ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 27.11.2019
Просмотров: 7247
Скачиваний: 5
30
Пестициди
при
проникненні
у
рослину
викликають
пригнічу
-
вальний
,
пошкоджувальний
або
,
навпаки
,
стимулювальний
ефект
.
Одним
з
початкових
етапів
впливу
пестициду
є
реакція
рослин
-
ної
клітини
на
його
дію
.
Вона
виявляється
у
зниженні
в
’
язкості
про
-
топлазми
і
підвищенні
осмотичного
тиску
клітинного
соку
.
Зміна
в
’
язкості
протоплазми
відбивається
певним
чином
на
характері
об
-
міну
речовин
,
що
,
в
свою
чергу
,
призводить
до
глибоких
змін
у
стані
протоплазми
і
рослини
в
цілому
.
Слабкому
зниженню
в
’
язкості
протоплазми
і
незначному
підви
-
щенню
осмотичного
тиску
клітинного
соку
відповідає
позитивний
вплив
пестицидів
на
ріст
та
урожайність
рослин
.
Більш
значній
зміні
цих
показників
відповідає
фітоцидна
дія
токсиканту
.
Характер
реакції
рослинної
клітини
на
дію
пестициду
визнача
-
ється
фізіологічним
станом
рослинного
організму
в
конкретних
умовах
навколишнього
середовища
.
Істотне
значення
для
фізіоло
-
гічного
стану
має
вологість
.
Наприклад
,
при
дефіциті
вологи
поси
-
люється
зниження
в
’
язкості
протоплазми
,
викликане
токсикантом
.
Загалом
вплив
пестицидів
на
рослини
зводиться
до
різнобічної
дії
на
обмін
речовин
.
Вони
можуть
змінювати
проникність
клітин
-
ної
мембрани
,
інтенсивність
фотосинтезу
,
дихання
,
активність
пов
’
язаних
з
ними
окисно
-
відновних
ферментів
,
порушувати
вугле
-
водний
,
азотний
,
фосфорний
,
водний
обміни
.
Інтенсивність
цих
процесів
залежить
від
природи
препарату
,
його
норми
,
строків
і
фор
-
ми
застосування
,
умов
середовища
.
Особливість
дії
на
рослини
фосфорорганічних
сполук
полягає
у
зміні
напрямку
фізіолого
-
біохімічних
процесів
,
що
виражається
у
порушенні
інтенсивності
дихання
,
активності
окислювальних
фер
-
ментів
,
підвищенні
осмотичного
тиску
клітинного
соку
тощо
.
Дія
інсектицидів
на
вуглеводний
обмін
у
початковий
період
виражаєть
-
ся
у
переважанні
гідролітичних
процесів
.
Це
сприяє
зниженню
вмі
-
сту
в
рослинах
крохмалю
і
підвищенню
кількості
моносахаридів
.
Аналогічні
явища
спостерігаються
і
при
синтезі
білкового
комплек
-
су
.
В
перший
період
після
застосування
інсектицидів
вміст
загаль
-
ного
і
,
особливо
,
білкового
азоту
знижується
,
спостерігається
нако
-
пичення
амінокислот
.
Інсектициди
впливають
також
на
фосфорний
обмін
у
рослинах
,
що
виявляється
у
посиленні
біосинтезу
фосфатів
,
нуклеїнових
кис
-
лот
,
нуклеопротеїдів
,
а
також
підвищенні
накопичення
білкової
і
мінеральної
фракцій
фосфору
.
Підвищений
вміст
азоту
,
фосфору
в
тканинах
оброблених
інсектицидами
рослин
свідчить
про
те
,
що
то
-
ксиканти
сприяють
не
тільки
посиленому
поглинанню
цих
елемен
-
тів
,
а
й
продуктивному
їх
використанню
у
процесі
метаболізму
.
Позитивний
вплив
на
ріст
і
розвиток
рослин
,
на
підвищену
хво
-
робостійкість
мають
і
сучасні
фунгіциди
.
