Файл: lis_test_2012.pdf

265 

  спроможність деревної породи брати необхідну для росту і розвитку кількість 
елементів живлення з ґрунту; 
 відповідність деревних порід до родючості ґрунту; 
 пристосованість до умов місцезростання; 

всі вищезазначені відповіді не правильні.  

223. Зміна бука грабом найчастіше відбувається після: 

  суцільних рубок внаслідок більш рясного плодоношення граба; 
  не відбувається; 
  не є природною і можлива тільки за умови створення лісових культур; 

всі вищезазначені відповіді не правильні.  

224. Солевитривалі деревні породи:  

   ялівець; 
   груша лісова; 
   сосна звичайна; 
   дуб звичайний; 
   граб; 
   бук; 
   біла акація; 
  тополя біла і Болле; 
  клен явір; 
  абрикоса; 
  ялиця. 

225. За ступенем засоленості ґрунти класифікують на:  

  солончакові  (  вміст  солі  2-3%),  сильно  засолені  (1,  2-2%),  середньо  засолені 
(0,3-0,6%), незасолені (менше 0,2%); 
  сильно засолені (1, 2-2%) та %), незасолені (менше 0,2%); 
  подібна класифікація відсутня; 

всі вищезазначені відповіді не правильні.  

226. Гуміфікація – це:  

  дуже  складний  процес,  якій  здійснюється  в  результаті  деструкції  початкових 
компонентів  підстилки  ґрунтовою  мезофауною  і  мікроорганізмами  на  прості 
сполуки,  також  внаслідок  синтезу  органічних  сполук  і  утворення  гумусових 
речовин.; 
 процес руйнування опаду та утворення лісової підстилки; 
процес біологічного синтезу і окиснення; 
 усі відповіді не правильні. 
 

227. Розрізняють наступні типи лісових підстилок: 

266 

  мор, муль, модер;  
  лісова, не лісова; 
  подібний розподіл відсутній; 

всі вищезазначені відповіді не правильні.  

228. Мікотрофність деревних порід –це: 

  ступінь  пристосованості даного  виду  вищої рослини до  кореневого  живлення 
за допомогою мікоризного гриба; 
  наявність грибної мікоризи в лісовому насадженні; 
  явище, яке зустрічається дуже рідко та не характерне для деревних порід; 

всі вищезазначені відповіді не правильні.  

229. Деревні породи, що є облігатними мікотрофами(високомікотрофні): 

 ялівець; 
 груша лісова; 
 сосна звичайна; 
 дуб звичайний; 
 граб; 
 бук; 
 біла акація; 
 тополя біла і Болле; 
 абрикоса; 
 ялиця. 

230. Зміна берези та осики ялиною відбувається внаслідок: 

 виконання суцільних рубок; 
 виконання рубок догляду; 
 виконання вибіркових санітарних рубок; 
 розвитку природного сукцесійного ряду, де м’яколистяні породи є необхідною 
умовою успішного відтворення ялинників.

 
231. Зміна сосни березою та осикою найчастіше відбувається внаслідок: 

  виконання  суцільних  рубок  та  відсутності  певних  лісогосподарських  заходів 
спрямованих на відтворення сосни; 
  виконання рубок догляду; 
  виконання вибіркових санітарних рубок; 

267 

всі вищезазначені відповіді не правильні.  

232. Зміна дуба осикою найчастіше відбувається після: 

  виконання суцільних рубок дубових деревостанів з домішкою осики; 
  рубок догляду; 
  виконання вибіркових санітарних рубок; 
  за інших умов. 
 

233. Зміна дуба грабом найчастіше відбувається після: 

  виконання  суцільних  рубок  дубових  деревостанів  без  штучного  поновлення 
дуба та належного догляду за наявним підростом дуба; 
  рубок догляду в молодняках з домінуванням супутньої породи; 
  створення лісових культур із домінуванням дуба; 

всі вищезазначені відповіді не правильні.  

 
234. Зворотна зміна граба на дуб: 

  не можлива; 
  можлива, але тільки за умови співпадіння року рясного плодоношення дуба з 
комплексом сприятливих екологічних чинників; 
  шляхом створення лісових культур із домінуванням дуба; 

всі вищезазначені відповіді не правильні.  

235.  Межу  розповсюдження  лісів,  пов’язану  з  посушливістю  клімату, 
визначають як: 

 лісова термохора; 
 лісова ксерохора; 
 лісова омброхора; 

всі вищезазначені відповіді не правильні.  

