ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 27.11.2019
Просмотров: 7278
Скачиваний: 5
100
Важливу
групу
становлять
гени
,
які
контролюють
синтез
токсич
-
них
для
сисних
комах
пектинів
,
а
також
ферментів
холестеринокси
-
даз
,
ліпоксигеназ
.
Новим
напрямом
є
отримання
рослин
з
генами
,
які
відповідають
за
синтез
аналогів
феромонів
,
що
принаджують
корисних
комах
.
Перспективними
є
генетичні
зміни
корисних
комах
для
підвищення
їх
витривалості
до
знижених
температур
.
Класична
селекція
культурних
рослин
на
стійкість
до
вірусних
хво
-
роб
до
останнього
часу
не
дала
реальних
результатів
.
Великі
надії
по
-
кладаються
на
використання
прийомів
біотехнології
і
генної
інженерії
.
Виконано
значну
кількість
наукових
досліджень
з
виявлення
біохімічних
і
генетичних
механізмів
стійкості
культурних
рослин
до
збудників
грибних
і
бактеріальних
хвороб
.
Складність
одержання
трансгенних
рослин
пов
’
язана
з
числен
-
ністю
рас
збудників
хвороб
,
генів
,
які
контролюють
стійкість
до
них
,
недостатньою
вивченістю
її
генетичної
і
біохімічної
природи
.
Стосов
-
но
ряду
збудників
хвороб
нині
активно
виконуються
роботи
з
нако
-
пичення
генетичної
інформації
.
Методи
біотехнології
і
генної
інженерії
дозволяють
більш
точно
і
ефективно
виконувати
діагностику
шкідників
і
збудників
хвороб
,
виявляти
стійкі
до
гербіцидів
і
шкідливих
організмів
рослини
,
за
-
лишки
пестицидів
у
них
.
Значні
можливості
для
одержання
стійких
рослин
дають
методи
клітинної
інженерії
.
Моделюванням
у
лабораторних
умовах
дії
якого
-
небудь
фактора
,
наприклад
гербіциду
,
можна
відібрати
сомакло
-
нальні
тканинні
культури
рослин
з
підвищеною
стійкістю
до
нього
.
Великі
можливості
відкриває
використання
трансгенних
рослин
,
які
очищають
довкілля
від
забруднень
,
в
тому
числі
і
пестицидів
.
Поряд
з
позитивними
результатами
необхідно
відмітити
і
мож
-
ливі
небажані
для
довкілля
і
споживачів
наслідки
генних
маніпу
-
ляцій
з
рослинами
і
мікроорганізмами
.
Серед
заперечень
щодо
їх
використання
є
такі
:
³
побоювання
,
що
стійкість
основної
культури
щодо
гербіцидів
може
бути
передана
шляхом
перехресного
запилення
диким
роди
-
чам
(
бур
’
янам
),
внаслідок
чого
зменшиться
ефективність
обробки
посівів
гербіцидами
і
постане
необхідність
розробки
нових
гербіци
-
дів
та
технологій
їх
застосування
;
³
недосконала
практика
ізоляції
посівів
оригінальної
культури
від
трансгенного
різновиду
;
³
неповна
вивченість
можливих
наслідків
використання
гене
-
тично
модифікованих
організмів
(
ГМО
)
та
продуктів
їх
переробки
в
раціоні
харчування
.
Зокрема
,
механізм
дії
гена
стійкості
рослин
щодо
шкідників
зумовлюється
синтезом
шкідливого
для
комах
ток
-
сину
.
А
в
подальшому
такі
рослини
чи
продукти
їх
переробки
спо
-
живаються
людьми
,
тваринами
;
101
³
здатність
певних
видів
трансгенів
спричинювати
вироблення
у
людей
імунітету
до
деяких
найбільш
уживаних
при
лікуванні
лі
-
карських
засобів
,
зокрема
антибіотиків
.
Можливості
модифікації
рослин
за
допомогою
генної
інженерії
фантастичні
.
З
економічного
погляду
застосування
генетично
модифікованих
рослин
виправдане
й
доцільне
.
На
думку
Т
.
В
.
