ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 27.11.2019
Просмотров: 7274
Скачиваний: 5
90
пошкодження
шкідниками
.
При
оптимальній
глибині
загортання
насіння
створюються
кращі
умови
для
його
проростання
,
дружної
появи
сходів
,
що
сприяє
зниженню
ураження
їх
шкідливими
органі
-
змами
.
2.1.3.
Фізико
-
механічний
метод
Фізико
-
механічний
метод
ґрунтується
на
використанні
фізичних
явищ
для
захисту
рослин
від
шкідливих
організмів
.
Для
цього
ви
-
користовуються
різні
джерела
енергії
(
світлові
,
теплові
,
радіоактив
-
не
випромінювання
тощо
).
Найбільше
поширення
в
захисті
рослин
має
термічне
знезара
-
ження
,
що
використовується
для
знищення
збудників
хвороб
і
шкід
-
ників
,
які
знаходяться
на
поверхні
і
всередині
насіння
,
та
садивного
матеріалу
рослин
,
а
також
для
знищення
шкідливих
організмів
у
парниках
і
теплицях
.
Для
термічного
знезараження
зерна
пшениці
і
ячменю
проти
ле
-
тючої
сажки
використовується
кілька
типів
установок
,
які
відрізня
-
ються
за
конструкцією
,
продуктивністю
та
технологічним
процесом
.
Найбільшого
поширення
в
СНД
набула
установка
КТС
-0,5 (
ком
-
плект
устаткування
для
термічного
знезараження
насіння
)
продук
-
тивністю
0,4 – 0,5
т
/
год
.
Для
знищення
шкідників
запасів
зерно
нагрівають
до
50 – 60
°
С
і
витримують
його
при
цій
температурі
відповідно
35 – 10
хв
.
Проти
вірусної
інфекції
ефективна
термічна
обробка
насіння
овочевих
культур
,
за
якої
воно
знезаражується
не
лише
від
зовніш
-
ньої
,
а
й
від
внутрішньої
інфекції
.
Для
знезараження
насіння
капусти
його
витримують
20
хв
у
воді
при
температурі
50
°
С
,
моркви
—
при
52 – 53
°
С
,
а
потім
охолоджу
-
ють
у
холодній
воді
2 – 3
хв
і
підсушують
.
З
цією
ж
метою
насіння
гороху
,
огірків
прогрівають
при
температурі
50 – 60
°
С
протягом
4 –
5
год
,
кавунів
,
дині
— 3 – 4
год
при
такій
самій
температурі
.
Садивний
матеріал
цибулі
(
сіянка
,
вибірка
,
ріпка
),
одержаний
з
посівів
,
уражених
пероноспорозом
,
прогрівають
при
температурі
37 – 42
°
С
.
Прогріванням
цибулі
при
температурі
42 – 43
°
С
протя
-
гом
двох
діб
можна
також
позбутись
цибулевого
трипса
,
кореневого
кліща
.
Для
знищення
суничного
кліща
розсаду
знезаражують
терміч
-
ним
способом
:
рослини
занурюють
у
воду
,
нагріту
до
45 – 46
°
С
на
13 – 15
хв
.
Для
знищення
суничної
нематоди
—
при
температурі
47
°
С
—
експозиція
10 – 15
хв
.
Проти
стеблової
нематоди
малини
садивний
матеріал
нагрівають
до
48
°
С
,
експозиція
12 – 17
хв
.
Термічний
спосіб
у
закритому
ґрунті
полягає
у
дії
на
шкідливі
організми
високих
температур
при
підготовці
насіння
до
сівби
,
а
також
обробці
конструкцій
і
субстратів
у
теплицях
.
Пропарювання
91
ґрунту
в
теплицях
при
температурі
близько
100
°
С
знищує
багатьох
збудників
хвороб
,
а
також
шкідників
овочевих
культур
.
Для
терміч
-
ного
знезараження
ґрунту
в
зимових
теплицях
використовується
шатровий
спосіб
пропарювання
.
Для
знищення
шкідників
насіння
у
виробництві
також
викорис
-
товуються
і
низькі
температури
(
проморожування
складських
при
-
міщень
,
субстратів
парників
і
теплиць
).
Низькі
температури
упові
-
льнюють
або
зовсім
припиняють
діяльність
багатьох
шкідливих
ко
-
мах
і
кліщів
.
Вологе
насіння
не
слід
проморожувати
при
температу
-
рі
нижче
мінус
5 – 8
°
С
.
Очищення
насіння
сільськогосподарських
культур
на
зерноочис
-
них
машинах
також
є
ефективним
засобом
зменшення
кількості
шкідників
і
хвороб
,
які
зберігаються
і
поширюються
з
насінням
.
