу зрозумілі вже з назви. Вони, звичайно, відбува­ються у містах, де велике скупчення людей, на промислових підприємствах, порушують усталений ритм життя. Тому будь-яка подібна аварія може викликати масовий психоз серед насе­лення з важкими наслідками.

Аварії на промислових очисних спорудах. Небезпека даного типу аварій зумовлена не лише різким негативним впливом на обслу­говуючий персонал та населені пункти, а й великим залповим ви­кидом отруйних, токсичних та просто шкідливих у великих кількостях речовин в навколишнє середовище, що зумовлює ви­ділення їх в окремий вид аварій.

Гідродинамічні аварії. Гідродинамічні аварії та пов'язані з ними НС переважно виникають внаслідок аварій на гідротехнічних спо­рудах при їх руйнуванні (прориві). За останні 60-70 років відбу­лося понад тисячу аварій великих гідротехнічних споруд. Причи­ни їх різні, але найчастіше аварії відбуваються через руйнування фундаменту, перевищення розрахункової максимальної скидної витрати, тобто внаслідок переливу води через греблю. Наслідка­ми гідротехнічних аварій є:

• пошкодження та руйнуванння гідровузлів;

• загибель людей;

• затоплення територій.

Найважчими наслідками супроводжуються гідродинамічні аварії, які спричинюють катастрофічні затоплення.

Основними уражаючими чинниками катастрофічного затоп­лення є руйнівна хвиля прориву, водний потік та води, що затоп­люють територію. Тривалі наслідки гідродинамічних аварій по-

219

---

Я.І. Бедрій. Безпека життєдіяльності

в'язані із залишковими чинниками затоплення — наносами, за­брудненням, змивом грунту.

3.5.4. Надзвичайні ситуації природного характеру

Серед більшості причин НС виділяються землетруси, повені, селі, зсуви [7].

Землетруси виникають при раптовому розриві гірських порід Землі та при вивільненні енергії. Ця енергія поширюється у ви­гляді сейсмічних хвиль і спричинює серію коливних рухів земної поверхні. Місце, де виникає підземний удар, називається осеред­ком землетрусу; точка у глибині Землі, де починається розрив — гіпоцентром; її проекція на поверхню Землі - епіцентром.

Сейсмічні хвилі поширюються в Землі із швидкістю 6-8 км/с. Першими досягають поверхні Землі так звані поздовжні хвилі. Найсильніші коливання зумовлюються поперечними хвилями, які приходять через декілька секунд після перших відчутних ко­ливань. Існують шкали бальності, за допомогою котрих оціню­ють руйнівну силу землетрусу. її можна приблизно оцінити за ознаками, наведеними в табл. 14.

Деякі рекомендації при землетрусах:

• при землетрусі фунт відчутно коливається відносно недов­гий час — тільки декілька секунд, найдовше - хвилину при дуже сильному землетрусі. Ці коливання неприємні, можуть виклика­ти переляк. Тому дуже важливо зберегти спокій та самовладання. Якщо діяти спокійно і свідомо, то є більше шансів залишитися неушкодженим. Якщо відчувається здригання грунту чи будин-ка, слід реагувати негайно, пам'ятаючи, що найнебезпечніші пред­мети, що падають.

• перебуваючи у приміщенні, слід негайно зайняти безпечне місце, заховатися під стіл чи ліжко. Можна стати у заглибини внутрішніх дверей чи у кут кімнати. Слід пам'ятати, що частіше завалюються зовнішні стіни будинків. Необхідно триматися по­далі від вікон, печей та важких предметів, наприклад, холодиль­ників, які можуть перекинутися чи зрушити з місця;

• не слід вибігати з будинка, оскільки уламки, які падають вздовж стін, є серйозною небезпекою. Безпечніше перечекати поштовх там, де він вас застав, і, лише дочекавшись його закін­чення, перейти у безпече місце;

220

---

Смотрите также файлы

• Світогляд, його структура та роль в житті людини.doc

• Екзамен з мовознавства.doc

• Кочерган.Генеалогічна класифікація мов.doc

• Методи дослідження мови.doc

• КУРСОВА РОБОТА З ДИСЦИПЛІНИ «Рекреаційні комплекси світу» «Географія туристично-рекреаційних зон Мексики».docx