Файл: Костюк.pdf

251

ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

Абсолютна рента

 – форма земельної ренти, яку сплачують власни-

кові за будь-яку ділянку землі, незалежно від її родючості й місця роз-
ташування.

Абстрактна праця

 – праця товаровиробника, що характеризується 

витратою робочої сили взагалі, незалежно від її конкретної форми, ство-
рює вартість і є специфічною формою праці за товарного виробництва.

Аграрна реформа

 – процес трансформації економічних відносин, на-

самперед відносин власності, в сільському господарстві.

Аграрні відносини

 – 

особливий вид економічних відносин між чле-

нами суспільства, господарствами, державою з приводу володіння та 
використання землі й привласнення інших об’єктів власності, а також 
виробництва, розподілу, обміну споживання та реалізації сільськогоспо-
дарської продукції та послуг.

Аграрно-промисловий комплекс (АПК) – сукупність галузей народ-

ного господарства, зайнятих виробництвом, перероблення, зберіганням і 
доставкою до споживача сільськогосподарської продукції.

Агропромислова інтеграція

 – 

посилення виробничо-економічних 

зв’язків і органічне поєднання сільського господарства та галузей про-
мисловості, транспорту, торгівлі тощо, які обслуговують сільське госпо-
дарство, постачають ресурси і доводять його продукцію до споживача.

Адміністративні методи

 – 

заходи державної влади, що мають своїм зміс-

том заборону, дозвіл або примусові дії щодо діяльності суб’єктів економіки.

Адміністративно-командна система (АКС)

 – 

спосіб економічної ор-

ганізації суспільства, за якого усі питання вирішують державні органи. 
Головні ознаки АКС: державна власність на ресурси, бюрократизація та 
монополізація економіки, адміністративне ціноутворення, зрівняльний 
розподіл життєвих благ, панування номенклатури.

Акредитив: 1) документ, за яким одна кредитна установа (банк) згід-

но з заявою клієнта доручає іншій здійснити за рахунок спеціально за-
броньованих для цього коштів оплату товарно-транспортних документів 
за відвантажені товари чи надані послуги або виплати пред'явникові А. 
певну суму грошей; 2) іменний цінний папір, що підтверджує право осо-
би, на ім'я якої він виписаний, отримати в банку вказану в А. суму.

Активні операції – операції, за допомогою яких банки розміщують 

власний і залучений капітал з метою отримання прибутку.

Акцизний збір

 – 

непрямий податок, що накладають на певний продукт.

Акціонерна компанія – компанія, власність якої формується внаслі-

док злиття капіталів її засновників, а також випуску цінних паперів та 
їх про дажу, здійснення підприємницької діяльності для отримання при-
бутків.

252

Акція (з лат. – дія, дозвіл) – вид цінного папера без установле ного 

терміну обігу, який засвідчує пайову участь у статутному фонді акціо-
нерного товариства, підтверджує право на участь в управлінні товарис-
твом, дає право на одержання частини прибутку у вигляді дивіденду, 
участь у розподілі майна в разі ліквідації акціонерного товариства.

Амортизація – процес перенесення вартості основних виробничих 

фондів на готовий продукт у міру фізичного та морального зношування.

Антимонопольна діяльність – комплекс заходів, які спрямовані на обме-

ження діяльності монополій, а також створення відповідного законодавства.

Антициклічне регулювання економіки – свідомі й цілеспрямовані дії 

держави, а частково могутніх корпорацій і наднаціональних органів, на про-
мисловий цикл з метою зменшення глибини циклічних криз, стабілізації 
господарської кон'юнктури і підвищення темпів економічного зростання.

Біржі робочої сили (праці) – установи, які здійснюють посередниць кі 

функції між найманими працівниками і підприємцями, збирають і нада-
ють інформацію про наявність вакансій, сприяють підготовці й перепідго-
товці кадрів, створенню робочих місць, швидкому переміщенню робочої 
сили, забезпеченню ефективності зайнятості працездатного населення, 
частково регулюють процес зайнятості.

Багатогалузевий концерн (з англ. об'єднання) – об'єднан ня десятків 

і сотень підприємств різних галузей промисловості, транспор ту, торгівлі, 
учасники якого втрачають власність на засоби виробництва і вироблений 
продукт, а головна фірма здійснює фінансовий контроль за іншими учас-
никами об'єднання.

