ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 29.11.2019

Просмотров: 1202

Скачиваний: 2

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

Згідно з системою оподаткування в Україні сплачуються загальнодержавні податки і збори, місцеві податки і збори. З усього розмаїття податкових платежів кооператив «Лан» сплачує лише податок на додану вартість, фіксований сільськогосподарський податок, збір за забруднення навколишнього середовища та податок з доходів фізичних осіб (із заробітної плати громадян).

Платниками фіксованого податку є сільськогосподарські підприємства різних організаційно - правовий форм, в яких сума, одержана від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів Їх переробки за попередній звітний рік перевищує 75% загальної суми валової продукції підприємства. У разі, коли в звітному періоді валовий дохід від реалізації сільськогосподарської продукції становить менше 75%, підприємство сплачує податки у наступному звітному періоді на загальних засадах.

Платник фіксованого сільськогосподарського податку сплачує фіксований сільськогосподарський податок в грошовій формі (додаток № 52).

Об'єктом оподаткування є площі сільськогосподарських угідь, пере­даних сільськогосподарському товаровиробнику у власність або наданих йому у користування. Ставка фіксованого сільськогосподарського податку з одного гектара сільськогосподарських угідь встановлюється у відсотках до їх

грошової оцінки, яка проводиться відповідно до методики, затвердженої Кабінетом Міністрів України у таких розмірах:

  • для ріллі, сіножатей та пасовищ - 0,15%,

  • для багаторічних насаджень - 0,09%.

Сплата податків проводиться щомісячно до 20 числа наступного місяця у розмірі третини суми податку, визначеної на кожний квартал від річної суми податку у таких розмірах:

  • 1 квартал - 10%;

  • 2 квартал - 10%;

  • 3 квартал - 50%;

  • 4 квартал - 30%.

В процесі господарської діяльності сільськогосподарські товаровиробники сплачують податок на додану вартість. Порядок сплати визначається Законом України "Про податок на додану вартість", який було прийнято Верховною Радою України 3 квітня 1997 року за № 168/97 зі змінами та доповненнями, які були внесені в нього після прийняття. Згідно з цим законом платникам ПДВ є товаровиробники, обсяг операцій яких з продажу товарів, робіт, послуг протягом будь - якого періоду з останніх 12 місяців перевищив 300000 грн.

Від оподаткування звільняються операції з наданням в сільській місцевості сільськогосподарським товаровиробникам послуг з ремонту шкіл, і дошкільних закладів, закладів охорони здоров'я тощо.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну. Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Вона виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).


Статтею 6 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено різні ставки податку. Нульова ставка застосовується при продажу переробним підприємствам молока і м'яса живою вагою сільськогосподарськими товаровиробниками всіх форм власності. Будь - який інший продаж товарів, робіт і послуг здійснюється за договірними цінами з додатковими нарахуванням ПДВ за ставкою 20%.

Пунктом 7.7.2 статті 7 Закону У країни "Про податок на додану вартість" передбачено подання платником податкової декларації по ПДВ до податкової адміністрації (додаток №53 ). Подання декларацій здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним періодом. Звітний (податковий) період може дорівнювати одному календарному місяцю або одному календарному кварталу залежно від обсягу оподаткування операцій з продажу товарів за попередній календарний рік. Дані, наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського обліку та даним книг податкового обліку.

Кооператив сплачує також збір за забруднення навколишнього середовища.

Для обліку розрахунків з бюджетом Планом рахунків передбачено рахунок 64 "Розрахунок за податками і платежами". Це активно - пасивний рахунок, який має розгорнуте сальдо. По кредиту сальдо відображає заборгованість господарства на користь фінансових органів, а по дебету - заборгованість фінансових органів господарству. Як правило, рахунок 64 має кредитове сальдо. По кредиту рахунку 64 відображають суми нарахованих платежів у бюджет по вищезгаданим податкам і зборам, по дебету - сплату заборгованості фінансовим органам по платежам в бюджет. Рахунок 64 призначено для узагальнення інформації про розрахунки підприємства за усіма видами платежів до бюджету, включаючи податки з працівників підприємства.

Реєстрами податкового обліку, в яких визначаються кінцеві результати за податковий період є книга обліку продажу та книга обліку придбання.( додаток №54,55)

Крім податків і зборів, сільськогосподарські керівники здійснюють відрахування до Пенсійного фонду і фонду соціального страхування. Справляння зборів до Пенсійного фонду України регламентується Законом У країни "Про збір на обов'язкове пенсійне страхування" від 26.06.1997р. за № 400/97 зі змінами та доповненнями, внесеними Законами У країни.

Об'єктом оподаткування суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують працю найманих робітників, є фактичні витрати на оплату праці працівників, включаючи витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень та виплат, виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, у тім числі в натуральній формі.

