ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 26.11.2019
Просмотров: 1323
Скачиваний: 1
Платоспроможність – це можливість підприємства своєчасно здійснювати розрахунки коштами, які воно має в розпорядженні, а також такими, які безперервно поповнюються за рахунок його діяльності. Платоспроможність характеризує життєздатність та стійкість підприємства.
Оцінка платоспроможності підприємства здійснюється на основі характеристики ліквідності поточних активів, яка визначається часом, необхідним для перетворення їх в грошові кошти. Чим менше часу потрібно для індексації даного активу, тим вища його ліквідність.
Показники ліквідності важливі не тільки для керівників і фінансових працівників підприємства, але становлять інтерес для різних користувачів інформації: коефіцієнт абсолютної ліквідності – для постачальників сировини і матеріалів; коефіцієнт швидкої ліквідності – для банків; коефіцієнт покриття – для покупців і власників акцій і облігацій підприємства.
Коефіцієнт покриття вимірює загальну ліквідність і показує, якою мірою поточні кредиторські зобов’язання забезпечують поточними активами, тобто скільки грошових одиниць поточних активів припадає на 1 грошову одиницю поточних зобов’язань. Якщо співвідношення менше, ніж 1:1, то поточні зобов’язання перевищують поточні активи. Встановлений норматив цього показника, рівний 2, для оцінки платоспроможності і задовільної структури балансу. Коефіцієнт покриття, проте, є дуже укрупненим показником, внаслідок чого в ньому не відображається ступінь ліквідності окремих елементів оборотного капіталу.
У залежності від ступеня ліквідності, тобто швидкості перетворення в кошти, активи підприємства діляться на групи.
1)Л1. Найбільш ліквідні активи. До них відносяться всі статті коштів підприємства і поточні фінансові інвестиції.
Л1 = стр.220 + стр.230 + стр.240 . (2.16)
Л1(2010) = 226,6;
Л1(2011) = 19,4;
Л1(2012) = 57,1.
2)Л2. Швидко реалізовані активи. До цієї групи відносяться активи, для звертання яких у грошову форму потрібно більш тривалий час.
Л2 = стр.130 + стр.140 + стр.150 + стр.160 + стр.170 + стр.180 + стр.180 + стр.190 + стр.200 + стр.210 (2.17 )
Л2(2010) = 341,8+27,0+25,8+268,6= 663,2;
Л2(2011) = 443,6+77,9+15,6+7,3 = 544,4;
Л3(2012) = 490,8+36,8+18,0+503,4= 1049.
3)Л3. Повільно реалізовані активи. До них відносяться активи, для яких знадобиться набагато більший термін для перетворення виробничих запасів і витрат у незавершеному виробництві в готову продукцію, а потім у кошти.
Л3 = стр.100 + стр.110 + стр.120 + стр.250 + стр.270 (2.18)
Л3(2010) = 1,0+0,9=1,9;
Л3(2011) = 3,6+2,5= 6,1;
Л3(2012) = 2,8+6,7+1,6 =11,1.
4)Л4.Важко реалізовані активи. До цієї групи відносяться необоротні активи підприємства, вартість яких відбита в першому розділі активу балансу:
Л4 = 1А = стр.080 (2.19)
Л4(2010) = 3,2;
Л4(2011) = 11,7;
Л4(2012) =12,2.
Зобов’язання підприємства можна згрупувати в такий спосіб:
-
П1. Найбільш термінові зобов’язання. До них відносяться кредиторська заборгованість за придбані товари, роботи, послуги:
П1 = стр.530 (2.20)
П1(2010) = 551,6;
П1(2011) = 462,9;
П1(2012) = 541,6.
-
П2. Короткострокові пасиви. До цієї групи відносяться статті четвертого розділу пасиву балансу за винятком кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги, і статті другого і п’ятого пасиву балансу.
П2 = стр.620 - стр.530 + стр.430 + стр.630 = стр.640 – стр.380 – стр.480 – стр.530; (2.21)
П2(2010) = 945,3 –551,6 = 393,7;
П2(2011)=625,6 - 462,9 =162,7;
П2(2012) = 1213,8 –541,6 =672,2.
