Файл: Metod_vkaz_prakt_rab_VS_15_prakt.doc

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 02.07.2020

Просмотров: 971

Скачиваний: 5

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

СОДЕРЖАНИЕ

Для раніше побудованих конверторів характерно їх коливання у широких переділах: питомого об’єму – від 0,5 до1,5 м3/m; величини Н1: Дв від 2,1 до 1,17. Питомий об’єм повинен знаходитися у оптимальних переділах. Як що він недостатній, то під час продувки виникають викиди металу та шлаку, які спінюються. При цьому нижній припустимий переділ питомого об’єму залежить від параметрів дуттьового режиму: чим вище інтенсивність подачі кисню і чим менше кількість сопіл у фурмі, тим більше повинен бути питомий об’єм. Разом з цим, як що питомий об’єм дуже великий, тоді несправажанно зростають габарити конвертора і висота конверторного цеху, а також тепловитрати і витрати вогнетривів для кладки футерівки.

При зниженні величини Н1: Dв стінки конвертора віддалюються від високотемпературної зони, що сприяє підвищенню їх стійкості; зростає також площа контакту зі шлаком, що полегшує видаленню у шлак фосфору та сірки. Разом з цим при дуже великому зниженні відношення Н1: Dв, тобто зниженню висоти конвертора, починаються викиди. Але і підвищення Н1: Dв зверху оптимальної величини не рекомендується, бо це потребує підвищення висоти споруди цеху.

В останні роки діаметр горловини D, конверторів ємністю від 50 до 400 м змінюється від 1,0 до 4,1 м (звичайно зростає при підвищенні ємності конвертора, бо при цьому зростає кількість довантаженого брухту). Під час вибору величини Dr стального брухту ураховують те, що горловина більших розмирів дозволяє виконувати завалку стального брухту у одне прийманя. Разом з цим, при підвищенні Dr зростають тепловитрати і декілька зростає вміст азоту у сталі, бо скрізь велику горловину повинна бути більше, ніж це необхідно для завантаження шихти. Dr = (0,4-0,63)Dв.

Від куту нахилу стінок горловини до вертикалі (α) залежить стійкості футерівки горловини. З підвищенням ємності кут α зростає. Діаметр сталевипускного отвору dотв звичайно коливається у межах 100-190 мм [1].

ванна печі після капітального ремонту повинна мати об'єм

Висота підйому для магнезитохромітового зведення рівна

Корисна потужність за період плавлення

Діаметр електроду визначається по формулі

Параметри, що Рекомендуються для контролю правильності розрахунку величин

Для визначення швидкості кристалізації великих злитків киплячої сталі у виливницях прямокутної форми був також застосований метод перекидання і виливання незатверділої частки рідкого металу. Встановлена наступна залежність:


де d — товщина затверділого шару, мм;

t — час контакту рідкого металу з виливницею, хв.

Негативне значення першого члена формули указує на відставання почала кристалізації від моменту контакту рідкого металу з виливницею.

Визначити час повного твердіння відлитого злитка можна по формулі, запропонованою В. М. Тагєєвим . .

де tK — час повного твердіння, хв;

R — радіус (для квадратних і багатогранних злитків — радіус вписаного окружності), см.

Якщо виразити час повного твердіння в годину і радіус в метрах, формула прийме вигляд


tK = 18.7R2.


Приклад 1. Визначити товщину закристалізовуючого шару злитка спокійної сталі через 25 мін після наповнення виливниці металом.

Визначуваний коефіцієнт твердіння:

Приймаємо λ = 5,3 кал/'хв× см × град. Визначаємо середнє значення температури поверхні злитка (1050° С) і температури кристалізації (1500° С):

t = 1500 — 1050 = 450° С.

Q0 — теплота кристалізації сталі рівна 65 кал/г. Середнє значення щільності рідкої сталі, що закристалізовувалася, у = 7,3 г/см3.

Теплоємність стали С= 0,2 кал/г×град.

Приклад 2. Визначити товщину шару, що закристалізовувався, в злитку киплячої сталі через 3 хвилини після наповнення виливниці:

d = — 3,05 + 22,86 1/3 = 36,1 мм.

Приклад 3. Визначити час повного твердіння квадратного злитка спокійної сталі, що має середній перетин 640 х 640 мм. Час повного твердіння визначається по формулі

tK = 0,112R2 = 0.112×322 = 114 мин.

