Файл: Бух.учет в бюдж.организациях.doc

Первісна вартість — це вартість, що історично склалася, тобто собівартість за фактичними витратами на придбання, спорудження та виготовлення необоротних активів.

Треба пам’ятати, що:

1) суми податку на додану вартість, транспортні та інші витрати не збільшують вартості цих об’єктів, а списуються на фактичні видатки за відповідними кодами економічної класифікації;

2) витрати на капітальний ремонт не відносять на збільшення вартості необоротних активів, а списують на видатки за відповідними кодами економічної класифікації;

3) облік необоротних активів (за винятком бібліотечних фондів, малоцінних необоротних матеріальних активів, білизни, постільних речей, одягу та взуття, матеріалів тривалого використання для наукових цілей тощо) здійснюють у повних гривнях без копійок;

4) для необоротних активів, отриманих бюджетною установою безоплатно, первісною вартістю є справедлива вартість.

Відновлювальна вартість — це первісна вартість, змінена після переоцінки.

Слід звернути особливу увагу на порядок індексації необоротних активів, зокрема на:

визначення коефіцієнта інфляції за відповідною формулою;

відображення результатів індексації у відповідних регістрах бухгалтерського обліку.

Зміна вартості необоротних активів після проведення індексації не є підставою для переведення їх на інший субрахунок і не належить до доходів установи.

Переоцінки необоротних активів у тих випадках, якщо вар­тість окремих видів необоротних активів після індексації значно відрізняється від аналогічних нових зразків. (Склад комісії з переоцінки, функції комісії, оформлення результатів переоцінки.)

Необоротні активи надходять до бюджетних установ шляхом придбання за рахунок коштів загального чи спеціального фондів за системою тендерних торгів, капітального будівництва, у вигляді гуманітарної допомоги, централізованого постачання.

Документальне оформлення надходження необоротних активів не має жодних відмінностей від аналогічних операцій у сфері підприємницької діяльності.

У відомому порядку здійснюється інвентарний облік в інвентарних картках (типові форми № 03—6 (бюджет), № 03—8 (бюджет), № 03—9 (бюджет).

Аналогічно ведуть також «Опис інвентарних карток з обліку основних засобів» (форма № 03—10 (бюджет) та інвентарні списки (типова форма № 03—11 (бюджет).

Для синтетичного обліку необоротних активів Планом рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ передбачено такі рахунки:

№ 10 «Основні засоби»;

№ 11 «Інші необоротні матеріальні активи»;

№ 12 «Нематеріальні активи»;

№ 14 «Незавершене капітальне будівництво».

До кожного із цих рахунків відкривають субрахунки в розрізі груп необоротних активів.

Цим активним рахункам протистоять пасивні рахунки № 13 «Знос необоротних активів» і № 40 «Фонд у необоротних активах». Регулювальний рахунок № 13 призначений для обліку зносу необоротних активів, а фондовий рахунок № 40 — для обліку вартості тієї частини майна, яка є джерелом утворення необоротних активів.

---

Основні бухгалтерські проведення з обліку надходження необоротних активів наведено в табл. 2.15.

Таблиця 2.15

ОСНОВНІ БУХГАЛТЕРСЬКІ ПРОВЕДЕННЯ
З НАДХОДЖЕННЯ НЕОБОРОТНИХ АКТИВІВ

№	Зміст операцій	Д	К
1	Придбано необоротні активи за рахунок коштів загального фонду: на первісну вартість (вартість придбання без ПДВ) Водночас на зазначену суму робиться інший запис на суму ПДВ	101—122 801, 802 801, 802	364, 675 401 364, 675
2	Придбано необоротні активи за рахунок коштів спеціального фонду: на первісну вартість (вартість придбання) без ПДВ Водночас на зазначену суму робиться інший запис на суму ПДВ: якщо ПДВ включено до податкового кредиту якщо ПДВ не включено до податкового кредиту	101—122 811—813 641 811—813	364, 675 401 364, 675 364, 675
3	Безкоштовно отримано необоротні активи Водночас робиться інший запис	101—122 812	364, 401, 131- 133
4	Списано суми копійок із придбаних необоротних активів	801, 802, 811- 813	364, 675
5	Оприбутковано необоротні активи, виготовлені господарським способом: на суму фактичної собівартості Водночас робиться інший запис	104 - 119 801, 811- 813	821, 824, 825 401
6	Відображення суми за не введеними в експлуатацію об’єктами капітального будівництва	141- 143	402

Схему обліку надходження необоротних активів відображено на рис. 2.15.