Своєчасне
післязбиральне
очищення
і
сушіння
зерна
до
кондицій
-
ної
вологості
значно
зменшує
його
ураженість
багатьма
фітопато
-
генними
організмами
.
Фізико
-
механічні
засоби
широко
використовуються
у
боротьбі
з
шкідниками
та
хворобами
в
плодових
і
ягідних
насадженнях
.
У
ба
-
гатьох
випадках
вони
трудомісткі
і
проводяться
вручну
,
але
їх
за
-
стосування
є
необхідним
,
наприклад
,
збирання
і
знищення
зимую
-
чих
гнізд
білана
жилкуватого
і
золотогуза
,
знищення
яйцекладок
непарного
шовкопряда
,
а
також
сухих
і
муміфікованих
плодів
і
па
-
далиці
з
пошкодженням
різними
шкідниками
та
хворобами
,
очи
-
щення
стовбурів
та
основних
гілок
від
відмерлої
кори
,
лікування
пошкоджених
чорним
раком
,
цитоспорозом
та
іншими
хворобами
місць
і
замуровування
дупел
тощо
.
З
метою
запобігання
сонячним
опікам
стовбури
та
основні
гілки
білять
вапняним
молоком
.
У
невеликих
садах
практикується
стру
-
шування
жуків
-
довгоносиків
(
рано
навесні
)
на
полотнища
,
розсте
-
лені
під
деревами
.
Для
виловлювання
гусениць
яблуневої
плодо
-
жерки
використовують
ловильні
пояси
,
під
які
заповзають
й
інші
шкідники
.
Вирізання
ушкоджених
пагонів
малини
,
смородини
необхідно
проводити
під
корінь
.
За
можливості
згрібають
і
компостують
листя
і
рослинні
рештки
,
щоб
запобігти
накопиченню
шкідників
і
збудни
-
ків
хвороб
.
На
фізико
-
механічних
властивостях
насіння
соняшнику
і
скле
-
роціїв
збудника
білої
і
сірої
гнилей
розроблено
технологію
очищен
-
ня
насіння
.
Цей
спосіб
передбачає
занурення
насіння
в
нагріту
до
35 – 40
°
С
воду
,
що
дає
можливість
повністю
(95 – 98 %)
видалити
склероції
із
посівного
матеріалу
.
Для
закритого
ґрунту
фізико
-
механічні
заходи
полягають
у
своє
-
часному
збиранні
та
знищенні
шкідливих
організмів
і
рослин
спа
-
люванням
.
Для
запобігання
поширенню
тепличної
білокрилки
ви
-
користовують
різного
роду
пастки
.
Атрактивність
(
приваблюваність
)
92
для
комах
жовтої
частини
спектра
використовується
при
виготов
-
ленні
кольорових
клейових
пасток
.
Для
боротьби
з
тепличною
біло
-
крилкою
в
закритому
ґрунті
використовують
пастки
у
вигляді
плас
-
тин
(25
×
40, 40
×
50, 30
×
60
см
)
або
циліндрів
.
Для
виготовлення
кольорових
пасток
використовується
жовтий
пластик
,
плівка
,
а
та
-
кож
фанерні
або
алюмінієві
пластинки
,
пофарбовані
в
жовтий
ко
-
лір
.
Пастки
змащують
спеціальним
ентомологічним
клеєм
.
Для
ви
-
ловлювання
метеликів
яблуневої
плодожерки
та
деяких
інших
шкі
-
дників
використовують
різні
світлопастки
.
До
фізико
-
механічних
засобів
належать
також
заходи
механічного
знищення
осередків
шкідливих
організмів
у
посівах
і
насадженнях
сільськогосподарських
культур
,
а
також
проміжних
рослин
-
живите
-
лів
.
З
фізичних
явищ
у
захисті
рослин
можливе
також
використання
приваблювальної
або
відлякувальної
дії
звукових
коливань
тощо
.
2.1.4.
Біологічний
метод
Термін
«
біологічний
метод
боротьби
»
вперше
був
запропонований
Л
.
Говардом
(
США
)
в
1916
р
.
У
статуті
Міжнародної
організації
з
біологічної
боротьби
біологіч
-
ний
метод
визначається
як
«
використання
живих
особин
або
про
-
дуктів
їх
життєдіяльності
для
захисту
від
шкідливих
організмів
».
Суть
біологічного
методу
полягає
у
використанні
для
захисту
ро
-
слин
від
шкідливих
організмів
їх
природних
ворогів
(
хижаків
,
пара
-
зитів
,
антагоністів
,
гербіфагів
),
продуктів
їх
життєдіяльності
(
анти
-
біотиків
,
гормонів
,
феромонів
та
їх
аналогів
).
