ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 27.11.2019
Просмотров: 7271
Скачиваний: 5
85
У
технології
захисту
рослин
значну
увагу
необхідно
приділяти
фітосанітарному
стану
посівів
.
Сигналізація
строків
проведення
за
-
хисних
заходів
розглядається
як
важлива
складова
частина
цієї
технології
.
Тому
в
технологічних
схемах
обстежувальні
роботи
з
ви
-
явлення
шкідливих
організмів
відіграють
важливу
роль
.
Система
охоплює
весь
цикл
робіт
з
технології
виробництва
на
-
сіннєвої
і
продовольчої
продукції
.
На
території
України
система
за
-
хисту
сільськогосподарських
культур
від
шкідливих
організмів
вра
-
ховує
ґрунтово
-
кліматичні
умови
різних
зон
,
сорти
,
які
внесені
до
державного
реєстру
,
матеріали
щодо
поширення
шкідливих
орга
-
нізмів
в
основних
зонах
вирощування
сільськогосподарських
куль
-
тур
,
а
також
оптимізацію
системи
сівозмін
і
попередників
,
систем
обробітку
ґрунту
,
удобрення
та
інших
систем
землеробства
.
2.1.1.
Селекційно
-
генетичний
метод
Створення
та
впровадження
у
виробництво
сортів
і
гібридів
,
не
-
сприйнятливих
до
розмноження
шкідливих
організмів
і
стійких
проти
пошкоджень
,
має
виняткове
значення
у
захисті
посівів
і
на
-
саджень
сільськогосподарських
культур
від
шкідників
і
хвороб
та
для
обмеження
застосування
спеціальних
захисних
заходів
,
особли
-
во
хімічних
.
У
зв
’
язку
з
цим
на
особливу
увагу
заслуговує
добір
і
ви
-
користання
тих
сортів
,
які
виявляють
стійкість
проти
найбільш
по
-
ширених
і
небезпечних
видів
шкідливих
організмів
у
конкретних
агрокліматичних
зонах
.
Необхідність
зміни
сортів
пов
’
язана
з
тим
,
що
їх
стійкість
з
часом
зменшується
,
а
згодом
втрачається
зовсім
.
Причиною
цього
є
властива
патогенним
мікроорганізмам
здатність
пристосовуватись
до
нових
рослин
-
живителів
.
По
-
перше
,
кожен
вид
патогену
на
території
країни
представлений
багатьма
популяціями
,
які
в
генетичному
відношенні
є
гетерогенними
,
тобто
складаються
з
різних
за
вірулентністю
рас
,
штамів
,
патотипів
.
По
-
друге
,
в
популя
-
ціях
мікроорганізмів
спостерігається
швидке
утворення
нових
за
вірулентністю
і
агресивністю
форм
внаслідок
їх
мінливості
.
До
того
ж
завдяки
значній
швидкості
розмноження
,
нові
раси
патогену
про
-
тягом
кількох
років
здатні
поширитись
на
великій
території
,
витіс
-
няючи
інші
,
менш
вірулентні
та
агресивні
раси
збудників
і
уражую
-
чи
сорти
,
раніше
стійкі
до
тієї
чи
іншої
хвороби
.
У
деяких
випадках
це
може
набути
форми
епіфітотії
,
особливо
при
вирощуванні
сприй
-
нятливих
сортів
на
великих
площах
.
Вирощування
сортів
з
підви
-
щеною
стійкістю
до
хвороб
і
шкідників
зводить
до
мінімуму
прове
-
дення
захисних
заходів
,
значно
знижує
витрати
на
їх
проведення
,
підвищує
ефективність
виробництва
,
істотно
зменшує
забруднення
навколишнього
природного
середовища
.
Нині
в
Україні
є
багато
сортів
і
гібридів
різних
культур
,
стійких
і
відносно
стійких
до
одного
чи
групи
збудників
хвороб
і
шкідників
,
широке
використання
яких
86
радикально
впливає
на
стан
навколишнього
середовища
і
рентабе
-
льність
рослинництва
.
2.1.2.
Агротехнічний
метод
Захисна
функція
агротехнічних
заходів
і
прийомів
полягає
на
-
самперед
у
запобіганні
масовому
розмноженню
шкідників
,
обме
-
женні
розвитку
хвороб
і
бур
’
янів
,
підвищенні
стійкості
,
витривалості
й
конкурентоспроможності
рослин
.
Всебічно
обґрунтований
ціле
-
спрямований
добір
і
поєднання
агротехнічних
заходів
забезпечує
формування
максимального
для
даних
агрокліматичних
умов
рівня
урожаю
з
мінімальними
витратами
енергоносіїв
,
робочого
часу
,
пес
-
тицидів
та
інших
матеріальних
засобів
на
його
вирощування
і
за
-
хист
від
комплексу
несприятливих
факторів
.
