Файл: Metod_vkaz_prakt_rab_VS_15_prakt.doc

∆M_Al = M_Al * (([Al]_Al * (100 – Y_Al)) / 10000) +([Пр]_Al/100) =

= 0,04 * ((90 * (100 – 50)) / 10000) + (10/100) = 0,022кг

Визначення маси алюмінію, що перейшов в шлак

∆M¹ _Al = M_Al - ∆M_Al = 0,04 – 0,022 = 0,018 кг

Визначення маси металу після присадки феромарганцю і алюмінію

М_Ме^k = M_Me + ∆M_Al = 91,512 + 0,022 = 91,535кг

Перевірка хімічного складу готової сталі

[C]_гс = [C]_пр + (M_{Mn мет} * (([C]_{Mn мет} * (100 – Y_c)) / 10000)) / (0,01 * M_me^k)=

= 0,22+ ( 0,554 * ((0,04 * (100 – 15)) / 10000)) / (0,01 * 91,535)=0,22 %

[Si]_гс = [Si]_пр + (M _{Mn мет} * (([Si] _{Mn мет} * (100 – Y_c)) / 10000)) / (0,01 * M_me^k)=

= 0 + (0,554 * ((0 * (100 – 25)) / 10000)) / (0,01 * 93,8331)= 0 %

[Mn]_гс = [Mn]_пр + (M _{Mn мет} * (([Mn] _{Mn мет} * (100 – Y_c)) / 10000)) / (0.01 * M_me^k)=

=0,114 + (0,554 * ((99,85 * (100 – 20)) / 10000))/ (0,01 * 91,535)= 0,597%

[P]_гс = [P]_пр + (M _{Mn мет} * ([P] _{Mn мет} /100)) / (0,01*M_Me^k)=

= 0,027+ (0,554 * (0,01/100)) /(0,01*91,535)= 0,02%

[S]_гс = [S]_пр + (M _{Mn мет} * ([S] _{Mn мет} /100)) / (0,01*M_Me^k) =

= 0,029+ (0,554 * (0,03/100)) / (0,01*91,535) = 0,029%

Практична робота 12

Тема: Розрахунок теплового балансу в двохванному сталеплавильному агрегаті.

Мета роботи:

1 Закрепи та углибити знання по розділу «виробництво сталі у мартенівських печах» програми предмету.

2.Навчитися правильно розраховувати прихід та розхід тепла в двухванному сталеплавильному агрегаті прямоточного типу.

3.Використовувати отримані знання при виконанні курсових та дипломних проектів.

Затрати часу – 2 години.

Робота розраховується з використанням мікрокалькуляторів або ЕРМ з використанням електронних таблиць.

Початкові данні в додатку .

Розрахунок теплового балансу плавки

Недолік тепла для процесу компенсується подачею природного газу. Склад газу: CH₄ – 93.9%$ C₂H₆ – 1.3%$ C₃H₈ – 0.2%$ CO₂ – 0.3%$ N₂ – 4,3%. температура чавуну, заливає мого у піч, 1300⁰С . Температура сталі перед випуском 1610⁰С . Тепловий баланс робочого простору двухванной печі розраховуємо для однієї камери.

Прихід тепла

1. Фізичне тепло чавуну, тобто чавун що поступає в конвертер при температурі 1300^оС, вносить

Q₁=65[0,755×1180+218+0,92(1300-1180)]=79254 кДж

де 65 – кількість (маса) чавуну в металошихті, кг;

0,755 – середня теплоємність твердого чавуну від 0^оС до температури плавлення, кДж/кг× 1180 – температура плавлення чавуну, 0^оС ( у залежності химсклада коливається в межах 1150-1200^оС);

218 – прихована теплота плавлення твердого чавуну, кДж/кг;

0,92 – середня теплоємність рідкого чавуну, кДж/кг×град.

