ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 27.11.2019
Просмотров: 7506
Скачиваний: 5
50
На
токсичність
препарату
впливає
також
ступінь
розчинності
йо
-
го
в
ліпоїдах
і
коефіцієнт
розподілу
у
системі
ліпіди
—
вода
.
Орга
-
нічні
речовини
дифундують
крізь
кутикулярні
шари
комах
і
шкіру
ссавців
у
кількості
,
пропорційній
їх
коефіцієнтам
розподілу
в
систе
-
мі
ліпіди
-
вода
.
Тому
токсичність
пестицидів
для
шкідливих
органі
-
змів
підвищується
із
збільшенням
розчинності
їх
у
ліпідах
.
На
від
-
міну
від
розчинних
у
ліпоїдах
органічних
сполук
,
покривні
тканини
й
оболонки
комах
і
рослин
важкопроникні
для
водних
розчинів
ін
-
ших
полярних
речовин
.
Надзвичайно
варіює
токсичність
одного
й
того
самого
пестициду
до
різних
видів
шкідників
,
так
само
як
і
токсичність
різних
препа
-
ратів
щодо
одного
виду
членистоногих
.
Питання
видової
чутливості
членистоногих
до
пестицидів
також
належить
до
числа
важливих
у
ентомотоксикології
.
Воно
зумовлене
комплексом
факторів
,
серед
яких
важливу
роль
відіграють
анатомо
-
морфологічні
особливості
,
фізіологічний
стан
організму
та
активність
ферментів
системи
де
-
токсикації
пестициду
.
Як
зазначалося
раніше
,
покриви
членистоногих
,
які
мають
різну
здатність
пропускати
сполуки
,
зумовлену
будовою
,
товщиною
по
-
кривів
,
наявністю
на
них
воскових
нальотів
,
щитків
,
є
бар
’
єром
на
шляху
надходження
токсиканту
в
організм
.
Наприклад
,
імаго
щи
-
тівок
,
які
захищені
щитком
,
не
гинуть
після
обприскування
водною
суспензією
або
емульсією
інсектицидів
,
ефективних
проти
інших
видів
шкідників
.
Бар
’
єром
є
також
і
жирове
тіло
,
в
якому
інсекти
-
цид
може
локалізуватися
і
зазнавати
розпаду
ще
до
того
,
як
він
до
-
сягне
життєво
важливих
центрів
комах
.
Відсутність
овіцидних
влас
-
тивостей
у
деяких
пестицидів
зумовлена
,
зокрема
,
неповним
проник
-
ненням
їх
через
хоріон
(
оболонка
яйця
).
На
токсичність
пестицидів
істотно
впливає
фізіологічний
стан
особин
певної
популяції
,
зокрема
,
він
залежить
від
умов
зимівлі
на
попередніх
стадіях
розвитку
.
Відомо
,
що
стан
популяції
членистоно
-
гих
значною
мірою
визначається
кількістю
і
якістю
корму
.
У
свою
чергу
,
поживна
цінність
кормової
рослини
визначається
її
видовими
і
сортовими
особливостями
.
Живлення
на
сортових
посівах
залежно
від
якості
корму
суттєво
змінює
формування
чисельності
біотопної
популяції
шкідника
,
при
-
водить
до
різноякісного
морфологічного
і
фізіологічного
стану
ко
-
мах
-
фітофагів
.
Сприятливий
корм
покращує
фізіологічний
стан
,
підвищує
життєздатність
комах
і
стійкість
до
несприятливих
умов
,
у
тому
числі
і
до
пестицидів
.
Прикладом
може
бути
колорадський
жук
.
На
різних
сортах
кар
-
топлі
виявляється
різна
чутливість
личинок
комахи
.
Личинки
,
які
розвивалися
на
нестійкому
сорті
(
Луговський
,
Незабудка
,
Чарівни
-
ця
),
стійкіші
до
інсектицидів
порівняно
з
тими
,
що
живилися
на
стійкому
до
шкідника
сорті
(
Воловецький
,
Світанок
київський
,
За
-
51
рево
).
Прояв
у
цих
умовах
залежності
«
ефект
—
доза
»
дає
змогу
знижувати
на
20 – 30 %
норми
витрати
препарату
.
Стадія
і
вік
комах
також
належать
до
важливих
факторів
,
що
впливають
на
резистентність
до
токсичних
речовин
.
У
стадії
розви
-
тку
із
зниженою
фізіологічною
активністю
(
яйце
,
лялечка
)
комахи
не
здатні
засвоювати
токсикант
у
такій
кількості
,
як
в
активній
ста
-
дії
(
імаго
,
личинки
).
Як
правило
,
молоді
личинки
менш
стійкі
.
