ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 27.11.2019
Просмотров: 7536
Скачиваний: 5
105
Захист
рослин
від
хвороб
,
які
спричинюються
різними
збудника
-
ми
,
забезпечується
комбінуванням
фунгіцидів
різного
спектра
і
ме
-
ханізму
дії
.
Наприклад
,
купроксат
пригнічує
розвиток
тільки
не
-
справжньоборошнистих
грибів
,
а
каратан
діє
тільки
на
борошнисто
-
росяні
гриби
.
В
такому
випадку
ефективна
боротьба
з
хворобами
може
бути
забезпечена
при
сумісному
застосуванні
купроксату
і
ка
-
ратану
.
При
приготуванні
робочої
рідини
із
сумішей
агрохімікатів
різних
препаративних
форм
спочатку
в
обприскувач
засипають
препарат
у
формі
змочуваного
порошку
,
потім
вносять
водорозчинні
і
течкі
концентрати
емульсії
,
і
суміш
перемішують
у
процесі
її
приготуван
-
ня
та
під
час
обприскування
.
Суміш
готують
безпосередньо
перед
її
застосуванням
.
Однак
сумісне
застосування
пестицидів
потребує
великої
обере
-
жності
,
бо
кожний
препарат
становить
собою
складну
,
добре
збалан
-
совану
за
різними
показниками
систему
і
призначений
,
в
основно
-
му
,
для
індивідуального
використання
.
Основним
фактором
,
який
визначає
можливість
сумісного
засто
-
сування
препаратів
,
є
їх
поведінка
в
кислих
і
лужних
середовищах
.
Діючі
,
а
нерідко
і
допоміжні
речовини
,
які
входять
до
складу
препа
-
ративних
форм
,
при
змішуванні
можуть
вступати
в
реакцію
між
со
-
бою
.
Це
призводить
до
втрати
ефективності
або
до
появи
опіків
на
рослинах
(
фітоцидність
),
до
пригнічення
росту
рослин
,
зниження
схожості
насіння
тощо
.
Для
пестицидів
характерним
є
явище
сумісності
і
несумісності
.
Сумісними
називають
такі
препарати
,
які
при
змішуванні
з
іншими
речовинами
не
змінюють
фізичних
і
хімічних
властивостей
і
дають
таку
саму
,
як
і
при
роздільному
застосуванні
,
ефективність
,
не
про
-
являючи
негативного
впливу
на
рослини
.
Препарати
вважають
не
-
сумісними
,
якщо
при
змішуванні
відзначається
зниження
їх
ефек
-
тивності
або
суміш
спричинює
пошкодження
рослин
чи
якось
по
-
іншому
негативно
на
них
впливає
.
Розрізняють
хімічну
і
фізичну
несумісність
.
Хімічна
—
зумовле
-
на
взаємодією
препаратів
при
їх
змішуванні
,
фізична
—
коли
фізич
-
ні
властивості
одного
препарату
ускладнюють
або
роблять
немож
-
ливим
застосування
іншого
.
Практичний
досвід
показує
,
що
використання
сумішей
різних
хімічних
речовин
для
обробки
сільськогосподарських
культур
по
-
різному
впливає
і
на
інтенсивність
розвитку
шкідливих
організмів
.
Крім
того
,
великий
досвід
використання
гербіцидів
та
їх
сумішей
з
іншими
речовинами
свідчить
про
те
,
що
вони
в
деяких
випадках
виявляють
побічну
дію
на
оброблювану
культуру
.
При
цьому
спо
-
стерігається
стримування
або
стимулювання
розвитку
окремих
хво
-
роб
.
Ця
дія
може
бути
прямою
,
коли
пригнічується
або
стимулюєть
-
ся
розвиток
фітопатогенних
організмів
,
і
опосередкованою
,
коли
106
змінюється
фізіологія
процесів
,
які
відбуваються
у
рослинах
,
що
і
спричинює
підвищення
або
зниження
їх
стійкості
до
фітопатогенів
.
Механізм
дії
сумішей
хімічних
речовин
не
завжди
ясний
,
але
при
їх
використанні
в
більшості
випадків
зміни
ураження
рослин
хворо
-
бами
пов
’
язані
не
з
прямим
знищенням
інфекційних
структур
пато
-
гену
,
а
з
впливом
сумішей
на
рослину
-
живителя
,
з
підвищенням
захисних
реакцій
.
У
літературі
є
багато
різних
даних
про
змішування
тих
або
інших
препаратів
,
але
дати
повну
і
гарантовану
відповідь
про
можливість
використання
таких
сумішей
на
всіх
культурах
—
неможливо
.
Різні
ґрунтово
-
кліматичні
умови
мають
свої
особливості
,
тому
при
першому
застосуванні
нових
препаратів
або
при
певних
сумнівах
необхідно
поставити
дослід
з
метою
вивчення
надійності
тих
чи
інших
сумішей
.
За
обробленими
рослинами
слід
проводити
спостереження
протягом
кількох
діб
.
