ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 27.11.2019
Просмотров: 7253
Скачиваний: 5
40
етил
-0-(2-
ізопропіл
-4-
метил
-6-
піримідил
)
тіофосфат
.
Оскільки
хіміч
-
на
назва
пестицидів
складна
,
багатьом
з
них
дається
більш
коротка
проста
торгова
назва
.
Наповнювачі
—
пасивні
інгредієнти
,
недієві
компоненти
препа
-
ративної
форми
пестициду
.
Використовуються
з
метою
розбавляння
діючої
речовини
,
підвищення
пестицидної
дії
,
безпеки
їх
викорис
-
тання
,
поліпшення
придатності
для
вимірювання
норм
витрати
,
а
також
для
зручності
транспортування
,
зберігання
,
застосування
і
зменшення
негативного
впливу
на
навколишнє
середовище
.
Норма
витрати
препарату
—
для
пестицидів
кількість
препарату
(
кг
,
л
,
г
,
м
3
)
на
одиницю
вимірювання
(
га
,
м
2
,
кг
,
т
).
При
застосу
-
ванні
робочих
сумішей
для
обприскування
визначається
норма
ви
-
трати
води
та
їх
концентрація
.
Обприскування
викорінююче
—
застосування
пестицидів
для
бо
-
ротьби
із
зимуючими
стадіями
збудників
деяких
хвороб
та
шкідни
-
ків
плодових
,
ягідних
культур
і
виноградної
лози
.
Проводиться
во
-
сени
чи
рано
навесні
(
за
відсутності
сокоруху
).
Отрути
—
речовини
,
які
,
потрапивши
в
організм
різними
шля
-
хами
в
незначних
кількостях
,
вступають
у
взаємодію
з
життєво
важ
-
ливими
структурами
організму
і
спричинюють
порушення
його
життєвих
функцій
,
що
призводить
до
виникнення
хворобливого
стану
(
отруєння
).
Паспортизація
об
’
єкта
—
документальне
засвідчення
наявності
належних
умов
для
зберігання
фітофармакологічних
засобів
та
ро
-
боти
з
ними
.
Персистентність
пестицидних
речовин
—
хімічна
стійкість
пес
-
тицидів
у
навколишньому
середовищі
.
Пестициди
—
загальноприйнята
у
світовій
практиці
збірна
назва
хімічних
засобів
захисту
рослин
від
шкідників
,
збудників
хвороб
,
бур
’
янів
.
Післядія
пестицидів
—
пригнічення
або
активізація
життєдіяль
-
ності
поколінь
шкідливого
організму
протягом
кількох
генерацій
під
впливом
сублетального
їх
отруєння
.
Порогова
доза
(
концентрація
) —
мінімальна
кількість
речовини
в
міліграмах
на
1
кг
живої
маси
організму
або
на
1
л
повітря
(
для
газоотруйних
речовин
),
яка
спричинює
початкові
ознаки
отруєння
.
Препаративна
форма
пестицидів
—
склад
і
співвідношення
дію
-
чої
і
допоміжної
речовин
препарату
зі
сталими
фізико
-
хімічними
властивостями
.
Протруйник
—
препарат
для
обробки
насіннєвого
або
садивного
матеріалу
сільськогосподарських
культур
з
метою
знищення
шкід
-
ливих
організмів
.
41
Протруювання
зі
зволоженням
—
протруювання
насіннєвого
або
садивного
матеріалу
препаратом
з
додаванням
відповідної
кількості
води
.
Протруювання
змочуванням
—
протруювання
насіннєвого
або
садивного
матеріалу
із
застосуванням
рідких
протруйників
у
кіль
-
кості
не
більш
ніж
1
дм
3
на
100
кг
насіння
з
наступним
просушу
-
ванням
.
Регламенти
застосування
пестицидів
—
сукупність
вимог
щодо
їх
застосування
.
Регулятори
росту
і
розвитку
комах
—
загальний
клас
природних
і
синтетичних
сполук
,
які
беруть
участь
у
регулюванні
росту
і
мета
-
морфозу
у
комах
(
ювеноїди
,
інгібітори
ювенільних
гормонів
та
ін
.).
Регулятори
росту
рослин
—
природні
або
синтетичні
сполуки
,
які
змінюють
швидкість
і
напрямок
окремих
процесів
онтогенезу
рос
-
лин
(
проростання
насіння
,
коренеутворення
,
закладання
генерати
-
вних
органів
,
достигання
тощо
).
