ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 27.11.2019
Просмотров: 7250
Скачиваний: 5
35
жах
від
70
до
150
см
/
год
,
рослин
помідора
— 150 – 156
см
/
год
.
Дещо
повільніше
переміщуються
асиміляти
до
плодів
і
пагонів
,
що
рос
-
туть
,
де
швидкість
становить
40 – 60
см
/
год
.
Переміщення
води
і
мі
-
неральних
речовин
в
напрямку
знизу
догори
відбувається
більш
ін
-
тенсивно
.
Так
,
максимальна
лінійна
швидкість
руху
фосфору
дого
-
ри
по
судинах
рослин
помідора
досягає
480
см
/
год
,
соняшнику
—
300
см
/
год
.
З
найбільшою
швидкістю
рухається
по
рослинах
вода
(
у
деревних
рослин
досягає
6 – 8
м
/
год
і
більше
).
Швидкість
переміщення
пестицидних
речовин
значно
менша
по
-
рівняно
з
поживними
речовинами
.
При
цьому
встановлено
,
що
як
поживні
речовини
,
так
і
пестицидні
речовини
рухаються
по
судин
-
ній
системі
рослин
швидше
угору
,
ніж
униз
,
і
швидкість
їх
перемі
-
щення
різна
залежно
від
виду
рослин
і
фізико
-
хімічних
властивос
-
тей
препаратів
.
Розкладаючись
у
судинах
рослин
,
системні
пестициди
не
вияв
-
ляють
негативного
впливу
на
ріст
і
розвиток
рослин
.
Дифузне
проникнення
пестицидів
у
рослинний
організм
зумов
-
люється
розчинністю
сполук
,
коефіцієнтом
розподілу
,
розміром
та
конфігурацією
молекул
діючої
речовини
препарату
.
Після
проник
-
нення
діючої
речовини
в
судинно
-
провідну
систему
починається
її
поширення
по
судинах
і
в
цілому
по
рослинному
організму
.
У
рослинному
організмі
,
що
швидко
росте
,
відзначається
значне
поглинання
води
і
її
рух
спрямований
,
в
основному
,
у
надземні
ве
-
гетуючі
органи
.
Це
сприяє
накопиченню
системних
сполук
у
моло
-
дих
,
але
повністю
сформованих
листках
,
у
той
час
як
переміщення
до
кореневої
системи
не
відбувається
.
Навіть
при
внесенні
в
ґрунт
системні
інсектициди
не
акумулюються
у
кореневій
системі
.
У
лист
-
ковому
апараті
рослин
їх
буває
значно
більше
,
ніж
у
ґрунтовій
воді
.
Таким
чином
,
системні
інсектициди
здатні
виявляти
свою
дію
проти
сисних
шкідників
,
які
живляться
надземними
органами
,
але
не
ви
-
являють
пестицидної
дії
проти
шкідників
,
які
пошкоджують
коре
-
неву
систему
.
Навіть
кореневі
попелиці
,
які
є
найбільш
чутливими
до
таких
препаратів
,
не
зазнають
їх
впливу
.
Тому
досі
не
створено
системного
інсектициду
для
знищення
виноградної
філоксери
.
Сисні
комахи
поглинають
(
висмоктують
)
велику
кількість
рос
-
линного
соку
із
судин
флоеми
.
З
біологічної
точки
зору
це
непряме
всмоктування
.
За
допомогою
свого
хоботка
вони
відшукують
ті
діля
-
нки
флоеми
,
де
розчинні
цукрові
сполуки
знаходяться
під
значним
осмотичним
тиском
.
Таким
чином
,
рослина
-
хазяїн
постачає
розчин
-
ні
поживні
речовини
в
організм
шкідника
без
активної
його
участі
.
Цю
особливість
комах
фізіологи
використовують
для
отримання
проб
чистого
соку
флоеми
.
Відомо
,
що
сік
у
флоемі
насичений
цукром
,
але
має
незначну
кіль
-
кість
білків
.
Тому
при
живленні
попелиці
викидають
надлишок
цук
-
ристих
речовин
через
спеціальні
вихідні
отвори
.
Дрібні
краплини
36
цукристих
речовин
потрапляють
на
верхній
бік
листкової
пластин
-
ки
,
спочатку
такі
листки
мають
блискучу
і
клейку
поверхню
.
Згодом
на
цукристих
сполуках
,
які
є
сприятливим
живильним
середовищем
для
багатьох
мікроорганізмів
,
поселяються
сапрофітні
гриби
.