Опіки
виявляються
в
перші
дві
–
три
доби
,
а
обпадання
листя
упродовж
тижня
або
більше
.
Підживлення
добривами
,
які
міс
-
тять
бор
,
магній
,
манган
,
залізо
,
цинк
,
проводять
окремо
,
бо
змішува
-
ти
неорганічні
солі
з
пестицидами
не
можна
.
2.3.
ОЦІНКА
ЕФЕКТИВНОСТІ
ЗАХОДІВ
ІЗ
ЗАХИСТУ
РОСЛИН
Оцінку
результатів
проведених
заходів
для
захисту
рослин
здійс
-
нюють
за
їх
біологічною
,
господарською
і
економічною
ефективністю
.
Визначення
біологічної
ефективності
.
Під
біологічною
ефектив
-
ністю
розуміють
процент
загибелі
шкідників
і
бур
’
янів
,
а
також
зниження
ураженості
рослин
хворобами
.
Загибель
шкідників
або
бур
’
янів
можна
визначати
безпосередньо
шляхом
підрахунку
живих
і
загиблих
особин
на
одиницю
обліку
(
м
2
).
Найпоширенішим
методом
оцінки
біологічної
ефективності
(
С
)
є
порівняння
чисельності
шкідника
(
бур
’
янів
)
на
одиницю
площі
до
обробки
(
А
)
і
після
обробки
(
Б
):
100(
),%.
А Б
C
А
−
=
Біологічна
ефективність
пестицидів
проти
шкідників
,
які
швид
-
ко
розмножуються
(
попелиці
,
кліщі
)
або
дуже
швидко
рухаються
(
блішки
,
саранові
),
визначається
шляхом
порівняння
зміни
чисель
-
ності
популяції
на
контролі
і
на
обробленому
полі
.
Так
,
якщо
чисельність
комах
на
обробленому
полі
до
обробки
до
-
рівнювала
А
,
після
обробки
—
Б
,
а
чисельність
у
контролі
на
той
самий
період
часу
—
відповідно
а
і
б
,
то
загибель
на
обробленому
полі
дорівнює
А
–
Б
,
а
в
контролі
—
а
–
б
.
Звідси
відсоток
загибелі
С
у
першому
випадку
становить
107
1
100(
), %;
А Б
C
А
−
=
у
другому
—
2
100(
), %,
а б
C
а
−
=
а
відсоток
загибелі
з
поправкою
на
контроль
—
100(
)
100(
), %,
А Б
а б
C
А
а
−
−
=
−
тобто
100(
), %.
Аб Ба
C
Аа
−
=
Для
видів
шкідників
з
потайним
способом
життя
(
яблунева
пло
-
дожерка
,
личинки
мух
,
зерноїди
),
біологічна
ефективність
захисних
заходів
визначається
за
зниженням
ушкодженості
рослин
або
про
-
дукції
:
100(
) ,
а б
C
а
−
=
де
а
—
показник
середньої
ушкодженості
рослин
(
плодів
)
на
конт
-
ролі
;
б
—
те
саме
на
обробленому
полі
.
Біологічну
ефективність
боротьби
з
мишоподібними
гризунами
в
полі
визначають
порівнянням
загальної
кількості
затруєних
нір
з
кількістю
відкритих
нір
на
другий
день
після
затруєння
:
100(
) ,
А Б
C
А
−
=
де
А
—
кількість
жилих
нір
до
затруєння
;
Б
—
кількість
нір
,
відкри
-
тих
після
затруєння
.
Для
визначення
біологічної
ефективності
заходів
боротьби
з
хво
-
робами
використовують
два
показники
:
поширеність
хвороби
та
її
розвиток
.
Поширеність
хвороби
—
це
кількість
уражених
рослин
чи
окремих
їх
органів
(
листки
,
стебла
,
колос
,
зерно
)
у
відсотках
від
за
-
гальної
кількості
обстежених
на
площі
ділянки
чи
поля
.
Пошире
-
ність
хвороби
(
для
плямистості
)
визначають
за
формулою
100,
п
П
N
⋅
=
108
де
П
—
поширеність
хвороби
, %;
n —
кількість
уражених
рослин
у
пробі
;
N —
загальна
кількість
обстежених
рослин
у
пробі
.
Розвиток
хвороби
відображує
середню
інтенсивність
ураження
рослин
і
виражається
у
відсотках
,
визначається
за
формулою
( ) 100 ,
ab
Р
Nk
Σ
⋅
=
де
Р
—
розвиток
хвороби
, %;
Σ
(
а
b) —
сума
добутків
кількості
рослин
(
а
)
на
відповідний
бал
ураження
(
b); N —
загальна
кількість
обліко
-
вих
(
здорових
і
хворих
)
рослин
;
k —
вищий
бал
шкали
обліку
.