В
основі
всього
цього
ле
-
жать
зміни
фізіологічних
процесів
в
організмі
рослин
,
що
обробля
-
31
ються
.
При
обробці
насіння
зернових
культур
фунгіцидами
з
групи
гетероциклічних
сполук
—
похідних
оксатіїну
після
тимчасового
пригнічення
цитохромоксидази
відбувається
помітне
зростання
її
активності
,
що
призводить
до
розвитку
репараційних
процесів
.
Стимулювальна
дія
цих
фунгіцидів
проявляється
на
активності
ін
-
ших
оксидоредуктаз
(
каталази
та
пероксидази
)
з
самого
початку
обробки
рослин
.
Під
впливом
фунгіцидів
підвищується
витрива
-
лість
рослин
до
дії
збудників
грибних
хвороб
.
Спостерігається
певна
специфічність
у
дії
на
рослини
,
що
оброб
-
ляються
,
гербіцидів
різних
класів
хімічних
сполук
.
Так
,
гербіци
-
ди
—
похідні
хлорфеноксисполук
викликають
істотне
порушення
фосфорного
обміну
у
рослинах
,
що
пов
’
язано
з
порушенням
фосфо
-
рилування
вуглеводів
.
У
рослинах
порушується
синтез
РНК
,
зміню
-
ється
спрямування
і
інтенсивність
дихання
.
Застосування
пестицидів
у
підвищених
дозах
призводить
до
більш
глибоких
змін
обміну
речовин
і
на
більш
тривалий
час
.
На
якомусь
певному
рівні
дії
пестициду
мобілізація
захисних
можливо
-
стей
рослин
виявляється
недостатньою
для
подолання
порушень
фізіологічних
та
біохімічних
процесів
,
і
в
такому
випадку
процеси
стають
зворотними
.
Наслідками
таких
порушень
є
пригнічення
рос
-
ту
та
розвитку
рослин
і
навіть
їх
пошкодження
.
Подолання
пригнічувальної
і
посилення
стимулювальної
дії
мо
-
же
бути
досягнуто
застосуванням
сумішей
пестицидів
з
мінераль
-
ними
добривами
або
стимуляторами
росту
рослин
,
підібраних
зале
-
жно
від
характеру
фізіологічної
дії
токсиканту
.
Накопичено
багато
фактів
про
вплив
пестицидів
на
урожай
сіль
-
ськогосподарських
культур
,
причому
не
за
рахунок
знищення
шкід
-
ливих
організмів
,
а
завдяки
стимулювальній
дії
ростових
процесів
рослин
,
підвищенню
в
ґрунті
рухомих
форм
поживних
речовин
та
його
родючості
.
Посилення
процесів
життєдіяльності
рослин
під
впливом
пести
-
цидів
у
рекомендованих
нормах
сприяє
також
підвищенню
якості
врожаю
:
вмісту
білка
у
зерні
,
крохмалю
у
бульбах
картоплі
,
цукру
у
коренеплодах
цукрових
буряків
,
плодах
яблуні
,
ягодах
тощо
.
Взаємодії
,
які
виникають
між
рослинами
і
пестицидними
речо
-
винами
при
їх
безпосередньому
контакті
,
дуже
складні
і
здебільшо
-
го
до
кінця
не
вивчені
.
Вони
складаються
з
різних
елементів
,
які
виявляються
на
різних
етапах
.
Серед
хімічних
засобів
захисту
май
-
же
немає
таких
,
які
були
б
токсичними
для
шкідливих
організмів
і
зовсім
нейтральними
для
культурних
рослин
.
При
використанні
деяких
препаратів
помітних
візуально
пошко
-
джень
не
спостерігається
,
але
вони
істотно
змінюють
фізіологічний
стан
рослин
.
