ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 27.11.2019
Просмотров: 7259
Скачиваний: 5
55
нізмах
і
ферментів
,
які
каталізують
ці
реакції
),
що
дає
змогу
вияви
-
ти
потенційну
небезпеку
сполуки
і
на
цій
основі
синтезувати
анти
-
доти
,
синергісти
,
антагоністи
та
посилювати
процеси
виведення
то
-
ксикантів
з
організму
у
вигляді
кон
’
югантів
.
Створюються
оптимізовані
програми
на
основі
кореляції
струк
-
тура
—
токсичність
—
біологічна
активність
.
Завдяки
включенню
в
систему
оцінки
нових
тестів
був
відкритий
новий
клас
вибіркових
сполук
з
серії
піразолінових
речовин
.
Моделюванням
природних
продуктів
були
одержані
синтетичні
піретроїди
.
Наявність
в
асортименті
пестицидів
вибіркової
дії
забезпечує
ви
-
користання
природних
зоофагів
в
інтегрованих
програмах
захисту
рослин
від
шкідливих
організмів
.
1.7.3.
Дія
пестицидів
на
членистоногих
Дія
пестицидів
на
шкідливі
види
членистоногих
виражається
у
формі
безпосередньої
гострої
токсичності
,
що
закінчується
загибел
-
лю
особин
,
та
післядії
(
метатоксичної
дії
)
на
особин
,
що
залишилися
живими
при
сублетальних
дозах
токсиканту
,
яка
більш
тривала
в
часі
і
різноманітна
за
характером
кінцевого
прояву
.
Біологічні
наслідки
сублетального
ефекту
інсектицидів
значною
мірою
залежать
від
ступеня
отруєння
комах
або
кліщів
.
Дія
інсек
-
тициду
на
членистоногих
у
дозах
,
що
спричинюють
понад
50 %
їх
загибелі
,
виявляється
в
інтенсивному
пригніченні
розвитку
комах
,
що
зумовлено
патологічним
порушенням
цілісності
будови
життєво
важливих
органів
і
тканин
:
слинних
залоз
,
жирового
тіла
,
статевої
системи
,
шлунка
,
порушення
процесу
травлення
.
Все
це
призводить
до
зниження
плодючості
самиць
,
життєздатності
яєць
,
виживання
личинок
батьківської
і
наступних
генерацій
.
У
популяції
,
що
зазна
-
ла
отруєння
більш
високими
дозами
інсектицидів
порівняно
з
тією
,
що
не
зазнала
отруєння
,
значно
нижчі
такі
біологічні
показники
,
як
швидкість
розмноження
,
швидкість
росту
популяції
і
,
навпаки
,
під
-
вищується
природна
смертність
у
личинковій
стадії
,
коефіцієнт
смертності
личинок
за
період
їх
розвитку
.
Інший
результат
прояву
дії
інсектицидів
при
слабкому
отруєнні
членистоногих
.
У
дослідах
з
гусеницями
лускокрилих
,
рослиноїдних
кліщів
при
дії
на
них
інсектоакарицидів
у
дозах
,
що
викликають
менше
50 %
загибелі
шкідників
,
відзначається
підвищення
плодю
-
чості
самиць
і
виживання
личинок
у
ряді
генерацій
,
що
призводить
до
значного
наростання
їх
чисельності
.
У
наступних
генераціях
життєздатність
членистоногих
не
тільки
не
знижується
,
а
,
навпаки
,
відзначається
її
підвищення
.
Потомство
,
одержане
при
схрещуванні
отруєних
і
неотруєних
особин
,
у
більшості
випадків
виявляється
більш
життєздатним
,
ніж
неотруєні
,
що
також
виявляється
у
кра
-
56
щому
виживанні
,
більш
високій
яйцепродуктивності
і
меншій
фер
-
тильності
яєць
.
Напрям
дії
інсектицидів
може
визначатися
і
опосередковано
через
кормову
рослину
при
дії
на
неї
токсиканту
.
Відомо
,
що
сти
-
мулювальна
дія
хімічної
сполуки
,
в
тому
числі
й
інсектициду
,
ви
-
являється
у
перші
дні
після
обробки
рослин
,
коли
посилення
у
них
гідролітичних
процесів
призводить
до
накопичення
найбільш
до
-
ступних
і
засвоюваних
комахами
речовин
.
У
подальшому
в
росли
-
нах
посилюються
синтетичні
процеси
,
що
виявляються
у
зниженні
вмісту
моноцукрів
,
вільних
амінокислот
і
небілкового
азоту
,
скла
-
даються
більш
несприятливі
умови
для
розвитку
і
розмноження
фітофагів
.