Реєстраційний
номер
пестициду
надається
йому
при
реєстрації
Укрдержхімкомісією
.
Резистентність
—
стійкість
організму
до
впливу
різних
факторів
,
у
тому
числі
хімічних
сполук
і
біологічних
агентів
.
Репелент
—
хімічна
сполука
,
що
використовується
переважно
для
відлякування
комах
та
інших
тварин
,
які
шкодять
людині
,
свійським
тваринам
або
корисним
рослинам
.
Ретарданти
—
речовини
,
які
знижують
ріст
рослин
,
що
призво
-
дить
до
вкорочення
стебел
та
пагонів
.
Робоча
суміш
для
обприскування
—
дисперсна
система
,
яка
складається
здебільшого
із
трьох
компонентів
:
розчинника
(
диспер
-
сійне
середовище
,
частіше
вода
,
інколи
масло
);
тонкоподрібнених
часточок
пестициду
,
які
перебувають
у
завислому
стані
в
основному
середовищі
(
дисперсна
фаза
);
допоміжних
речовин
—
інгредієнтів
,
які
сприяють
поліпшенню
якості
робочої
суміші
.
Родентицид
—
хімічна
сполука
для
боротьби
з
гризунами
.
Розчин
—
рідина
,
в
якій
тверда
речовина
розчиняється
повністю
.
Розчинами
є
молекулярно
-
йонні
системи
з
розміром
частинок
1
мкм
,
за
якого
нівелюється
різниця
між
дисперсною
фазою
і
ди
-
сперсійним
середовищем
.
Рядкове
застосування
пестицидів
—
обприскування
просапних
культур
,
за
якого
робочий
розчин
розподіляється
безпосередньо
на
рослини
в
рядках
.
Санітарія
—
застосування
на
практиці
гігієнічних
заходів
,
які
спрямовані
на
поліпшення
стану
здоров
’
я
населення
,
запобігання
виникненню
захворювань
.
Середня
смертельна
(
СД
),
або
летальна
(
ЛД
),
доза
—
доза
,
яка
спричинює
загибель
половини
дослідних
тварин
.
42
Синергізм
—
підвищення
рівня
токсичності
суміші
препаратів
порівняно
з
токсичністю
її
окремих
компонентів
.
Системний
гербіцид
—
гербіцид
,
здатний
проникати
в
рослини
і
спричинювати
їх
відмирання
.
Системний
інсектицид
—
інсектицид
,
здатний
проникати
в
рос
-
лини
,
рухатись
у
їхніх
тканинах
і
спричинювати
загибель
комах
.
Системний
фунгіцид
—
фунгіцид
,
який
проникає
в
рослинний
організм
,
поширюється
по
судинній
системі
і
захищає
його
протягом
певного
періоду
від
хвороб
,
що
спричинюються
грибами
.
Спрямоване
застосування
гербіциду
—
обприскування
гербіци
-
дами
вегетуючих
бур
’
янів
за
умови
виключення
безпосереднього
потрапляння
робочої
рідини
на
культурні
рослини
.
Стерилянти
—
хімічні
сполуки
,
які
при
введенні
в
організм
по
-
збавляють
його
здатності
до
розмноження
.
Стимулятори
росту
рослин
—
речовини
,
здатні
в
дуже
малих
концентраціях
значно
прискорювати
ріст
рослин
,
у
вищих
дозах
ви
-
являють
пригнічувальну
дію
.
Поділяються
на
штучні
та
природні
.
Стійкість
індивідуальна
—
стійкість
шкідливого
організму
до
од
-
нієї
окремо
взятої
хімічної
сполуки
.
Стійкість
групова
—
стійкість
шкідливого
організму
до
двох
або
кількох
речовин
,
подібних
за
хімічним
складом
,
механізмом
дії
,
які
належать
до
однієї
хімічної
групи
.
Стійкість
перехресна
—
стійкість
до
однієї
або
кількох
речовин
різних
груп
як
за
хімічним
складом
,
так
і
за
механізмом
дії
,
що
ви
-
никає
після
використання
одного
препарату
.
Стійкість
пестицидної
речовини
у
довкіллі
—
здатність
препара
-
ту
відповідний
час
зберігати
свої
властивості
залежно
від
впливу
на
нього
зовнішніх
факторів
навколишнього
середовища
.