-
П3. Довгострокові пасиви. Ця група представлена довгостроковими зобов’язаннями підприємства, відбитими в третьому розділі пасиву балансу:
П3 = 2П + 3П + 5П = стр.480 + стр.430 + стр.630 (2.22)
П3(2010) = 0;
П3(2011) = 0;
П3(2012) = 0.
4) П4. Постійні (стійкі) пасиви – це статті першого розділу пасиву балансу:
П4 = 1П – стр.380 (2.23)
П4(2010)= - 50,6;
П4(2011)= - 44,0;
П4(2012) = - 84,4.
Таблиця 2.10
Аналіз ліквідності балансу ПП «Грант
Актив |
2010 |
2011 |
2012 |
Пасив |
2010 |
2011 |
2012 |
Платіжний надлишок (+) або недолік (-) |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9=3-7 |
10=4-8 |
1.Найбільш ліквідні активи (Л1) |
226,6 |
19,4 |
57,1 |
1.Найбі-льш термінові зобов’язання (П1) |
551,6 |
462,9 |
541,6 |
-443,5 |
-484,5 |
2.Швидко реалізовані активи (Л2) |
6 63,2 |
5 44,4 |
1
0,49 |
2.Короткострокові пасиви (П2) |
393,7 |
162,7 |
|
381,7 |
376,8 |
3.Повільно реалізовані активи (Л3) |
1,9 |
6,1 |
11,1 |
3.Довгострокові пасиви (П3) |
0 |
0 |
0 |
6,1 |
11,1 |
4.Важко реалізовані активи (Л4) |
3,2 |
11,7 |
12,2 |
4.Постійні(стійкі) пасиви (П4) |
-50,6 |
-44,0 |
-84,4 |
55,7 |
96,6 |
Баланс |
894,9 |
581,6 |
1129,4 |
Баланс |
894,9 |
581,6 |
1129,4 |
- |
- |
Проаналізувавши таблицю 2.10 можна зробити наступні висновки: на кінець року відбулося суттєве збільшення активів, крім ситуації з найбільш ліквідними активами, які впали на 169,5 тис.грн. за рахунок грошових коштів в національній валюті. Так, швидко реалізовані активи стрімко зросли (на 385,8 тис.грн.) за рахунок значного збільшення дебіторської заборгованості. З повільно реалізованими активами також відбулося зростання на 9,2 тис.грн., в 2012 році, на що вплинуло збільшення виробничих запасів та витрат майбутніх періодів. Що стосується показників пасиву балансу, то найбільш змінився показник короткострокових пасивів, збільшились на 278,5 тис.грн..,
Нижче наведено динаміку росту активу та пасиву балансу (Рис.2.10 та 2.11).
Рис. 2.10 – Динаміка росту активу балансу
Рис.2.11 – Динаміка росту пасиву балансу
Фінансовий стан підприємства проаналізуємо за допомогою наступних показників:
Показники рентабельності:
1) Рентабельність активів.
Показник, що характеризує ефективність використання активів компанії, розраховується шляхом ділення величини чистого прибутку на сумарну вартість активів.
, (2.22)
звідси:
РА (2010) = -81,0/894,7 = - 0,09;
РА (2011) = 6,6/1129,4 = 0,01;
РА (2012) = - 12,9/581,6 = - 0,02.
2) Рентабельність власного капіталу.
Чистий прибуток компанії у відсотковому виразі до власного капіталу.
, (2.23)
звідси:
Рвк (2010) = - 81,8/ - 50,6 = 1,61;
Рвк (2011) =6,6/44,0 = 0,15;
Рвк (2012) = - 12,9/ - 84,4 = 0,15.
Це відношення показує ефективність використання акціонерного капіталу компанії.
3). Показники рентабельності операційної діяльності підприємства в залежності від об’єму продаж. Рентабельність валового прибутку по відношенню до об’єму продаж.
, (2.24)
звідси:
Рвп (2010) = 157,1/1772,4 = 0,09;
Рвп (2011) = 220,9/1594,8 = 0,14;
Рвп (2012) = 207,9/1744,3 = 0,12.
4). Рентабельність операційного прибутку (прибутку до виплати податку на прибуток і відсотків по кредитам) по відношенню до об’єму продаж.
