Щорічний вихід ділової деревини склав 3,5 тис. м³. Розбіжність по фактичному виходу ділової деревини від даних розрахункової лісосіки зовсім невеликий і складає 6%.

Рубки головного користування були проведені в місцях запроектованих лісовпорядкуванням. Запроектовані лісовпорядкуванням способи рубок і їх елементи (ширина лісосіки, термін примикання, напрямок рубки) в основному виконувались.

Діюча розрахункова лісосіка і встановлений відпуск деревини відповідає принципу безперервного і невиснажливого лісокористування.

4.2.1. Виконання проекту рубок головного користування

(площа – га, запас – тис.м³)

Пунктом переробки деревини є власний цех переробки. Порушень “Правил рубок головного користування” і “Правил відпуску деревини на пні в лісах України” лісовпорядкуванням не виявлено.

Під час рубок головного користування втрати деревини не допускалися.

В цілому рубки головного користування на породний склад, структуру і стан лісового фонду впливу не мали.

4.3. Рубки, пов’язані з веденням

лісового господарства

4.3.1. Рубки догляду і вибіркові санітарні рубки

Виконаний обсяг рубок догляду, у порівнянні з проектом лісовпорядкування, приведений в табл. 4.3.1.1.

Для аналізу рубок, пов’язаних з веденням лісового господарства, використовувались звітні матеріали лісгоспу, дані минулого лісовпорядкування і оцінка якості проведених заходів, яка визначалася таксаторами під час таксації.

4.3.1. Виконання рубок догляду за ревізійний період

Аналізуючи виконання рубок догляду за минулий ревізійний період можна відмітити, що обсяг освітлень і прочищень, проведених лісгоспом, значно перевищує показник, запроектований попереднім лісовпорядкуванням, як по площі, так і по запасу і складає відповідно 184,2% і 143,2%. Це являється свідченням того, що на протязі минулого ревізійного періоду виникла необхідність проведення цих видів рубок догляду в насадженнях, які на момент попереднього лісовпорядкування рубок догляду не потребували.

Значний переруб по запасу при проведенні освітлень і прочищень частково пояснюється причиною, приведеного вище, а частково необхідністю повторного проведення рубок догляду на тій же фізичній площі.

План виконання проріджувань за минулий ревізійний період був виконаний на 91,7%, що мало відрізняється від запроектованого попереднім лісовпорядкуванням.

Прохідні рубки були виконані на площі, яка складає 75,2% від запроектованого минулим лісовпорядкуванням показника. Недоруб по цьому виду рубок догляду пояснюється важким економічним станом і відсутністю фінансування.

В цілому разом по всіх видах рубок догляду відсоток виконання дорівнюється 99,4%, що досягнуто за рахунок освітлень і прочищень.

Рубки догляду в лісгоспі проводяться як поквартальним методом, так і окремими ділянками.

Догляд за молодняками хімічним способом не проводився.

Облік рубок догляду по видах в лісгоспі ведеться в цілому задовільно.

Якість проведення рубок догляду і вибіркових санітарних рубок оцінюється в цілому задовільно.

Санітарний стан лісу на момент лісовпорядкування можна вважати як задовільний.

Залишків деревини в місцях рубок і захаращеності лісовпорядкуванням не виявлено.

Загальний запас сухостою зменшився, в порівнянні з попереднім лісовпорядкуванням, на 11%. На всіх ділянках з наявністю сухостою запроектовані відповідні заходи.

Основним методом проведення рубок догляду є рівномірне зрідження на всій площі ділянки.

Деревина від рубок догляду реалізується місцевим організаціям, підприємствам і населенню (70%) і використовується на власні потреби, в тому числі на переробку (30%).

Вибіркові санітарні рубки мали бути проведені за 2 роки на площі 510,1 га з вирубаним запасом 10,380 тис.м³ деревини. Фактично за 2 роки лісгосп виконав їх на площі 546,5 га з вирубаним запасом 14,562 тис.м³, що в порівнянні з прийнятим 2 л/в нарадою обсягом рубок складає 107%. Пояснюється це санітарним станом насаджень, які потребували цього виду рубок.