За
-
лежно
від
видів
грибів
формується
різного
кольору
наліт
(
чорний
,
сірий
,
білий
,
рожевий
та
ін
.).
Все
це
негативно
впливає
на
розвиток
листя
і
воно
передчасно
відмирає
.
Разом
із
рослинним
соком
попелиці
й
інші
шкідники
поглинають
і
накопичують
у
своєму
організмі
значну
кількість
токсичної
пести
-
цидної
діючої
речовини
,
що
згодом
спричинює
їх
загибель
.
Виходячи
з
цього
,
для
знищення
шкідників
,
які
живуть
у
коре
-
невій
системі
рослин
,
необхідно
мати
такі
пестицидні
речовини
,
які
б
могли
тим
чи
іншим
шляхом
накопичуватися
у
достатніх
кількос
-
тях
у
кореневій
системі
рослин
або
впливати
опосередковано
на
біо
-
хімічні
зміни
в
рослинному
організмі
.
1.6.
ОСНОВНІ
ПОНЯТТЯ
І
ТЕРМІНИ
АГРОНОМІЧНОЇ
ТОКСИКОЛОГІЇ
1.6.1.
Загальні
питання
Термін
(
від
лат
.
terminus —
межа
,
кінець
) —
слово
або
словоспо
-
лучення
,
що
точно
позначає
спеціальні
поняття
певної
галузі
.
При
вивченні
спеціальних
курсів
у
студентів
і
фахівців
виника
-
ють
труднощі
із
засвоєнням
значної
кількості
спеціальних
термінів
.
Терміни
є
обов
’
язковими
для
застосування
в
науково
-
технічній
,
навчальній
,
довідковій
літературі
.
У
кожній
галузі
виробництва
використовуються
відповідні
терміни
та
поняття
.
У
фітофармакології
використовуються
як
загальні
,
так
і
спеціа
-
льні
терміни
.
Серед
них
значну
кількість
запозичено
з
інших
спо
-
ріднених
галузей
,
зокрема
з
медицини
.
Через
неузгодженість
тлу
-
мачень
спеціальних
термінів
і
понять
виникає
плутанина
та
неви
-
значеність
у
спеціальній
термінології
.
З
розвитком
наукових
на
-
прямів
з
’
являються
нові
терміни
і
поряд
з
ними
широко
застосову
-
ються
старі
.
Відсутність
стандартної
,
загальноприйнятої
термінології
в
галузі
захисту
рослин
створює
серйозну
проблему
для
студентів
,
виклада
-
чів
і
фахівців
аграрного
профілю
.
Створюючи
цей
підручник
,
автори
намагалися
охопити
якомога
більше
термінів
і
понять
,
які
стосуються
фітофармакології
.
Питання
термінології
в
галузі
захисту
рослин
і
фітофармакології
взагалі
ма
-
ють
велике
значення
у
зв
’
язку
з
тим
,
що
це
відносно
нова
наука
,
яка
швидко
розвивається
.
Значна
кількість
понять
і
термінів
,
що
вжи
-
ваються
,
введені
недавно
і
по
-
різному
тлумачаться
вітчизняними
37
спеціалістами
.
Не
випадково
проблема
термінології
постійно
пору
-
шується
в
спеціальній
навчальній
та
науковій
літературі
.
1.6.2.
Терміни
та
визначення
Агент
канцерогенний
—
фактор
хімічної
,
фізичної
або
біологічної
природи
,
що
посилює
бластомогенний
ефект
канцерогену
.
Агрохімічний
аналіз
—
визначення
лабораторними
методами
хімічного
складу
добрив
,
ґрунту
,
пестициду
.
Аерозоль
—
розсіяні
в
газі
або
атмосфері
краплі
рідини
чи
тверді
часточки
розміром
0,1 – 500
мкм
.
Антагонізм
—
послаблення
токсичної
дії
пестицидів
при
суміс
-
ному
їх
застосуванні
.
Біологічна
ефективність
—
зниження
чисельності
шкідників
,
бур
’
янів
,
ступеня
пошкодженості
та
ураженості
рослин
хворобами
внаслідок
застосування
фітофармакологічних
засобів
.
Біопрепарат
—
препарат
,
активним
інгредієнтом
або
діючою
ос
-
новою
якого
є
конкурентні
,
паразитні
чи
патогенні
мікроорганізми
або
продукти
їх
життєдіяльності
,
а
також
хижі
й
паразитичні
тва
-
рини
(
кліщі
,
комахи
,
нематоди
).