2. Тепло екзотермічних реакцій

С – СО₂ 34090×2,647 = 90236

Si – SiO₂ 31000×0,567 =17577

Mn – MnO 7370×0,844 = 6220

P – P₂O₅ 25000×0.101 = 2525

S – SO₂ 9280×0.004 = 37

Fe – Fe₂O₃ (у шлак) 7370×0,398 =2933

Fe – FeO 4820× 1,167 =5625

Fe – Fe₂O₃ (у дим) 7370×1,100 =8107

--------------------------------------------------------------

Q₂= 133260 кДж

де перший стовбич - теплові ефекти, відносимо до 1 кг окисдюючого елемента, кДж/кг;

другий стовпчик – кількість окіслюючих домішок чавуну /дивись матеріальний баланс ДСА/

3.Тепло шлакоутворення

При формуванні шлаку в ньому утворюються з'єднання

(СаО)₂ × SiО₂ і (СаО)₂×Р₂О₅ і виділяє тепло:

SiO₂ +2CaO=(CaO)₂ × SiО₂ 2320×1,215 =2819

Р₂О₅ + 4CaO = (CaO)₄× Р₂О₅ 4740×0,231 =1095

Q3 = 3914 кДж

4.Хімічне тепло палива позначаємо через «Х» (Q₄)

Загальний прихід тепла дорівнює, кДж

---

Q_прих = Q₁ + Q₂ + Q₃ +Q₄

Q_прих = 79254+133260+3914+Х=216428+Х

Витрати тепла

1.Фізичне тепло стали, тобто сталь нагріта до 1610^оС відносить тепло

Q₁=(92,968+0.284)×[ 0,70×1530+ 272 + 0,84 (1625-1530)] = 131205 кДж

де 93,252=92,968+0,284 маса рідкої сталі і корольки

0,7 – середня теплоємність твердої сталі, кДж/кг×град.

1530 – температура плавлення металу, ^оС, визначається

1540-85×0,12 = 1530

де 1540 – температура плавлення чистого заліза, ^оС;

85 – зниження температури плавлення на 1% вуглецю, ^оС;

272 – прихована теплота плавлення твердої сталі, кДж/кг×град.

2.Фізичне тепло шлаку, тобто шлак відносить тепло

Q₂ = 9,465 (1,2×1610+210) = 20274 кДж

де 9,465 маса шлаку, кг;

1,2 – теплоємність шлаку, кДж/кг×град.;

210 – теплота плавлення шлаку, кДж/кг× град.

3. Тепло, уносимо продуктами згорання,

Виконуємо розрахунок горіння природного газу на 100м³

Таблиця 1–розрахунок горіння природного газу

Складаючи газу, м3	Рівняння реакції горіння	Розхід О2,м3	Продукти згорання, м3
			CO2	Н2О	N2
СН4- 93,9	СН4+2O2= CO2+2Н2О	187,80	93,90	187,80	-
C2H6- 1,3	C2H6+3,5О2=2CO2+3Н2О	4,55	2,60	3,90	-
C3H8- 0,2	C3H8+5 O2=3CO2+4Н2О	1,00	0,60	0,80	-
CO2- 0,3		-	0,3	-	-
N2 - 4,3		-	-	-	4,3
Всього		193,35	97,4	192,5	731,66

Визначаємо теплоту згорання природного газу

Q^з_н=35988×93,9+63721×1,3+90554×0,2=3480221кДж/100м³

3480221кДж/100м³= 34802,2кДж/м³

Кількість природного газу , м³

Х/34802,2=0,0000287×х

кількість продуктів згорання , м³

СО₂ 0,0000287×Х×0,974 =0,0000280Х

Н₂О 0,0000287×Х×1,925 =0,0000552Х

N₂ 0,0000287×Х×7,317 =0,0002100Х

Тепло, уносимо продуктами згорання ,кДж

СО₂ 2,38×0,0000280×Х×1580 =0,105Х

Н₂О 1,86×0,0000552×Х×1580 =0,162Х

N₂ 1,45×0,0002100×Х×1580 =0,481Х

-----------------------------------------------------------------

Q₃ = 0,748Х

4.Видаляючи з ванни гази уносять тепло при середній температурі, дорівняй 1600⁰С

СО₂ 3818×9,949×22,4/44 =19338

Н₂О 2981×0,059×22,4/18 =300

N₂ 3818×0,008×22,4/64 =11

----------------------------------------------------------------

Q₄ =20715 кДж

де перший стовпчик чисел – тепловміст 1 м³ газів при температурі 1600°С,кДж/м³

5. Тепло, уносимо частками Fe₂O₃ в дим

Q₅=1,571(1,2×1600+210) =3346 кДж

6.Тепло, затрачене на востановлення бокситу та футеровки :

Fe₂O₃ до FeO (0,147×0,9)×824000/160 =681

Fe₂O₃ до FeO (0,147×0,1)×290000/160 =27

-------------------------------------------------------------------------

Q₆ = 708 кДж.