Новака
(2001),
супе
-
речки
з
приводу
використання
ГМО
в
більшості
випадків
мають
ідеологічний
та
емоційний
,
а
не
науковий
характер
.
Водночас
варто
зазначити
,
що
розвиток
біотехнології
спричинює
не
тільки
нові
економічні
і
екологічні
проблеми
,
а
й
цілу
низку
етич
-
них
,
соціальних
проблем
,
які
потребують
всебічного
обговорення
.
Донині
немає
однозначної
оцінки
можливих
наслідків
розвитку
біо
-
технології
.
2.2.
КОМПЛЕКСНЕ
ЗАСТОСУВАННЯ
ПЕСТИЦИДІВ
І
АГРОХІМІКАТІВ
Розвиток
шкідників
і
збудників
хвороб
еволюційно
адаптований
до
відповідного
фенологічного
стану
розвитку
рослин
.
Цим
і
визна
-
чається
необхідність
віднесення
до
нього
строків
застосування
пес
-
тицидів
.
Більшість
сільськогосподарських
культур
в
одні
й
ті
самі
фенологічні
строки
пошкоджуються
певними
шкідливими
організ
-
мами
,
що
створює
передумови
об
’
єднання
комплексу
пестицидних
препаратів
для
захисту
посівів
від
них
.
Сучасний
асортимент
пес
-
тицидів
не
дає
можливості
при
застосуванні
одного
з
них
захистити
культуру
від
комплексу
шкідливих
організмів
,
тому
застосовуються
їх
суміші
(
табл
. 3).
Таблиця
3.
Доцільність
застосування
пестицидів
і
агрохімікатів
у
посівах
зернових
колосових
культур
Підживлення
Фаза
розвитку
культури
сечо
-
виною
РКД
або
КАС
мікро
-
елемен
-
тами
Гербі
-
цид
Фунгі
-
цид
Інсек
-
тицид
Ретар
-
дант
Озимі
Осіннє
кущіння
–
–
–
+
+
+
–
Весняне
кущіння
+ + + + ± + +
Вихід
у
трубку
+ + ± – + + +
Колосіння
+ ± – – + + –
Молочна
стиглість
– – – – – + –
Ярі
Кущіння
+ + + + ± + ±
Вихід
у
трубку
± ± ± – + + +
Колосіння
– – – – + + –
П р и м і т к а
:
застосування
необхідне
(+),
проблематичне
(±),
непотрібне
(–).
Пе
-
стициди
застосовуються
з
урахуванням
ЕПШ
.
102
Уперше
сумісно
паризька
зелень
і
бордоська
рідина
проти
яблу
-
невої
плодожерки
і
парші
були
застосовані
в
1890
р
.
Уідом
(
США
).
Комплексне
застосування
пестицидів
і
агрохімікатів
проводиться
з
метою
поліпшення
фізичних
властивостей
робочої
рідини
;
підви
-
щення
токсичності
пестицидів
для
шкідливих
організмів
;
підсилен
-
ня
стимулювальної
дії
на
рослину
,
що
обробляється
;
розширення
спектра
і
довготривалості
дії
препаратів
;
усунення
негативної
піс
-
лядії
агрохімікатів
(
запобігання
розвитку
резистентності
);
змен
-
шення
витрат
на
їх
застосування
;
зниження
руйнування
фізичної
структури
ґрунту
.
Шляхами
реалізації
комплексного
застосування
пестицидів
,
а
також
їх
сумішей
з
іншими
агрохімікатами
можуть
бути
:
³
суміші
однофункціональних
за
призначенням
пестицидів
(
фун
-
гіцид
+
фунгіцид
),
але
різних
за
природою
дії
(
контактні
+
систем
-
ні
).
Цим
суттєво
розширюється
спектр
фунгіцидної
дії
на
фітопато
-
генні
організми
;
³
суміші
різнофункціональних
препаратів
для
одночасного
зниження
чисельності
або
розвитку
різних
шкідливих
організмів
(
інсектицид
+
фунгіцид
;
інсектицид
+
гербіцид
);
³
суміші
пестицидів
з
рідкими
добривами
,
регуляторами
росту
рослин
,
мікродобривами
тощо
;
³
поєднання
фунгіцидів
,
інсектицидів
,
мікродобрив
і
поверхне
-
во
-
активних
речовин
(
ПАР
)
при
протруюванні
насіння
.