, (2.25)
звідси:
Роп (2010) = -81/1772,4 = - 0,05;
Роп (2011) = 8,9/1594,8 = 0,01;
Роп (2012) = -37,9/1744,3 = -0,02.
5). Рентабельність чистого прибутку у відношенні до об'єму продаж.
, (2.26)
звідси:
Рчп (2010) = - 81,0/1772,4 = - 0,05;
Рчп (2011) = 6,6/1594,8 = 0,004;
Рчп (2012) = - 12,9/1744,3 = - 0,01.
Таким чином, аналіз показників рентабельності показує, що підприємство не є інвестиційно привабливим, про що свідчать значення показників рентабельності власного капіталу на кінець звітного періоду та рентабельності активів підприємства. Рентабельність операційної діяльності у 2012 році склала 12%, що перевищує показник 2010 року (Рис.2.12). Це свідчить про підвищення ефективності менеджменту фірми.
Рис.2.12 – Динаміка росту коефіцієнту рентабельності валового прибутку
Коефіцієнт рентабельності чистого прибутку у 2012 році дорівнював -0,01, загалом, це за рахунок того, що підприємство у 2012 році мало збитки у розмірі - 12, 9 тис.грн.
Таблиця 2.11
Основні результати господарської діяльності ПП “Грант”
№ пп. |
Показник |
Одиниця виміру |
2012 р. |
|
1 |
2 |
3 |
1 |
Дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) |
тис. грн. |
1744,3 |
2 |
Податок на додану вартість |
тис. грн. |
290,7 |
3 |
Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) |
тис. грн. |
1453,6 |
4 |
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) |
тис. грн. |
1246,0 |
5 |
Інші операційні доходи |
тис. грн. |
0,3 |
6 |
Валовий прибуток |
тис.грн.. |
207,6 |
7 |
Адміністративні витрати |
тис. грн. |
124,1 |
8 |
Інші операційні витрати |
тис. грн |
93.9 |
9 |
Податок на прибуток |
тис. грн |
2.5 |
10 |
Чистий прибуток |
тис. грн |
- 12.9 |
11 |
Кількість працюючих |
чол. |
13 |
Таким чином, провівши аналіз фінансового стану ПП «Грант» можна зробити висновок, що підприємство не можна назвати кредитоспроможним та фінансово стійким, хоча деякі показники мають тенденцію до збільшення. Тому ми маємо всі підстави для пошуку шляхів підвищення ефективності діяльності організації, в тому числі що стосується маркетингового менеджменту.
Висновки до розділу 2
В другому розділі дипломної роботи дана загальна характеристика підприємства. Товариство відноситься до категорії малих підприємств і користується відповідними пільгами, встановленими законодавством.
Товариство є юридичною особою. Діяльність підприємства регулюється Господарським Кодексом, статутом, а також іншими нормативними документами і законодавчими актами.
Товариство має самостійний баланс, відокремлене майно і грошові засоби, в т. ч. валютні, укладає договори з юридичними і фізичними особами, приймає на себе зобов'язання і несе по них відповідальність, має право набувати, вивласнювати і обмінювати майно, виступати орендарем і орендодавцем, бути позивачем і відповідачем в суді, арбітражному і третейському судах, вчиняти будь-які інші дії в відповідності з чинним законодавством України.
Товариство має печатку і штампи, фірмові бланки зі своїм найменуванням.
Проведено аналіз маркетингової та фінансово-економічної діяльності ПП «Грант» та аналіз конкурентного середовища підприємства. Основним конкурентом фірми “Грант” серед підприємств, що займаються реалізацією канцелярських товарів є підприємство ДП «Перспектива».
Виходячи з даних матриці БКГ для ПП «Грант», більш вигідною є торгівля канцелярськими товарами, вони можуть перетворитися на «Зірок» в майбутньому, які будуть приносити високий дохід і стануть конкурентоспроможними на ринку, але для цього потребують могутнього інвестування , яке можна забезпечити вилучивши капіталовкладення з комп’ютерних аксесуарів, приступивши до їх поетапної ліквідації, використавши вивільнені кошти в канцелярські товари.