Однак
діяльність
при
-
родних
популяцій
хижаків
і
паразитичних
видів
часто
буває
недо
-
статньою
для
того
,
щоб
зменшити
чисельність
шкідників
до
еконо
-
мічно
невідчутного
рівня
.
У
деяких
випадках
успішного
пригнічен
-
ня
розмноження
шкідливих
видів
можна
досягти
спеціальними
за
-
ходами
при
збагаченні
видового
складу
фауни
паразитів
і
хижаків
і
штучного
збільшення
чисельності
їх
популяцій
.
Біологічний
метод
включає
три
основні
групи
заходів
:
збережен
-
ня
та
збагачення
природних
популяцій
ентомофагів
і
корисних
для
захисту
рослин
мікроорганізмів
в
агроценозах
;
випуск
на
поля
ен
-
томофагів
,
розведених
у
лабораторних
умовах
;
використання
пато
-
генних
організмів
та
продуктів
їх
життєдіяльності
.
Кожен
із
заходів
біологічного
методу
має
свою
специфіку
та
виявляє
ефективність
за
певних
умов
.
Максимальне
збереження
природних
компонентів
аг
-
роценозів
є
найбільш
перспективним
,
доступним
і
ефективним
.
Це
можна
здійснити
шляхом
раціонального
застосування
пестицидів
і
використання
комплексу
агротехнічних
заходів
.
Важливими
елемен
-
тами
менш
небезпечного
для
корисної
фауни
і
флори
застосування
пестицидів
є
використання
критеріїв
граничної
шкодочинності
шкід
-
ливих
організмів
,
диференційованих
норм
витрат
препаратів
з
ура
-
93
хуванням
чисельності
шкідливих
організмів
і
співвідношення
їх
з
корисними
,
фенологічних
строків
і
засобів
локального
застосування
токсикантів
,
впровадження
селективних
препаратів
та
ін
.
Серед
агротехнічних
прийомів
,
що
створюють
умови
для
розмноження
ен
-
томопатогенів
,
найважливіше
значення
мають
обробіток
ґрунту
і
строки
сівби
культури
.
Основним
способом
збагачення
агроценозу
ентомофагами
є
їх
інтро
-
дукція
і
акліматизація
(
завезення
з
однієї
зони
в
іншу
та
пристосуван
-
ня
їх
до
існування
в
нових
умовах
);
внутрішньоареальне
переселення
(
переселення
в
межах
ареалу
)
спеціалізованих
ентомофагів
зі
старих
осередків
шкідників
у
нові
,
де
ці
види
відсутні
або
малочисельні
;
се
-
зонна
колонізація
,
що
полягає
у
штучному
розмноженні
та
щорічному
випуску
ентомофагів
.
Його
застосовують
для
компенсації
асинхроннос
-
ті
у
розвитку
паразитів
і
хижаків
та
їх
головних
живителів
.
Широкого
застосування
біологічний
метод
набув
при
захисті
ово
-
чевих
культур
у
закритому
ґрунті
,
де
використовується
широкий
комплекс
біоагентів
.
Наявність
масових
захворювань
комах
у
природі
та
їхня
роль
в
обмеженні
чисельності
шкідливих
видів
є
передумовою
для
штучно
-
го
відтворення
захворювань
комах
,
тобто
для
розробки
мікробіологіч
-
ного
методу
захисту
.
Більшість
видів
мікроорганізмів
мають
специ
-
фічну
дію
на
певні
види
шкідників
і
не
впливають
безпосередньо
на
ентомофагів
.
Видова
специфічність
найбільше
виявляється
у
збуд
-
ників
вірусних
захворювань
(
гранульози
,
поліедрози
).
Менш
спе
-
цифічні
бактерії
з
групи
кристалотвірних
та
мускардинні
гриби
.
Мікробні
препарати
,
як
правило
,
діють
повільніше
,
ніж
хімічні
ін
-
сектициди
.
Проте
у
ентомопатогенних
мікроорганізмів
спостеріга
-
ється
значний
ефект
післядії
:
зниження
плодючості
комах
,
що
ви
-
жили
,
подальше
послаблення
життєздатності
личинок
.
На
основі
мікроорганізмів
створено
декілька
біопрепаратів
,
зок
-
рема
бітоксибацилін
,
боверін
,
вірин
,
гаупсин
,
лепідоцид
,
фітоверм
.
Біологічна
боротьба
із
збудниками
хвороб
рослин
ґрунтується
на
використанні
таких
взаємовідносин
між
організмами
як
антагонізм
,
конкуренція
,
гіперпаразитизм
.