Стійкість
специфічна
(
набута
) —
властивість
шкідливого
органі
-
зму
виживати
та
розмножуватись
за
наявності
хімічної
сполуки
,
яка
раніше
пригнічувала
його
розвиток
.
Стійкість
шкідливого
організму
до
пестицидів
(
резистентність
) —
біологічна
властивість
шкідливого
організму
протистояти
токсичній
дії
пестицидів
.
Сублетальна
доза
пестицидної
речовини
—
доза
препарату
,
яка
при
одноразовому
введенні
спричинює
порушення
функції
організ
-
му
без
смертельних
наслідків
.
Суспензія
—
механічна
суміш
змочуваного
порошку
і
рідини
,
в
якій
препарат
не
розчиняється
,
а
перебуває
у
завислому
стані
.
Рі
-
дина
,
яка
містить
тверді
часточки
розміром
від
1
до
65
мкм
.
Токсичність
—
здатність
хімічних
сполук
у
певних
дозах
виявля
-
ти
негативну
дію
на
життєдіяльність
організму
людини
,
тварин
,
рослин
,
у
зв
’
язку
з
чим
виникає
отруєння
з
летальним
ефектом
.
43
Токсичність
пестицидних
речовин
—
властивість
препарату
у
пе
-
вних
кількостях
порушувати
нормальну
життєдіяльність
шкідливо
-
го
організму
і
спричинювати
його
загибель
.
Тривалість
пестицидної
дії
препаратів
—
інтервал
часу
після
за
-
стосування
препарату
,
протягом
якого
він
зберігає
дію
на
шкідли
-
вий
організм
.
Утримуваність
пестицидних
препаратів
—
властивість
препара
-
тів
зберігатися
на
оброблюваній
поверхні
об
’
єкта
,
що
підлягає
захи
-
сту
від
шкідливого
організму
.
Фунгістатичний
засіб
—
хімічна
речовина
,
здатна
гальмувати
ріст
грибів
.
Циркуляція
пестицидних
речовин
у
довкіллі
—
переміщення
їх
у
навколишньому
середовищі
під
впливом
фізичних
і
біологічних
фа
-
кторів
із
місць
первинного
застосування
в
інші
ареали
.
1.7.
ТОКСИЧНІСТЬ
ПЕСТИЦИДІВ
ДЛЯ
ШКІДЛИВИХ
ОРГАНІЗМІВ
ТА
ФАКТОРИ
,
ЩО
ЇЇ
ВИЗНАЧАЮТЬ
Основним
критерієм
оцінки
можливості
використання
хімічних
сполук
як
пестицидів
є
висока
токсичність
для
шкідливих
організ
-
мів
.
При
цьому
придатність
препарату
для
хімічного
захисту
рослин
визначається
кількістю
речовини
,
за
якої
виявляється
його
токсич
-
на
дія
і
ступінь
цієї
дії
.
Виходячи
з
цього
,
пестицидом
слід
вважати
таку
речовину
,
яка
в
означено
малій
кількості
викликає
в
живому
організмі
патологічні
зміни
,
що
призводять
до
смертельного
наслід
-
ку
.
Токсична
дія
—
це
негативний
вплив
,
що
виявляється
на
моле
-
кулярному
,
клітинному
,
тканинному
рівні
.
Після
проникнення
у
клітину
пестициди
вступають
у
хімічні
ре
-
акції
з
білковими
та
іншими
компонентами
клітини
,
змінюють
ак
-
тивність
ферментів
.
У
результаті
цього
відбуваються
порушення
фізіологічних
функцій
клітин
.
За
певних
умов
ці
порушення
при
-
зводять
до
летального
наслідку
.
При
цьому
одна
й
та
сама
речовина
у
невеликій
кількості
може
виявляти
стимулювальну
,
а
у
більшій
дозі
—
отруйну
дію
на
живий
організм
.
Дія
токсикантів
може
бути
місцевою
,
загальною
або
резорбційною
(
від
лат
.
resorbcia —
всмоктування
),
коли
токсикант
поширюється
по
організму
.
При
резорбційній
дії
препарат
може
впливати
на
окремі
органи
або
на
весь
організм
.
Як
при
місцевій
,
так
і
при
резорбційній
дії
він
може
впливати
на
окремі
клітини
і
органи
(
пряма
дія
)
або
ви
-
кликати
зміни
в
інших
органах
(
опосередкована
дія
).
