Файл: Zvit_5_1_c.doc

Таким чином, тварини на вирощуванні та відгодівлі належать до незавершеного виробництва галузі тваринництва. Але це специфічне незавершене виробництво, оскільки в будь - який час можна закінчити процес вирощування та відгодівлі і реалізувати тварин або реалізувати їх на м'ясо.

До складу молодняку тварин, птиці і тварин на відгодівлі включають поголів'я, вирощене у власному господарстві та придбане на стороні.

Молодняк всіх видів з моменту одержання приплоду до переведення в основне стадо чи вибуття, тварини на відгодівлі. Сюди ж відносять нетелів та свиноматок, що перевіряються, піддослідних тварини, а в спеціалізованих господарствах по вирощуванні тварин основного стада - ще й корів первісток від моменту розтілення до реалізації, а також сім'ї бджіл.

Сільськогосподарські підприємства в цей об'єкт включають і тварини переданих громадянам на вирощування за договорами і прийнятих від населення для реалізації.

В процесі вирощування молодняку та відгодівлі худоби, в стаді тварин відбуваються зміни. Збільшується поголів'я тварин за рахунок одержання приплоду в своєму господарстві, за рахунок придбання худоби в інших господарствах та у громадян. До відгодівельної групи надходить худоба, вибракувана із основного стада. Тварини ростуть, переходять із однієї вікової групи в іншу, збільшують свою живу масу, а відповідно і вартість. Значна частина тварин вибуває з господарства внаслідок реалізації м'ясокомбінатам, іншим підприємствам і громадянам; часину переводять до основного стада; частину забивають на м'ясо та мають місце випадки падежу тварин, вимушеного забою, нестач, крадіжок тощо.

Для обліку приплоду, приросту живої маси, руху тварин на вирощуванні та відгодівлі застосовують значну кількість первинних документів, зокрема: Акт на оприбуткування приплоду тварин (додаток ); Акт на переведення тварин із групи в групи; Відомість зважування тварин; Розрахунок визначення приросту (додаток ), Акт на вибуття худоби і птиці (додаток ). Кожний із перерахованих документів виконує специфічну функцію, а в комплексі вони дають змогу налагодити чіткий контроль за наявністю і рухом поголів'я тварин, що перебувають на вирощуванні та відгодівлі. Тому необхідно встановити строки складання і подання цих документів до бухгалтерії, а також визначити коло посадових осіб, які Їх складають і систематизують.

Одним із головних документів обліку молодняку є Акт на оприбуткування приплоду тварин, який складається в день народження приплоду завідуючим фермою та зоотехніком у двох примірниках - окремо на приплід телят, порося та інших тварин - і негайно передається у бухгалтерію господарства, де він стає підставою для оприбуткування приплоду в бухгалтерський реєстр.

Велике значення має документальне оформлення переведення тварин із однієї вікової групи в іншу, для чого використовується спеціальний акт. Переведення молодняку в інші групи і в основне стадо здійснюється в певні строки. Зокрема телиць у групу корів переводять в день народження у них телят; бугаїв старше одного року, які використовуються на плем'я, у доросле стадо - при досягненні 18 - місячного віку. Перевірених свиноматок у групу основних переводять після першого опоросу, а перевірених кнурів в віці 18 - 22 місяців після оцінки продуктивності спарованих із ними маток.

---

При відправленні молодняку і відгодівельного поголів'я тварин на заготівельні пункти або міжгосподарські підприємства на дорощування і відгодівлю складають товарно - транспортну накладну на відправлення - приймання худоби і птиці (ф.№ 1 с-г(тварини)). У разі загибелі, забою чи вибуття тварин з інших причин, комісія, призначена керівником підприємства складає Акт на вибуття худоби і птиці (ф. № 100).

Тварини, що перебувають на вирощуванні і відгодівлі постійно збільшують свою масу. для того, щоб визначити одержаний приріст живої маси тварин і, відповідно, його оцінки, проводять систематичне зважування. Працівник бухгалтерії повинен брати безпосередню участь в цьому. Результати зважування відображають у Відомості зважування тварин( ф. №98). Крім того, тварин необхідно зважувати при народженні, придбанні, переведенні до інших вікових груп, перед забоєм та реалізацією.

Наявність, рух і зміни у складі поголів'я худоби на тваринницьких комплексах та фермах сільськогосподарських підприємств оцінюють у Книзі

обліку руху худоби (ф. № 34)(додаток ) Записи за статево - віковими групами худоби і птиці здійснює завідуючий фермою або бригадир. Для кожної групи тварин у книзі відводять певну кількість сторінок. Книга має прибуткову і видаткову частини. У прибутковій записують рух худоби за джерелами надходження, крім кількості голів, визначають їх масу у кілограмах. Перші записи про наявність тварин на 1 січня із зазначенням Їх маси роблять на підставі інвентаризаційних відомостей або переносять із Книги обліку руху тварин за минулий рік. У видатковій частині по кожній групі тварин записують кількість та масу їх при вибутті. В останній графі книги також по кожній групі відображають наявність тварин на дату, яка відповідає останньому запису в книзі; як у прибутковій, так і у видатковій частині книги записи ведуть тільки на підставі згаданих вище первинних документів. У кінці місяця в Книзі обліку руху худоби підбивають підсумки. Узагальнені дані про всі зміни переносять до Звіту про рух худоби і птиці на фермі (ф.№ 102, додаток ). Показники звіту у прибутковій і видатковій частинах мають відповідати підсумкам відповідних графах книги. Звіт підписують відповідні посадові особи, після чого його передають із супровідними документами до бухгалтерії підприємства. Звіт служить підставою для запису в бухгалтерських реєстрах.