Завдяки
цьому
успіш
-
ний
захист
урожаю
супроводжується
виявленням
так
званих
вто
-
ринних
ефектів
,
пов
’
язаних
з
негативними
наслідками
застосуван
-
ня
засобів
захисту
рослин
.
Тому
агротехнічні
заходи
,
що
входять
органічною
складовою
частиною
в
систему
землеробства
і
технології
вирощування
окремих
культур
,
одночасно
є
основою
сучасних
сис
-
тем
захисту
рослин
від
комплексу
шкідливих
організмів
.
Серед
агротехнічних
прийомів
істотне
значення
мають
:
всебічно
обґрунтована
,
екологічно
правильна
організація
земельної
території
господарства
(
землевпорядкування
);
освоєння
сівозмін
з
правиль
-
ним
чергуванням
культур
;
добір
сортів
і
гібридів
з
урахуванням
їх
стійкості
,
конкурентоспроможності
й
толерантності
щодо
шкідливих
організмів
і
інших
несприятливих
факторів
;
оптимізація
систем
об
-
робітку
ґрунту
та
удобрення
;
підготовка
високоякісного
посівного
та
садивного
матеріалу
;
добір
строків
і
способів
сівби
та
висаджування
,
збирання
урожаю
;
планування
та
організація
застосування
засобів
захисту
і
оцінка
їх
ефективності
,
визначення
доцільності
їх
викори
-
стання
та
методів
застосування
.
Таким
чином
,
агротехнічний
ме
-
тод
—
це
використання
агроценозів
,
спрямоване
на
підвищення
продуктивності
рослин
як
фактора
,
що
змінює
умови
життя
шкідли
-
вих
організмів
.
У
загальній
системі
заходів
цей
метод
є
одним
з
ос
-
новних
.
Агротехнічні
заходи
поєднують
дві
функції
:
забезпечення
спри
-
ятливих
умов
для
росту
і
розвитку
культурних
рослин
та
обмеження
розмноження
і
поширення
шкідників
,
хвороб
і
бур
’
янів
.
Комплекс
агротехнічних
заходів
створює
фон
,
на
якому
застосовуються
засоби
захисту
рослин
.
Формування
агробіоценозу
починається
ще
в
попередньому
році
і
певною
мірою
залежить
від
наявного
там
рослинного
покриву
.
Вод
-
ночас
посів
поточного
року
є
основою
не
тільки
цьогорічної
,
а
й
май
-
бутньої
агроекосистеми
.
Таким
чином
,
ефективного
поліпшення
фі
-
тосанітарного
стану
сільськогосподарського
угіддя
можна
досягти
87
завдяки
управлінню
екологічними
умовами
не
тільки
в
сівозміні
в
цілому
,
а
й
на
окремих
полях
протягом
одного
сезону
.
Своєчасне
та
якісне
проведення
агротехнічних
заходів
дає
змогу
істотно
знизити
як
запас
інфекції
збудників
хвороб
у
ґрунті
,
так
і
чисельність
зимуючих
видів
шкідників
.
За
допомогою
агротехніч
-
них
заходів
змінюються
екологічні
умови
у
ґрунті
,
підвищується
або
знижується
стійкість
рослин
до
збудників
хвороб
і
шкідників
.
Крім
того
,
змінюються
патогенні
властивості
мікроорганізмів
,
рівень
життєдіяльності
комах
.
Фактори
,
які
формуються
при
проведенні
агротехнічних
заходів
,
впливають
на
умови
існування
шкідників
,
живлення
рослин
і
порушують
взаємовідносини
,
що
склалися
між
шкідливими
організмами
і
рослиною
-
живителем
.
У
регулюванні
чисельності
,
розвитку
та
шкодочинності
шкідли
-
вих
організмів
важливе
місце
відводиться
сівозмінам
.
Сівозміна
—
це
науково
обґрунтоване
чергування
сільськогоспо
-
дарських
культур
у
часі
й
на
території
.
Чергування
у
часі
—
це
що
-
річна
або
періодична
зміна
культур
на
конкретному
полі
.
Чергу
-
вання
на
території
означає
,
що
земельний
масив
сівозміни
поділе
-
ний
на
поля
,
на
яких
щороку
(
почергово
)
вирощують
культури
.
Її
основним
принципом
є
розмежування
у
часі
й
просторі
біологічно
споріднених
культур
шляхом
поєднання
в
ланках
рослин
різних
родин
.
В
основі
сівозміни
лежить
науково
обґрунтована
структура
по
-
сівних
площ
.