Наслідки
прямої
дії
інсектициду
на
членистоногих
або
опосеред
-
кованої
через
кормову
культуру
можуть
бути
певним
чином
пов
’
язані
зі
зміною
фізіологічного
стану
шкідників
у
популяціях
,
які
зазнали
дії
токсиканту
.
Фунгіциди
і
гербіциди
мають
різний
тип
побічної
дії
щодо
шкід
-
ливих
членистоногих
.
Відомості
про
інсектоакарицидні
властивості
одержані
для
ціло
-
го
ряду
фунгіцидів
.
Так
,
для
колорадського
жука
певною
мірою
ток
-
сичними
є
препарати
,
що
містять
купрум
:
хлорокис
міді
,
купроксат
,
купросил
.
Обробка
яблуні
топсином
у
рекомендованій
нормі
витрат
різко
скорочує
чисельність
пильщика
,
а
бенлат
—
тетраніхових
кліщів
.
Нині
інтенсивно
вивчається
хемостерилізуюча
дія
фунгіци
-
дів
на
членистоногих
.
Такі
властивості
мають
хлорокис
міді
,
мідний
купорос
,
які
у
два
рази
знижують
плодючість
колорадського
жука
.
В
концентраціях
0,1 – 0,2 %
ці
препарати
істотно
знижують
плодю
-
чість
дрозофіл
.
Важливою
особливістю
ряду
фунгіцидів
є
їх
антифідантна
актив
-
ність
.
Механізм
дії
антифідантів
остаточно
не
з
’
ясований
.
Причи
-
ною
антифідантної
активності
може
бути
інгібування
ферментів
травлення
(
зокрема
,
системи
,
що
виробляє
амілази
і
протеази
).
Од
-
нак
існує
припущення
,
що
антифідантний
ефект
пов
’
язаний
з
репе
-
лентністю
речовин
,
їх
здатністю
погіршувати
смакові
якості
корму
й
інгібувати
хеморецептори
комах
.
Антифідантну
властивість
мають
фунгіциди
,
що
містять
купрум
.
Так
,
обробка
рослин
картоплі
0,5 %
хлорокисом
міді
, 0,4 %
купроксатом
викликає
зменшення
площі
з
’
їдених
листків
личинками
колорадського
жука
на
27 – 35 %
порів
-
няно
з
необробленими
.
Багаторазова
обробка
картоплі
фунгіцидами
з
добре
вираженими
антифідантними
властивостями
пропонується
для
захисту
картоплі
для
насіннєвих
цілей
,
плодових
від
плодоже
-
рок
,
бавовнику
від
бавовникової
совки
.
Гербіциди
,
що
застосовуються
у
звичайних
для
боротьби
з
бур
’
янами
нормах
,
впливають
і
на
фітофагів
.
При
знищенні
бур
’
янів
вони
змінюють
умови
мешкання
шкідливих
видів
членис
-
57
тоногих
.
Ці
види
в
результаті
знищення
бур
’
янів
втрачають
місця
проживання
та
додаткового
живлення
.
Крім
того
,
при
знищенні
бур
’
янів
часто
змінюється
мікроклімат
оброблених
препаратами
по
-
лів
,
що
також
впливає
на
розвиток
популяцій
.
Гербіциди
з
груп
карбамінової
,
тіо
-
і
дитіокарбамінових
кислот
виявляють
високу
інсектоакарицидну
дію
на
шкідників
.
Препарат
2,4-
Д
згубно
діє
на
шкідливу
черепашку
,
шкідників
лісу
,
сисних
членистоногих
на
бавовнику
.
Опосередкована
дія
на
фітофагів
може
виявлятися
і
через
кор
-
мову
рослину
.
Часто
під
впливом
гербіцидів
змінюються
фізіолого
-
біохімічні
і
морфологічні
властивості
рослин
,
що
призводить
,
як
правило
,
до
зниження
їх
поживної
цінності
,
утруднення
пошуку
корму
і
засвоєння
його
фітофагами
.
Все
це
порушує
нормальний
зв
’
язок
у
системі
кормова
рослина
—
фітофаг
.
Як
активні
хімічні
сполуки
,
гербіциди
впливають
на
метаморфоз
і
плодючість
шкідливих
видів
членистоногих
,
а
також
чинять
анти
-
фідантну
та
репелентну
дію
.
1.7.4.
Дія
пестицидів
на
ентомофагів
Застосування
пестицидів
впливає
не
лише
на
чисельність
шкід
-
ливих
комах
,
а
й
на
загальне
заселення
посівів
членистоногими
.
