Причиною зміни загального запасу є лісогосподарська діяльність лісгоспу, а також природний ріст і відпад насаджень.

Площа і запас стиглих деревостанів, у порівнянні з даними минулого лісовпорядкування, зменшились відповідно на 14,2 га і 15,2 тис.м³, або 3,0% і 10,7%, в тому числі експлуатаційного фонду відповідно на 121,0 га і 39,5 тис.м³, або 47,3% і 51,4%.

Основною причиною зменшення площі і запасу стиглих насаджень експлуатаційного фонду є виділення нових особливо захисних ділянок лісу, перелік яких приводився вище.

Направленість і результативність ходу природного поновлення, як на не вкритих лісовою рослинністю землях, так і під наметом лісу в регіоні вивчені в достатній мірі. Висновки науки і виробничого досвіду з природного поновлення лісу слідуючі: природне поновлення головних порід незадовільне і не відповідає потребам лісового господарства. Отже, в умовах лісгоспу, лісовідновлення потрібно проводити шляхом створення лісових культур, а природне поновлення можливе лише в насадженнях вільхи чорної та осики у відповідних типах лісу.

В рекреаційних лісах (лісопаркова частина лісів зелених зон, ділянки лісу радіусом 0,5 км навколо рекреаційних територій, радіусом 1 км навколо оздоровчих закладів) проведена ландшафтна таксація.

Виходячи з особливостей місцевості і цільового призначення лісів проведено функціональне зонування території, відповідно якому загальна площа ділянок рекреаційного призначення належить до зони екстенсивної рекреації. Місць масового відпочинку населення в лісах лісгоспу лісовпорядкуванням не виявлено.

Переважаючим типом ландшафту в рекреаційних лісах є закритий ландшафт, питома вага якого складає 90,7%, питома вага інших ландшафтів відповідно складає напіввідкритого – 4,0%, відкритого – 5,3%. За оптимальними нормами співвідношення типів ландшафтів повинно бути; закритих просторів – 75-80%, напіввідкритих – 10-12%, відкритих – 5%. Як видно, фактична ландшафтна структура лісгоспу дуже мало відрізняється від оптимальної, тому необхідно вважати, існуючий розподіл є оптимальним.

Насадження рекреаційних лісів характеризуються середньою естетичною оцінкою, пішохідною і рекреаційною стійкістю до рекреаційних навантажень, а також високою рекреаційною оцінкою. Ці ліси дуже мало зазнають рекреаційної дигресії.

Розподіл загальної площі рекреаційних лісів по функціональних зонах і їх загальна характеристика приведені у табл. 3.3.10 і 3.3.11.

3.3.10. Розподіл загальної площі рекреаційних лісів за функціональними зонами

3.3.11. Розподіл площі земельних ділянок рекреаційного

призначення за типами ландшафту, га

3.3.12. Ландшафтна характеристика лісів рекреаційного призначення

Розподіл площі земельних ділянок рекреаційного призначення

за класами естетичної оцінки, пішохідної доступності, додаткової оцінки, рекреаційної оцінки, стійкості до рекреаційних навантажень, стадія рекреаційної дигресії, га

3.4. Екологічний стан лісів

Стан і динаміка лісового фонду дають можливість в цілому оцінити екологічний стан лісів на рік лісовпорядкування. Усі види господарської діяльності велися, в основному, з дотримуванням діючих нормативних актів. Вони були направлені на підвищення якісного стану і продуктивності лісів, збереження і підвищення їх захисних властивостей і негативного впливу на навколишнє середовище не зробили.

Але, слід відмітити, що територія лісгоспу, як і вся Харківська область, відносяться до ІІІ зони за ступенем загрози існуванню лісів внаслідок дії промислових викидів фітотоксикантів. Середній рівень промислових викидів у повітря по Харківської області дорівнює 356 тис. тон в рік, за даними довгострокових досліджень Українського ордена “Знак Пошани” науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького. 60% забруднення навколишнього середовища від стаціонарних джерел складають викиди Зміївської ДРЕС (238,2 тис. тон в рік), під шкідливий вплив яких підпадає уся територія Скрипаївського учбово-дослідного лісгоспу. Зміївська ДРЕС розташована у селищі Комсомольський Зміївського району.

Другим по можливості негативного впливу на ліси Скрипаївського учбово-дослідного лісгоспу є ГРЕС – 2, яка розташована у селищі Есхар, Чугуївського району, викиди якої складають 1,5 тис. тон в рік.

Основну частину викидів складають високотоксичні для рослин оксиди сірки (42-48%), азоту (37-45%) та тверді частинки (попіл) (12-18%).

