ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 27.11.2019
Просмотров: 7272
Скачиваний: 5
95
Сучасний
асортимент
пестицидів
включає
велику
кількість
пре
-
паративних
форм
,
більшість
з
яких
належать
до
різних
груп
органіч
-
них
сполук
.
Різні
групи
хімічних
речовин
і
навіть
окремі
препарати
характеризуються
певною
специфікою
фізіологічного
механізму
дії
,
при
цьому
деяким
речовинам
притаманна
вибіркова
токсичність
щодо
різних
груп
або
окремих
видів
шкідливих
організмів
.
За
похо
-
дженням
діючого
інгредієнта
пестициди
бувають
неорганічні
,
орга
-
нічні
та
біологічні
.
Неорганічні
і
органічні
сполуки
становлять
най
-
більш
численну
групу
.
Залежно
від
хімічного
складу
діючих
речо
-
вин
органічні
пестициди
поділяються
на
хімічні
групи
(
класи
).
Біо
-
логічні
пестициди
мають
рослинне
,
грибне
,
вірусне
,
бактеріальне
походження
.
Використання
пестицидів
визначається
їх
високою
біологічною
,
економічною
,
господарською
ефективністю
,
універсалізмом
,
доступ
-
ністю
використання
.
Універсалізм
полягає
в
тому
,
що
пестициди
можна
застосовувати
на
різних
видах
рослин
,
проти
різних
шкідли
-
вих
організмів
і
різними
способами
.
За
цими
та
іншими
позитивни
-
ми
показниками
хімічний
метод
належить
до
числа
найбільш
по
-
ширених
.
Поряд
з
цілою
низкою
переваг
хімічний
метод
має
і
свої
недолі
-
ки
.
Висока
стійкість
пестицидних
речовин
до
впливу
на
них
факто
-
рів
природного
середовища
сприяє
забрудненню
останнього
.
Хоча
нині
значення
пестицидів
як
забрудників
екологічної
системи
по
-
вністю
доведено
,
вивченню
цього
питання
ще
не
приділяється
до
-
статньої
уваги
.
Найбільш
важливими
факторами
,
які
запобігають
зменшенню
забруднення
навколишнього
природного
середовища
,
є
зменшення
норм
витрати
препаратів
,
кратності
застосування
і
деякі
інші
фактори
раціонального
їх
використання
.
При
цьому
обов
’
яз
-
ковим
залишається
збереження
високої
біологічної
ефективності
при
їх
застосуванні
.
Широке
впровадження
у
виробництво
інтенсивних
технологій
вирощування
сільськогосподарських
культур
значною
мірою
спри
-
чинює
зростання
пестицидного
навантаження
на
поля
,
веде
до
по
-
рушення
рівноваги
в
агробіоценозах
,
до
можливого
підвищення
ре
-
зистентності
шкідливих
організмів
,
збільшення
небезпеки
забруд
-
нення
навколишнього
природного
середовища
та
урожаю
.
Враховуючи
сучасні
успіхи
та
відповідні
недоліки
інтенсивних
технологій
,
вчені
сформували
новий
екологічний
напрям
у
захис
-
ті
рослин
,
який
передбачає
не
повне
знищення
тих
чи
інших
ви
-
дів
,
які
завдають
шкоди
сільськогосподарським
культурам
,
а
об
-
меження
їх
чисельності
нижче
порогу
шкодочинності
.
Цей
на
-
прям
у
світовому
землеробстві
дістав
назву
інтегрованого
захисту
рослин
.
96
2.1.6.
Інтегрований
захист
Сучасна
«
Модель
інтегрованого
захисту
польових
культур
»
нау
-
ково
обґрунтована
професорами
Інституту
захисту
рослин
УААН
М
.
П
.
Лісовим
і
С
.
О
.
Трибелєм
(
рис
. 3).
