ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 02.07.2020
Просмотров: 1019
Скачиваний: 5
Приклад: розрахунок кисневого конвертору верхнього дуття ємкістю 100т.
Визначення головних розмірів конвертора.
Початкові данні.
Садка конвертора, м |
Діаметр, Дв, м |
Відношення Н1/Дв |
Відношення Дг/Дв |
100 |
4,2 |
1,4 |
0,4 |
1. З заданого зверху відношення Н1/Дв =1,4 при відомим значенні Дв = 4,2м визначаємо величину висоти робочого простору конвертора:
Н1 = 1,4×Дв, м, (1)
де Дв - внутрішній діаметр конвертера
Н1 = 1,4×4,2=5,88
2. З даного відношення Дг/Дв = 0,4 визначаємо діаметр горловини:
Дг = 0,4×Дв, м (2)
Дг = 0,4×4,2 = 1,68
3. Визначаємо висоту горловини по формулі:
; (3)
-α куток нахила до вертикалі, в конвертерах середній і великой ємкості колеблиться у межах 53-75°. Приймаемо α=60°;
tg α= 1.7315;
тоді м
4. Визначаємо об’єм рідкого металу:
Vмет = 0,145×Qф, м (4)
де 0,145 – питомий об’єм металу, м3/m
100 – садка конвертора, т
Тоді Vмет = 0,145×100 = 14,5 м3 (5)
5. Розрахуємо загальну глибину металевої ванни.
Днище конвертора улаштовується трішки увігнутим з метою підвищення його стійкості. Метал у спокійному стані вмішується у шаровому сегменті циліндричної частини конвертора, тобто:
Vмет = Vшс + Vцч, м3 (6)
Об’єм шарового сегменту визначається по формулі:
, м3 (7)
де = 0,35 прийнята висота шарового сегменту, висота шарового сегменту звичайно складаї 0,3-0,5м
тоді
Об’єм циліндричної частини конвертора, який вміщує метал, дорівнює:
, м3 (8)
hцч = 13,847× hцч
Визначаємо висоту металу, який розташован у циліндричної частини конвертора формулою( 6)
14,5= 1,1764 + 13,847 hцч
звідки hцч = 0,962 м
6. Розраховуємо висоту шару шлаку за формулою:
, м (9)
де Gшл – кількість шлаку, %. Приймаємо Gшл –10%
ρ- щільність шлаку, кг/м3. Приймаємо ρ- 3000 кг/м3.
Тоді
7. Загальна висота ванни у спокійному стані:
hв=hмет + hшл, м (10)
hв=0,962+0.241 = 1,203 м
8. Висота циліндричної частини конвертера дорівнює:
Нцч =Н1 – Нг – hшс , м (11)
Нцч = 5,88 – 2,183 – 0,35 = 3,3477
9. Визначаємо товщину футеровки конвертора
9.1 Товщина футеровки у циліндричній частині (tц) звичайно складає 650 – 1000мм у залежності від ємкості конвертора:
ємкості конвертора (tц),мм
50 650
100-130 780-830
150 870
200-250 890-930
300-400 830-1000
Приймаємо tц = 780 мм
9.2 Товщина футеровки у конічної часті tк приймається на 125 – 179 мм менш, чим у циліндричної. Приймаємо tк = 650 мм.
9.3 Товщина футеровки днища tд приймається на 110 – 125мм більше циліндричній частині . Приймаємо tд = 1000 мм
10. Визначаємо зовнішні розміри конвертора.
10.1 Зовнішній діаметр конвертора
Д = Дв + 2tц + 2δц; (12)
де δ – товщина кожуха циліндричної частини , звичайно складає 60-100мм.
Приймаємо δц = 60 мм
Тоді Д =4,2 + 2×0,78 + 2×0,06 = 5,88 м
10.2 Загальна висота конвертора
Н =Н1 + tд + δд, м (13)
де δд – товщина кожуха днища конвертора, звичайно складає 50-70мм.
Приймаємо δд= 60 мм
Н=5,88+1,0+0,06=6,94 (14)
11. Відстань від рівню спокійної ванни до зрізу горловини:
Н2=Н1 – hв, м (15)
Н2= 5,88 - 1,203 = 4,677 м
12. Діаметр сталевипускного отвору dотв звичайно коливається в межах 100 – 250 мм в залежності від ємкості конвертора.
Приймаємо dотв = 120 мм.
Рисунок 1-Основны геометричні розміри кисневого конвертора.
