ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 27.11.2019
Просмотров: 7269
Скачиваний: 5
80
5.
Зона
буроземних
ґрунтів
Карпат
,
ГТК
= 2,5,
І
со
= 0,76.
Само
-
очищення
ландшафту
зумовлене
тут
високою
інтенсивністю
біохімі
-
чних
процесів
і
фотолізом
,
а
також
активним
знесенням
залишків
препаратів
поверхневим
стоком
.
На
території
України
зона
слабкої
та
дуже
слабкої
самоочищува
-
льної
здатності
становить
38 %
загальної
земельної
площі
,
зона
по
-
мірної
здатності
— 25 %
і
37 %
припадає
на
зону
інтенсивної
і
дуже
інтенсивної
здатності
до
самоочищення
.
Прогнозування
забруднення
сільськогосподарських
ландшафтів
пестицидами
виражається
інтегральним
показником
(
V),
який
вра
-
ховує
всі
ці
три
параметри
:
в об
зон неб
,
Н
S
V
І С
S
=
де
Н
в
—
норма
витрат
пестициду
,
л
/
га
,
кг
/
га
;
S
об
—
площа
,
що
обро
-
бляється
,
га
;
І
зон
—
індекс
самоочищення
зони
;
С
неб
—
ступінь
не
-
безпеки
;
S —
загальна
орна
площа
,
га
.
Рівень
потенційної
небезпеки
внесення
пестицидів
для
біоти
може
бути
охарактеризований
агроекотоксикологічним
індексом
(
АЕТІ
),
значення
якого
визначається
величиною
прогнозованого
забруднення
території
:
3
4
10 (1
)
АЕТІ
,
(1
)
5000
V
V
V
+
=
+
+
де
V —
інтегральний
показник
.
При
плануванні
застосування
хімічних
засобів
захисту
рослин
необхідно
добирати
асортимент
пестицидів
і
сумарну
їх
норму
ви
-
трат
на
одиницю
орної
площі
у
даній
ґрунтово
-
кліматичній
зоні
з
таким
розрахунком
,
щоб
величини
АЕТІ
були
якомога
менші
.
По
-
тенційні
можливості
виживання
фауни
та
збереження
гігієнічних
нормативів
якості
продукції
забезпечується
при
АЕТІ
= 1.
Однак
поняття
«
екологічна
безпечність
пестицидів
»
дуже
широке
і
включає
у
себе
дію
токсикантів
не
тільки
на
людину
,
хребетних
тварин
,
окремі
провідні
складові
,
що
забезпечують
кругообіг
речо
-
вин
у
природі
.
Важливе
значення
має
небезпека
токсикантів
і
для
корисних
безхребетних
і
мікроорганізмів
,
які
беруть
участь
у
регу
-
люванні
біоценотичних
відносин
.
Тому
для
загальної
оцінки
еколо
-
гічної
небезпеки
пестицидів
вихідними
матеріалами
є
:
³
дані
про
коефіцієнт
небезпеки
пестицидів
для
хребетних
;
³
дані
про
коефіцієнт
небезпеки
для
корисних
членистоногих
і
ентомопатогенів
;
³
дані
про
тривалість
збереження
пестициду
у
середовищі
(
кое
-
фіцієнт
персистентності
).
81
Для
порівняльної
оцінки
небезпечності
пестицидів
для
хребет
-
них
використовується
показник
безпосередньої
токсичної
дії
,
вира
-
женої
у
одиницях
ЛД
50
або
ЛК
50
.
Більш
доцільно
використовувати
інтегральний
показник
,
одночасно
враховуючи
і
ступінь
токсичності
пестициду
і
кількість
токсичного
матеріалу
,
що
вноситься
у
середо
-
вище
.
Якісним
показником
інтегральної
характеристики
є
кількість
напівлетальних
доз
діючої
речовини
пестициду
на
гектар
,
що
вно
-
ситься
при
його
застосуванні
у
рекомендованих
нормах
,
або
«
токси
-
чне
навантаження
».