Поліпшення
фізичних
властивостей
робочих
рідин
—
стабільнос
-
ті
суспензій
і
емульсій
,
змочуваності
,
розтікання
,
прилипання
та
утримання
зумовлюють
високу
ефективність
їх
застосування
.
При
змішуванні
двох
або
більшої
кількості
компонентів
можуть
виявлятися
різні
характери
сумісної
дії
:
незалежна
адитивна
,
подіб
-
на
адитивна
,
синергічна
і
антагоністична
.
Незалежною
адитивною
дією
називають
взаємодію
компонентів
суміші
на
ензимні
системи
,
яка
дорівнює
простій
сумі
дії
кожного
з
них
,
тобто
коли
не
спостерігається
ні
підвищення
,
ні
зниження
ток
-
сичного
ефекту
.
Компоненти
суміші
мають
різні
механізми
дії
.
При
подібній
адитивній
дії
механізми
токсичної
дії
однакові
і
одна
сполука
в
суміші
може
бути
замінена
пропорційною
кількістю
другої
без
зміни
токсичності
всієї
суміші
.
При
антагоністичній
дії
відбувається
повна
втрата
або
послаб
-
лення
фізіологічної
дії
однієї
з
речовин
.
Синергічною
дією
називають
вплив
компонентів
суміші
на
ензим
-
ні
системи
,
що
викликають
різке
підвищення
отруєння
організму
.
Це
підвищення
більше
,
ніж
проста
сума
дії
компонентів
суміші
.
Явище
синергізму
було
вперше
використано
у
фармакології
для
одержання
підсилювального
ефекту
при
застосуванні
лікарських
речовин
.
Після
того
,
як
хімічні
сполуки
почали
застосовуватися
для
боротьби
з
шкідниками
і
хворобами
рослин
,
виникла
ідея
сумісного
103
використання
кількох
речовин
для
одержання
підвищеної
дії
.
При
визначенні
суті
синергізму
слід
розрізняти
поняття
справжнього
синергізму
і
псевдосинергізму
.
Справжній
синергізм
—
явище
підвищення
токсичності
речовин
вже
після
їх
надходження
в
організм
і
пов
’
язане
з
біологічними
процесами
,
які
в
ньому
відбуваються
.
Залежно
від
властивостей
компонентів
,
місця
і
характеру
дії
в
організмі
причиною
справжнього
синергізму
може
бути
запобігання
детоксикації
одного
компонента
суміші
іншими
при
дії
на
різні
фер
-
ментні
системи
або
конкурентність
інгібування
ферментних
систем
компонентами
суміші
.
Псевдосинергізм
—
явище
підвищення
токсичності
при
комбіну
-
ванні
хімічних
сполук
,
яке
відбувається
за
рахунок
збільшення
дози
препарату
,
яку
одержує
організм
.
У
такому
випадку
підвищення
ефективності
токсичної
дії
може
відбуватися
при
удосконаленні
фі
-
зичних
властивостей
препаратів
внаслідок
поліпшення
прилипання
до
покривів
комах
або
рослин
,
підвищення
проникності
препаратів
в
організм
,
стабілізації
розміру
крапель
при
обприскуванні
,
запобі
-
гання
розкладанню
пестицидів
до
надходження
їх
в
організм
Нині
існує
кілька
математичних
і
графічних
розрахунків
синер
-
гічної
дії
пестицидів
,
сумарний
вплив
яких
оцінюють
як
кількісний
зв
’
язок
між
дозами
препаратів
і
відповідною
реакцією
організму
.
В
ен
-
томологічній
практиці
часто
застосовується
формула
,
яка
ґрунтується
на
використанні
величини
СК
90
складових
компонентів
їх
суміші
:
90
теорет
90
експерим
;
СК
КСД
СК
=
90
теорет
90
90
,
х
y
СК
y
x
СКх
СК
y
+
=
+
де
КСД
—
коефіцієнт
сумісної
дії
;
х
і
у
—
співвідношення
окремих
компонентів
у
суміші
;
СК
90
— 90%-
й
рівень
загибелі
піддослідного
організму
.