236. Для лісової зони омброевапорометричний корелятив (ОК) становить: 

 <1.0; 
 >1,0; 
 =1,0; 

всі вищезазначені відповіді не правильні.  

 
237.  Гідротермічний  коефіцієнт  Д.В.  Воробйова  визначають  за  наступною 
формулою: 

  W=R/T-0.0286 T; 

268 

   N=A+F+V+T; 
  M=gfHN; 

. 

 
238. Основні ознаки, що використовуються під час візуального 
оцінцювання світлолюбності деревних порід: 

   середній діаметр, середня висота та повнота насадження; 
  склад, форма та походження лісостану; 
  густота  облистнення  дерев,  ступінь  освітлення  поверхні  ґрунту  під  наметом 
деревостану,  очищення  стовбурів  від  гілок  та  сучків,  ступінь  пригнічення 
підросту  під  пологом  деревостану,  швидкість  природного  зрідження 
деревостану; 
  особливості просторової структури деревостану. 
 

239. Теплолюбність рослини – це: 

  здатність переносити низькі додатні температури тривалий час (1ºC – 6 ºC); 
  здатність деревних порід переносити низькі температури протягом зими; 
  здатність деревних порід переносити вкрай низькі температури; 
 вимогливість деревних порід до тепла у вегетаційний період. 

 
240. Холодостійкість теплолюбних деревних порід – це: 

  здатність переносити низькі додатні температури тривалий час (1ºC – 6 ºC); 
  здатність деревних порід переносити низькі температури протягом зими; 
  здатність деревних порід переносити вкрай низькі температури; 

всі вищезазначені відповіді не правильні.  

241. Морозостійкість деревних порід – це: 

  здатність переносити низькі додатні температури тривалий час (1ºC – 6 ºC); 
  здатність деревних порід переносити низькі температури протягом зими; 
  здатність деревних порід переносити вкрай низькі температури; 

всі вищезазначені відповіді не правильні.  

242. Зимостійкість деревних порід – це: 

  здатність деревних порід переносити низькі температури протягом зими; 
  здатність деревних порід переносити вкрай низькі температури; 
  здатність 

теплолюбних  деревних  порід  переносити  низькі  додатні 

температури; 

всі вищезазначені відповіді не правильні.  

 
243. Основні типи заморозків: 

  адвективні, радіаційні, адвективно-радіаційні; 

269 

  радіаційні весняні та осінні; 
  зимні, весняні, літні, осінні; 
  усі відповіді правильні. 
 

244. Деревні породи, які можуть бути пошкоджено сніголамом: 

 сосна звичайна, модрина європейська, береза пухнаста;  
 ялина європейська, ялиці біла, ліщина звичайна;. 
 бук лісовий, клен гостролистий, дуб звичайний, осика; 

всі вищезазначені відповіді не правильні.  

245. Лісова типологія – це розділ:  

  лісознавства,  який  вивчає  закономірності  формування  лісостанів  за  умови 
певного грунтово-гідрологічного і кліматичного середовища; 
  лісівництва, який вивчає особливості проведення заходів із вирощування лісу, 
підвищення його продуктивності та стійкості; 
  лісокультурної  справи,  який  спрямовано  на  створення  лісових  культур 
залежно від комплексу абіотичних чинників та розробку системи агротехнічних 
заходів; 
  усі відповіді неправильні. 
 

246.  Вперше  класифікація  лісових  насаджень  за  умовами  місцеоселення 
була застосована: 

  Г.М. Висоцьким, В.М.Сукачовим, В.І. Вернадським;  
  І.І. Гуторовичем, П.П. Серебрениковим, Н.К. Генко; 
  М.М. Орловим С.С. Пятницьким, М.О Ткаченко; 
  М.В. Третьяковим, О.В. Тюріним, І.С. Мелеховим. 
 
 
 
 
 

247. Початковою точкою виникнення лісової типології була:  

   ідея "типів насаджень", яка зародилась у практиці лісівництва та 
лісовпорядкування; 
  ідея класифікації екологічних чинників, яка була однією з важливих умов 
вивчення природи лісу;  
  ідея "цільового" вирощування лісу з урахуванням особливостей 
навколишнього середовища, або умов "екологічної ніші"; 

всі вищезазначені відповіді не правильні.  

248. Початок розвитку лісової типології як науки та формування "нового", 
якісного етапу, щодо пізнання природи лісу пов’язано з роботами: 

  таксаторів Н.К. Генко, І.І. Гуторовича, П.П. Серебреникова; 
  Г.Ф. Морозова  “До питання про типи насаджень” та “Про типи насаджень та 
їх значення в лісівництві”;