У викидах Зміївської ДРЕС знайдені такі токсичні хімічні речовини, як бенз/а/пірен, миш’як, бром, стронцій, ніобій, молібден, олово, сурма, цирконій. Ще ширше коло токсичних важких металів в попелошлаках Зміївської ДРЕС. В них виявлено ванадій, хром, марганець, кобальт, нікель, мідь, цинк, миш’як, селен, стронцій, барій, вольфрам, ртуть, свинець, кадмій, сурма, бенз/а/пірен. Вони представляють собою джерело забруднення довкілля, і можна зробити прогноз про можливе забруднення ґрунтів важкими металами, в тому числі, І класу небезпеки – бенз/а/пірен, миш’як, ІІ класу небезпеки – сурма, ІІІ класу небезпеки – ванадій, марганець, стронцій.

Розповсюдження забруднювачів в значній мірі залежить від вітрового режиму місцевості. У вегетаційному періоді зростає знос викидів в південному та південно-східному напрямку від ДРЕС. Взимку шкідливі хімічні елементи, які вказані вище, накопичуються в сніговому покрові, а навесні, з водою, надходять у ґрунт.

Характерною особливістю змін дернових опідзолених ґрунтів в районі Зміївської ДРЕС, що працює на кам’яному вугіллі і забруднює довкілля викидами окислів сірки і азоту та золою, є зростання в ґрунті вмісту важких металів, водорозчинних форм сульфатів та кальцію.

Таким чином. шкідливий вплив аеротехногенного забруднення Зміївської ДРЕС на деревостани лісгоспу являє собою як зовнішні прояви – хлорози, некрози і опадання хвої та листя, зменшення розмірів річних пагонів, зменшення параметрів крон, все ще високий відсоток сухостою в насадженнях, не дивлячись на те, що в порівнянні з попереднім ревізійним періодом він знизився на 11%, зменшення повноти, так і зміни цілком усієї екосистеми, які, на перший погляд, не помітні. В результаті погіршення умов живлення, що є наслідком змін в ґрунті та підстилці після надходження в них забруднювачів, змінюються не тільки деревостани, а також і трав’яний покрив і мікробіологічна діяльність, яка відбувається у ґрунті.

Більш докладні дані досліджень приведені у звіті про науково-дослідну роботу за темою №11 “Розробити методику діагностики та провести комплексне зонування пошкодження лісів України техногенним забрудненням як основи для ведення лісового господарства”.

РОЗДІЛ 4. АНАЛІЗ ЛІСОГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

4.1. Виконання основних положень проекту

попереднього лісовпорядкування

В своїй практичній діяльності лісгосп користувався основними положеннями організації і розвитку лісового господарства, які викладені в проекті попереднього лісовпорядкування.

Загальна площа держлісгоспу в організаційно-господарському відношенні була розділена на госпчастини на основі цілей і задач, які стоять перед лісовим господарством: підвищення захисних і рекреаційних властивостей лісу, а також задоволення потреби народного господарства в деревині і продуктах побічного користування.

Господарські секції по всіх категоріях захисності були, у відповідності з протоколом засідання технічної наради УРСР від 18.07.1983 року, утворені по основних переважаючих породах. Організація госпчастин по дубу проведена на основі розділення насаджень дуба звичайного по продуктивності і походженню:

• дуб високостовбурний – насінневі насадження 3 бонітету і вище,

порослеві насадження 2 бонітету і вище;

• дуб низькостовбурний – насінневі насадження 4 бонітету і нижче,

порослеві насадження 3 бонітету і нижче.

Вік стиглості для основних лісоутворюючих порід був встановлений на основі діючих на той час нормативів та наказу Держлісгоспу СРСР від 17 серпня 1978 року №114 «Об утверждении оптимальных возрастов рубок леса для различных районов страны по основным лесообразующим породам».

Всі матеріали попереднього лісовпорядкування використовувались лісгоспом у достатній мірі. Якість внесених поточних змін у матеріали лісовпорядкування і книги державного обліку лісів задовільна.

Перевірка внесення поточних змін проводилась у відповідності з «Указаниями по внесению текущих изменений в материалы лесоустройства и книги учёта лесного фонда (1968 г.)».

Юридичне оформлення документів на прийом та передачу земель з виключенням із Держлісфонду і на землі, надані у тимчасове довгострокове користування проводилось лісгоспом своєчасно і згідно чинному законодавству.

Основна частина квартальних просік і меж з іншими лісокористувачами знаходиться у задовільному стані, але деякі потребують розчищення. Квартальні стовпи, які прийшли в негідність під час ревізійного періоду замінялись, але на момент лісовпорядкування частина їх потребує заміни.

4.2. Рубки головного користування

Лісгосп мав затверджену розрахункову лісосіку рубок головного користування на 1990-1999 роки, яка була встановлена попереднім лісовпорядкуванням.

Фактичний відпуск деревини, в середньому за рік, становив 112% від діючої розрахункової лісосіки за ревізійний період. Невеликий переруб розрахункової лісосіки по ліквіду за два останні роки, пояснюється тим, що питома вага експлуатаційного фонду по м’яколистяному господарству, деревина якого відрізняється низькою товарною якістю, відводилась і надходила в рубку на початку ревізійного періоду, а наприкінці в рубку головного користування відводились, в основному, високотоварні хвойні і твердолистяні насадження.