Файл: Теорія галузевих ринків.docx

На жаль, сучасний розвиток малого підприємництва в Україні характеризується відсутністю сформованого прошарку інноваційно орієнтованого малого підприємництва та низьким рівнем залученості традиційного малого підприємництва до інноваційних процесів, що мають місце в економіці, відсутністю усталених форм взаємодії між великими корпоративними структурами та малим бізнесом в інноваційній сфері.

Попри значну кількість законодавчих актів, які стосуються науково-технологічної та інноваційної сфер, цілісної системи законодавчого забезпечення цієї діяльності в Україні досі не створено. Існуючі закони є неузгодженими і суперечать один одному. Занизькими є темпи розгляду та затвердження нових нормативних актів, серед яких проекти законів "Про загальні засади створення і функціонування інвестиційних парків", "Про державну підтримку розвитку високих технологій в Україні", "Про стимулювання виробництва наукоємної та високотехнологічної продукції АПК та послуг", "Про засади відродження та розвитку електронної промисловості в Україні" та ін. Вкрай недосконалою є система державних інституцій, що покликана регулювати та стимулювати інноваційний розвиток. Наявні структури дублюють одна одну (Українська державна інноваційна компанія та Державне агентство з інвестицій та інновацій), тоді як багато з напрямів стимулювання НДіДКР залишаються неохопленими.

Позитивним прикладом концентрації наукових, промислових і фінансових ресурсів є формування мережі технологічних парків ( - форма територіальної інтеграції науки, освіти й виробництва у вигляді об'єднання наукових організацій, проектно-конструкторських бюро, навчальних закладів, виробничих підприємств або їх підрозділів з метою прискорення розробки і застосування науковотех-нічних і техніко-технологічних досягнень). Створення цих установ забезпечило впровадження високотехнологічних розробок у виробництво і стало свідченням можливості перетворити науково-технологічні розробки на об'єкти економічних відносин та отримати від цього економічний зиск. Зарубіжний досвід доводить, що саме технопарки створюють реальну можливість забезпечення прийнятного рівня економічного зростання в країні, спричиненого інноваційними чинниками.

Нечисленні українські технопарки (їхня чисельність наприкінці 2004 року становила 17, хоча не всі із створених технопарків перетворилися на діючі одиниці) працюють у найперспективніших напрямах, серед яких: виробництво сучасної компресорної техніки, розробка і впровадження наукоємних приладів, матеріалів та лікарських препаратів для охорони здоров'я, нано- та біотехнології, електроніка, радіаційне приладобудування, енергозберігаючі технології, розробка нових матеріалів, охорона навколишнього середовища та ін. Більшість з них всі етапи виробництва, від розробки до випуску кінцевого продукту, здійснюють в межах України. Продукція, що виготовляється, призначена не лише для внутрішнього ринку, а є експортоорієнтованою.

Дієвим елементом світової інноваційної інфраструктури, поки що слабко представленим в Україні, є бізнес-інкубатори

Підприємства можуть здійснювати ДіР одноосібно чи колегіально. Переваги, що отримують фірми-новатори, які самостійно здійснюють ДіР: 1) конкурентні переваги перед іншими господарюючими суб’єктами ринку; отримання монопольного доходу протягом певного періоду. 2) споживачі асоціюють новатора з виробництвом товарів більш високої якості і мають бажання платити більше за торгову марку підприємства – новатора.

Причини об’єднання фірм в проведенні ДіР: 1) ринкова невизначеність: невідомо як швидко і чи взагалі знайдуть новинку конкуренти; 2) технологічна невизначеність: невідомо як швидко і чи взагалі знайде новинку сама фірма.