Баланс зовнішньоторговельний

 – 

співвідношення між вартістю екс-

порту й імпорту держави в її торгівлі з окремою країною чи групою країн 
за певний період часу (місяць, квартал, рік). Баланс зовнішньоторговель-
ний

складається за даними митної статистики і показує не тільки това-

ри, які перетнули кордон, а й платежі та надходження від експорту й ім-
порту, які в часі можуть не збігатися з рухом товарів. Баланс вважається 
активним, якщо вартість експорту перевищує вартість імпорту, і пасив-
ним, якщо експорт менший від імпорту. Баланс зовнішньоторговельний

охоплює угоди з фактично оплаченими товарами та угоди, здійснювані 
в кредит. У тій частині, в якій зовнішньоторговельний баланс

містить 

оплачені операції, він складає частину платіжного балансу держави.

Банк – фінансове підприємство, яке вико нує комплекс базових функ-

цій (акумулює грошові кошти та інші цінності, надає кредити, випускає в 
обіг гроші та цінні папери, здійснює грошові розрахунки та інші функції) 
з метою привласнення прибутку.

Банківський кредит – кошти, які надають кредитні установи (насам-

перед, банки) фізичним і юридичним особам у тимчасове користування з 
метою привласнення прибутку у формі відсотка.

253

Банківські монополії – об'єднання великих банків або окремі банки-

гіганти, які відіграють вирішальну роль у банківській справі та привлас-
нюють монопольно високі прибутки.

Банківські операції

 – 

операції, які забезпечують функціонування і 

прибутковість банків. Розрізняють пасивні (залучення депозитів) і ак-
тивні (надання кредитів) операції.

Банківська система – сукупність різних видів банків та банківських 

об'єднань у їх взаємозв'язку та взаємодії, цілісність якої забезпечує регу-
лювання центрального банку.

Банкрутство

 – 

неспроможність фірм, установ, фізичних осіб здійснюва-

ти платежі за борговими зобов'язаннями, яку засвідчує судова інстанція.

Бартер

 – 

безпосередній (без використання грошей) обмін одного то-

вару на інший.

Безготівкові гроші

 – 

запаси на рахунках у банках.

Безпосередньо суспільна форма виробництва – організація суспіль-

ного господарства, за якої внаслідок радикального розширення й удоско-
налення відносин планомірності та організованості, процесу плану вання 
на мікро- і макрорівні, використання досягнень НТР задоволення біль-
шої частини суспільних потреб відбуватиметься без перетворення про-
дуктів праці на ринку на товар.

Безробіття – соціально-економічне явище, за якого частина працез-

датного населення не може знайти роботу, стає відносно надлишковою, 
поповнюючи резервну армію праці.

Білонні гроші

 – 

монети, номінальна вартість яких вища за внутріш-

ню реальну вартість металу.

Бюджетна система – сукупність усіх бюджетів країни в їх взаємодії.
Валовий внутрішній продукт – сукупність вартостей усіх товарів і 

послуг (або доданих вартостей), створених всіма виробниками і резиден-
тами. Валютна політика – сукупність заходів (економічних, політичних, 
правових, організаційних), які здійснюють державні органи, центральні 
банки та міжнародні валютно-фінансові організації у сфері валютних 
відносин.

Валютне законодавство – сукупність правових норм, які встановлю-

ють порядок здійснення угод з валютними цінностями.

Валютне регулювання – діяльність державних органів щодо регулю-

вання міжнародних розрахунків, управління обігом валюти, впливу на 
ва лютний курс національної валюти, а також контролю за валютними 
опера ціями, в тому числі за використанням іноземної валюти.

Валютний ринок – система міжнародних валютних відносин з при-

воду організації та купівлі-продажу національних й іноземних валют для 
забезпечення міжнародних платежів.

254

Валютний курс (обмінний)

 – 

курс (або ціна), за яким валюту однієї 

країни обмінюють на валюту іншої країни.

Валютні обмеження – система нормативних правил, встановлених у 

законодавчому або адміністративному порядку, які спрямовані на обме-
ження операцій з іноземною валютою, золотом та деякими іншими ва-
лютними цінностями.

Вартість – уречевлена в товарах та послугах суспільно необхідна пра-

ця й економічні відносини між товаровиробниками, що зумовлені сус-
пільним поділом праці, обміном товарами й послугами.

Вартість грошей

 – 

кількість товарів і послуг, які можна обміняти на 

одиницю грошей; купівельна спроможність одиниці грошей; величина, 
обернена до рівня цін.