Найширшого
практичного
викорис
-
тання
серед
антагоністів
набули
гриби
Trihoderma,
і
актиноміцети
,
бактерії
—
спорові
Bacillus subtilis
і
неспорові
з
роду
Pseudomon
а
s.
Можливості
біологічного
методу
боротьби
з
бур
’
янами
на
основі
використання
кліщів
,
комах
,
вірусів
,
грибів
поки
що
обмежені
.
Для
боротьби
зі
злісними
бур
’
янами
(
берізка
польова
,
амброзія
,
гірчак
,
осоти
),
які
обмежено
знищуються
агротехнічними
заходами
або
гер
-
біцидами
,
використовуються
берізковий
щитник
,
несправжній
сло
-
ник
,
совка
тарахідія
.
Гірчак
звичайний
пошкоджують
гірчакова
не
-
матода
,
галотвірні
кліщі
,
деякі
види
галиці
.
Проти
поширених
па
-
разитів
багатьох
культурних
рослин
—
заразих
використовується
мушка
фітоміза
.
94
Гірчакова
іржа
при
потраплянні
на
рослини
гірчака
спричинює
затримку
росту
стебла
,
листків
,
квіток
,
насіння
формується
непов
-
ноцінним
або
зовсім
не
формується
.
Серед
численних
бактерій
і
грибів
є
види
,
продукти
обміну
яких
можна
використовувати
проти
бур
’
янів
,
але
теоретичні
основи
такого
підходу
поки
що
не
розробле
-
ні
.
Порівняно
з
іншими
методами
захисту
біологічний
має
низку
пе
-
реваг
:
більша
тривалість
дії
,
безпечність
для
людей
,
теплокровних
тварин
і
навколишнього
природного
середовища
.
Практичне
значення
в
боротьбі
з
шкідливими
організмами
ма
-
ють
мікробіологічні
препарати
:
бактоспеїн
,
БІП
(
біологічний
інсек
-
тицидний
препарат
),
бітоксибацилін
,
гомелін
,
дендробацилін
,
де
-
цимід
,
новодор
,
турингін
,
бактероденцид
,
а
також
грибні
—
бове
-
рин
,
вертицилін
,
триходермін
,
бактофіт
,
фітобактеріоміцин
,
фітола
-
він
,
трихотецин
,
ризоплан
,
ампеломіцин
та
ін
.
У
біологічному
захисті
рослин
від
шкідливих
комах
і
кліщів
ва
-
жливу
роль
відіграють
:
³
хижаки
—
амблісейус
,
фітосейулюс
,
галиця
афідиміза
,
золото
-
очка
звичайна
,
циклонеда
та
ін
.;
³
паразити
—
трихограма
,
енкарзія
,
афідіус
,
лізіфлебус
та
ін
.
Біологічний
метод
ефективний
також
проти
злісного
паразита
—
вовчка
,
який
уражує
соняшник
,
тютюн
та
інші
культури
.
Для
його
знищення
використовують
муху
фітомізу
,
личинки
якої
пошкоджу
-
ють
стебла
і
насіння
вовчка
.
У
польових
умовах
слід
оберігати
від
знищення
жуків
-
сонечок
та
їх
личинок
,
а
також
личинок
золотоочок
,
мух
-
дзюрчалок
,
які
зни
-
щують
попелиць
.
Велике
значення
у
використанні
природних
популяцій
ентомо
-
фагів
для
захисту
рослин
мають
заходи
,
що
сприяють
їх
розмно
-
женню
:
підсів
нектароносів
,
зменшення
застосування
пестицидів
,
застосування
інсектицидів
вибіркової
дії
,
уникнення
суцільних
об
-
робок
посівів
інсектицидами
,
застосування
профілактичних
обробок
посівів
пестицидами
тощо
.
Останніми
роками
широкого
застосування
у
виробництві
набула
вакцинація
рослин
слабовірулентними
вірусами
.
В
основу
її
покла
-
дено
явище
інтерференції
,
тобто
пригнічення
дії
одного
штаму
віру
-
су
іншим
при
змішаній
інфекції
.
З
цією
метою
,
зокрема
,
використо
-
вується
послаблений
штам
вірусу
тютюнової
мозаїки
(
ВТМ
)
для
за
-
хисту
помідорів
у
закритому
ґрунті
.
2.1.5.
Хімічний
метод
Хімічний
метод
передбачає
використання
пестицидів
для
запобі
-
гання
розвитку
і
знищення
шкідників
,
хвороб
рослин
і
бур
’
янів
при
масовому
їх
розмноженні
та
поширенні
.