ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 16.06.2020
Просмотров: 1424
Скачиваний: 3
4. Діяльність, яка несумісна з виконанням завдань внутрішнього аудитора
4.1. Внутрішній аудитор не бере участі в будь-якій іншій діяльності, що є несумісною з виконанням завдань професійного характеру і яка могла б завдати шкоди їх оцінці, чесності, об'єктивності, незалежності чи репутації внутрішнього аудитора або яке може суперечити меті та інтересам банку.
4.2. Внутрішній аудитор дотримується письмового зобов'язання банку про збереження та нерозголошення банківської таємниці, яка стала відома йому під час виконання своїх службових обов'язків.
4.3. Внутрішній аудитор не має права:
відмовляти службовим особам у наданні інформації, що передбачено посадовою інструкцією та нормативно-правовими актами Національного банку України, умисно затримувати її, надавати недостовірну чи неповну інформацію;
сприяти, використовуючи своє службове становище, фізичним та юридичним особам в одержанні ними кредитів або позичок, прийманні вкладів (депозитів) та здійсненні інших банківських операцій з наданням пільг або переваг під час їх проведення;
вимагати чи брати від фізичних та юридичних осіб подарунки, отримувати послу-й, що є чи можуть бути як винагородаза рішення або дії, що належать до його службових обов'язків;
сприяти, використоЕіуючи своє службове становище, окремим фізичним або юридичним особам у проведенні ними кредитно-фінансової діяльності з метою одержання за це для себе, своїх родичів або інших зацікавлених осіб матеріальних благ, послуг, пільг або інших привілей.
Директор
Генерального департаменту
банківського нагляду В.В.Пушкарьов
Правила етиііи арбітра (члена трудового арбітражу)
(витяг)
Затверджено наказом
Національної служби посередництва і примирення від 8 вересня 2000 року № 72
Стаття 4. Незалежність арбітра
(1) Специфіка цілей і завдань трудового арбітражу вимагає як необхідної умови чалежного здійснення діяльності арбітра максимальної незалежност; арбітра у виконанні своїх професійних прав і обов'язків, що передбачає його свободу від будь-якого зовнішнього впливу, тиску чи втручання в його діяльність, зокрема з боку сторін колективного трудового спору (конфлікту), державних органів, а також від впливу своїх особистих інтересів.
(2) 3 метою дотримання цього принципу в своїй професійній діяльності арбітр зобов'язаний протистояти будь-яким спробам посягання на його незалежнсть, бути мужнім і принциповим у виконанні своїх професійних обоп'язків, відстоюванні професійних прав та їх ефективному використанні в інтересах дотримання законності у вирішенні колективних трудових спорів (конфліктів).
(3) Арбітр зобов'язаний не допускати в своїй професійній діяльності компромісів, що применшували б його незалежність, з метою догодити сторонам колективного трудового спору (конфлікту), державним і громадським органам, третім особам, якщо такі компроміси розходяться з нормами чинного законодавства і перешкоджають належному вирішенню колективного трудовому спору (конфлікту).
(5) Арбітр не повинен при виконанні обов'язків члена трудового арбітражу керуватися вказівками інших осіб стосовно змісту, форм, методів, послідовності і часу здійснення його професійних прав і обов'язків, якщо вони суперечать його власній уяві про оптимальний варіант вирішення колективного трудового спору (конфлікту).
Стаття 5. Дотримання законності
(1) У своїй професійній діяльності арбітр зобов'язаний дотримуватися чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності, вживати всі свої знання і професійну майстерність для належного вирішення колективного трудового спору (конфлікту).
(2) Арбітр не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.
Стаття 6. Конфіденційність
(1) Дотримання принципу конфіденційності є необхідною і важливою передумовою діяльності арбітра, без яких є неможливим прийняття рішення трудового арбітражу. Тому збереження конфіденційності будь-якої інформації, отриманої арбітром від сторін колективного трудового спору (конфлікту) під час роботи трудового арбітражу, є правом арбітра у відносинах із сторонами колективного трудового спору (конфлікту) та обов'язком щодо сторін, кого ця інформація стосується.
(2) Дія принципу конфіденційності не обмежена в часі.
(3) Конфіденційність певної інформації, що охороняється правилами цієї статті, може бути відмінена тільки стороною колективного трудового спору (конфлікту), зацікавленою в її дотриманні, в письмовій або іншій зафіксованій формі.
(4) За всіх інших обставин при визначенні обсягу відомостей, на котрі поширюється обов'язок збереження конфіденційності, арбітр повинен виходити з норм цих Правил.