У
зв
’
язку
з
цим
культурні
рослини
стають
менш
зимо
-
і
посухостійкими
,
що
зрештою
призводить
до
їх
поступового
відми
-
рання
.
Хімічні
сполуки
,
які
проникають
у
рослинний
організм
,
за
-
32
знають
суттєвих
перетворень
,
відбувається
їх
метаболізація
.
Кінцеві
продукти
цього
процесу
важко
визначати
і
,
отже
, —
передбачити
поведінку
препаратів
у
рослинах
і
продуктах
рослинного
і
тварин
-
ного
походження
.
Шкідливість
і
характер
процесу
можуть
бути
різ
-
ними
залежно
від
властивостей
і
дози
препаратів
,
а
також
видових
і
вікових
особливостей
рослин
,
інтенсивності
перебігу
фізіологічних
процесів
у
певних
умовах
навколишнього
природного
середовища
.
Швидкість
метаболізму
пестицидних
речовин
у
рослинах
визнача
-
ють
два
суттєвих
моменти
в
їх
дії
: 1)
тривалість
збереження
речови
-
ни
в
тканинах
рослин
.
Речовини
,
які
порівняно
повільно
метаболі
-
зують
з
утворенням
нетоксичних
продуктів
,
виявляють
властивості
системних
хімічних
сполук
; 2)
зі
зменшенням
швидкості
метаболіз
-
му
збільшується
небезпека
збереження
залишкових
кількостей
пес
-
тицидних
речовин
у
сільськогосподарській
продукції
.
Значна
кількість
сучасного
асортименту
пестицидів
при
внесенні
у
ґрунт
здатна
легко
проникати
в
рослини
через
кореневу
систему
,
в
насіння
і
садивний
матеріал
—
при
їх
протруюванні
,
а
також
через
надземні
вегетуючі
органи
при
їх
обприскуванні
робочими
розчи
-
нами
.
При
дотриманні
регламентів
застосування
пестицидів
їх
фі
-
тотоксичні
властивості
не
виявляються
.
При
порушенні
регламентів
застосування
пестицидних
речовин
часто
спостерігається
їх
нега
-
тивний
вплив
на
насіння
сільськогосподарських
культур
,
особливо
при
збільшенні
норм
витрати
або
знезараження
некондиційного
за
вологістю
насіннєвого
матеріалу
.
Насіння
зовсім
втрачає
схожість
або
утворює
потворні
проростки
з
ненормально
вкороченими
або
потовщеними
корінцями
,
що
не
здатні
нормально
поглинати
ґрун
-
тову
вологу
та
засвоювати
поживні
речовини
.
У
стані
спокою
рослини
більш
стійкі
проти
фітоцидної
дії
пести
-
цидів
,
ніж
під
час
вегетації
.
Наприклад
,
плодові
дерева
у
період
спокою
за
відсутності
сокоруху
витримують
без
негативних
наслід
-
ків
обробки
їх
робочими
розчинами
ДНОК
,
мідного
купоросу
та
бор
-
доської
рідини
у
високих
концентраціях
(3 – 4 %).
З
початком
соко
-
руху
,
набрякання
бруньок
і
протягом
всього
вегетаційного
періоду
до
обпадання
листя
і
зупинки
сокоруху
ці
препарати
не
можна
за
-
стосовувати
у
зв
’
язку
з
високою
фітотоксичністю
.
З
трав
’
янистої
рослинності
односім
’
ядольні
(
зокрема
,
колосові
злаки
)
загалом
менше
пошкоджуються
при
обробці
їх
пестицидни
-
ми
речовинами
,
ніж
двосім
’
ядольні
,
а
з
деревних
порід
—
хвойні
менше
,
ніж
листяні
.
Порівняльна
стійкість
різних
видів
рослин
до
хімічних
засобів
захисту
значною
мірою
визначається
комплексом
їх
морфологічних
і
фізіологічних
властивостей
,
а
також
їх
станом
.