Біологічну
ефективність
заходів
боротьби
з
хворобами
вирахову
-
ють
за
формулою
к
д
к
(
) 100
,
П
П
Б
П
−
⋅
=
де
Б
—
біологічна
ефективність
, %;
П
к
і
П
д
—
відповідно
показники
поширеності
або
розвитку
хвороби
на
контролі
та
на
дослідній
ді
-
лянці
, % .
Господарську
ефективність
визначають
за
кількістю
та
якістю
продукції
.
Збережений
врожай
(
П
)
у
відсотках
визначають
за
фор
-
мулою
100,
ab
П
b
=
⋅
де
а
—
середній
врожай
з
одиниці
облікової
площі
на
обробленому
полі
;
b —
те
саме
на
контрольній
ділянці
.
Економічна
ефективність
заходів
із
захисту
рослин
визначається
за
спеціальними
методиками
.
Економічна
ефективність
перебуває
у
прямій
залежності
від
гос
-
подарської
і
в
оберненій
—
від
розміру
витрат
на
проведення
захис
-
них
заходів
.
Основними
показниками
,
що
характеризують
економічну
ефек
-
тивність
застосування
пестицидів
,
є
чистий
прибуток
і
рівень
рента
-
бельності
.
Чистий
прибуток
становить
різницю
між
вартістю
збере
-
женої
продукції
і
витратами
на
застосування
препарату
:
еф
у
з
х
з
т
(
),
E
З Ц
З
З
З
=
−
+
+
де
З
у
—
збережений
урожай
;
Ц
з
—
ціна
продукції
;
З
х
—
затрати
на
пестицид
;
З
з
—
затрати
на
збирання
збереженого
урожаю
;
З
т
—
за
-
трати
на
транспортування
збереженого
урожаю
.
109
Рівень
рентабельності
—
відношення
чистого
прибутку
до
витрат
:
чп
зх
п
100
,
Д
Р
З
З
⋅
=
+
де
Д
чп
—
додатковий
чистий
прибуток
,
грн
/
га
;
З
зх
—
витрати
на
за
-
хист
рослин
,
грн
/
га
;
З
п
—
витрати
на
переробку
збереженої
продук
-
ції
,
грн
/
га
.
Витрати
на
захист
рослин
проти
шкідливих
організмів
включають
вартість
застосовуваних
пестицидів
,
збирання
збереженого
урожаю
,
його
перевезення
,
очищення
і
експлуатаційні
витрати
(
зарплата
,
ва
-
ртість
паливно
-
мастильних
матеріалів
,
ремонт
техніки
та
ін
.).
Показники
,
визначені
розрахунковим
методом
, —
умовні
,
але
вони
певною
мірою
характеризують
рівень
економічної
доцільності
застосування
пестицидів
для
захисту
рослин
від
шкідливих
органі
-
змів
.
2.4.
СПОСОБИ
ЗАСТОСУВАННЯ
ПЕСТИЦИДІВ
Залежно
від
фізичних
властивостей
препаратів
,
особливостей
біології
окремих
шкідників
,
збудників
хвороб
і
бур
’
янів
,
а
також
го
-
сподарсько
-
економічних
вимог
та
інших
умов
пестициди
застосову
-
ються
різними
способами
:
обприскування
,
обпилювання
,
протрую
-
вання
,
токсикація
,
отруєні
принади
,
фумігація
.
Кожен
з
цих
спосо
-
бів
має
специфічні
особливості
,
які
треба
враховувати
відповідно
до
конкретних
умов
.
При
цьому
до
уваги
треба
брати
особливості
роз
-
витку
шкідливих
організмів
,
з
якими
проводиться
боротьба
,
особли
-
вості
оброблюваних
пестицидами
рослин
,
самих
препаратів
,
умови
довкілля
тощо
.
Обприскування
—
найпоширеніший
спосіб
нанесення
на
повер
-
хню
,
що
обробляється
,
пестициду
у
вигляді
розчинів
,
емульсій
та
суспензій
.
Перевага
його
полягає
в
тому
,
що
при
малих
витратах
діючої
речовини
на
одиницю
площі
можна
забезпечити
рівномірний
розподіл
рідини
і
покриття
поверхні
;
при
додаванні
до
складу
робо
-
чої
рідини
прилипачів
забезпечується
надійне
утримання
препара
-
ту
на
поверхні
,
що
обробляється
,
а
при
додаванні
синергістів
—
одер
-
жання
синергічного
ефекту
.
Можна
застосовувати
суміші
пестици
-
дів
одного
або
різного
призначення
.
Ефективність
обприскування
певною
мірою
залежить
від
метеорологічних
умов
.
До
недоліків
цього
способу
слід
віднести
велику
витрату
води
у
деяких
випадках
,
складність
приготування
робочих
розчинів
,
до
-
тримання
заданої
норми
витрат
рідини
і
препарату
.
Сполуки
,
які
використовуються
для
обприскування
, —
це
дис
-
персні
системи
(
істинні
і
колоїдні
розчини
,
суспензії
та
емульсії
).
Дисперсійним
середовищем
у
цих
системах
є
вода
,
дисперсною
фа
-