Міністерство аграрної політики та продовольства України

Харківський національний аграрний університет ім. В. В. Докучаєва

Кафедра генетики, селекції та насінництва

ЗВІТ

про науково-агрономічну практику

на дослідному полі ХНАУ ім. В. В. Докучаєва

кафедра генетики, селекції та насінництва

„Використання ефекту гетерозису гібридами F₁

соняшнику різних груп стиглості”

Виконала: студентка 3 курсу 4 групи

агрономічного факультету

Олійник Яна Іванівна

Керівник практики:ст. викладач

Булах О. О.

Харків – 2014

ЗМІСТ

Стор.

ВСТУП	3
Розділ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ	5
1.1. Гетерозисна селекція соняшнику	5
1.2. Створення стерильних аналогів та відновників фертильності пилку соняшнику	13
1.3. Оцінка інбредних ліній соняшнику на комбінаційну здатність	17
1.4. Отримання та оцінка гібридів соняшнику	19
Розділ 2. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДОСЛІДНОГО ПОЛЯ	23
2.1. Розташування земельної ділянки дослідного поля	23
2.2. Кліматичні умови дослідного поля	23
Розділ 3. ВИХІДНИЙ МАТЕРІАЛ,МЕТОДИ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ	27
3.1. Схема та вихідний матеріал дослідів	27
3.2. Методи дослідження	27
3.3. Методика проведення дослідів	28
Розділ 4. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ	29
4.1. Визначення рівня гетерозису гібридами F1 в порівнянні з батьківськими компонентами	29
4.2. Оцінка гібридів соняшнику за морфологічними ознаками	31
4.3. Оцінка гібридів соняшнику за господарсько-цінними ознаками	35
Розділ 5. ОХОРОНА ПРАЦІ ПРИ ВИРОЩУВАННІ ГІБРИДІВ СОНЯШНИКУ	36
ВИСНОВКИ	39
ДОДАТКИ	40
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ	41

---

ВСТУП

Соняшник займає в Україні біля 4 млн. га щорічно. Подальша можливість розширення посівних площ в найближчому майбутньому невелика. Тому основна перспектива для підвищення виробництва – це підвищення урожайності культури. На теперішній час урожайність соняшнику знаходиться на рівні 1,50 т/га, тобто потенціал культури в виробництві використовується не більше, ніж на 50 %. Основними причинами цього є недотримання основних вимог сівозміни і технології вирощування культури, а також недостатня увага підбору гібриду і якості насіннєвого матеріалу [1, 2].

Впровадження нових сучасних гібридів соняшнику в виробництво дає можливість значно підвищити урожайність за умови дотримання технологічних вимог до їх вирощування. Сучасний рівень селекції забезпечує створення гібридів з потенційною урожайністю 4,5-5 т/га. Суттєве значення має промислове насінництво, успіх якого залежить від схожості та енергії проростання насіння при знижених температурах, стійкості до травмування, пристосованості до обрушування, збереження панцирного шару в плодової оболонці в зв’язку з селекцією на низьку лузжистість і т.д. Все це забезпечує зниження збитків урожаю і збереження його якості[3].

Пріоритетними напрямами в роботі селекціонерів залишається використання генетичного потенціалу вихідного матеріалу, теоретичні дослідження з використанням системного підходу при створенні новітніх гібридів. Селекціонер повинен постійно створювати нові й нові генотипи, максимально придатні до вимог виробництва та комплексу зазначених умов. Створення нових гібридів базується на адаптивній основі, яка передбачає селекцію ліній і гібридів з високим рівнем стійкості до біо- та абіотичних чинників середовища для певних ґрунтово-кліматичних зон і регіонів [1, 4].

До Реєстру сортів рослин України 2013 року внесено 399 гібридів соняшнику, з них 50 % вітчизняної селекції. В Україні працюють в напрямку селекції соняшнику наукові установи НААН: Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр’єва (м. Харків), Селекційно-генетичний інститут (м. Одеса), Інститут олійних культур (м. Запоріжжя). За останні роки селекційно-генетичним інститутом (Одеса), Інститутом рослинництва ім.В.Я.Юр’єва (Харків), Інститутом олійних культур (Запоріжжя) НААН створені для промислового виробництва високоврожайні гібриди. При інститутах працюють комерційні фірми та акціонерні товариства, які займаються вирощуванням насіння першого покоління [5, 6].