У сільськогосподарському підприємстві молодняк оцінюють залежно від джерел його надходження. Куплений молодняк оцінюють за фактичною вартістю придбання з врахуванням всіх витрат по транспортуванню. Молодняк худоби і птиці, одержаних на тваринницьких фермах, оприбутковують і списують за плановою собівартістю, яка в кінці року корегується до рівня фактичної собівартості.

Приріст живої маси молодняку великої рогатої худоби і дорослих тварин на відгодівлі, а також свиней та інших тварин, які підлягають зважуванню, оцінюють за плановою собівартістю приросту живої маси з коригуванням її у кінці року до рівня фактичної собівартості.

---

Систематичний облік молодняку тварин, худоби на відгодівлі, свиней, птиці та інших тварин, а також дорослої худоби, вибракуваної з основного стада і поставлену на відгодівлю, ведуть на балансовому рахунку 21 "Тварини на вирощуванні та відгодівлі". Це активний рахунок. По дебету відображають наявність молодняку і тварин на відгодівлі на початку року, надходження їх протягом року, а також до оцінку молодняку і тварин на відгодівлі внаслідок приросту живої маси. По кредиту рахунку облічують зменшення кількості тварин у зв'язку з переведенням молодняку в основне стадо і вибуття їх із господарства з різних причин (реалізація, падіж, забій тощо).

Даний рахунок має такі субрахунки:

• 211 "Молодняк тварин на вирощуванні";

• 212 "Тварини на відгодівлі";

• 213 "Птиця";

• 214 "Звірі";

• 215 "Кролі";

• 216 "Сім'ї бджіл";

• 217 "Дорослі тварини вибракувані з основного стада";

• 218 "Тварини, прийняті від населення для реалізації".

На субрахунку 211 "Молодняк тварин на вирощуванні" ведеться облік наявності, надходження й вибуття молодняку великої рогатої худоби, свиней, овець, кіз та коней. Аналітичний облік ведеться в розрізі матеріально відповідальних осіб (ферм, відділків тощо) за такими виробничими й

віковими групами: ВРХ, свині, вівці, кози, коні.

На субрахунку 212 "Тварини на відгодівлі" ведеться облік наявності та руху: дорослої худоби, переведеної з основного стада на відгодівлю й нагул. Аналітичний облік ведеться за видами худоби: велика рогата худоба на відгодівлі й нагулі; свині на відгодівлі; вівці на нагулі та відгодівлі.

На субрахунку 213 "Птиця" ведеться облік наявності та руху птиці, як молодняку, так і дорослої. Аналітичний облік ведеться за такими обліковими групами: кури яєчного напрямку, кури м'ясного напрямку, качки, гуси, індики, цесарки, перепілки.

На субрахунку 214 "Звірі" ведеться облік наявності та руху хутрових звірів. Аналітичний облік ведеться за видами звірів окремо молодняку й основного стада.

На субрахунку 215 "Кролі" ведеться облік наявності та руху кролів. Аналітичний облік ведеться за породами окремо молодняку і основного

стада.

На субрахунку 216 "Сім'ї бджіл" ведеться облік наявності та руху бджолиних сімей. Аналітичний облік ведеться за кількістю сімей, Їх вартістю загалом по пасіці.

На субрахунку 217 "Доросла худоба, що вибракувана з основного стада" ведеться облік наявності та руху поголів'я і балансової вартості,

вибракуваних і реалізованих або забитих на м'ясо в господарстві без постановки на відгодівлю продуктивних тварин і робочої худоби. Аналітичний облік ведеться за видами тварин.

На субрахунку 218 "Худоба, що прийнята від населення для реалізації" ведеться облік руху тварин, прийнятих від населення для реалізації. Аналітичний облік ведеться за видами худоби.

9. Облік основних засобів

Для здійснення виробничої діяльності сільськогосподарським підприємствам потрібні основні засоби або, інакше кажучи, засоби праці. Від предметів праці вони відрізняються тим, що беруть участь у виробництві протягом кількох років, зберігаючи при цьому свою натуральну форму і фізичні властивості. Засоби праці зношуються поступово, а отже, переносять свою вартість на виробництво проду­кції частинами.

---

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби" містить таке визначення основних засобів: "Основні засоби - матеріальні активи, які підприємство утримує з метою ви­користання Їх у процесі виробництва або постачання товарів, надан­ня послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року(або операційного циклу, якщо він довший за рік)".