Часто
пестициди
впливають
в
основному
на
певну
систему
,
на
-
приклад
нервову
.
Це
має
місце
при
низьких
концентраціях
;
за
ви
-
соких
концентрацій
препарат
діє
на
всі
клітини
,
тканини
і
елемен
-
ти
органів
,
а
також
на
всі
функції
органа
.
Такий
вплив
називається
функціональним
.
44
Особливо
чутливі
до
дії
пестицидів
ферменти
—
біокаталізатори
біохімічних
реакцій
.
Всі
ферменти
мають
білкове
походження
,
і
за
-
лежно
від
складу
їх
поділяють
на
одно
-
і
двокомпонентні
.
Перші
становлять
собою
прості
білки
.
До
складу
другої
групи
ферментів
крім
білка
входять
також
речовини
небілкової
природи
—
так
звана
простетична
група
.
Пестициди
можуть
взаємодіяти
як
з
білковою
частиною
молеку
-
ли
ферменту
і
повністю
її
інактивувати
,
так
і
з
простетичною
гру
-
пою
,
утворюючи
стійкі
сполуки
або
комплекси
.
Узагальнення
мате
-
ріалів
щодо
патології
і
життєздатності
отруєних
живих
організмів
дає
підстави
вважати
,
що
пестициди
виявляють
блокуючу
дію
на
-
самперед
на
систему
оксидоредуктаз
нервової
тканини
.
Деякі
пес
-
тициди
порушують
нормальну
діяльність
ферментів
біологічного
окиснення
і
особливо
відповідальних
за
окиснення
з
фосфорилу
-
ванням
аденозиндифосфату
.
За
реакцією
на
токсиканти
ферменти
поділяють
на
три
групи
:
³
ферменти
,
які
реагують
на
дію
пестицидів
негайним
знижен
-
ням
активності
(
сукцинатдегідрогеназа
і
о
-
дифенолоксидаза
);
³
ферменти
,
які
реагують
на
отруєння
зниження
активності
не
одразу
,
а
через
певний
,
часто
значний
,
відрізок
часу
(
ізоцитрат
-2-
оксоглутарат
-
і
малатдегідрогеназа
,
цитохром
-
с
-
оксидаза
і
каталаза
);
³
ферменти
,
які
майже
не
реагують
або
реагують
дуже
слабко
на
дію
пестицидів
(
гліцерофосфат
-
і
проліндегідрогеназа
) .
Разом
з
тим
фосфорорганічні
і
карбаматні
інсектициди
блокують
роботу
гідролітичних
ферментів
і
,
передусім
,
естераз
,
зокрема
—
ацетилхолінестерази
.
Як
механізм
селективної
дії
,
так
і
глибина
токсичного
впливу
інсектицидів
зводиться
передусім
до
атаки
тих
чи
інших
ферментних
систем
організму
,
що
руйнують
отруйну
речо
-
вину
.
Чим
вища
у
комах
активність
атакуючого
ферменту
,
тим
стій
-
кіший
він
до
дії
токсиканту
.
Більше
того
,
розвиток
інсектоцидостій
-
кості
у
комах
,
безумовно
,
пов
’
язаний
з
істинною
індукцією
ферменту
(
або
ферментів
),
спроможних
руйнувати
пестицид
.
До
загальних
інгібіторів
метаболізму
належать
солі
важких
ме
-
талів
(
мідь
,
свинець
,
олово
),
які
зв
’
язуються
білками
і
тим
самим
інактивують
їх
.
Деякі
ферменти
чутливі
до
низьких
концентрацій
цих
металів
.
Інгібування
низки
ферментів
може
бути
зворотним
,
і
при
додаванні
речовин
,
які
утворюють
комплекси
з
цими
металами
,
відбувається
відновлення
активності
.
Специфічні
інгібітори
пригнічують
дію
багатьох
ферментів
,
які
містять
в
активній
групі
купрум
і
ферум
.
Такий
вплив
чинять
ціа
-
нід
,
сульфід
,
оксид
карбону
.
Особливо
активний
ціанід
,
який
при
-
гнічує
активність
ферментів
навіть
у
дуже
низькій
концентрації
.
Наприклад
,
при
концентрації
ціаніду
10
–4
моль
активність
цито
-
хромоксидази
пригнічується
на
80 %,
а
пероксидази
—
у
концент
-
рації
10
–5
моль
.