Сільськогосподарські
культури
і
засоби
їх
вирощуван
-
ня
неоднаково
впливають
на
фізичні
,
хімічні
й
біологічні
властиво
-
сті
ґрунту
не
тільки
в
період
їх
вирощування
,
а
й
у
наступні
роки
.
Саме
тому
при
розміщенні
культур
у
сівозміні
слід
дотримуватися
певного
порядку
їх
чергування
,
який
ґрунтується
на
неоднаковій
вибагливості
різних
сільськогосподарських
культур
до
родючості
ґрунту
.
Порядок
чергування
культур
у
сівозмінах
визначається
з
ураху
-
ванням
агроекологічних
умов
,
що
створюються
на
полі
культурою
-
попередником
.
Не
можна
висівати
культури
на
полі
,
де
попередни
-
ками
були
рослини
,
які
мають
спільну
шкідливу
фауну
або
уражу
-
ються
однаковими
збудниками
хвороб
.
Таким
чином
,
сівозміна
є
головним
профілактичним
заходом
,
який
дає
змогу
значною
мірою
обмежити
шкодочинність
або
й
повністю
нейтралізувати
небезпеку
для
врожаю
потенційних
,
спеціалізованих
шкідників
,
хвороб
і
бур
’
янів
.
Велике
значення
в
сівозміні
мають
попередники
.
Кожний
вид
рослин
відрізняється
специфічністю
мікрофлори
і
захисними
речо
-
винами
(
фітонцидами
),
які
виділяються
кореневою
системою
.
Знаю
-
чи
ці
особливості
,
можна
регулювати
співвідношення
шкідливих
і
корисних
мікроорганізмів
у
ґрунті
шляхом
підбору
певних
культур
.
Цим
же
методом
можна
запобігти
накопиченню
шкідників
у
ґрунті
.
88
Система
обробітку
ґрунту
у
сівозміні
.
Механічний
обробіток
ґрун
-
ту
поряд
із
сівозмінами
і
добривами
є
важливою
ланкою
інтенсив
-
них
систем
землеробства
.
Під
час
обробітку
ґрунту
під
дією
робочих
органів
ґрунтообробних
машин
і
знарядь
здійснюються
такі
техно
-
логічні
операції
:
перевертання
,
розпушування
,
ущільнення
,
вирів
-
нювання
поверхні
ґрунту
,
підрізування
бур
’
янів
,
створення
мікро
-
рельєфу
.
Важливе
значення
має
глибоке
загортання
післязбираль
-
них
решток
рослин
,
які
є
джерелом
збереження
і
поширення
навес
-
ні
хвороб
і
шкідників
.
Водночас
такі
заходи
,
як
лущення
стерні
,
оранка
на
зяб
,
культивація
міжрядь
просапних
культур
,
негативно
впливають
на
розвиток
багатьох
шкідливих
організмів
.
При
виборі
найбільш
прийнятного
для
певної
ситуації
типу
ос
-
новного
обробітку
треба
враховувати
багато
факторів
:
ґрунтово
-
кліматичні
умови
та
зволоження
,
кількість
продуктивної
вологи
в
орному
шарі
та
характер
погоди
в
період
проведення
обробітку
,
стан
розмноження
й
розвитку
шкідників
.
Його
провідним
принципом
є
розмежування
у
часі
й
просторі
біологічно
споріднених
культур
шляхом
поєднання
в
ланках
рослин
різних
родин
,
несприйнятли
-
вих
до
головних
видів
потенційних
шкідників
і
хвороб
,
врахування
рівня
забур
’
яненості
кожного
окремого
поля
тощо
.
Удобрення
та
підживлення
.
Добрива
активно
впливають
на
це
-
нози
сільськогосподарських
культур
.
Від
внесення
добрив
залежать
умови
розвитку
як
рослин
,
так
і
шкідливих
організмів
.
Цей
вплив
виявляється
у
зміні
мікроклімату
в
посівах
,
морфологічних
особли
-
востей
рослин
і
фенологічних
фаз
їх
розвитку
,
що
створює
переду
-
мови
різних
рівнів
розвитку
хвороб
,
розмноження
шкідників
і
бур
’
янів
.
Наукою
і
практикою
встановлено
,
що
майже
на
всі
види
бур
’
янів
та
на
велику
групу
шкідників
і
хвороб
добрива
діють
безпо
-
середньо
.
У
зв
’
язку
з
цим
всебічно
обґрунтоване
застосування
доб
-
рив
є
дуже
важливою
умовою
оптимізації
як
технологій
вирощуван
-
ня
сільськогосподарських
культур
в
цілому
,
так
і
складових
елемен
-
тів
їх
систем
захисту
від
шкідливих
організмів
.
В
окремих
випадках
цілеспрямований
добір
форм
і
строків
застосування
добрив
дає
змо
-
гу
одночасно
вирішувати
завдання
боротьби
з
деякими
видами
шкід
-
ників
,
хвороб
і
оптимізації
режиму
живлення
рослин
.