Ставка збору для сільськогосподарських підприємств на сьогоднішній день встановлена в розмірі 6,46%. Нараховані страхові внески страхувальники сплачують шляхом безготівкових розрахунків. Платіжне доручення на перерахування внесків подається господарством до установи банку одночасно з одержанням грошей на заробітну плату за відповідний період. Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України, який не включається до Державного бюджету України (додаток №47).


Збір - на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачується всіма категоріями працюючих громадян. Заяву про сплату збору громадян не подають.

Кооператив також робить перерахування до фонду загальнообовязкового державного соціального страхування. За рахунок Фонду соціального страхування виплачується допомога по тимчасовій непрацездатності, по вагітності і пологах, при народженні дитини і так далі. Ставка збору на обов'язкове соціальне страхування платникам встановлена в розмірі 2,9% від об'єкта оподаткування (додаток №48). Також сплачуються внески до Фонду соціального страхування на випадок безробіття за ставкою 1,3% суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників (додаток №49); до Фонду соцстраху від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання за ставкою 0,2% від фактичної оплати праці (додаток №50).

Поряд з розрахунками з Пенсійним фондом та Фондом соціального страхування, сільськогосподарські Підприємства проводять значну кількість розрахунків по страхуванню майна і посівів, індивідуальному страхуванню.

Облік розрахунків по страхуванню здійснюють на рахунку 65 "Розрахунки по страхуванню". По дебету цього рахунка ведеться облік сум, перерахованих з розрахункового рахунку на оплату проведених відрахувань, сум, які виплачуються за рахунок коштів фонду соціального страхування, а також різних видів допомоги, яка надається працюючим, у кореспонденції з кредитом рахунком 66 "Розрахунки з оплати праці". По кредиту рахунку 65 записують нараховані на користь органів соціального забезпечення і соціального страхування суми.



    1. Облік кредитів та інших позичкових коштів

Для забезпечення господарської діяльності оборотними коштами СК «Лан» залучає банківські кредити. Значення кредитів банків як джерела фінансування виробничо-господарської діяльності особливо зростає у періоди, коли надходжень коштів за реалізовану продукцію ще немає або їх не досить у зв'язку з відсутністю в певні періоди року продукції для реалізації.

Взаємовідносини сільськогосподарських підприємств з установами банку по кредитах регулюються Законами України "Про банки і банківську діяльність", "Про внесення змін до ст. 13 Закону У країни "Про банки і банківську діяльність" від 17 червня 1993 р.; "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про селянське господарство" від 24 червня 1993 р., а також Указом Президента України "Про фінансово-кредитне забезпечення сільськогосподарських товаровиробників у 1993 році" від 7 липня 1993 р. За необхідності одержання відділ кредиту банку з представник підприємства звертається у кредитний відповідними проханнями

Банківський працівник визначає можливість надання кредиту під дану операцію. Банк видає кредит, коли впевнений в кредитоспроможності підприємства або в прибутковості заходу, який він фінансує. Оскільки твердої впевненості в погашенні кредитів в умовах інфляції бути не може, то часто банки, крім техніко-економічного обґрунтування використання позичкових коштів, вимагають також додаткові гарантії повернення кредитів. Ними можуть бути: застава основних засобів або іншого майна; страхування ризику непогашених кредитів в окремих страхових компаніях, які заслуговують довіри; гарантії іншого підприємства або організації, що повинні бути письмово підтверджені.


Сільськогосподарські підприємства можуть одержувати коротко- довгострокові кредити. Основою поділу кредитів на коротко- і довгострокові є строк, протягом якого сільськогосподарське підприємство повинне повністю повернути в банк одержаний кредит. Короткострокові кредити обмежені одним роком, середньострокові - від одного року до трьох, довгострокові - понад три роки.

За користуванням кредитом підприємство повинно платити відповідну відсоткову ставку. Вона залежить від деяких факторів. У кожній установі банку кредитні ставки різні. Це залежить від внутрішніх проблем банку, рівня відсоткових ставок по депозитах. Крім того, при визначенні кредитного відсотка враховується фінансовий стан, репутація клієнта, а також строки і цілі кредиту. Розмір відсотка залежить від рівня рентабельності заходу, що фінансується, можливості погашення кредиту.

Кредитні взаємовідносини сільськогосподарських підприємств з установами банку ґрунтуються на кредитних договорах між банком і підприємством. Останніми визначаються взаємні обов'язки і відповідальність банку та підприємства.

У кредитних договорах передбачається розмір кредиту і зобов'язання банку про його своєчасну видачу; строки і порядок погашення кредиту і відсоткові ставки за нього; обсяг та строки надання підприємствами звітності, а також довідок, необхідних для визначення і видачі кредитів; форми перевірки забезпеченості цільового використання кредитів та інші умови. При цьому можуть бути використані договори, розроблені як банком, так і клієнтом.