Отриманий результат показує, що сталь твердне дуже повільно. Ця обставина враховується при організації розливання стали на машинах безперервного лиття. Тут передбачається штучне охолоджування як в самому кристалізаторі, так і в зоні вторинного охолоджування. Як буде видно нижче, шляхом додаткового штучного охолоджування не вдається помітно прискорити кристалізацію стали на МБЛЗ. При збільшенні поперечного перетину безперервного злитка кристалізатори необхідно робити довшими. Але і це мало сприяє отриманню достатньої товщини шару злитка, що закристалізовувався, до моменту виходу його з кристалізатора. Тому влаштовується развита зона вторинного охолоджування, в якій злиток безпосередньо охолоджується могутніми потоками води, що подається спеціальними форсунками. На установках МНЛЗ, що діють, встановлені кристалізатори заввишки від 300 до 1500 мм, а зона вторинного охолоджування має развиту довжину.

Рідкий метал, що поступив в кристалізатор, починає тверднути у його стінок. Затверділа оболонка повинна мати певну товщину, щоб витримати ферростатический тиск стовпа металу. У зоні вторинного охолоджування злиток з ще рідкою серцевиною повинен повністю закристалізовуватися. Тут відбувається остаточне формування структури злитка. Загальна довжина кристалізатора і зони вторинного охолоджування повинна бути більше можливої глибини рідкої лунки.


Товщина затверділого шару металу в кристалізаторі при швидкості витяжки квадратних заготовок 200 х 200 і 150 × 150 в межах 0,7—1,1 м/хв і слябів перетином 200×1000; 170 × 1020 і 200 × 800 в межах 0,5—0,8 м/хв, як показали дослідження, може бути визначена по формулі

d = 2,3 ׃ 2,6 √τ- тобто швидкість кристалізації майже не відрізняється від швидкості кристалізації злитка у виливниці .

Необхідно відзначити, що в зовнішній скориночці безперервного злитка киплячої сталі на глибині 2—4 мм іноді спостерігаються дрібні міхури, тобто скориночка виявляється менш щільною, чим в звичайному злитку киплячої сталі .

Спеціально проведеними дослідженнями встановлено, що глибина рідкої лунки знаходиться в прямій залежності від швидкості витягування злитка і може бути визначена на формулі

L = τύ

де L — глибина рідкої лунки, мм;

τ — час повного твердіння злитка даного перетину, хв;

ύ — швидкість витягування злитка, мм/хв..

Ця залежність вірна лиш при невеликих швидкостях витягування, коли лунка рідкого металу не дуже далеко розповсюджується за межі вторинного охолоджування. Встановлено, що глибина лунки в злитку киплячої сталі на 4—8% більше, ніж : ніж у безперервному злитку спокійної сталі.


Приклад 1. Визначити товщину шару, що закристалізовувався, почали до моменту виходу безперервного злитка з кристалізатора заввишки 1,5 м, якщо швидкість витягування киплячої сталі рівна 700 мм/хв. Визначити глибину лунки рідини через 9 хв витягування. Підрахувати, скільки ще залишилося злитку (починаючи : від приманки) проходити відстань зони вторинного охолоджування, якщо довжина зони вторинного охолоджування на цій установці 10 м.


Приклад 2. При швидкості розливання безперервного злитка 0,9 м/хв і висоті кристалізатора 1,3 м визначити можливу мінімальну зону вторинного охолоджування. Злиток має розміри 150×700 мм.


Додаток 14

вариант

Задача1

Час(хвилин) після

наповнення виливниці

металом




Задача 2

Час(хвилин) після

наповнення виливниці

металом



Задача3

Переріз квадратної

заготівки

1

12

5

600×600

2

16

2

605×605

3

15

6

610×610

4

13

1

620×620

5

18

7

625×625

6

19

6,5

630×630

7

17

8

635×635

8

12

9

650×650

9

18

5, 5

645×645

10

11

6,5

655×655

11

14

8,5

670×670

12

21

10,5

675×675

13

23

4

680×680

14

22

12

685×685

15

24

15

690×690

16

27

17

695×695

17

10

15,5

700×700

18

26

12

705×705

19

28

6,5

710×710

20

30

11,5

715×715

21

32

18

720×720

22

29

19,5

725×725

23

31

13

730×730

24

35

25,5

735×735

25

34

17,0

740×740




Практична робота 15


Тема: Розрахунок температури ліквідус та солідус.


Мета:

1. Закріпити і поглибити теоретичні знання по розділу "Теорія і технологія розливки сталі " програми предмету.

2. Навчитіся правильно вибирати та розраховувати температуру ліквідус та солідус.