Ступінь
дії
токсикантів
значною
мірою
пов
’
язаний
з
особливостями
сезонної
динаміки
активності
ентомофагів
,
а
також
з
їхнім
способом
життя
і
поведінкою
,
властивостями
препарату
.
Отруєння
може
від
-
буватися
шляхом
безпосередньої
токсичної
дії
препарату
,
через
жи
-
влення
отруєним
кормом
(
хижаки
)
або
пилком
квітучих
рослин
(
па
-
разити
).
Загибель
корисних
членистоногих
найбільш
помітна
у
багаторіч
-
них
насадженнях
(
садах
,
лісах
),
адже
тут
ентомофаги
представлені
великим
числом
видів
і
відіграють
важливу
роль
у
регулюванні
чи
-
сельності
популяцій
шкідників
.
При
застосуванні
інсектицидів
різ
-
них
класів
відзначається
масова
загибель
хижих
жужелиць
,
кокци
-
нелід
,
золотоочок
,
мух
-
сирфід
,
тахін
,
трихограм
та
інших
корисних
видів
.
Вплив
інсектицидів
на
ентомофагів
на
посівах
однорічних
культур
значно
менший
,
хоча
і
тут
вони
представлені
значним
чис
-
лом
видів
(
на
озимій
пшениці
—
до
200,
горосі
— 300).
На
одному
гектарі
картопляного
поля
трапляється
від
2000
до
3400
сирфід
;
2400 – 4800
жужелиць
,
понад
720
хижих
павуків
,
які
майже
всі
ги
-
нуть
при
застосуванні
інсектицидів
.
Відмічено
негативний
вплив
обробок
посівів
пшениці
інсектици
-
дами
проти
шкідливої
черепашки
на
хижаків
з
родин
жужелиць
і
кокцинелід
та
теленомін
.
Фунгіциди
і
гербіциди
,
як
правило
,
чинять
значно
меншу
нега
-
тивну
дію
на
ентомофагів
порівняно
з
інсектицидами
.
58
Гербіцид
2,4-
Д
практично
не
знижує
чисельність
надґрунтових
членистоногих
:
жужелиць
,
стафілінід
,
хижих
кліщів
,
павуків
.
Більш
чутливі
до
цього
препарату
паразити
з
ряду
перетинчасто
-
крилих
.
Однак
гербіциди
з
групи
похідних
триазинів
виявляють
стерилізувальнуу
дію
на
самиць
хижих
жужелиць
,
пригнічують
у
них
розвиток
оваріол
та
викликають
дегенерацію
фолікулів
.
Міра
токсичності
пестициду
для
ентомофагів
оцінюється
різними
способами
,
в
тому
числі
за
величиною
і
часом
очікування
загибелі
,
за
летальною
концентрацією
або
летальною
дозою
,
а
також
за
умов
-
ними
категоріями
токсичності
—
високотоксичні
,
середньотоксичні
,
слаботоксичні
і
нетоксичні
.
Єдиної
градації
у
визначенні
ступеня
токсичності
того
чи
іншого
препарату
немає
.
Наприклад
,
у
США
пестициди
поділяють
на
4
групи
: 1)
нетоксичні
препарати
,
які
не
спричинюють
загибелі
ентомофагів
; 2)
препарати
з
низькою
токсич
-
ністю
,
які
спричинюють
загибель
менш
як
50 %
особин
через
4
доби
після
обробки
; 3)
середньотоксичні
препарати
,
які
спричинюють
за
-
гибель
50 %
особин
протягом
3
діб
після
обробки
; 4)
високотоксичні
препарати
,
від
дії
яких
загибель
50 %
особин
настає
у
перший
день
після
обробки
.
У
Росії
оцінка
токсичності
пестицидів
проводиться
на
основі
об
-
ліку
загибелі
тест
-
об
’
єктів
за
4-
бальною
шкалою
:
І
бал
—
загибель
менш
як
50 % —
препарат
нешкідливий
;
II
бали
—
загибель
50 – 79 % —
препарат
слаботоксичний
;
III
бали
—
загибель
80 – 99 % —
препарат
середньотоксичний
;
І
V
бали
—
загибель
більш
як
99 % —
препарат
високотоксичний
.
Другим
показником
(
поряд
із
загибеллю
)
побічної
дії
препаратів
вважається
зміна
біологічної
активності
членистоногих
,
оскільки
їх
корисна
діяльність
(
наприклад
,
споживання
здобичі
для
хижаків
)
може
різко
зменшитися
навіть
при
низькій
загибелі
.