Найбільші
можливості
і
провідне
значення
у
формуванні
задові
-
льних
фітосанітарних
умов
у
посівах
сільськогосподарських
культур
за
допомогою
добрив
має
оптимізація
режиму
живлення
рослин
.
Цей
підхід
дає
змогу
поєднати
захист
від
шкідливих
об
’
єктів
з
одер
-
жанням
високого
урожаю
культури
.
Певне
значення
у
підвищенні
стійкості
сільськогосподарських
культур
проти
хвороб
має
внесення
мінеральних
добрив
,
збалансова
-
них
за
фосфором
і
калієм
.
Застосування
підвищених
доз
азоту
сприяє
регенерації
пошкодженої
вегетативної
маси
рослин
і
зменшенню
втрат
урожаю
від
багатьох
видів
шкідників
.
Водночас
не
збалансова
-
89
ні
за
фосфором
і
калієм
дози
азоту
можуть
значно
знизити
стійкість
культур
проти
хвороб
.
Це
необхідно
враховувати
,
особливо
при
засто
-
суванні
азотних
добрив
для
позакореневого
підживлення
.
Істотна
роль
в
обмеженні
розвитку
ряду
хвороб
належить
мікро
-
добривам
.
Так
,
внесення
бору
є
ефективним
заходом
захисту
буря
-
ків
від
гнилі
сердечка
.
Позакореневе
підживлення
рослин
солями
цинку
,
мангану
,
купруму
,
молібдену
та
інших
мікроелементів
спри
-
яє
стійкості
багатьох
культур
проти
інфекційних
хвороб
.
Підготовка
насіннєвого
і
садивного
матеріалу
.
Якість
насіннєвого
і
садивного
матеріалу
часто
має
вирішальне
значення
для
змен
-
шення
пошкодження
сільськогосподарських
культур
шкідниками
і
ураження
хворобами
.
Підготовка
насіння
до
сівби
залежить
від
культури
та
стану
насіння
і
включає
такі
основні
прийоми
:
очищен
-
ня
,
сортування
,
калібрування
,
повітряно
-
теплове
обігрівання
,
про
-
труювання
тощо
.
Сівба
високоякісним
насінням
є
одним
з
основних
агротехнічних
заходів
,
спрямованих
на
вирощування
високих
врожаїв
сільськогос
-
подарських
культур
.
Показниками
якості
посівного
матеріалу
є
чистота
,
схожість
,
по
-
сівна
придатність
,
енергія
проростання
,
маса
1000
насінин
,
натура
зерна
,
вирівняність
,
пошкодженість
шкідниками
та
вологість
.
Сор
-
това
чистота
насіння
першої
–
третьої
категорії
повинна
бути
не
нижче
98 %.
В
обмеженні
поширення
бур
’
янів
важливу
роль
відіграє
очищен
-
ня
насіння
зерноочисними
машинами
,
вилучення
плескатого
,
дріб
-
ного
за
розміром
і
подрібненого
насіння
,
яким
передаються
збудни
-
ки
багатьох
інфекційних
хвороб
і
поширюються
деякі
шкідники
.
Крім
того
,
правильно
підготовлений
насіннєвий
матеріал
забезпе
-
чує
дружну
появу
та
розвиток
сходів
,
сприяє
підвищенню
стійкості
культурних
рослин
проти
комплексу
несприятливих
факторів
.
Способи
і
строки
сівби
залежать
від
біологічних
особливостей
культур
.
Однією
з
основних
вимог
до
способів
сівби
є
створення
оп
-
тимальної
густоти
рослин
у
посівах
,
що
забезпечує
найбільш
інтен
-
сивне
наростання
асиміляційної
листкової
поверхні
—
основного
фактора
урожайності
.
Строки
сівби
залежать
також
і
від
умов
нав
-
колишнього
середовища
.
Вони
визначаються
утворенням
сприятли
-
вих
умов
прогрівання
та
зволоження
ґрунту
для
одержання
дружних
сходів
та
їх
інтенсивного
розвитку
на
першому
етапі
органогенезу
рослин
.
Строками
сівби
необхідно
маневрувати
так
,
щоб
забезпечи
-
ти
дружні
сходи
та
максимально
обмежити
дію
шкідливих
організ
-
мів
.
Дотримання
оптимального
строку
сівби
має
важливе
значення
для
формування
майбутньої
продуктивності
,
а
також
підвищення
стійкості
посівів
проти
хвороб
і
деяких
шкідників
.
Глибина
загортання
насіння
залежить
від
багатьох
факторів
.
Вона
впливає
на
зараження
сходів
фітопатогенними
організмами
і