Наявність
синергізму
констатується
при
КСД
більшому
від
оди
-
ниці
.
Для
визначення
характеру
дії
сумішей
гербіцидів
існує
фор
-
мула
,
яка
по
суті
є
результатом
помноження
ймовірностей
,
де
імові
-
рність
виражена
не
в
частках
,
а
у
відсотках
:
1 2
,
100
y y
E
=
104
де
Е
—
токсичний
ефект
;
y
1
і
y
2
—
відсоток
бур
’
янів
,
що
вижили
або
загинули
при
застосуванні
кожного
гербіциду
окремо
.
При
застосуванні
сумішей
більш
ніж
з
двох
гербіцидів
формула
має
вигляд
:
1 2
1
...
.
100
n
n
y y
y
E
−
=
Коли
токсичний
ефект
нижчий
від
розрахункового
або
очікувано
-
го
,
то
говорять
про
антагонізм
,
коли
дорівнює
—
адитивність
,
а
ви
-
щий
—
про
синергізм
у
дії
комплексного
застосування
агрохімікатів
.
Підвищення
інсектицидних
властивостей
спостерігається
при
відповідному
співвідношенні
препаратів
не
тільки
аналогічних
за
будовою
,
схожих
за
складом
і
напрямом
процесів
отруєння
,
а
й
з
препаратами
іншого
механізму
дії
.
Істотне
значення
у
підвищенні
токсичності
сумішей
і
зниженні
норм
витрат
їх
на
одиницю
площі
можуть
мати
синергісти
.
Взяті
окремо
вони
не
токсичні
,
але
в
суміші
з
інсектицидами
дія
останніх
підвищується
у
кілька
разів
.
Нині
найпоширенішими
синергістами
є
піперонілбутоксид
і
сезамекс
,
які
використовуються
в
суміші
з
пі
-
ретроїдами
,
карбаматами
і
фосфорорганічними
інсектицидами
най
-
частіше
у
співвідношенні
1 : 10
та
1 : 5.
У
цьому
разі
підвищення
токсичності
пов
’
язане
з
інгібівною
дією
синергіста
на
центри
,
які
викликають
детоксикацію
інсектициду
.
Гербіцидна
активність
може
бути
підвищена
при
сумісному
за
-
стосуванні
,
наприклад
,
солі
та
ефірів
2,4-
Д
.
При
комбінованому
застосуванні
пестицидів
з
підвищенням
їх
токсичності
для
шкідливих
організмів
посилюється
в
деяких
випад
-
ках
і
стимулювальна
дія
їх
на
рослини
,
які
захищаються
.
Наочним
прикладом
цього
є
стимулювальна
дія
хлорорганічних
препаратів
.
Подібна
дія
на
рослини
відмічається
при
сумісному
застосуванні
пестицидів
і
мінеральних
добрив
(
наприклад
,
фосфорорганічні
ін
-
сектициди
та
азотні
і
фосфорно
-
калійні
добрива
).
Добрива
дозволя
-
ють
рослинам
подолати
можливу
негативну
дію
на
них
пестицидів
,
задовольнити
зростаючі
потреби
рослин
у
поживних
речовинах
.
Додавання
до
інсектицидів
мінеральних
добрив
у
меншій
кіль
-
кості
(3 – 4
кг
/
га
)
поліпшує
технологічні
якості
робочої
рідини
(
під
-
вищується
однорідність
крапель
та
їх
утримання
на
листковій
по
-
верхні
,
зменшується
знесення
при
обприскуванні
і
випаровування
краплин
).
При
комбінуванні
мінеральних
добрив
з
гербіцидами
поліпшу
-
ється
проникнення
останніх
у
тканини
рослин
,
чим
і
підсилюється
їх
гербіцидна
активність
.
Широкого
застосування
набуло
обприску
-
вання
посівів
пшениці
сумішшю
2,4-
Д
-
амінної
солі
з
сечовиною
,
аміачною
селітрою
у
фазі
кущіння
.