Додаток 1 для виконання розрахунку основних розмірів конвертера Завдання для розрахунку конвертерів кисневого дуття зверху |
||||
Варіанти |
Садка конвертора, m |
Діаметр, Дв .м |
Відношення Н1/Дв |
Відношення Дг/Двд/д. |
1 |
100 |
4,2 |
1,4 |
0.4 |
2 |
130 |
4,3 |
1,45 |
042 |
3 |
200 |
5,5 |
1,55 |
0.46 |
4 |
250 |
6,2 |
1,6 |
0,48 |
5 |
275 |
6,4 |
1,65, |
0,5 |
6 |
300 |
6,5 |
1,7 |
0.52 |
7 |
350 |
7 |
1,75 |
0,6 |
8 |
400 |
7,1 |
1,8 |
0,61 |
9 |
450 |
7,6 |
1,8 |
0,63 |
10 |
400 |
7,2 |
1,8 |
0,61 |
11 |
350 |
7,1 |
1,8 |
0,6 |
12 |
300 |
6,7 |
1,75 |
0,52 |
13 |
250 |
6,3 |
1,6 |
0,48 |
14 |
200 |
5,8 |
1,55 |
0,44 |
15 |
130 |
4,9 |
1,45 |
0,44 |
16 |
100 |
4,3 |
1,43 |
0,44 |
17 |
50 |
3,4 |
1,41 |
0,42 |
18 |
100 |
4,4 |
1,42 |
0,42 |
19 |
200 |
5,6 |
1,43 |
0.44 |
20 |
250 |
5,9 |
1,44 |
0,55 |
21 |
275 |
6,3 |
1,63 |
0,49 |
22 |
300 |
6,6 |
1,67 |
0.53 |
23 |
350 |
7,2 |
1,71 |
0,57 |
24 |
400 |
7,4 |
1.75 |
0.58 |
25 |
450 |
7,5 |
1,77 |
0,61 |
Практична робота №2
Тема: Розрахунок матеріального балансу киснево-конверторної плавки.
Мета роботи: Навчитися розраховувати матеріальний баланс киснево-конверторної плавки.
При продувці рідкого чавуну технічно чистим киснем зверху застосовуються три основні способи охолоджування операції (плавки):
1) Охолоджування твердими окислювачами (залізняком, окалиною, агломератом і т.д.).
2) Охолоджування сталевим скрапом.
3) Охолоджування сталевим скрапом з добавкою невеликої кількості твердого окислювача (1-2% від маси чавуну) для прискорення процесу шлакоутворення і коректування температури металу по ходу продування.
У сучасних великовантажних кисневих конвертерах чаші застосовується третій спосіб охолоджування плавки.
Справжній зразковий розрахунок матеріального балансу киснево-конвертерної плавки складений для випадку роботи із застосуванням для охолоджування операції сталевого скрапу з невеликими добавками твердого окислювача (залізної руди) і призначений як навчальний посібник при виконанні курсових і дипломних робіт.
Розрахунок киснево-конвертерної плавки з охолоджуванням операції скрапом і рудою
Початкові дані
Таблиця №1 – Хімічний склад чавуну, скрапу, металу, перед розкислюванням і готової сталі 3 сп %
Найменування матеріалу |
С |
Si |
Mn |
P |
S |
Чавун передільний 80% |
4,12 |
0,67 |
1,58 |
0,13 |
0,05 |
Скрап 20% |
0,17 |
0,23 |
0,46 |
0,03 |
0,04 |
Метал перед розкислюванням |
0,15 |
0 |
0,18 |
0,01 |
0,03 |
Готова сталь |
0,14 – 0,22 |
0,12 – 0,30 |
0,45 – 0,65 |
н.б.0,04 |
н.б.0,05 |
Таблиця 2 – Хімічний склад вапно, плавикового шпату, руди і футерування %
Найменування матеріалу |
SiO2 |
CaO |
MgO |
Al2O3 |
Fe2O3 |
CaF2 |
H2O |
|
Вапно |
2.0 |
91.0 |
1.0 |
1.5 |
- |
- |
0.5 |
4.0 |
Плавиковий шпат |
4,2 |
2,1 |
- |
0,8 |
- |
89,4 |
- |
3,5 |
Залізняк |
7,1 |
1,0 |
0,2 |
4,6 |
86,0 |
- |
1,1 |
- |
Смолодоломітовий цеглина |
2,0 |
58,0 |
36,5 |
1,5 |
2,0 |
- |
- |
- |
Витрата чавуну складає 80% від маси металевої шихти, витрата скрапу - 20%.
Витрата залізняку для прискорення шлакоутворення і коректування температури металу - 1,5% від маси металошихти (звичайно складає 1-2%).
Температура чавуну при заливці в конвертер 1315°С.
Температура стали перед випуском 1610°С.
Розрахунок ведемо на 100 кг металошихти (чавун + скрап). Визначаємо середній склад металевої шихти %
Для чавуна
С 80/100×4,12=3,296
Mn 80/100×0,67=0,536
Si 80/100×1058=1,264
P 80/100×0,13=0,104
S 80/100×0,05=0,040 ці дані внесемо в таблицю 3
Для скрапа
С 20/100×0,17=0,034
Mn 20/100×0,23=0,046
Si 20/100×0,46=0,092
P 20/100×0,03=0,006
S 20/100×0,04=0,008 ці дані внесемо в таблицю 3
Таблиця 3 – Визначаємо середній склад металевої шихти, кг.
|
С |
Mn |
Si |
р |
s |
Чавун |
3,269 |
1,264 |
0,536 |
0,104 |
0,040 |
Скрап |
0,034 |
0,092 |
0,046 |
0,006 |
0,008 |
Середній склад |
3,330 |
1,356 |
0,582 |
0,110 |
0,048 |
Визначаємо скільки віддаляється домішок на 100кг металу, кг
С 3,330-0,15×0,9 = 3, 195
Mn 1,356-0,18×0,9 = 1,194
Si 0,582
P 0,110-0,01×0,9 = 0,101
S 0,048 – 0,03×0,9 = 0,021
Fe(у дим) 1,2
-------------------------------------------
Чад домішок 6,293
Вихід сталі приймаємо рівним 0,9.