Біологічна
,
економічна
та
господарська
оцінка
ефективності
інтегрованого
захисту
Запланований
урожай
Оцінка
агрофонду
і
фітосанітарного
стану
поля
Прогнозований
і
фактичний
агрометеорологічний
стан
і
ступінь
загрози
від
шкідливих
організмів
Планування
систем
захисту
культури
Стійкі
сорти
(
з
урахуванням
ентопатологічної
стійкості
)
Цілеспрямовані
агротехнічні
заходи
(
агротехнічний
метод
)
Можливе
використання
біологічних
агентів
(
біологічний
метод
)
Обґрунтування
доцільності
застосування
пестицидів
і
кратність
обробок
(
хімічний
метод
)
Періодична
оцінка
фактичної
агрометеорологічної
і
фітосанітарної
ситуації
та
коригування
заходів
із
захисту
посівів
Рис
. 3.
Модель
інтегрованого
захисту
польових
культур
Інтегрований
захист
рослин
—
це
комплексне
застосування
ме
-
тодів
для
довгострокового
регулювання
розвитку
та
поширення
шкідливих
організмів
до
невідчутного
господарського
рівня
на
ос
-
97
нові
прогнозу
економічних
порогів
шкодочинності
,
дії
корисних
ор
-
ганізмів
,
енергозберігаючих
та
природоохоронних
технологій
,
які
забезпечують
надійний
захист
рослин
і
екологічну
рівновагу
в
довкіллі
.
Інтегрований
захист
принципово
відрізняється
від
загально
-
прийнятих
систем
захисту
,
основу
яких
становлять
календарні
ро
-
боти
,
орієнтовані
на
знищення
шкідливих
організмів
усіма
наявни
-
ми
засобами
.
Визначення
основного
напряму
в
загальній
системі
за
-
хисних
заходів
ґрунтується
на
точному
прогнозі
розвитку
шкідливих
і
корисних
організмів
,
що
дає
можливість
керувати
фітосанітарним
станом
.
Інтегрований
захист
вимагає
більш
глибоких
біологічних
знань
у
галузі
взаємовідносин
у
системах
рослина
-
живитель
—
паразит
,
кормова
рослина
—
шкідник
—
навколишнє
природне
середовище
на
популяційному
і
біологічному
рівнях
,
які
вивчаються
спеціаль
-
ними
дисциплінами
.
Інтегрований
захист
передбачає
також
зменшення
масштабів
використання
пестицидів
за
рахунок
доступних
нехімічних
методів
і
засобів
,
які
дають
можливість
значно
зменшити
чисельність
попу
-
ляцій
шкідників
,
збудників
хвороб
і
бур
’
янів
.
Він
,
таким
чином
,
є
основою
управління
фітосанітарним
станом
посівів
і
насаджень
сільськогосподарських
культур
,
складовою
частиною
комплексу
за
-
ходів
для
управління
рівнем
продуктивності
та
якості
продукції
.
Інтегрований
захист
,
насамперед
,
передбачає
проведення
профі
-
лактичних
заходів
,
що
сприяє
зменшенню
загального
використання
пестицидів
і
пестицидного
навантаження
на
одиницю
площі
.
Раці
-
ональне
використання
пестицидів
передбачає
їх
застосування
в
той
період
,
коли
шкідливі
організми
перебувають
у
найбільш
чутливій
до
них
фазі
.
2.1.7.
Біотехнологія
і
генна
інженерія
у
захисті
рослин
Біотехнологія
—
це
використання
біологічних
процесів
і
систем
у
різних
галузях
сільськогосподарського
виробництва
,
промисловості
,
медицини
;
науковий
напрям
,
який
поєднує
можливості
біології
і
техніки
.
Термін
«
біотехнологія
»
набув
поширення
з
середини
70-
х
років
ХХ
століття
.
Однак
початком
у
цьому
напрямі
можна
вважати
геніальне
відкриття
у
1865
р
.
Грегором
Менделем
закону
спад
-
ковості
.
Подальшого
розвитку
вивчення
цього
закону
набуло
в
1944
р
.,
коли
Теодором
Евері
,
Мак
-
Леодом
і
Мак
-
Корті
(
США
)
було
доведено
,
що
ДНК
є
носієм
спадкової
інформації
.
Наступним
кроком
на
цьому
шляху
стало
обґрунтування
у
1953 – 1957
рр
.