Рис. 2.15. Схема обліку надходжень необоротних активів

Відносно обліку зносу необоротних активів варто звернути увагу на такі моменти:

1) на необоротні активи бюджетних установ не нараховується амортизація, а лише знос;

2) необоротні активи зношуються як фізично, так і морально;

3) нарахування морального зносу у вартісному вираженні в системі бухгалтерського обліку не передбачене;

4) на низку об’єктів необоротних активів знос не нараховують (наприклад земельні ділянки та капітальні витрати на поліпшення земель, будинки і споруди, які є пам’ятками архітектури та мистецтва, продуктивна та племінна худоба; бібліотечні фонди, білизна, постільні речі, одяг і взуття тощо);

5) нарахований знос розміром у 100 % вартості на об’єкти, придатні для подальшого використання, не може бути підставою для їх списання;

Для підтримання необоротних активів у робочому стані до моменту їх списання, а також з метою запобігання передчасному вибуттю їх через непридатність, у бюджетних установах періодично здійснюють технічне обслуговування, а в разі необхідності провадяться ремонтні роботи, які залежно від складності та характеру їх обслуговування поділяють на поточні, середні та капітальні.

Витрати, пов’язані із проведенням ремонтів необоротних активів, незалежно від способу виконання робіт, відносять на видатки установи, а витрати з реконструкції та модернізації об’єктів зарахо­вують на збільшення їх первісної вартості (табл. 2.16).

---

Таблиця 2.16

ОСНОВНІ БУХГАЛТЕРСЬКІ ПРОВЕДЕННЯ
З ВИТРАТ НА РЕМОНТ ТА МОДЕРНІЗАЦІЮ НЕОБОРОТНИХ АКТИВІВ

№	Зміст операцій	Д	К
1	Нараховано знос на необоротні активи відповідно до встановлених норм	401	131—133
2	Списано витрачені на ремонт необоротних активів ремонтні матеріали, запасні частини, паливно-мастильні матеріали тощо	801, 811—813	234, 235, 238, 239
3	Нарахована заробітна плата працівникам за виконані ремонтні роботи з відрахуванням відповідних сум ЄСВ до Пенсійного фонду	801, 811—813	661, 651
4	Списано суми видатків з капітального ремонту необоротних активів, проведеного підрядною організацією	801, 811—813	364, 675
5	Прийняті від підрядної організації вико­нані роботи з реконструкції (модерні­зації необоротних активів) Водночас робиться інший запас	103—105, 113 801	401 631

Необоротні активи вибувають з різних причин:

повного фізичного зносу і непридатності до подальшого використання;

відчуження (реалізації) надлишкових об’єктів і таких, що не використовуються;

нестач у зв’язку із втратами, псуванням та розкраданням;

пошкодження внаслідок аварій чи стихійного лиха;

безоплатного передавання іншим бюджетним установам за розпорядженням відповідних органів;

переведення до складу оборотних активів;

знесення будівель і споруд через недоцільність їх використання та з метою будівництва на їхньому місці нових об’єктів.

Всі цінності (деталі, вузли, агрегати) розібраного й демонтованого обладнання, а також матеріали, отримані від ліквідації необоротних активів, оприбутковуються.

Деталі й вузли, що містять дорогоцінні метали та дорогоцінне каміння, вилучені після демонтажу об’єктів, підлягають здаванню на підприємства або в організації України, що здійснюють приймання та переробку відходів і лому дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння.

Порядок відображення операцій із вибуття необоротних активів наведено у табл. 2.17.

Господарські операції, пов’язані з вибуттям необоротних активів, відображають в накопичувальній відомості про вибуття та переміщення необоротних активів (фор­ма № 438 (бюджет), меморіальний ордер № 9).

Таблиця 2.17

ОСНОВНІ БУХГАЛТЕРСЬКІ ПРОВЕДЕННЯ З ОБЛІКУ ВИБУТТЯ НЕОБОРОТНИХ АКТИВІВ

	Зміст операцій	Д	К
1	Безоплатно передано необоротні активи	131—133, 401	101—122
2	Уцінено необоротні активи під час реалізації	401, 131—133	101—122
3	Списано непридатні для використання (знищені, втрачені) необоротні активи за актами й інспекторськими свідоцтвами	401, 131—133	101—122
4	Оприбутковано матеріали, вузли та запасні частини, отримані внаслідок розбирання необоротних активів, які підлягають спи­санню, і придбані: за рахунок загального фонду за рахунок спеціального фонду	231, 234,238, 239 231, 234, 238, 239	701, 702 711—713
5	Продано установою будинки та споруди на суму коштів від реалізації, що підлягають передачі до бюджету	131, 401 364, 675, 811	103 642, 711

---

Рис. 2.16. Схема обліку вибуття необоротних активів

У бюджетних установах мають місце певні особливості порядку проведення інвентаризації необоротних активів і відображення її результатів в обліку.

Передусім слід звернути увагу на різну періодичність проведення інвентаризації (табл. 2.18).