(5) Арбітр зобов'язаний забезпечити такі умови зберігання документів, переданих йому сторонами колективного трудового спору (конфлікту), та інших матеріалів, що знаходяться в його розпорядженні і містять конфіденційну інформацію, котрі розумно виключають доступ до них сторонніх осіб.
Стаття 7. Компетентність та добросовісність
(1) Зважаючи -іа суспільну значущість і складність професійних обов'язків арбітра, від нього вимагається високий рівень професійної підготовки, фундаментальне знання чинного законодавства, практики його застосування, опанування тактики, методів і прийомів діяльності арбітра.
(2) Арбітр зобов'язаний надавати правову та консультативну допомогу сторонам колективного трудового спору (конфлікту) компетентне і добросовісно, що передбачає знання відповідних норм права, наявність необхідного досвіду їх застосування, доскональність в урахуванні всіх обставин, що стосуються вирішення конкретного колективного трудового спору (конфлікту) і можливих правових наслідків виконання рішення трудового арбітражу.
(3) Арбітр зобов'язаний незалежно від своєї основної спеціальності підтримувати на належному рівні знання у питаннях вирішення колективних трудових спорів (конфліктів).
(4) Арбітр має постійно працювати над вдосконаленням своїх знань і професійної майстерності, володіти достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві.
Стаття 8. Чесність і порядність
Арбітр повинен як у своїй професійній діяльності, так і в приватному житті бути чесним і порядним, поважати права, законні інтереси, честь, гідність, репутацію та почуття осіб, з якими він спілкується в процесі вирішення колективного трудового спору (конфлікту).
Стаття 9. ПоЕага до професії арбітра
(1) Всією своєю діяльністю арбітр повинен стверджувати повагу до професії арбітра, її сутності і громадського призначення, сприяти зберіганню та підвищенню її престижу.
(2) Цей принцип повинен дотримуватись у всіх сферах діяльності арбітра: професійній, громадській, публіцистичній та ін.
(3) Арбітр зобов'язаний виконувати рішення Національної служби посередництва і примирення, прийняті в межах її компетенції, що не виключає можливості критики останніх та внесення пропозицій до них.
Стаття 10. Культура поведінки
Арбітр повинен як у своїй професійній діяльності, так і в приватному житті, дбаючи про престиж звання арбітра, забезпечувати високий рівень культури поведінки, поводити себе гідно, стримано, тактовно, зберігати самоконтроль і витримку, при здійсненні своєї професійної діяльності мати пристойний зовнішній вигляд.
Стаття 12. Дотримання принципу добросовісності під час роботи трудового арбітражу
(1) Під час роботи трудового арбітражу арбітр зобов'язаний використати всі розумно необхідні і доступні йому законні засоби для надання ефективної правової та консультативної допомоги сторонам колективного трудового спору (конфлікту).
(2) Арбітр має виявляти активність у збиранні відомостей про факти, що можуть бути використані у роботі трудового арбітражу та при прийнятті рішення трудового арбітражу, бути принциповим і наполегливим у використанні дозволених законом засобів їх отримання.
(3) Арбітр повинен намагатися забезпечити вирішення колективного трудового спору (конфлікту) у терміни, передбачені чинним законодавством, дотримуючись при цьому всіх інших вимог, що пред'являються Законом України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)", нормативними актами Національної служби посередництва і примирення і цими Правилами до належного виконання арбітром своїх професійних обов'язків.
Стаття 13. Етичні аспекти відносин арбітра із сторонами колективного трудового спору (конфлікту)
У відносинах щодо надання правової та консультативної допомоги сторонам колективного трудового спору (конфлікту) арбітр при визначенні суб'єкта прав і обов'язків сторін колективного трудового спору (конфлікту) і відповідному визначенні порядку реалізації своїх обов'язків має виходити з того, що для цілей передбаченої законодавством та цими Правилами взаємодії з сторонами колективного трудового спору (конфлікту) (уточнення причин виникнення колективного трудового спору (конфлікту), отримання дозволу на розголошення конфіденційної інформації, надання роз'яснень щодо правової позиції у справі, інформування про хід розгляду колективного трудового спору (конфлікту) трудовим арбітражем, тощо) сторони представляють особи, які від їх імені мають на те належні повноваження.
Стаття 15. Дотримання арбітром принципу законності під час роботи трудового арбітражу
1) Під час роботи трудового арбітражу арбітр зобов'язаний дотримуватися в-імог чинного законодавства, нормативно-правових актів, якими регламентується діяльність трудового арбітражу та арбітрів, а також вимог цих Правил, поводитись гідно і коректно.