Френсісом
Кріком
(
Велика
Британія
)
і
Джеймсом
Уотсоном
(
США
)
функції
ДНК
та
формулювання
ідеї
генетичного
коду
,
розшифровка
його
і
98
доведення
,
що
він
є
єдиним
для
всіх
живих
організмів
.
Після
того
розвиток
науки
в
цьому
напрямі
і
втілення
її
в
практику
були
дуже
швидкими
.
У
1983
р
.
створено
перші
модифіковані
рослини
,
а
в
1995
компанія
«
Монсанто
» (
США
)
зареєструвала
перший
генетично
модифікований
сорт
картоплі
серії
«
Новий
лист
»,
високостійкий
проти
колорадського
жука
.
А
вже
1999
р
.
отримано
понад
120
видів
трансгенних
рослин
(
М
.
П
.
Лісовий
, 2000;
С
.
О
.
Трибель
, 2001).
Біотехнологія
у
рослинництві
—
це
збагачення
рослин
конкрет
-
ними
спадковими
ознаками
для
отримання
їх
нових
різновидів
.
Во
-
на
передбачає
перенесення
одного
або
кількох
генів
у
живому
орга
-
нізмі
і
має
контролюватися
.
Методика
модифікації
,
перенесення
генів
у
живому
організмі
лежить
в
основі
генетичної
інженерії
.
Генетична
інженерія
за
визначенням
вчених
(
Т
.
В
.
Новак
, 2001) —
цілеспрямоване
конструювання
рекомбінантних
молекул
ДНК
на
основі
чужорідних
.
За
допомогою
ферментів
—
рестриктаз
з
ДНК
виділяється
ген
—
носій
певної
функціональної
інформації
,
вбудо
-
вується
в
іншу
систему
,
що
дає
йому
змогу
швидко
розмножуватися
.
Такою
системою
можуть
бути
плазміди
(
автономні
генетичні
струк
-
тури
,
що
несуть
спадкову
інформацію
у
вигляді
невеликої
кільцевої
ДНК
і
притаманні
багатьом
мікроорганізмам
),
віруси
,
фаги
тощо
.
Плазміда
з
чужорідним
геном
у
процесі
розмноження
передає
клітині
інформацію
,
що
визначається
вбудованим
геном
.
Завдяки
цьому
клітина
набуває
здатності
синтезувати
нові
для
неї
речовини
.
Плазміди
мікроорганізмів
,
наприклад
,
працюють
з
вбудованими
генами
тварин
,
рослин
,
людини
.
Саме
тому
генетична
інженерія
стала
найбільш
перспективною
галуззю
біотехнології
.
Під
біотехнологією
у
контексті
до
захисту
рослин
розуміють
сукуп
-
ність
методів
і
засобів
отримання
корисних
для
людини
продуктів
і
явищ
за
допомогою
біологічних
агентів
(
В
.
А
.
Захаренко
, 1998).
Найбільш
важливими
напрямами
її
в
цій
галузі
є
:
³
створення
трансгенних
,
стійких
до
шкідників
,
збудників
хво
-
роб
і
гербіцидів
сортів
,
а
також
рослин
,
що
синтезують
гормональні
речовини
для
принаджування
корисних
комах
;
³
отримання
трансгенних
біологічних
організмів
,
які
синтезують
нові
біологічно
активні
речовини
,
нові
біопестициди
або
руйнують
хімічні
пестициди
та
інші
токсиканти
в
ґрунті
й
воді
;
³
рання
високоточна
діагностика
розвитку
стійких
до
пестици
-
дів
шкідливих
організмів
,
визначення
залишкових
кількостей
пес
-
тицидів
у
ґрунті
,
рослинах
та
продуктах
харчування
;
³
використання
біотехнологічних
методів
для
вивчення
генетич
-
них
характеристик
і
виконання
екологічних
аналізів
популяцій
шкідників
і
патогенів
,
тенденцій
зміни
стійкості
їх
до
пестицидів
,
добору
рослин
при
цілеспрямованій
селекції
на
стійкість
.