Вірусний
препарат
—
біопрепарат
,
в
якому
діючою
основою
є
ві
-
руси
або
їх
токсини
,
що
спричинюють
хвороби
у
шкідливих
орга
-
нізмів
.
Вологе
протруювання
—
протруювання
насіннєвого
або
посад
-
кового
матеріалу
із
застосуванням
рідких
протруйників
.
Господарська
ефективність
—
кількість
збереженого
урожаю
в
натуральних
вимірах
(
ц
/
га
,
кг
/
м
2
тощо
)
у
результаті
застосування
фітофармакологічних
засобів
.
Гранично
допустима
кількість
пестицидних
препаратів
—
мак
-
симальна
кількість
препарату
в
рослинницькій
продукції
,
що
не
виявляє
шкідливої
дії
на
людину
і
тварин
.
Гранульований
препарат
—
препарат
у
вигляді
гранул
розміром
від
0,5
до
45
мм
.
Грибний
препарат
—
біопрепарат
,
в
якому
діючою
основою
є
гри
-
би
і
(
або
)
продукти
їх
життєдіяльності
.
Дезінсекція
—
комплекс
заходів
з
боротьби
з
шкідливими
кома
-
хами
та
кліщами
.
Знищення
кліщів
називають
також
дезакариза
-
цією
.
Дезінфекція
—
знищення
збудників
інфекційних
хвороб
у
нав
-
колишньому
середовищі
.
Детоксикація
пестицидних
засобів
—
перетворення
препарату
на
інші
хімічні
сполуки
,
не
токсичні
для
шкідливого
організму
або
те
-
плокровних
тварин
.
Дисперсність
—
ступінь
подрібнення
на
окремі
часточки
твердих
і
рідких
речовин
.
38
Діюча
речовина
(
д
.
р
.),
або
активний
інгредієнт
,
—
речовина
,
що
має
пестицидну
дію
на
живі
організми
,
на
основі
якої
виго
-
товляють
різні
препаративні
форми
пестицидів
.
Діюча
речовина
визначається
сумою
всіх
інгредієнтів
суміші
,
які
мають
пестици
-
дний
ефект
.
Доза
пестицидних
препаратів
—
кількість
препарату
в
одини
-
цях
маси
на
одиницю
поверхні
,
об
’
єму
або
маси
дослідного
об
’
єкта
.
Доза
смертельна
(
летальна
) —
кількість
речовини
,
яка
спричи
-
нює
загибель
при
введенні
в
організм
.
Доза
токсична
—
кількість
речовини
,
дія
якої
на
організм
спри
-
чинює
токсикацію
без
смертельного
кінця
.
Допустимий
залишок
діючої
речовини
пестицидів
—
максималь
-
но
допустима
органами
охорони
здоров
’
я
кількість
діючої
речовини
пестициду
і
його
біологічно
активних
метаболітів
у
продовольчих
продуктах
споживання
або
подальшої
переробки
.
Економічна
ефективність
захисту
рослин
від
шкідливих
організ
-
мів
—
оцінюється
в
грошовому
вимірі
порівнянням
вартості
урожаю
,
зібраного
з
одиниці
площі
,
де
проводили
захисні
заходи
,
з
вартістю
урожаю
,
зібраного
з
контрольної
ділянки
.
Ентомофаг
—
організм
,
що
живиться
комахами
.
Емульсія
—
механічна
суміш
рідин
різної
густини
і
в
’
язкості
,
ро
-
боча
рідина
,
насичена
рідкими
частинками
(
краплинками
)
пести
-
циду
розміром
2 – 3
мкм
.
Якість
рідких
робочих
сумішей
визнача
-
ється
їх
сталістю
,
здатністю
добре
змочувати
оброблювану
поверхню
об
’
єкта
,
прилипати
і
утримуватися
на
ньому
тривалий
час
.
Ефект
адитивний
—
відсутність
взаємодії
при
сумісному
застосу
-
ванні
двох
різних
фітофармакологічних
препаратів
,
сумарний
вияв
факторів
,
що
діють
одночасно
.
Завчасне
протруювання
—
протруювання
насіннєвого
або
садив
-
ного
матеріалу
за
два
і
більше
місяців
до
сівби
.
Залишкова
післядія
пестициду
—
вплив
препарату
,
що
викорис
-
товувався
в
попередні
роки
,
на
стан
культурних
рослин
,
ґрунту
в
наступні
роки
.