Гібридисоняшникаволодіютьперевагою перед сортами–популяціями за вирівненістюстебла, дружністюцвітіння і дозрівання, щовизначаєїхвисокутехнологічність, а також за головнимпоказником – продуктивністю. Гібриди,стійкі до квіткового паразиту – вовчка та таких захворювань як несправжняборошниста роса, іржа, вертицельоза. За врожайністюнасіннягібридисоняшника на 20-30%, а за олійністю – на 15-20% перевищуютькращірайонованісорти[2, 3, 6].

---

Економічнаефективністьселекційноїроботивиявляється не тільки у виведенніполіпшеного сорту чистворенні нового гібриду, якіздатнідавативищийврожай при однаковихвитратах на вирощуванняпорівняно з ранішерайонованими сортом абогібридом, а й у термінахїхстворення і освоєннявиробництва.

У рішенні актуальної проблеми підвищення врожайності соняшнику, велике значення має вивчення продуктивності гібридів та ознак, з нею пов`язаних, що, у свою чергу, сприятиме ефективному використанню селекційного потенціалу гібридів, а використання отриманих даних прискорить створення нових гібридів з оптимальними параметрами. Таким чином, наукова й практична потреба у створенні високоврожайних, адаптованих до різних умов вирощування гібридів визначила постановку наших досліджень.

---

Розділ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

1.1. Гетерозисна селекція соняшнику

Перші комерційні гібриди соняшнику, що не отримали широкого розповсюдження, були створені на основі генної чоловічої стерильності, що стало можливим після відкриття ЛеклеркомП. міченої генної чоловічої стерильності, зчепленої з геном антоціанового забарвлення. Аналогічна форма була отримана у ВСГІ (м. Одеса) [8-10]. Проте гібриди на основі генної чоловічої стерильності не знайшли широкого використання через трудомісткого насінництва, що потребувало великих затрат ручної праці на видалення в насіннєвих посівах фертильних рослин.

Бурхливий розвиток робіт з гетерозисної селекції почався тільки після виділення Леклерком П. у 1969 році першого стабільного джерела цитоплазматичної чоловічої стерильності (ЦЧС) з міжвидового гібрида Helianthuspetiolarisз культурним соняшником та відкриття до цього джерела ЦЧС генів відновлення фертильності пилку Кинманом М. у 1970 році.

Відкриття ЦЧС було початком широкого використання лінійно-гібридизаційного методу в селекції й отримання гібридів соняшнику. За короткий час були створені та впроваджені у виробництва високопродуктивні гібриди, що перевищили за рядом показників сорти-популяції.

Переваги гібридів - толерантність до загущення, вирівняність посівів по висоті рослин, нахилу, розташуванню і типу кошика, одночасності дозрівання, а також доступність в управлінні типами стійкості до основних хвороб і паразитів. У 20-і роки вивчення гетерозису у соняшника зв'язувалося з методом близькоспорідненого розмноження (інцухту). При цьому спостерігалася значна депресія основних господарськоцінних ознак, а також величезна амплітуда мінливості по вегетаційному періоду, висоті рослин, гіллястості, стійкості до шкідників та хвороб [7-9].

Особливостям прояву гетерозису, як найбільш ефективного біологічного методу підвищення врожайності культури, присвячені роботи багатьох біологів і селекціонерів України, Росії, Франції, Сербії, Румунії, Болгарії, Іспанії, Канади та інших країн. Був установлений явно виражений гетерозис при міжлінійних схрещуваннях соняшнику [11, 12]. Доведено, що міжлінійні гібриди дають у першому гібридному поколінні суттєву прибавку врожаю – до 20-30 % та більше.