Про
це
свідчать
показники
коефіцієнта
вікової
вибіркової
дії
(
відношен
-
ня
СК
50
стійкого
і
еталонного
віку
популяцій
).
Для
багатьох
видів
фітофагів
він
дорівнює
1,6 – 2,4.
У
процесі
споживання
пестициду
членистоногі
здатні
виробляти
особливі
захисні
реакції
,
які
перешкоджають
надходженню
отруйної
речовини
в
організм
.
До
таких
реакцій
належать
:
при
кишковому
отруєнні
—
вивільнення
кишок
від
отруєного
корму
блюванням
;
при
контактному
отруєнні
—
виділення
слизу
,
який
перешкоджає
над
-
ходженню
токсиканту
до
організму
(
слимаки
,
личинки
п
’
явиць
);
а
при
отруєнні
фумігантами
—
ізоляція
органів
дихання
у
комах
за
-
криванням
дихалець
.
На
токсичність
пестицидів
також
істотно
впливають
процеси
,
які
відбуваються
в
організмі
.
Зниження
токсичності
відбувається
вна
-
слідок
відкладання
(
депонування
)
токсиканту
в
ліпідних
компонен
-
тах
інших
тканин
або
детоксикації
під
впливом
ферментних
систем
.
У
той
же
час
інколи
токсичність
пестицидів
може
підвищуватися
в
результаті
утворення
нових
токсичніших
метаболітів
.
Прикладом
може
бути
метаболізм
базудину
і
діазинону
в
організмі
комах
у
більш
токсичні
—
діазоксон
і
оксипіримідин
.
Активовані
метаболіти
препарату
утворюються
вже
через
одну
годину
після
надходження
в
організм
.
Токсичність
пестициду
для
даного
організму
залежить
від
швид
-
кості
або
активної
дифузії
речовини
через
різні
тканини
.
Чим
біль
-
ша
швидкість
проникнення
,
тим
вища
токсичність
сполуки
,
оскіль
-
ки
зменшується
можливість
її
депонування
і
детоксикації
.
В
орга
-
нізмі
багатьох
видів
є
внутрішні
структурні
бар
’
єри
,
які
перешко
-
джають
проникненню
токсиканту
до
життєво
важливого
центру
.
У
такому
разі
токсичність
пестицидів
залежатиме
від
здатності
сполук
долати
подібні
бар
’
єри
.
Наприклад
,
йонізовані
фосфорорганічні
сполуки
малотоксичні
для
комах
,
тому
що
вони
недостатньо
прони
-
кають
через
оболонки
нервових
волокон
.
Пестициди
в
організмі
членистоногих
можуть
взаємодіяти
не
тільки
з
життєво
важливим
ферментом
,
а
й
з
іншими
ензимами
.
У
зв
’
язку
з
цим
токсичність
такої
речовини
буде
визначатися
також
конкурентними
властивостями
подібних
ферментів
.
Так
,
мікросо
-
мальні
монооксигенази
,
неспецифічні
естерази
і
глутатіонтрансфе
-
рази
активно
діють
на
фосфорорганічні
та
піретроїдні
інсектициди
,
розкладаючи
їх
до
нетоксичних
або
більш
токсичних
речовин
.
При
52
цьому
токсичність
препаратів
підвищується
при
додаванні
речовин
,
які
інгібують
активність
ферментів
детоксикації
.
Останнім
часом
піперонілбутоксид
,
бутифос
і
діетилмамат
використовують
як
інгібі
-
тори
цих
ферментів
.
З
усіх
факторів
зовнішнього
середовища
на
токсичність
пестици
-
дів
найбільше
впливає
температура
.
Під
її
впливом
може
змінюва
-
тися
як
активність
самої
речовини
,
так
і
реакція
живого
організму
.
З
підвищенням
температури
збільшуються
втрати
пестициду
з
об
-
робленої
поверхні
,
але
одночасно
токсичність
речовини
може
під
-
вищуватися
,
наприклад
,
у
результаті
позитивного
її
впливу
на
ін
-
тенсивність
проникнення
препарату
через
покриви
,
на
фермента
-
тивні
процеси
в
організмі
,
які
беруть
участь
у
детоксикації
пестици
-
ду
або
,
навпаки
,
в
утворенні
більш
токсичних
речовин
(
перехід
тіо
-
нових
ізомерів
тіофосфатів
у
тіолові
).
У
той
же
час
в
умовах
опти
-
мальної
температури
організм
стає
більш
чутливим
до
токсиканту
,
оскільки
підсилюється
процес
обміну
речовин
.
Однак
відомі
випад
-
ки
,
коли
в
лабораторних
та
природних
умовах
деякі
пестициди
ви
-
являються
більш
токсичними
не
при
підвищених
,
а
,
навпаки
,
при
знижених
температурах
.