При визначенні основних засобів необхідно виходити з того, що вони є частиною активів, тобто ресурсів, контрольованих під­приємством у результаті минулих подій, використання яких, як очі­кується, приведе до надходження економічних вигод у майбутньому.

До основних засобів належать: земельні ділянки, капітальні витрати на поліпшення земель, будинки та споруди, передавальне устаткування, машини та обладнання, транспортні засоби, інструменти, прилади та інвентар, робоча і продуктивна худоба, багаторіч­ні насадження, інші основні засоби.

Для обліку й узагальнення інформації про наявність та рух основних засобів, інших необоротних активів, їх зносу передбачені рахунки: 10 "Основні засоби"; 11 "Інші необоротні матеріальні ак­тиви"; 131"Знос (амортизація) необоротних активів"; 18 "Інші необоротні активи".

Витрати, пов'язані з поліпшенням об'єкта (модернізація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), які призводять до збільшення майбутніх економічних вигід, первісно очікуваних від його використання, будуть відображатися на рахунку 15 "Капітальні інвестиції .

За використанням основні засоби поділяють на діючі (всі основні засоби, що використовуються у господарстві), недіючі (ті, що не використовуються у даний період часу у зв'язку з тимчасовою консервацією підприємства або окремих цехів) і запасні (різне устаткування, що знаходиться в резерві і призначене для зміни об'єктів основних засобів, що вибули або ремонтуються).

Для цілей податкового обліку, що обліковуються на балансі підприємства, відповідно до Закону України про оподаткування прибутку підприємств під­лягають розподілу за такими групами:

група 1 - будівлі, споруди, Їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі житлові будинки та їх частини (квартири і місця загального користування), вартість капітального поліпшення землі;

група 2 - автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, інше конторське (офісне) обладнання, уста­ткування та приладдя до них;

група 3 - будь-які інші основні фонди, не включені до груп 1,2 і 4;

група 4 - електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, їх програмне забезпе­чення, пов'язані з ними засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, телефони (у тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних то­варів (предметів).

---

Діючий План рахунків і прийнятий до застосування Положення (стандарт) бухгалтерського обліку передбачають, що одинакові за технічними характеристиками, призначенням та способом використання об'єкти основних засобів об'єднуються в такі групи: 1) земельні ділянки; 2) капітальні витра­ти на поліпшення земель; 3) будинки, споруди та передавальні Пристрої; 4) машини та обладнання; 5) транспортні засоби; б) інструменти, прилади та інвентар; 7) робоча і продуктивна худоба; 8) багаторічні насадження; 9) інші основні засоби.

Об'єкт основних засобів визнається як актив тоді, коли існує ймовірність того, що підприємство отримуватиме в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з використанням цього об'єкта, та його вартість може бути достовірно визначена.

Наявність достатньої впевненості у тому, що основні засоби втілюють у собі майбутні економічні вигоди для підприємства, потребує підтвердження того, що підприємство отримає винагороду у зв'язку з їх використанням та погоджується на пов'язаний з цим ризик.

Об'єкти основних засобів можуть бути придбані з метою безпеки або для охорони навколишнього середовища. В таких випадках вони, хоча безпосередньо і не втілюють у собі майбутніх економічних вигод, але є необхідними при використанні і отриманні еконо­мічної вигоди від інших активів.

Об'єкт основних засобів визнається як актив, якщо він перебуває в оперативному чи довірчому управлінні.

Витрати на придбання будь-яких матеріальних цінностей, вартість яких не перевищує 1000 гривень, включаcться до складу валових витрат підприємства, і які будуть обліковуватися в складі оборотних активів на рахунку.

Необхідною умовою правильного обліку основних засобів є єдиний принцип їх грошової оцінки - за первісною, залишковою, переоціненою і ліквідаційною вартістю.

Первісною оцінкою основних засобів є собівартість їх придбання або створення.

Собівартість основних засобів – це сплачена сума грошових коштів або їхніх еквівалентів, або справедлива вартість іншої форми компенсації (інших активів або зобов'язань), наданої для отримання активу на момент його придбання або створення.

Собівартість об'єкта основних засобів включає купівельну ціну (в тому числі ввізне мито та безповоротні податки) та витрати, що безпосередньо пов'язані з приведенням цього об'єкта в робочий стан (стан, який дає можливість використовувати його за прямим призначенням).

Первісна вартість об'єкта основних засобів складається з таких витрат:

• суми, що сплачують постачальникам активів та підрядникам

• за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків);

• реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються у зв'язку з придбанням (отриманням) прав на об'єкт основних засобів;

• суми ввізного мита;

• суми непрямих податків у зв'язку з придбанням (створенням)

• основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємству);

• витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів;

• витрати на встановлення, монтаж, налагодження основних засобів;

• інші витрати, безпосередньо пов'язані з доведенням основ­них засобів до стану, в якому вони придатні для використання із запланованою метою.

---