Залишкові
кількості
—
вміст
діючої
речовини
фітофармакологіч
-
них
препаратів
і
агрохімікатів
,
їхніх
похідних
і
продуктів
перетво
-
рення
(
метаболітів
)
у
живих
системах
і
навколишньому
середовищі
.
Застосування
аерозолів
—
уведення
фітофармакологічних
препа
-
ратів
у
високодисперсному
твердому
або
рідкому
стані
у
вигляді
диму
чи
туману
в
середовище
,
заселене
шкідливими
організмами
.
Змочуваний
порошок
—
порошкоподібний
препарат
,
що
містить
діючу
речовину
і
поверхнево
-
активний
наповнювач
,
який
при
роз
-
бавлянні
у
воді
утворює
стійку
суспензію
.
39
Інсектоакарицид
фумігантної
дії
—
пестицид
,
що
спричинює
от
-
руєння
шкідливих
комах
і
кліщів
унаслідок
проникнення
в
паро
-
або
газоподібному
стані
через
органи
дихання
.
Кишковий
інсектицид
—
інсектицид
,
що
призводить
до
загибелі
комах
унаслідок
надходження
в
їхній
організм
разом
з
їжею
.
Коефіцієнт
кумуляції
пестицидних
речовин
—
відношення
сумар
-
ної
середньолетальної
дози
препарату
при
багаторазовому
введенні
в
організм
до
середньолетальної
дози
разового
застосування
.
Колоїдні
розчини
—
дисперсні
системи
з
розміром
часточок
від
100
до
1
мкм
.
Комбінований
пестицидний
препарат
—
препарат
,
який
склада
-
ється
із
суміші
діючих
речовин
різного
призначення
,
вплив
яких
поширюється
на
значну
кількість
шкідливих
організмів
.
Контактний
гербіцид
—
препарат
з
токсичною
дією
в
місцях
без
-
посереднього
контакту
робочої
рідини
з
рослиною
.
Контактний
інсектицид
—
інсектицид
,
що
призводить
до
загибе
-
лі
комах
при
безпосередньому
контакті
з
ними
внаслідок
проник
-
нення
через
зовнішні
покриви
.
Контактний
фунгіцид
—
фунгіцид
,
що
призводить
до
загибелі
збудників
грибних
хвороб
при
безпосередньому
контакті
з
ними
.
Концентрат
емульсії
—
рідкий
або
пастоподібний
фітофармако
-
логічний
засіб
,
що
містить
діючу
речовину
,
розчинник
,
емульгатор
і
змивач
.
Концентрація
—
кількість
речовини
(
д
.
р
.
або
препарату
),
яка
мі
-
ститься
в
одиниці
маси
або
об
’
єму
суміші
,
виражена
у
відсотках
(%).
Метаболізм
пестицидів
—
перетворення
інгредієнтів
,
які
входять
до
складу
препарату
,
в
живих
організмах
і
навколишньому
середо
-
вищі
під
впливом
біотичних
і
абіотичних
факторів
.
Метод
захисту
—
метод
знищення
шкідливих
організмів
.
Механізм
пестицидної
дії
—
сукупність
і
послідовність
фізіолого
-
біохімічних
та
інших
процесів
на
молекулярному
,
субклітинному
і
клітинному
рівнях
,
які
спричинюють
порушення
нормальної
жит
-
тєдіяльності
організму
і
його
відмирання
.
Для
правильного
розу
-
міння
механізму
дії
пестицидів
необхідно
знати
комплекс
факторів
біотичного
і
абіотичного
характеру
,
визначальними
серед
яких
є
проникнення
препаратів
в
організм
людини
,
тварин
і
рослин
,
взає
-
модія
з
їх
ключовими
ферментами
,
вплив
на
метаболізм
тощо
.
Мокре
протруювання
—
протруювання
насіннєвого
або
садивного
матеріалу
шляхом
занурення
його
в
розчин
,
суспензію
або
емульсію
препарату
.
Мутаген
—
фактор
(
речовина
,
агент
),
спроможний
спричинити
в
організмі
зміни
спадкових
властивостей
.
Назва
пестициду
—
ідентифікує
його
хімічні
компоненти
і
струк
-
туру
.
Така
назва
наводиться
у
списку
інгредієнтів
(
складові
части
-
ни
)
на
етикетці
.
Наприклад
,
хімічна
назва
діазинону
така
: 0,0-
ді
-