У багатьох дослідження відмічений значний рівень гетерозису в гібридів першого покоління не тільки за врожаєм насіння, а також за олійністю насіння, масі 1000 насінин, висоті рослин та іншими господарсько-цінними ознаками [9, 12, 13]. У деяких гібридів оптимально поєднані високі ефекти гетерозису як за кількістю насінин на рослині, так і за їх крупністю, тобто за основними компонентами, що визначають насіннєву продуктивність соняшнику.

Невід’ємною частиною селекційного процесу традиційно являється вивчення біологічних взаємозв’язків. Найпопулярнішим методом їх вивчення й біометричного аналізу є кореляційний аналіз. Його використання в селекційного процесі дозволяє вирішувати багато проблем.

---

У цілях підвищення ефективності гетерозисної селекції, учені встановлюють кореляції між ознаками репродуктивної та морфологічної сфер рослини соняшнику [14, 15]. Дослідниками встановлений зв`язок між деякими господарсько-корисними ознаками. Багато закономірностей, які описані різними авторами, збігаються, але нерідкі й суперечності.

Найбільший інтерес представляють ознаки, пов’язані з урожайністю насіння. Відмічено, що гетерозис за продуктивністю може бути результатом внеску різних складових частин урожаю, що підтверджується позитивною кореляцією між кількістю квіток, насінин у кошику й урожайністю гібридів.

Гетерозис за врожайністю соняшнику забезпечено головним чином за рахунок збільшення кількості насінин у кошику, і меншою мірою – за рахунок збільшення їх крупності. Проте, гетерозис за врожайністю може проявитися або в результаті збільшення числа насінин в кошику, або в результаті збільшення маси 1000 насінин, або в окремих випадках в результаті і того, й іншого.

Існують протиріччя даних про зв`язок між масою 1000 насінин з врожайністю гібридів. Так, маса 1000 насінин знаходиться у зворотній залежності від реальної продуктивності кошика, а в інших дослідах установлений позитивний зв`язок між абсолютною вагою насіння й збором насіння з рослини. Про внесок ознаки “маса 1000 насінин” у загальну врожайність свідчить установлений позитивний зв’язок між абсолютною вагою й масою насіння 1 рослини. Маса 1000 насінин гібридів в середньому менша, ніж у крупнонасінних материнських форм, за рахунок більш високої щільності закладки насінин у кошику, тобто, їх більшої кількості.

Проблема врожайності гібридів соняшнику, як і більшості інших польових культур – це проблема підвищення насіннєвої продуктивності. Насіннєва продуктивність розглядається як плодючість особини, урожайність – як плодючість популяції [16, 17].

Кількість насінин у кошику э однією з найважливіших складових урожайності соняшнику. У деяких дослідженнях показано, що зниження врожайності найчастіше пов’язано зі зменшенням кількості розвинутих насінин, ніж із зменшенням їх маси.

Кожна насінина – це новий організм. Чим більше насінин утворює рослина, тим більше шансів на виживання виду. Тому в рослин достатня кількість нащадків свідчить про нормальний хід онтогенезу [18, 19].

Відомо, на рослині утворюється менше насінин, ніж квіток. Це адаптивна реакція рослини на умови вирощування. Потенційна насіннєва продуктивність завжди вище реальної насіннєвої продуктивності. Співвідношення цих факторів є показником сприяння умов вирощування насіннєвому розмноженню в певних умовах. У соняшнику дефектні плоди представлені недорозвинутими та пустими насінинами (пустозерність). В дослідах Фурсової Г.К. [20, 21], вивчено залежність пустозерності та насіннєвої продуктивності від погодних умов, які складалися в різні фази розвитку материнських рослин. Установлено, що кількість насінин у кошику великою мірою залежить від погодних умов періоду посів – сходи. Погодні умови періоду утворення листків (сходи – утворення кошика), за даними інших дослідників, визначають загальну кількість насінин, а у дослідах Фурсової Г.К. не оказали впливу на цей показник.

---

Смотрите также файлы

• грошові агрегати.docx

• ZVIT_stud_Eко_2013.docx

• ZVIT_stud_LES_2009.docx

• екзамен механызацыя.docx

• шпори 1-15.docx