З. Вікорістовуваті одержані знання та навички під година виконання курсових . та дипломних проектів.


Сумарне зниження температури солідус tS = -138,20 oC, а

температура солідус tS = 1534-138,20=1396 oC.

При безперервному розливанні стали дуже важливо підтримка оптимального рівня температури розливаного металу.

Точний розрахунок і підтримка температури металу при розливанні необхідний для забезпечення високої якості НЛЗ і стабільності процесу розливання.

Підвищений перегрів металу над температурою ліквідуса сприяє збільшенню трещиночувствительности заготовок, розвитку стовпчастої структури злитка і таких дефектів макроструктури, як осьова ликвация і центральна пористість. Крім того, надмірно висока температура розливаного металу може привести до проривів НЛЗ по тріщинах. При збільшенні температури металу в промковше вище за оптимальну величину потрібне зниження рівня швидкостей витягування НЛЗ (орієнтовно, перевищення оптимальної температури розливання на 10 0С вимагає зниження швидкості розливки на 5 %).

Необхідна температура металу в проміжному ковші розраховується виходячи з температури ліквідуса для кожної марки стали.

Визначимо температуру ліквідус заданої марки сталі прийнявши наступний хімічний склад %:

0,33 C,

0,75 Si,

1,0 Мn,

0,25 Cr,

0,25 Ni,

0,02 S,

0,02 P.

Розрахунок температури ліквідус стали, проводиться по формулі:

Тл =1534–tсн (1)

де tсн – зниження температури плавлення заліза із-за присутності в ньому домішок яке визначається по формулі:

tсн =К1[C %]+К2[Mn,%+Si,%+ Cr,%+ Ni,%+P,%+S,%] (2)

де К1 і К2–коэффициенты для різних хімічних елементів в сталі;

[C,%; Mn,%; Si,%; Cr,%, Ni,%, P,%; S,% ] – вміст хімічних елементів в сталі (Задані значення коефіцієнтів для різних хімічних елементів в сталі для розрахунку температури ліквідус представлені в таблицях 1-2 [1]).



Таблиця 1 – Коефіцієнт К1 при заданому вмісті вуглецю в сталі для розрахунку температури ліквідус


Вміст вуглецю в сталі %

0,51 0,60

К1

86


Таблиця 2 – Коефіцієнти К2 різних хімічних елементів в сталі для розрахунку температури ліквідуса


Хімічний елемент

Mn

Si

Cr

Ni

P

S

К2

5

8

1,5

4

30

25


Розрахункова температура ліквідус складе:

tсн =К1[C %]+К2[Mn,%+Si,%+ Cr,%+ Ni,%+P,%+S,%]=

= 860,33+51+80,75+ 1,5 0,25+ 0,25 4+0,02 30+0,02 25=45.23=45 оС

Тл =1534–tсн =1534 – 45=1489 оС.

Рекомендована величина перегріву металу в проміжному ковші над температурою ліквідуса під час розливання на МБЛЗ для низько – і середньовуглецевих марок сталі складає 30 35 oС.


Передбачувані втрати температури металу в ході розливання:

- у промковше за час розливання однієї плавки – 5 10 oС;

- при переливі металу із сталеразливочного в проміжний ківш – 30 40 oС (залежно від типу футерування промковша і номери плавки в серії).

Рекомендоване перевищення температури металу в сталеразливочном ковші перед розливанням на МБЛЗ повинно складати:

65 0 -85 ° С – для низько – і середньовуглецевих марок стали;

Визначимо температуру солідус стали, що містить %:

0,33 С, 1.0 Mn і 0,75 Si.

Впливом фосфору і сірки з концентраціями до 0,025 % можемо нехтувати.

Розглянемо рівняння, що апроксимують в даній області лінію солидуса відповідної бінарної діаграми.

У інтервалі (0,150,8) С дійсно вираз:

(3)

Для марганцю Л.Кухарем [2] було виведене подібне співвідношення:

(4)

а для кремнію їм же запропонована формула

(5)

де NC, NMn, NSi – концентрація % (ат.), вказаних елементів.

Процентний (по масі) зміст елементів перерахуємо на атомні

(6)

де – відносна маса елементу.

По цьому відношенню 0,6 % С 2,7325 % (ат.),

0,6 %Mn0,6099 % (ат.),

0,3 % Si =0,5947% (ат.).

Тепер підставимо концентрації NC, NMn і NSi в рівняння (1.3) – (1.4) і розрахуємо зниження температури солідус:

tC = -126,7 oC,

tMn = -5,22 oC

tSi = -6,28 oC.