(2) В ході засідання трудового арбітражу арбітр не повинен:
1) намагатися вплинути на рішення трудового арбітражу позарег-ламентними засобами;
2) робити свідомо неправдиві заяви стосовно фактичних обставин справи або давати їм свідомо неправильну правову оцінку;
3) подавати трудовому арбітражу завідомо неправдиві докази або свідомо брати учгість в їх формуванні;
4) посилатися з трудовому арбітражі на завідомо неправдиві або завідомо викривлені фактичні обставини, або обставини, що завідомо не стосуються предмета колективного трудового спору (конфлікту);
або на подані сторонами колективного трудового спору (конфлікту) докази, стосовно яких йому відомо, що вони є неправдивими;
5) порушувати порядок під час засідання трудового арбітражу, припускатись висловлювань, що принижують честь і гідність інших членів трудового арбітражу або інших учасників засідання трудового арбітражу.
Стаття 16. Дотримання принципів незалежності арбітра у відносинах із учасниками вирішення колективного трудового спору (конфлікту)
(1) Дотримую-іись принципу законності, арбітр водночас має бути наполегливим і принциповим у відстоюванні правових норм в роботі трудового арбітражу, не поступатися своєю незалежністю у дотриманні положень чинних законодавчих та нормативно-правових актів;
у випадку вчинення сторонами колективного трудового спору (конфлікту) тиску на арбітра — не йти на компроміси, які суперечать положенням чинних згіконодавчих та нормативно-правових актів;
(2) Арбітр не повинен полишати без уваги порушення закону і
повинен реагувати на відповідні дії у формах, передбачених чинним законодавством.
Стаття 17. Дотримання арбітром принципів чесності та порядності під час засідання трудового арбітражу
(1) Арбітр не повинен повідомляти учасникам засідання трудового арбітражу свідомо неправдиву інформацію стосовно фактичних обставин колективного трудового спору (конфлікту), їх правової оцінки, суті закону, обсягу прав та обов'язків сторін, або іншим чином намагатися схили-и їх до зміни їх позиції.
(2) Арбітр не повинен вчиняти дій, спрямованих на невиправдане затягування розгляду колективного трудового спору (конфлікту) трудовим арбітражем.
Стаття 18. Культура поведінки арбітра у відносинах з іншими учасниками вирішення колективного трудового спору (конфлікту)
У відносинах з іншими учасниками вирішення колективного трудового спору (конфлікту) арбітр повинен:
1) бути стриманим і коректним;
2) реагувати на неправильні дії або вислови цих осіб у формах, передбачених законом, зокрема у формі заяв, клопотань, скарг, тощо;
3) при заслуховуванні пояснень представників сторін колективного трудового спору (конфлікту) бути тактовним, не ставити запитань у підвищеному тоні, брутальній, знущальній формі, або формі, що принижує їх честь та гідність.
Стаття 19. Відносини між арбітрами
(1) Відносини між арбітрами повинні будуватися на засадах колегіальності, взаємної поваги один до одного, дотримання професійних прав арбітрів, слідування всім основним принципам етики арбітрів, передбаченим цими Правилами.
(2) Арбітр не повинен допускати по відношенню до іншого арбітра:
1) висловлювань, що принижують його честь та гідність, завдають шкоди його діловій репутації, нетактовних та принизливих висловів;
2) поширення свідомо неправдивих відомостей про нього. (3) Допустимими формами реагування арбітра на незаконну або неетичну поведінку іншого арбітра, якою заподіяна або може бути заподіяна шкода інтересам арбітра та трудового арбітражу, слід вважати звернення (заяви, скарги) в Національну службу посередництва і примирення, яка наділена повноваженнями по відношенню до арбітрів, а також використання інших форм захисту прав та законних інтересів особи, передбачених чинним законодавством України.
ПОЛОЖЕННЯ про Міністерство юстиції України (витяг)
ЗАТВЕРДЖЕНО Указом Президента України від ЗО грудня 1997 року № 1396/97
1. Міністерство юстиції України (Мін'юст України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Мін'юст України є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади щодо забезпечення реалізації державної правової політики.
2. Мін'юст Укзаїни у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, а також цим Положенням.
Міністерство у встановленому порядку в межах своїх повноважень вирішує питання, що випливають із загальновизнаних норм міжнародного права та міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
3. Основними завданнями Мін'юсту України є:
забезпечення реалізації державної правової політики;
підготовка пропозицій щодо проведення в Україні правової реформи, сприяння розвитку правової науки;
забезпечення захисту прав і свобод людини і громадянина у визначеній сфері;
підготовка пропозицій щодо вдосконалення законодавства, його систематизація, розроблення проектів нормативно-правових актів та міжнародних договорів Укрс.їни з правових питань, проведення правової експертизи проектів нормативю-правових актів, державна реєстрація нормативно-правових актів, ведення Єдиного державного реєстру таких актів;