Воно
визначається
як
частина
рекомендовано
-
го
дозування
пестициду
(
мг
д
.
р
./
га
)
на
півлетальну
дозу
(
ЛД
50
,
мг
/
кг
маси
)
і
показує
,
скільки
таких
напівлетальних
доз
для
хребетних
вноситься
на
одиницю
площі
у
процесі
одноразової
обробки
.
Чим
менший
цей
показник
,
тим
більшу
перевагу
має
даний
препарат
.
За
цим
показником
пестициди
умовно
можна
розподілити
на
4
групи
:
І
—
малонебезпечні
,
при
застосуванні
яких
токсичне
наванта
-
ження
не
перевищує
100
напівлетальних
доз
на
гектар
;
II —
помірно
небезпечні
(
токсичне
навантаження
100 – 1000) ;
III —
небезпечні
,
з
токсичним
навантаженням
від
1000
до
10000
ЛД
50
/
га
;
І
V —
особливо
небезпечні
,
з
токсичним
навантаженням
на
гек
-
тар
понад
10000
напівлетальних
доз
.
Оцінка
коефіцієнта
небезпеки
пестицидів
для
корисних
членис
-
тоногих
і
ентомопатогенів
проводиться
на
основі
обліку
смертності
за
4-
бальною
шкалою
:
І
бал
—
препарат
нешкідливий
—
смертність
менша
50 %;
II
бали
—
слаботоксичний
—
смертність
50 – 70 %;
III
бали
—
середньотоксичний
—
смертність
80 – 99 % ;
І
V
бали
—
препарат
токсичний
—
смертність
понад
99 %.
Токсичність
для
мікробіологічних
об
’
єктів
оцінюється
при
порів
-
нянні
інгібівної
дії
препаратів
на
ріст
колоній
грибів
або
бактерій
,
які
культивуються
на
штучному
живильному
середовищі
.
Кількісне
вираження
ступеня
персистентності
оцінюється
за
4-
бальною
шкалою
:
І
бал
(
не
має
персистентності
) —
препарат
втрачає
свою
токсичну
дію
на
цільові
та
нецільові
об
’
єкти
за
10
діб
після
обробки
;
II
бали
(
слабоперсистентні
) —
те
саме
в
період
до
20
діб
;
III
бали
(
персистентні
) —
те
саме
до
45
діб
;
І
V
бали
(
високоперсистентні
) —
те
саме
,
понад
45
діб
.
Розрахунок
комплексного
коефіцієнта
екологічної
небезпеки
по
-
лягає
у
тому
,
що
для
кожної
культури
на
підставі
«
Переліку
пести
-
цидів
і
агрохімікатів
,
дозволених
до
використання
в
Україні
»,
скла
-
дається
характеристика
,
до
якої
вносять
екологічні
показники
кож
-
ного
з
пестицидів
,
а
потім
розраховується
значення
величин
.
82
Узагальнюючи
всі
показники
впливу
пестицидів
на
навколишнє
середовище
,
можна
всебічно
їх
оцінити
(
табл
. 2).
За
кожним
показ
-
ником
наводиться
шкала
оцінкових
балів
рівня
небезпечності
,
що
характеризують
їх
дію
на
біоту
.
Таблиця
2.
Екотоксикологічна
класифікація
небезпечності
пестицидів
(
за
В
.
П
.