Зміна
активності
пестициду
залежно
від
температури
визнача
-
ється
температурним
коефіцієнтом
токсичності
(
ТКТ
).
Він
розрахо
-
вується
за
формулою
50
100,
в
ТКТ
СД
⋅
=
де
в
—
коефіцієнт
регресії
,
розрахований
для
системи
температу
-
ра
—
доза
;
СД
50
—
доза
інсектициду
,
розрахована
для
температури
,
за
якої
ефективність
дії
максимальна
.
Пестициди
,
токсичність
яких
збільшується
з
підвищенням
тем
-
ператури
,
належать
до
речовин
з
позитивним
температурним
кое
-
фіцієнтом
.
Якщо
токсичність
пестициду
з
підвищенням
температу
-
ри
знижується
, —
відповідно
до
пестицидів
з
негативним
темпера
-
турним
коефіцієнтом
.
Всі
сучасні
пестициди
належать
до
першої
групи
.
Однак
у
синтетичних
піретроїдів
при
температурі
вище
24 –
26
°
С
знижуються
інсектицидні
властивості
.
Негативним
темпера
-
турним
коефіцієнтом
характеризуються
лише
деякі
інсектициди
(
ДДТ
,
геліотокс
,
анатокс
).
ТКТ
має
практичне
значення
,
оскільки
визначає
доцільність
змін
польових
норм
або
концентрацій
у
бік
підвищення
або
,
навпа
-
ки
,
зниження
залежно
від
температури
навколишнього
середовища
.
Довготривалість
збереження
токсичного
залишку
різко
зменшу
-
ється
під
впливом
вологості
і
температури
повітря
й
ґрунту
,
соняч
-
ної
радіації
,
опадів
,
ступеня
переміщення
повітря
.
Ці
фактори
опо
-
53
середковано
знижують
токсичність
пестициду
,
в
основному
за
раху
-
нок
випаровування
.
Всі
фактори
,
які
впливають
на
збереження
пес
-
тициду
в
ґрунті
(
фізичні
,
хімічні
й
біологічні
),
позначаються
і
на
токсичності
препаратів
.
1.7.2.
Вибіркова
токсичність
пестицидів
Поняття
вибіркова
токсичність
стосовно
пестицидів
означає
різ
-
ницю
у
токсичній
дії
препаратів
на
людину
,
а
також
на
систему
ор
-
ганізмів
,
включаючи
свійських
і
диких
тварин
,
культурні
рослини
,
бур
’
яни
,
шкідливих
комах
та
їх
ентомофагів
,
комплекс
інших
ко
-
рисних
видів
,
що
населяють
агроценоз
(
запилювачі
рослин
,
компо
-
ненти
корисної
фауни
і
мікрофлори
ґрунту
).
Для
оцінки
вибірковості
існують
кількісні
критерії
.
Найпошире
-
ніший
з
них
—
коефіцієнт
вибірковості
(
КВ
),
який
виражає
відно
-
шення
летальної
дози
(
концентрації
)
пестициду
на
рівні
ЛД
50
або
СК
50
для
теплокровних
до
цих
показників
для
комах
або
відношен
-
ня
цих
показників
для
ентомофагів
і
фітофагів
.
У
першому
випадку
цей
критерій
характеризує
вибірковість
пестициду
в
системі
тепло
-
кровна
тварина
—
комаха
,
в
другому
—
ентомофаг
—
фітофаг
.
Пре
-
парат
може
бути
віднесений
до
групи
малонебезпечних
,
наприклад
для
корисних
членистоногих
,
у
тому
разі
,
коли
коефіцієнт
вибірко
-
вості
перевищує
100-
разовий
рівень
.
Ступінь
вибіркової
дії
пестициду
можна
також
оцінити
за
індек
-
сом
токсичності
(
ІТ
),
який
визначається
як
відношення
ЛД
50
най
-
менш
токсичного
препарату
до
ЛД
50
іншого
препарату
.
Одним
із
складних
і
різноманітних
проявів
вибіркової
дії
пести
-
цидів
є
фізіологічний
,
який
залежить
від
факторів
,
пов
’
язаних
з
хі
-
мічною
природою
і
реакційною
здатністю
препаратів
,
а
також
їх
формою
.
Безпосередньо
впливають
на
прояв
токсичності
такі
фак
-
тори
:
³
проникнення
,
накопичення
,
розподіл
пестициду
в
органах
і
тканинах
організму
,
що
пов
’
язано
з
особливостями
зовнішнього
його
покриву
;
³
спрямування
і
швидкість
метаболізму
токсиканту
в
живому
організмі
,
властивоісті
метаболітів
,
що
утворилися
;
³
особливості
фізіологічних
і
біохімічних
систем
організмів
,
що
реагують
з
ксенобіотиками
,
інгібування
яких
є
однією
з
причин
ле
-
тального
ефекту
.