У
результаті
генетичних
маніпуляцій
отримують
трансгенний
організм
(
такий
,
що
містить
чужорідну
ДНК
)
або
генетично
модифі
-
99
кований
(
ГМ
).
Отримана
методами
генної
інженерії
кукурудза
з
ге
-
ном
Bt (
з
мікроорганізму
Bacillus thuringiensis)
стійка
щодо
євро
-
пейського
пильщика
.
Ген
Bt
трансформують
у
різні
культури
:
со
-
няшник
,
ріпак
,
сою
,
люцерну
,
картоплю
,
що
дає
можливість
змен
-
шити
пестицидне
навантаження
на
навколишнє
середовище
.
Є
ре
-
зультати
досліджень
про
те
,
що
Bt-
кукурудза
незначною
мірою
по
-
шкоджується
фітопатогенами
.
Вивчення
генетичної
і
біохімічної
природи
стійкості
рослин
до
окремих
класів
гербіцидів
стало
передумовою
для
створення
стій
-
ких
до
них
трансгенних
рослин
.
Найбільшу
увагу
в
цих
роботах
приділяють
новим
,
високоактивним
гербіцидам
,
які
впливають
на
специфічні
системи
,
відсутні
в
організмі
людини
і
теплокровних
тварин
,
і
тому
є
відносно
безпечними
для
них
.
Прикладом
можуть
служити
класи
сульфанілсечовини
і
імідазоліононів
,
а
також
гер
-
біциди
з
переважною
контактною
дією
і
обмеженою
вибірковіс
-
тю
—
гліфосат
і
глуфосинат
.
Механізм
гербіцидної
дії
глуфосинату
амонію
пов
’
язаний
з
пригніченням
активності
ферменту
глутамін
-
синтетази
.
В
зв
’
язку
з
цим
у
рослинах
накопичується
аміак
,
який
спричинює
їх
отруєння
і
відмирання
.
Поряд
з
цим
встановлено
,
що
види
Streptomyces,
які
синтезують
важливу
складову
частину
дію
-
чої
речовини
гербіциду
,
одночасно
формують
і
РАТ
-
фермент
,
що
запобігає
інтоксикації
мікроорганізму
.
Перенесення
гена
,
який
кодує
синтез
РАТ
-
ферменту
,
дозволило
отримати
трансгенні
рос
-
лини
кукурудзи
,
олійного
ріпаку
,
сої
,
цукрових
буряків
,
стійких
до
гербіциду
.
Освоєння
трансгенних
рослин
дає
можливість
істотно
змінити
технологію
вирощування
сільськогосподарських
культур
.
Інтенсивно
виконуються
роботи
із
захисту
рослин
від
шкідників
.
Основним
об
’
єктом
у
цьому
напрямі
є
бактерія
Bacillus thuringiensis
(Bt),
яка
синтезує
токсичні
для
комах
речовини
.
Виявлені
різні
ге
-
нотипи
Bt,
що
відрізняються
за
структурою
молекул
токсинів
і
дією
їх
на
шкідників
різних
класів
.
Методами
біотехнології
і
генної
інженерії
здійснюється
покра
-
щання
штамів
—
інтенсифікується
процес
токсиноутворення
,
удо
-
сконалюється
структура
токсину
.
Перспективним
є
використання
трансгенних
штамів
Pseudomo-
nas fluorescens,
що
містять
cryi A (b) i cryi IV B-
гени
,
а
також
буль
-
бочкові
бактерії
Bradorhizobium
з
геном
cry
і
IV D.
Для
захисту
рослин
від
шкідників
використовують
також
віруси
Nudaurelia i Baculoviridae.
Розроблено
вірусні
препарати
на
основі
бакуловірусів
груп
ядерного
поліедрозу
і
гранульозу
.
Їх
перевагами
є
висока
вибірковість
,
але
необхідний
біологічний
ефект
досягається
лише
при
відносно
невисокій
кількості
популяцій
шкідників
.
Біохімічні
методи
дають
змогу
значно
підвищувати
ефективність
вірусів
модифікацією
їх
генома
.