Вважають
,
що
рос
-
лини
,
листя
яких
вкрите
різними
покривними
волосками
,
восковим
шаром
,
або
які
мають
товсту
кутикулу
,
меншою
мірою
страждають
від
негативного
впливу
пестицидних
речовин
порівняно
з
тими
рос
-
33
линами
,
в
яких
ці
особливості
відсутні
.
Щільна
будова
палісадної
паренхіми
всередині
листків
теж
робить
рослини
більш
стійкими
проти
негативного
впливу
пестицидних
речовин
.
Рослини
,
які
ростуть
на
високому
агрофоні
,
мають
значно
вищу
фізіологічну
стійкість
до
негативного
впливу
пестицидів
порівняно
з
вирощуваними
на
низькому
агрофоні
.
Пошкодження
шкідниками
і
хворобами
також
зменшують
стійкість
рослин
,
адже
,
з
одного
боку
,
це
полегшує
проникнення
хімічних
сполук
у
тканини
рослин
,
а
з
іншого
—
збільшується
їх
розчинність
під
впливом
рослинних
соків
,
що
витікають
з
поранень
,
спричинених
шкідливими
організмами
.
У
жарку
погоду
,
коли
фізіологічні
процеси
в
рослинах
приско
-
рюються
,
а
хімічна
активність
пестицидних
речовин
зростає
,
відпо
-
відно
збільшується
і
ризик
проявів
фітотоксичності
.
У
вологу
погоду
водорозчинні
препарати
більш
фітотоксичні
порівняно
з
менш
роз
-
чинними
.
Це
пояснюється
тим
,
що
при
надмірному
зволоженні
в
рослинних
тканинах
накопичується
максимальна
кількість
води
,
внаслідок
чого
проникнення
всередину
тканин
розчинних
у
воді
препаратів
прискорюється
,
а
малорозчинних
,
навпаки
,
значно
змен
-
шується
.
Крім
того
,
при
надмірному
зволоженні
окремі
речовини
проникають
всередину
рослин
швидше
ще
й
тому
,
що
кутикула
на
листках
у
вологу
погоду
буває
завжди
тоншою
,
ніж
у
суху
.
Цим
,
зок
-
рема
,
пояснюється
те
,
що
в
закритому
ґрунті
не
тільки
пестицидні
речовини
,
а
й
мінеральні
добрива
(
при
позакореневому
живленні
)
частіше
виявляють
фітотоксичний
ефект
,
ніж
у
відкритому
.
Щоб
запобігти
пошкодженню
рослин
при
практичному
застосу
-
ванні
пестицидних
препаратів
,
слід
усебічно
враховувати
умови
,
що
можуть
сприяти
прояву
їх
фітотоксичності
і
,
по
можливості
,
зазда
-
легідь
усунути
їх
.
Необхідно
чітко
дотримуватися
передбачених
ре
-
гламентів
використання
препаратів
.
У
всіх
випадках
перед
широ
-
ким
застосуванням
рекомендується
перевіряти
препарати
з
метою
визначення
їх
фітотоксичності
.
Для
цього
робочими
розчинами
того
чи
іншого
препарату
обробляють
невеликі
ділянки
посівів
або
окре
-
мі
модельні
дерева
.
Застосування
препарату
на
великих
площах
розпочинають
лише
переконавшись
,
що
він
практично
безпечний
для
рослин
.
Така
попередня
перевірка
потрібна
також
при
застосу
-
ванні
бакових
сумішей
пестицидів
і
агрохімікатів
.
1.5.4.
Транспортуючі
системи
рослин
і
їх
роль
у
переміщенні
пестицидних
речовин
У
рослинному
організмі
можна
виділити
дві
сфери
живлення
—
ґрунтове
і
повітряне
.
У
зв
’
язку
з
цим
в
рослинах
утворилися
дві
провідні
тканини
,
які
забезпечують
ефективне
пересування
речо
-
вин
у
двох
протилежних
напрямках
.