Втрати заліза випаровуванням звичайно складають 0,8 – 1,6%.
Приймаємо 1,2%
Приймаємо, що при продування ванни киснем 10% S вигоряє до SO2, тобто окислюється:
0,048 /10 = 0,0048=0,005кг сірки
Витрата кисню на окислення домішок складає, кг:
C – CO2 3,195 ×0.1×32/12 = 0,850
C – CO 3,195×0.9×16/12 = 3,834
Si – SiO2 0.582×32/28 = 0,665
Mn – MnO 1,194×16/55 = 0.347
S – SO2 0,005×32/32 = 0,005
P – P2O5 0,101×80/62 = 0,130
Fe – Fe2O3 1,200×48/112 = 0,514
6,345
Приймаємо, що 90% С окислюється до СО, а 10% до CO2
Утворюється маса оксидів, кг
CO2 3,195×0,1 × 44/12 = 1,169
CO 3,195×0,9× 28/12 = 6,710
SiO2 0,582×60/28 = 1,247
MnO 1,194×71/55 =1,541
P2O5 0,101×142/62 = 0,231
SO2 0,005×64/32 = 0,010
Fe2O3 1,2×160/112 = 1,714
У шлак переходить сірки, кг
0,021 – 0,005 = 0,016
Під час переходу сірки в шлак звільняється кисню, кг
0,016/2 = 0,008
Витрата кисню складає, кг
6,345-0,008=6,337
Витрата вапно визначаємо по балансу СаО і SiO2 у шлаку для отримання основності 3,2 (основність шлаку повинна складати від 2,8 до 3,5). Для формування шлаку приймаємо витрату плавикового шпату рівним 0,3 кг За даними практики вітчизняних і зарубіжних заводів витрата разжижителей звичайно складає:
а) бокситу 0,6 - 1,2%;
б) плавикового шпату 0,2 - 0,6%.
Витрата (знос) футерування коливається в межах 0,8-1,2% від маси металошихти. Приймаємо витрату футерування рівним 1,1% або 1,1 кг на 100 кг металошихти.
Витрати вапна позначимо через х.
Кількість СаО в кінцевому шлаку, що поступає з матеріалів, складе, кг
Футерування 1,1/100×58 = 0,638
Залізняк 1,5/100×1,0 = 0,015
Плавиковий шпат 0,3/100×2,1 = 0,006
Вапно х/100×91 = 0,91х
-----------------------------------------------------------
Всього 0,6593+0,91х
SiO2 у кінцевому шлаку, що вноситься матеріалами, кг
Металева шихта 1,247
Залізняк 1,5/100×7,1 = 0,106
Плавиковий шпат 0,3/100×4,2 = 0,013
Футерування 1,1/100×2,0 = 0,022
Вапно х/100×2,0 = 0,02х
-------------------------------------------------------
Всього 1,388+0,02х
MgО в кінцевому шлаку, що вноситься матеріалами, кг
Футерування 1,1/100×1,5 = 0,0165
Залізняк 1,5/100×36,5 = 0,402
Вапно х/100×1,0 = 0,01х
---------------------------------------------------------------------
Всього 0,4185 +0,01х
Al2O3 у кінцевому шлаку, що вноситься матеріалами, кг
Футерування 1,1/100×1,5 = 0,0165
Залізняк 1,5/100×4,6 = 0,069
Вапно х/100×1,5 = 0,015х
Плавиковий шпат 0,3/100×0,8 = 0,0024
-------------------------------------------------------------------
Всього 0,0879 +0,05х
Fe2O3 у кінцевому шлаку, що вноситься матеріалами, кг
Футерування 1,5/100×86,0 = 1,29
Залізняк 1,1/100×2,0 = 0,022
-------------------------------------------------------------------
Всього 1,312
СаF2 в кінцевому шлаку, що вноситься матеріалами, кг
Плавиковий шпат 0,3/100×89,4 = 0,2682
СО2 в кінцевому шлаку, що вноситься матеріалами, кг
Плавиковий шпат 0,3/100×3,5 = 0,0105
Вапно х/100×4,0 = 0,04х
----------------------------------------------------------
Всього 0,0105+0,04х
Замість СаО і SiO2 підставляємо їх значення і визначаємо витрату вапно
0,659+0,91х = 3,2(1,388+0,02х)
0,659+0,91х = 4,4416+0,064х
0,659 - 4,4416 = 0,064х - 0,91х
-3,7826 = -0,846 х
Х = -3,7826/-0,846
Х = 4,470
Металева шихта, залізняк, плавиковий шпат, вапно і футерування вносять в шлак, кг(таблиця 4).