Таблиця 2.18

ТЕРМІНИ ПРОВЕДЕННЯ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ НЕОБОРОТНИХ АКТИВІВ

№	Група необоротних активів	Термін проведення інвентаризації
1	Будівлі, споруди та інші не­рухомі об’єкти	Не менш як раз на три роки
2	Бібліотечні фонди	Не менш як раз на 5 років
3	Музейні цінності	Не менш як раз на рік
4	Інші необоротні активи	У міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, місцевих державних адміністраціях, виконавчих органах місцевої влади — не менш як раз на два роки, в інших установах — не менш як раз на рік
5	Дорогоцінне каміння і дорогоцінні метали, вироби з них, відходи і брухт, що містять зазначені складові	Не менш як двічі на рік (на 1 січня й на 1 липня)

Єдині вимоги щодо порядку проведення інвентаризації майна бюджетних установ визначено в Інструкції з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків та інших статей балансу, затвердженій Головним управлінням Державного казначей­ства України від 30.10.1998 року № 90. Але наприкінці 2004 року Державне казначейство України листом № 10386 «Про порядок проведення інвентаризації майна бюджетними установами у 2004 році» внесло відповідні корективи в процедуру інвентаризації. Принципово змінилися деякі бухгалтерські проведення з обліку надлишків або нестачі майна, виявлені в результаті інвентаризації (табл. 2.19).

Під час інвентаризації нематеріальних активів, крім дотримання загальних норм проведення інвентаризації, необхідно зважати на те, що інвентаризаційна комісія має перевірити наявність документів, згідно з якими оформлені придбані нематеріальні активи, і документів, що описують сам об’єкт нематеріальних активів, які були підставою для їх оприбуткування.

Таблиця 2.19

БУХГАЛТЕРСЬКІ ПРОВЕДЕННЯ З ОБЛІКУ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ НЕОБОРОТНИХ АКТИВІВ

	Зміст операцій	Д	К
1	Оприбутковано надлишки необорот­них активів, виявлених під час інвентаризації Водночас робиться інший запис	104—122 811	711 401
2	Списано виявлені під час інвентаризації нестачі необоротних активів Водночас проводиться другий запис, коли винних осіб не встановлено	401, 131—133 05	104—122
3	Списано виявлені під час інвентаризації нестачі необоротних активів, віднесених за рахунок винних осіб: відшкодування завданих збитків	— 401, 131—133 363	— 104—122 711

---

Тема 6. Облік запасів

Вивчення теми передбачає розгляд таких питань:

1.Склад, класифікація, оцінка й завдання обліку запасів.

2.Документація та оперативний облік надходження, відпуску й витрачання запасів.

3.Облік запасів на складах та його зв’язок із обліком у бухгалтерії.

4.Синтетичний облік запасів.

5.Облік продуктів харчування.

6.Облік медикаментів, перев’язувальних засобів і виробів медичного призначення.

7.Облік малоцінних та швидкозношуваних предметів.

8.Інвентаризація запасів.

9.Особливості обліку військового майна.

Вузлові положення обліку запасів (визначення, оцінка, первинний і поточний облік) регламентуються відповідними нормативними актами Державного казначейства України. Так, згідно з Інструкцією з обліку запасів, затвердженою ДКУ 08.12.2000 року № 125, запаси — це оборотні активи в матеріальній формі, які належать установі та забезпечують її функціонування (чи перебувають у процесі виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг) і будуть використані, як очікується, упродовж року. Термін очікуваної експлуатації запасів установи встановлюється центральним органом виконавчої влади за відомчою підпорядкованістю або (якщо такі нормативні документи відсутні) установою самостійно в момент придбання запасів.

Порівнюючи це визначення запасів із їхніми визначеннями, наведеними в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку № 9 «Запаси» і міжнародних стандартах бухгалтерського обліку для державного сектору, слід наголосити на відсутності в останніх такого параметра, як термін корисної експлуатації (впродовж року).

Є певні відмінності й у складі запасів. У бюджетних установах до них належать такі активи:

- виробничі запаси;

- тварини на вирощуванні та відгодівлі;

- матеріали і продукти харчування;

- малоцінні та швидкозношувані предмети;

- готова продукція;

- продукція сільськогосподарського виробництва.

Специфічними об’єктами у складі запасів бюджетних установ є продукти харчування, медикаменти, перев’язувальні засоби та вироби медичного призначення, спеціальне обладнання для науково-дослідних робіт за договорами із замовниками, матеріали тривалого користування тощо.

Існують особливості щодо оцінки запасів бюджетних установ. У бухгалтерському обліку запаси, зокрема одержані та передані безоплатно в установленому чинним законодавством порядку, оцінюються за балансовою вартістю, яка поділяється на первіс­ну, справедливу та відновлювальну.

Балансова вартість — це вартість запасів, за якою їх відображають у балансі.

Первісна вартість — це вартість придбання, отримання, виготовлення запасів.

Справедлива вартість — це вартість запасів, отриманих установою безкоштовно.

Відновлювальна вартість — це змінена первісна вартість запасів після їх переоцінки.

Слід зауважити, що сума податку на додану вартість щодо придбаних запасів, а також видатки на транспортування вказаних предметів, заготівлю, мито не збільшують їх первісної вартості.

---