В другому розділі зроблено SWOT-аналіз який являє собою перелік сильних і слабких сторін компанії, а також перелік можливостей і загроз.
Провівши аналіз фінансового стану ПП «Грант» можна зробити висновок, що підприємство не можна назвати кредитоспроможним та фінансово стійким, хоча деякі показники мають тенденцію до збільшення. Тому ми маємо всі підстави для пошуку шляхів підвищення ефективності діяльності організації, в тому числі що стосується маркетингового менеджменту.
РОЗДІЛ 3
РОЗРОБКА ЗАХОДІВ ЩОДО УДОСКОНАЛЕННЯ МАРКЕТИНГОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ ПП «ГРАНТ»
3.1 Удосконалення планування і організації маркетингової діяльності ПП «Грант»
Недоліком даної організаційної структури управління, як вже згадувалось вище, є відсутність відділу маркетингу і відділу планування, також не використовуються наладжені методики планування, відсутнє бізнес-планування. Формування системи планування дасть можливість організації отримати ряд переваг. Стратегічний план дозволяє фірмі реалізувати свою індивідуальність як в очах власних робітників так і з точки зору навколишнього середовища. Досягнення поставлених їм цілей об'єднує усіх робітників і різноманітні функціональні структури фірми, підкреслює значимість їх зусиль. План координує їх діяльність, дозволяє оптимально розподілити ресурси по видам діяльності.
Фірма повинна мати функціональний підрозділ, який займається збором зовнішньої поточної маркетингової інформації і являє собою комплекс джерел, прийомів і засобів одержання поточної інформації про ситуацію в зовнішній маркетинговому середовищі. Для виконання цих функцій доцільно буде створити на фірмі “Грант” відділ маркетингу і планування.
Основними об'єктами уваги в цьому випадку повинні виступати клієнтурні ринки, конкуренти, постачальники, контактні аудиторії і посередники, а також фактори макросередовища маркетингу.
Основними джерелами поточної інформації про маркетингове середовище, і в першу чергу – про клієнтурні ринки є:
-
самі покупці товару фірми;
-
продавці і торговельні агенти фірми;
-
дистриб’ютори, дилери та інші незалежні торгівельні посередники, що співпрацюють з фірмою;
-
маркетингові посередники, що спеціалізуються на зборі і продажу комерційної інформації. Широке розповсюдження в останній час отримали комерційні комп'ютерні бази даних;
-
спеціальні відділи фірм, що позичаються збором і аналізом поточної маркетингової інформації;
-
спеціалізовані журнали, довідники, інформаційні бюлетені;
-
представники контактних аудиторій: засоби масової інформації, різноманітні суспільні формування (товариства захисту прав споживачів і т. ін.).
Метою функціонування відділу маркетингу є надання вже обробленої інформації, що систематизувалася для безпосереднього прийняття відповідних рішень.
Основними елементами підсистеми маркетингової інформації виступають банки даних, банк статистичних процедур, банк моделей і система підтримки прийняття маркетингових рішень.
Наступною задачею цього функціонального підрозділу є організація роботи так, щоб вона відповідала плану. При цьому в організації роботи може бути виділено три етапи.
Перший етап - розподіл роботи. Людина, що виконує на фірмі функції планування і маркетингу розділяє всю роботу на невеликі частини кожна з яких має свою задачу і може бути здійснена однією людиною. Роблячи так, ми повинні враховувати кваліфікацію людини, а також те, щоб один не робив занадто багато або занадто мало.
Другий етап – угрупування задач в логічні блоки. На більшості підприємств є групи з двох і більш чоловік, що працюють разом. Робота буде більш ефективною, якщо люди будуть зібрані в відділ чи сектор. Ця частина організації називається спеціалізація по групам.
Третій етап - координація роботи, так як робота різноманітних відділів повинна бути скоординована. Координація дозволяє відвертати конфлікти, регулювати їх, зміцнювати структуру підприємства. Механізм, що добре координований, що функціонує, допоможе здійснювати контроль - останню функцію маркетингу.
Під організацією маркетингу і планування розуміється процес створення структури підприємства, що функціонує на основі маркетингу і планування, що дасть можливість робітникам ефективно спільно працювати для досягнення загальної мети.