Вексель (з нім. – розмін) – письмове боргове зобов'язання, яке дає 

його власнику (векселетримачеві) право вимагати від боржника (вексе-
ледавця) зазначену в ньому суму платежу після закінчення вста новленого 
терміну.

«Велика сімка»

 – 

група із семи розвинутих країн (США, Японія, Ні-

меччина, Велика Британія, Франція, Італія і Канада), лідери яких регу-
лярно зустрічаються для обговорення спільних економічних проблем і 
намагаються узгоджувати свою економічну політику.

Взаємозамінювані продукти – товари або послуги, які задовольня-

ють одну і ту саму потребу (чай і кава, масло і маргарин та ін.). Для цих 
продуктів існує пряма залежність між ціною на один із них і попитом на 
другий, тобто коли ціна одного продукту знижується (зростає), попит на 
інший продукт зменшується (збільшується).

Вивезення капіталу – система економічних відносин, що виникає у 

процесі вивезення за кордон ТНК, державами та міжнародними фінансо-
во-кредитними організаціями вартості у грошовій або товарній формі 
з метою виробництва і привласнення монопольно високих прибутків, 
отри мання інших переваг.

Виробнича ефективність – виробництво певного блага з найнижчи-

ми витратами; досягається тоді, коли виробляється обсяг продукції, за 
якого середні загальні змінні витрати мінімальні, а граничний продукт на 
грошову одиницю затрат кожного вхідного фактора однаковий.

Виробничі відносини – суспільна форма розвитку продуктивних сил, 

змістом якої є відносини (зв'язки) між людьми у процесі виробництва, 
обмі ну, розподілу та споживання матеріальних і духовних благ.

Виробничі ресурси

 – 

сукупність ресурсів, що використовують для виго-

товлення товарів і послуг: земля, праця, капітал і підприємницькі здібності.

Витрати виробництва – частина вартості вироблених товарів або на-

даних послуг, яку підприємство витрачає на їх виготовлення або надан-
ня.

255

Відкрита економіка – економіка країни, яка, виходячи з національ-

них інтересів, відкриває свої кордони для ввезення капіталу, імпорту 
това рів і послуг з інших країн, а з посиленням конкурентоздатності влас-
ної продукції вільно експортує свої товари і послуги, здійснює вивезення 
ка піталу й міграцію робочої сили.

Вільна економічна зона

 – 

територія, де іноземні та вітчизняні фірми 

користуються податковими пільгами.

Вільна конкуренція – конкуренція, для якої характерні велика кіль-

кість конкурентів-виробників і конкурентів-покупців, вільний доступ 
това ровиробників до будь-якого виду діяльності.

Вільна торгівля

 – 

політика мінімального державного втручання у зо-

внішню торгівлю, що розвивається на основі вільних ринкових сил по-
питу і пропозиції.

Власність – соціологічна категорія, що виражає сукупність суспіль-

них (економічних, правових та інших) відносин між людьми, прямо або 
опосередковано пов'язаних з розвитком продуктивних сил.

Власність економічна – виробничі відносини між людьми з приводу 

привласнення засобів виробництва, робочої сили, предметів споживан ня, 
послуг тощо в усіх сферах суспільного відтворення.

Внутрішньогалузева конкуренція – боротьба між товаровиробника-

ми, які діють в одній галузі народного господарства.

Галузь – група фірм, які виробляють однакові або подібні продукти.
Глобальні (з франц. – загальні) проблеми – комплекс зв'язків і від-

носин між державами та соціальними системами, суспільством і приро-
дою у загальнопланетарному масштабі, які зачіпають життєві інтереси 
на родів усіх країн і можуть бути подолані їх спільними зусиллями.

Господарський механізм – система управління народним госпо-

дарством за допомогою основних форм, методів і важелів використання 
економічних законів, розв'язання суперечностей суспільного способу ви-
робництва, реалізації власності, а також всебічного розвитку людини і уз-
годження економічних інтересів основних класів, соціальних груп.

Готівка – сума випущених в обіг паперових і металевих грошей.
Гранична корисність

 – 

додаткова корисність, яку отримує споживач 

із додаткової одиниці товару або послуги.

Граничні витрати

 –

 приріст витрат на виробництво додаткової оди-

ниці продукції (або зменшення витрат, коли виробництво скорочується 
на одиницю продукції).

Гроші – специфічний товар, який виконує роль загального еквіва-

лента, завдяки чому в ньому виражається вартість усіх інших товарів і 
встановлю ються економічні відносини між суб'єктами господарської ді-
яльності.