Васильєвим
та
ін
., 1989,
з
доповненням
)
Показник
Клас
небез
-
пеки
Характеристика
класу
Бал
1 >
12
місяців
8
2
6 – 12
місяців
4
Стійкість
у
ґрунті
3 <
6
місяців
2
1 >
20
діб
8
2
10 – 20
діб
6
Стійкість
у
рослинах
3 <
10
діб
2
1 >
30
діб
8
2
10 – 30
діб
6
Стійкість
у
воді
3 <
10
діб
2
1 >
50
см
3
2
до
50
см
2
3
до
10
см
1
Міграція
по
ґрунтовому
профілю
4
Не
мігрує
0
1 >
50 4
2
20 – 50
3
Фітотоксична
дія
(
загибель
рос
-
лин
), %
3 <
20 2
1
Впливає
на
кілька
проце
-
сів
і
популяцій
2
2
Впливає
на
поодинокі
процеси
і
популяції
1
Вплив
на
ґрунтовий
біоценоз
(
зміна
загального
числа
біоти
,
ферментати
-
вні
процеси
)
3
Не
впливає
0
1
Висока
3
2
Помірна
2
Токсичність
для
корисних
комах
та
риб
3
Низька
1
1 >
1000
мг
/
кг
4
2
200 – 1000
мг
/
кг
3
3
50 – 200
мг
/
кг
2
Токсичність
для
теплокровних
,
ЛД
50
4 <
50
мг
/
кг
1
1
Погіршує
1
Вплив
на
органолептичні
властивості
урожаю
2
Не
впливає
0
1 >30 7
2
11 – 30
5
3
5 – 10
3
Утворення
токсичних
та
стійких
про
-
дуктів
трансформації
(%
початкової
кількості
)
4 <
5 0
Узагальнюючим
критерієм
,
за
яким
препарат
відносять
до
того
чи
іншого
класу
небезпеки
,
є
сума
балів
.
Це
дає
можливість
врахо
-
вувати
таку
ситуацію
,
коли
препарат
,
небезпечний
за
одним
з
гігіє
-
83
нічних
показників
,
наприклад
,
за
ступенем
токсичності
,
може
бути
безпечним
за
персистентністю
.
Сумарні
оцінкові
бали
(
за
100-
бальною
шкалою
)
відповідають
4
класам
екотоксикологічної
небезпеки
:
1.
до
19
балів
—
малонебезпечний
;
2. 20 – 50
балів
—
помірно
небезпечний
;
3. 51 – 80
балів
—
небезпечний
;
4.
понад
80
балів
—
особливо
небезпечний
.
При
виборі
пестицидів
для
масового
застосування
необхідно
вра
-
ховувати
не
тільки
екологічні
фактори
і
гостру
токсичність
препа
-
рату
,
а
й
поведінку
його
у
об
’
єктах
навколишнього
середовища
і
мож
-
ливість
накопичення
у
живих
організмах
.
У
всіх
випадках
перевага
повинна
віддаватися
таким
препаратам
,
строк
дії
яких
і
тривалість
надходження
в
навколишнє
середовище
не
перевищує
одного
веге
-
таційного
періоду
.
Запитання
для
самоперевірки
1.
Назвіть
перші
відомості
про
виникнення
хімічних
речовин
для
захис
-
ту
рослин
.
2.
Назвіть
учених
,
які
зробили
вагомий
внесок
у
винайдення
пестицидних
речовин
і
їх
використання
для
захисту
рослин
.
3.
В
який
пері
-
од
і
які
хімічні
речовини
вперше
були
використані
в
межах
України
як
пес
-
тициди
?
4.
Які
хімічні
речовини
використовувалися
як
пестициди
?
Назвіть
їх
у
хронологічному
порядку
.
5.
Назвіть
вітчизняні
установи
,
пов
’
язані
з
виготовленням
і
використанням
пестицидів
.
6.
У
чому
полягають
розробка
й
і
удосконалення
технологій
використання
пестицидів
?
7.
Назвіть
закони
та
нормативні
акти
України
з
питань
захисту
рослин
і
використання
пес
-
тицидів
.
8.
Визначте
поняття
предмета
«
Фітофармакологія
»
та
основні
його
завдання
.
9.
Визначте
термін
«
пестициди
»
і
назвіть
найважливіші
вимоги
,
яким
вони
мають
відповідати
.
10.
У
чому
полягає
гігієнічна
регламентація
застосування
пестицидів
?
11.
Назвіть
основи
агрономічної
токсикології
пес
-
тицидів
.
12.
Які
фактори
впливають
на
токсичність
пестицидів
?
13.
Як
пес
-
тициди
впливають
на
рослини
і
які
фактори
сприяють
прояву
їх
фітотоксич
-
ності
?
14.