34
У
вищих
рослин
поживні
речовини
кореневого
живлення
разом
з
водою
рухаються
від
підземних
до
надземних
органів
,
а
від
листків
—
у
напрямку
кореневої
системи
.
Перший
(
акропетальний
)
шлях
руху
називають
висхідною
течією
,
а
другий
(
базипетальний
) —
низхідною
.
Висхідна
течія
йде
з
кореня
по
стеблу
в
листки
провідними
елемен
-
тами
,
які
об
’
єднується
загальною
назвою
ксилема
(
комплекс
тканин
рослин
).
Вона
складається
з
цілісних
трубок
,
утворених
відмерлими
клітинами
,
якими
вода
і
розчинені
в
ній
мінеральні
поживні
речови
-
ни
транспортуються
із
кореневої
системи
в
листя
.
Судинами
в
рослинах
переміщуються
різні
водорозчинні
речови
-
ни
.
Це
можна
наочно
продемонструвати
,
зануривши
стебла
зрізаної
білої
квітки
в
червоне
чорнило
.
Через
півгодини
основні
судини
бі
-
лих
пелюсток
забарвляться
кольором
чорнила
.
Той
самий
ефект
спостерігається
,
якщо
занурити
в
чорнило
рослину
з
цілою
корене
-
вою
системою
або
пошкодити
коріння
і
вмістити
рослини
в
ґрунт
,
зволожений
чорнилом
.
У
ближчих
до
природних
умов
випадках
вода
сорбується
в
суди
-
ни
жилами
через
поверхневі
тканини
,
які
створюють
ефективний
бар
’
єр
для
великих
молекул
барвника
,
тобто
обмежувальним
фак
-
тором
є
не
транспорт
,
а
проникнення
в
ксилему
.
Друга
,
низхідна
система
—
флоема
(
комплекс
живих
провідних
елементів
у
рослин
) —
більш
складна
і
до
кінця
не
вивчена
.
По
ній
з
невеликою
швидкістю
(
не
більше
кількох
сантиметрів
за
годину
)
із
дорослого
листя
в
молоді
тканини
,
що
ростуть
,
транспортуються
продукти
фотосинтезу
.
По
флоемі
переміщується
концентрований
(
до
16 %)
розчин
універсального
енергетичного
продукту
метаболіз
-
му
рослин
—
сахарози
,
а
також
амінокислот
і
білків
у
значно
мен
-
ших
концентраціях
.
Транспортування
всередині
рослин
на
значні
відстані
відбувається
лише
цими
двома
системами
.
Транспортують
-
ся
тільки
водорозчинні
речовини
.
Ксилему
та
флоему
за
їхніми
функціями
різко
розмежувати
не
можна
,
адже
за
певних
умов
і
в
різні
періоди
онтогенезу
по
ксилемі
можуть
рухатись
вгору
і
органічні
речовини
.
У
зворотному
напрям
-
ку
по
флоемі
можуть
рухатись
не
тільки
пластичні
речовини
,
а
й
мінеральні
сполуки
.
Залежно
від
механізму
дії
пестицидів
вони
здатні
проникати
в
тканини
і
поширюватися
в
них
у
різних
напрямках
,
серед
яких
ви
-
діляють
:
акропетальний
(
знизу
догори
),
базипетальний
(
згори
дони
-
зу
),
латеральний
(
з
одної
половини
листка
в
другу
),
трансламінар
-
ний
(
з
верхнього
боку
листка
на
нижній
).
Наведені
види
поширення
пестицидів
спричинюють
прояв
пестицидної
активності
в
необроб
-
лених
частинах
рослинного
організму
.
Швидкість
переміщення
поживних
речовин
провідними
судина
-
ми
рослин
досить
велика
.
Так
,
швидкість
низхідного
переміщення
продуктів
фотосинтезу
з
листя
цукрових
буряків
коливається
у
ме
-