Відомо
,
що
більшість
пестицидів
є
гідрофобними
сполуками
.
Лі
-
підорозчинність
препаратів
—
важлива
умова
для
сорбції
їх
кути
-
кулою
членистоногих
і
проникнення
через
покриви
.
При
розчинно
-
сті
у
ліпідних
компонентах
токсиканти
накопичуються
в
них
,
ство
-
рюючи
сховища
,
звідки
поступово
проникають
в
інші
тканини
.
Цей
процес
суттєвий
при
отруєнні
членистоногих
,
адже
поверхня
їхнього
54
тіла
порівняно
з
об
’
ємом
ссавців
дуже
велика
.
А
оскільки
властивос
-
ті
покривів
і
анатомічна
будова
тіла
різних
видів
членистоногих
надто
різноманітні
,
то
цей
факт
має
важливе
значення
у
прояві
ви
-
біркової
дії
пестицидів
.
Багато
пестицидів
вибірково
токсичні
,
тому
що
впливають
на
біохімічні
процеси
,
специфічні
або
життєво
важливі
тільки
для
пев
-
них
організмів
.
Так
,
майже
всі
гербіциди
малотоксичні
для
ссавців
,
тому
що
вибірково
порушують
процес
фотосинтезу
,
притаманний
тільки
рослинам
.
Навпаки
,
фосфорорганічні
пестициди
не
пригні
-
чують
ріст
і
розвиток
рослин
,
оскільки
діють
на
процеси
синаптич
-
ної
передачі
нервових
імпульсів
,
які
відсутні
у
рослин
.
Практична
реалізація
фізіологічної
вибірковості
значною
мірою
досягається
проявом
екологічної
вибірковості
пестицидів
,
в
основі
якої
лежить
роз
’
єднання
в
часі
і
просторі
інсектициду
і
ентомофага
.
Недопущен
-
ня
контакту
корисних
організмів
з
токсикантом
може
бути
досягну
-
то
тактикою
застосування
пестициду
(
оптимальні
строки
і
методи
).
Екологічну
вибірковість
можна
поділити
на
кілька
видів
залежно
від
того
,
чим
вона
зумовлюється
.
Так
,
виділяють
:
³
вибірковість
,
зумовлену
збереженням
ресурсів
ентомофагів
на
обробленій
пестицидами
площі
,
яка
може
бути
досягнута
при
пере
-
ході
від
суцільних
хімічних
обробок
посівів
і
багаторічних
наса
-
джень
до
локально
-
осередкових
,
крайових
,
стрічкових
;
³
вибірковість
,
зумовлену
регулюванням
строків
проведення
хі
-
мічних
обробок
з
урахуванням
циклу
і
стадії
розвитку
ентомофагів
;
³
вибірковість
,
зумовлену
здатністю
організму
до
збереження
:
виділення
комахами
спеціальних
секретів
,
вікова
чутливість
личи
-
нок
,
поведінкова
реакція
на
пестициди
;
³
вибірковість
,
зумовлену
фізичними
властивостями
пестицидів
і
засобами
їх
застосування
.
Навіть
за
відсутності
вибірковості
в
ток
-
сичності
препарату
для
фітофагів
і
ентомофагів
вона
може
виявля
-
тися
через
можливість
тривалого
контакту
з
цими
пестицидами
зоофагів
.
Відомо
,
що
системні
фосфорорганічні
інсектициди
швидко
проникають
у
тканини
листя
,
зникаючи
з
їхньої
поверхні
.
У
такому
разі
вони
діють
на
ентомофагів
протягом
короткого
періоду
,
але
зберігають
захисний
ефект
від
шкідників
тривалий
час
.
Коротко
-
часність
токсичної
дії
інсектицидів
також
зменшує
згубний
вплив
на
корисних
членистоногих
.
До
найефективніших
вибіркових
методів
застосування
пестици
-
дів
належить
передпосівна
обробка
насіння
або
внесення
гранульо
-
ваних
інсектицидів
у
ґрунт
.
Знання
теоретичних
основ
вибіркової
дії
пестицидів
дає
можли
-
вість
перейти
від
емпіричного
підходу
до
цілеспрямованого
синтезу
ефективних
препаратів
за
новими
принципами
їх
конструювання
.
У
програму
досліджень
входить
біохімічне
конструювання
(
знан
-
ня
ключових
позицій
біотрансформації
ксенобіотиків
у
живих
орга
-