За
методикою
ЕОЗР
пестициди
за
зниженням
біологічної
активності
поділяють
на
4
класи
:
нешкідливими
вважаються
препарати
,
які
знижують
біоло
-
гічну
активність
ентомофагів
на
50 %
порівняно
з
контрольними
особинами
;
слаботоксичні
—
на
51 – 79 %
середньотоксичні
—
на
80 – 99 %
і
високотоксичні
— 100 %.
Одним
з
критеріїв
оцінки
побічної
дії
препаратів
на
ентомофагів
-
паразитів
є
здатність
останніх
відкладати
яйця
в
хазяїна
(
після
от
-
руєння
пестицидами
в
сублетальній
дозі
).
Розрахунок
оцінки
побічної
дії
препаратів
на
ентомофагів
прово
-
дять
за
формулою
100
(%)
,
В
P
К
⋅
=
де
В
—
сума
відкладених
самицями
яєць
у
досліді
;
К
—
сума
від
-
кладених
яєць
у
контролі
.
59
За
цим
показником
препарати
поділяють
на
4
групи
:
сильнодію
-
чі
—
Р
< 25 %,
середньотоксичні
— 26 – 50,
слаботоксичні
— 51 – 75
і
нешкідливі
— 76 – 100 %.
Знизити
негативну
дію
пестицидів
на
ентомофагів
можна
різни
-
ми
шляхами
:
скороченням
кількості
обробок
,
диференціацією
норм
витрат
пестицидів
з
урахуванням
чисельності
шкідливих
організмів
і
очікуваного
врожаю
,
довготривалістю
(
персистентністю
)
дії
препа
-
рату
,
зміною
його
препаративної
форми
,
строків
і
тактики
застосу
-
вання
токсиканту
.
Планування
і
застосування
пестицидів
необхідно
здійснювати
на
підставі
довго
-
і
короткострокових
прогнозів
розвитку
фітофагів
та
хвороб
.
Критеріями
доцільності
застосування
пестицидів
слу
-
гують
економічні
пороги
шкодочинності
та
чисельність
ентомофа
-
гів
.
Зменшення
згубної
дії
інсектицидів
можливе
при
застосуванні
препаратів
вибіркової
дії
,
тобто
таких
,
які
спричинюють
загибель
шкідників
,
але
згубно
не
впливають
на
їхніх
паразитів
та
хижа
-
ків
.
Оптимальними
строками
застосування
пестицидів
є
періоди
,
ко
-
ли
ентомофаги
перебувають
у
малоактивному
стані
,
або
в
місцях
,
недоступних
для
контакту
з
токсикантом
.
Так
,
при
літніх
обробках
озимої
пшениці
знищуються
личинки
шкідливої
черепашки
,
попе
-
лиці
,
трипси
,
але
залишаються
при
цьому
хижі
жужелиці
весняного
типу
розмноження
,
теленоміни
.
І
,
навпаки
,
при
ранньовесняних
обробках
садових
насаджень
інсектицидами
знищуються
шкідники
,
що
зимують
на
деревах
,
при
цьому
не
виявляється
негативна
дія
на
корисних
комах
,
які
знаходяться
у
цей
період
у
ґрунті
.
Збереження
ентомофагів
може
бути
досягнуто
проведенням
кра
-
йових
,
вибіркових
або
осередкових
обробок
.
При
цьому
значна
час
-
тина
ентомофагів
залишається
на
необроблених
посівах
,
посадках
.
У
практиці
такі
засоби
широко
використовуються
на
зернових
коло
-
сових
культурах
проти
злакових
мух
,
п
’
явиць
,
шкідливої
черепаш
-
ки
;
на
горосі
—
проти
зернових
бульбочкових
довгоносиків
та
на
ін
-
ших
культурах
проти
інших
шкідників
.
Знищенню
ентомофауни
можна
запобігти
зміною
способу
засто
-
сування
інсектицидів
.
Так
,
використання
системних
інсектицидів
шляхом
передпосівної
обробки
насіння
виключає
контакт
з
ними
ентомофагів
,
що
живуть
на
ґрунті
або
в
стеблостої
.
Усунення
нега
-
тивного
впливу
ентомофагів
може
бути
досягнуто
і
при
застосуванні
інсектицидів
зовсім
іншого
механізму
дії
—
регуляторів
росту
комах
та
мікробіологічних
препаратів
,
а
,
особливо
,
при
впровадженні
у
практику
інтегрованих
програм
захисту
рослин
від
шкідливих
ор
-
ганізмів
.