Назвіть
основні
терміни
,
які
використовуються
при
вивченні
фі
-
тофармакології
.
15.
У
чому
полягає
післядія
пестицидів
?
16.
Що
означає
поняття
«
вибіркова
токсичність
пестицидів
»
і
які
фактори
впливають
на
неї
?
17.
Як
діють
пестициди
та
які
заходи
вживаються
для
обмеження
їх
негативного
впливу
на
членистоногих
?
18.
Перелічіть
основні
фактори
,
що
зумовлюють
виникнення
резистентності
у
шкідливих
організмів
до
пести
-
цидів
,
і
шляхи
запобігання
їй
.
19.
У
чому
полягає
оцінка
екологічної
безпе
-
ки
пестицидів
?
84
Р о з д і л
2
ОРГАНІЗАЦІЙНІ
ПИТАННЯ
ЗАХИСТУ
РОСЛИН
ТА
ВИКОРИСТАННЯ
ПЕСТИЦИДІВ
2.1.
МЕТОДИ
ЗАХИСТУ
СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ
КУЛЬТУР
ВІД
ШКІДНИКІВ
,
ХВОРОБ
І
БУР
’
ЯНІВ
Сучасна
система
захисту
сільськогосподарських
культур
від
шкід
-
ників
,
хвороб
і
бур
’
янів
становить
досить
складний
технологічний
процес
і
здійснюється
послідовним
комплексом
спеціальних
заходів
.
На
початку
60-
х
років
ХХ
ст
.
у
цьому
плані
в
науковій
літературі
з
’
явився
термін
«
інтегрований
захист
».
Визначення
цієї
концепції
було
сформульовано
робочою
групою
експертів
ФАО
: «
Інтегрований
захист
—
система
управління
шкідливими
організмами
в
контексті
зв
’
язку
з
навколишнім
середовищем
і
динамікою
популяції
шкідли
-
вих
видів
,
яка
використовує
всі
можливі
засоби
та
методи
і
стримує
шкідливу
популяцію
на
рівні
нижче
економічної
шкоди
».
У
колиш
-
ньому
СРСР
загальне
визнання
дістала
назва
«
Інтегрована
система
захисту
рослин
».
Вона
ґрунтувалася
на
застосуванні
агротехнічного
,
біологічного
і
хімічного
методів
захисту
рослин
.
Головною
відмінні
-
стю
сучасного
інтегрованого
захисту
є
оптимізація
хімічного
методу
на
основі
критеріїв
доцільності
застосування
пестицидів
з
ураху
-
ванням
чисельності
популяції
шкідників
,
наявності
ентомофагів
,
ступеня
стійкості
сортів
проти
пошкодження
шкідниками
і
уражен
-
ня
збудниками
хвороб
.
Заходи
щодо
захисту
сільськогосподарських
культур
від
шкідли
-
вих
організмів
є
невід
’
ємною
складовою
частиною
загальної
системи
агрокультурних
заходів
при
вирощуванні
тієї
чи
іншої
культури
.
Сучасні
способи
та
засоби
захисту
рослин
поділяються
на
селекцій
-
но
-
генетичні
,
агротехнічні
,
біологічні
,
фізико
-
механічні
,
хімічні
та
інші
.
Їх
проводять
у
певній
послідовності
,
і
вони
складають
ту
сис
-
тему
,
яка
дає
можливість
вести
ефективну
боротьбу
з
шкідливими
організмами
,
зменшити
шкоду
від
них
і
цим
самим
забезпечити
значне
збереження
врожаю
та
поліпшення
його
якості
.
Система
захисту
від
шкідливих
організмів
спрямована
на
зни
-
щення
джерел
інфекцій
та
пригнічення
шкідливих
організмів
у
найбільш
уразливий
період
їх
розвитку
,
доки
вони
ще
не
завдали
відчутної
господарської
шкоди
,
на
одержання
максимального
вро
-
жаю
з
високою
якістю
продукції
,
виключаючи
при
цьому
забруд
-
нення
навколишнього
природного
середовища
.