В подальші роки ревізійного періоду вибіркові санітарні рубки проведені на площі 1200,3 га з рубкою 26,832 тис.м³ деревини(в т.ч. ділової 0,865), що було викликано фактичним станом насаджень.

4.3.2. Рубки, пов’язані з реконструкцією насаджень

Попереднім лісовпорядкуванням суцільні реконструктивні рубки проектувались на площі 6,7 га з вирубаним запасом 0,93 тис.м³.

Під час минулого ревізійного періоду рубки, пов’язані з реконструкцією насаджень не проводились з економічних міркувань.

4.3.3. Інші рубки, пов’язані з веденням лісового господарства

4.3.3. Обсяги виконання інших рубок, пов’язаних з веденням лісового господарства

Із таблиці 4.3.3. видно, що інші рубки в учбово-дослідному лісгоспі проводились зі значними відхиленнями від проекту. Обсяг фактичного виконання суцільних санітарних рубок значно перебільшує запроектований показник, що пояснюється виникненням необхідності проводити ці рубки за станом насаджень.

Необхідність проведення лісовідновних рубок, які попереднім лісовпорядкуванням зовсім не проектувались, викликана виникненням насаджень, які втратили захисні, водоохоронні та інші корисні властивості.

Розчищення квартальних просік проведено не в повному обсязі, а рубка поодиноких дерев і омолодження підліску не проводились зовсім, що пов’язано з важкими економічними умовами.

Дослідні рубки – комбіновані насіннєво-лісосічні, виконані тільки частково, в зв’язку з припиненням робіт по даній темі.

4.4. Інші рубки, не пов’язані з веденням лісового господарства

Інші рубки, не пов’язані з веденням лісового господарства, попереднім лісовпорядкуванням не проектувались і лісгоспом не проводились.

4.5. Заходи з лісозахисту

4.5. Динаміка осередків шкідників і хвороб лісу за ревізійний період

Осередків шкідників на момент теперішнього лісовпорядкування не зафіксовано.

Активних засобів боротьби проти осередків шкідників, які виникали під час ревізійного періоду, не проводилось, тому що вони зникали природним шляхом.

Слід відмітити, що в значній мірі на стійкість насаджень проти шкідників та захворювань мають шкідливий вплив Зміївська ДРЕС і ГРЕС-2.

Із хвороб лісу найбільше поширення мала коренева губка. Площа насаджень, які пошкоджені цією хворобою зменшилась з 174,0 га до 53,1 га.

Запроектовані на ревізійний період лісозахисні заходи учбово-дослідним лісгоспом виконувались, про що свідчить відсутність осередків шкідників і зменшення площі насаджень, які пошкоджені кореневою губкою.

Проведені санітарні рубки сприяли покращенню санітарного стану насаджень, зменшенню площі деревостанів з наявністю сухостою.

Роблячи висновки про загальний стан лісозахисту в порівнянні з минулим лісовпорядкуванням, можна відмітити, що в цілому санітарний стан лісів учбово-дослідного лісгоспу значно покращився, зменшився загальний запас сухостою і зменшилась площа насаджень, пошкоджених хворобами лісу.

4.6. Лісовідновлювальні заходи і лісорозведення

4.6.1. Виконання основних видів робіт з лісовідновлення і лісорозведення за ревізійний період (згідно звітних даних держлісгоспу: чисельник - план, знаменник – виконання)

4.6.2. Виконання проекту лісовпорядкування з лісовідновних заходів, площа, га

В зв’язку з основним науково-дослідним напрямком діяльності, Скрипаївський лісгосп займався лісовідновленням тільки на землях Держлісфонду. Лісовідновна діяльність була спрямована на створення лісових культур і природне поновлення. Лісові культури створювались на невкритих лісовою рослинністю землях – галявинах і зрубах минулого ревізійного періоду, які надходили від рубок головного користування, лісовідновних і суцільних санітарних рубок хвойних і твердолистяних порід. Зруби м’яколистяних порід (вільхи чорної) відводились під природне поновлення.