Сумарне зниження температури солідус tS = -138,20 oC, а

температура солідус tS = 1534-138,20=1396 oС


Приклад визначення температури ліквідус і солідус для заданої марки


Хімічний склад готової сталі 09ГС приведень в таблиці 3

Табліця 3 - Хімічний склад готової сталі 09ГС


С

Si

Mn

Cr

Ni

Cu

P

S


0,11


0,65


1,5

не більш

0,3

0,3

0,3

0,011

0,010


Тлікв = 1534-Тзн

Тзн =К1[%C]+K2[%Mn+%Si+%P+%S+%Cr+%Ni+%Cu]

де К1 і К2 – коефіцієнти для різних хімічних елементів в сталі;

[%C; %Mn; %Si; %P; %S; %Cr; %Ni; %Cu] – зміст хімічних елементів в сталі (задані значення коефіцієнтів для різних хімічних елементів в сталі для розрахунку температури ліквідус представлені в таблицях )


Згідно таблиця 1 – Коефіцієнт К1 при заданому вмісті вуглецю в сталі для розрахунку температури ліквідус

К1


Вміст вуглецю в сталі%

0,11 0,50




Згідно таблиця 2– Коефіцієнтів К2 різних хімічних елементів в сталі для розрахунку температури ліквідуса


Хімічний елемент

Mn

Si

Cr

Ni

P

S

К2

5

8

1,5

4

30

25


Тзн= 88×0,11+[5×1,5+8×0,65+30×0,011+25×0,010+1,5×0,3+4×0,3+5×0,3]=

=27 0С

Tлікв=1534-27=1507 0С

Перевіщення температури металу в сталерозливному ковші перед розливанням на МБЛЗ, що рекомендується, повинне складати 65-85 0С. Тому з урахуванням втрат температура металу перед розливанням в сталерозливному ковші складі 1580 0С.




Додаток 15


Масовій зміст елементів у сталі


Варіант

Марка сталі

Масовий зміст елементів у готовій сталі

С

Мп

Si

S

Р

не більш

не більш

1

Зсп

0,14- 0,20

0,40-0,65

0,15-0,30

0,050

0,040

2

5сп

0,28-0,37

0,50-0,80

0,20-0,40

0,050

0,040

3

10

0,07-0,14

0,35-0,65

0,17-0,37

0,040

0,035

4

20

0,17-0,24

0,35-0,65

0,17-0,37

0,040

0,035

5

А515-6

0,14-0,21

0,60-0,90

0,15-0,40

0,035

0,035

6

А36

0,15-О,20

0,85-1,15

0,17-0,37

0,040

0,040

7

St 37-2

0,12-0,17

0,40-0,60

0,15-0.30

0,035

0,035

S

St44-2

0,15-О,20

0,40-0,60

0,10 -0,25

0,040

0,040

9

15Г

0,12-0,19

0,70-1,00

0,17-0,37

0,035

0,035

10

St 52-3

0,15-0,20

1,2-1,60

0,35-0,55

0,030

0,035

11

17ГС

0,14-0,20

1,00-1,40

0,40-0,60

0,030

0,030

12

А

0,17-0,21

0,40-1,00

0,15-0,30

0,040

0,040

13

Е

0,13-0,18

0,70-1,40

0,15-0,30

0,040

0,040

14

D40

0,12-0,18

0,90-1,60

0,15-0,30

0,035

0,035

15

А 572-50

0,14-0,20

0,85-1,25

0,15-0,40

0,050

0,040

16

А 516-55

0,12-0,18

0,60-0,90

0,15-0,40

0,035

0,035

17

А 516-70

0.14-0.22

0,85-І,21

0,15-0,40

0,035

0,035

18

АВ/ЕН

0,12-0,18

1,20-1,60

0,17-0,50

0,040

0,040

19

А 572-65

0,14-0.23

0,90-1,30

0,15-0,40

0,050

0,040

20

А 572-60

0,14-0,25

0,90-1,30

0,15-0,40

0,050

0,040

21

А 572-42

0,14-0,20

0,85-1,25

0,15-0,40

0,050

0,040

22

LRA

О,14-0,22

0,30-0,60

0.17-0.37

0,030

0,040

23

ЗПС

0,14-О,22

0,40-0,65

0,05-0,17

0,050

0,040

24

SS400

0.14-0.22

0.40-0.60

0,17-0,37

0,030

0,030

25

30

0,27-0,35

0,50-0,80

0,17-0,37

0,040

0,035