Бухгалтерський облік повинен забезпечити своєчасне і правильне складання й подання банку документації, необхідної для одержання кредитів, контроль за цільовим використанням та своєчасним поверненням кредитів, інформацію про ефективність використання кредитних коштів з метою прийняття правильних рішень.

Сільськогосподарським підприємствам банк надає довгострокові кредити для виробничих і культурно-побутових об'єктів, реконструкції та розширення тваринницьких ферм, приміщень для зберігання сільськогосподарської продукції та на інші потреби.

На рахунку 50 "Довгострокові позики" ведеться облік розрахунків за довгостроковими позиками банків та іншими залученими коштами у інших осіб, які не є поточними зобов'язаннями.

За кредитом рахунка 50 відображуються суми одержаних довгострокових позик, а також переведення короткострокових (відстрочених), за дебетом - погашення заборгованості за ними та переведення до поточної заборгованості за довгостроковими зобов'язаннями.

Рахунок 50 "Довгострокові позики" має такі субрахунки:

  • 501 "Довгострокові кредити банків у національній валюті";

  • 502 "Довгострокові кредити банків в іноземній валюті";

  • 503 "Відстрочені довгострокові кредити банків у національній валюті";

  • 504" Відстрочені довгострокові кредити банків в іноземній валюті "

  • 505 "Інші довгострокові позики в національній валюті";

  • 506 "Інші довгострокові позики в іноземній валюті".


Аналітичний облік ведеться за позикодавцями (банками) в розрізі кожного кредиту окремо та строками погашення кредиту.

Для обліку короткострокових позик призначено рахунок 60 "Короткострокові позики" . На рахунку 60 ведеться облік розрахунків в національній і іноземній валюті за кредитами банків, строк погашення яких не перевищує дванадцяти місяців з дати балансу, та за позиками, термін погашення яких минув. За кредитом рахунка відображуються суми одержаних кредитів, а за дебетом - сума їх погашення та переведення до довгострокових зобов'язань в разі відстрочення кредитів.

Рахунок 60 "Короткострокові позики" має такі субрахунки:

  • 601 "Короткострокові кредити банків у національній валюті";

  • 602 "Короткострокові кредити банків в іноземній валюті";

  • 603 "Відстрочені короткострокові кредити банків у нац. валюті";

  • 604" Відстрочені короткострокові кредити банків в іноземній валюті";

  • 605 "Прострочені позики в національній валюті";

  • 606 "Прострочені позики в іноземній валюті".

Але кооператив не використовує дані рахунки: кредитні кошти банк перераховує на рахунок підприємства. Аналітичний облік ведеться за позикодавцями (банками) в розрізі кожного кредиту окремо та строками їх погашення.(додаток №56 )

Кооператив «Лан» взяв короткостроковий кредит для поточних розрахунків з дебіторами в Ощадбанку вів мім, але в травні його було вичерпано. В бухгалтерських документах в 1С:Підприємство залишок на рахунку підприємства відображено зі знаком «мінус», оскільки в кредитному договорі було обумовлено надання кредиту шляхом перерахування коштів на спеціальний рахунок підприємства та сплати розрахункових документів кооперативу по розрахунках з постачальниками. В даному періоді відбувалась лише сплата відсотків за користування кредитом та суми, сплачені постачальникам. Основна сума боргу не погашалась.

    1. Облік виробничих запасів

Необхідною умовою підтримання сільськогосподарського виробництва на належному рівні є постійна наявність частини оборотних засобів у матеріальній формі (предмети праці). Так, щоб здійснювався процес виробництва, господарство повинно мати необхідні запаси посівного матеріалу, кормів, палива, мінеральних добрив, запасів захисту рослин і тварин, запасних частинах інших виробничих запасів. При їх використанні збільшуються витрати на виробництво. Результатом процесу виробництва є створення готової продукції.

Щоб правильно організувати облік, всі виробничі запаси у сільськогосподарських підприємствах поділяють на такі класифікаційні групи:

  • насіння і садивний матеріал;

  • корми - концентровані, грубі, соковиті, тваринного походження, мінеральні корми тощо;

  • нафтопродукти - газ, бензин, дизельне паливо, нігрол, автол, дизельне паливо, солідол тощо;

  • тверде паливо - дрова, вугілля, торф, брикет тощо;

  • різна сільськогосподарська сировина для переробки на млинах, крупорушках, олійницях, сушарках тощо;

  • запасні частини і ремонтні матеріали;

  • готова продукція, виготовлена на підприємстві, визначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно - правовим актом;

  • товари у вигляді матеріальних цінностей, придбані (отримані) та утримуються підприємством з метою подальшого продажу;

  • . малоцінні та швидкозношувані предмети, що використовуються протягом не більше одного року.


Смотрите также файлы