7.Втрати тепла на випромінювання через відкриті вікна, гляделки, кладку, охолоджених елементів печі і др.. Звичайно складають 36-38% тепла. Приймаємо 38%

Q₇ 133260×0,38=49306 кДж;

де 133260= Q₂ пріхіда тепла

Загальний розхід тепла дорівнює , кДж

Q_рас=131205+20274+0,748Х+19649+3346+708+49306=224488+0,748Х

Прирівнявши прихід тепла к розхіду, визначаємо величину «Х»:

216428+х=224488+0,748х

1х-0,748х=224488-216428

0.252х =8060

х=8060/0,252

х=31984кДж

Таблиця 2 – тепловий баланс робочого простору камери двохванної печі

Статті балансу	кДж	%	Статті балансу	кДж	%
Прихід тепла Фізичне тепло чавун Екзотермічна Шлакоутворення Хім. тепло прир. газу	79254 133260 3914 31984	31,90 53,64 1,58 12,86	Розхід тепла Фізичне тепло: Сталі Шлаку Виноситься з пр зг	131205 20274 23924	52,82 8,16 9,63
			Газами з ван. унос. тепло	19649		7,91
			Тепло уносиме Fe2O3 Тепло на вост Fe2O3 Втрати тепла	3346 708 49306		1,35 0,28 19,85
Всього	248412	100%		248412		100%

---

---

Додаток 12

Данні для виконання теплового балансу

Варіант	Температура, °С		Варіант	Температура, °С
	чавуну	сталі		чавуну	сталі
1	1315	1600	14	1315	1620
2	1310	1590	15	1325	1620
3	1305	1610	16	1315	1615
4	1310	1620	17	1310	1620
5	1315	1620	18	1305	1630
6	1320	1630	19	1310	1620
7	1315	1620	20	1320	1625
8	1320	1620	21	1315	1610
9	1315	1625	22	1305	1600
10	1320	1630	23	1310	1600
11	1310	1640	24	1315	1610
12	1300	1620	25	1320	1600
13	1305	1620

---

Практична робота №13

Розрахунок потреби обладнання мартенівського цеху.

Мета роботи;

1. Закріпити і поглибити теоретичні знання по розділу "Виробництво сталі у подових сталеплавильних агрегатах" програми предмету.

2. Навчитися правильно вибирати та розраховувати кількість обладнання різних дільниць мартенівського цеху.

З. Використовувати одержані знання та навички під час виконання курсових . та дипломних проектів.

Робота виконується згідно індивідуальним завданням, яке видає викладач предмету згідно з додатком 13.

Інструкція до практичної роботи:

Вихідні данні для розрахунку треба брати з додатку 13 до цієї методичної розро­бки.

1. Теоретичне обґрунтування є:

Вихідною величенною для розрахунку кількості обладнання у відділеннях мартенівського цеху є річна продуктивність цеху у придатних зливках та витрата рід­кого чавуну у шихті (середньо завантажувальний - в залежності від виду печей у це­ху).

Знаючи ці величини, необхідно розрахувати добове виробництво. При цьому необхідно ураховувати вихід приданої сталі з матеріального балансу (після розкис­лення сталі).

Для розрахунків приймають добове виробництво з урахуванням його можли­вого підвищення на 10-15%.

Якщо у сучасну годину мартенівські печі роблять з інтенсивною продувкою ванни киснем, тоді потреба у залізної руді з метою ведення плавки дуже мала, що необхідно ураховувати при розрахунку обладнання шихтового двора сипучим

При виконанні курсового і дипломного проектів, якщо завдання не відносять­ся конкретно до шихтових відділень, тоді обмежуються виконанням розрахунків по­трібного обладнання міксерних відділень, пічного і розливного прольотів і при не­обхідності замінного устаткування, яке переходить скрізь цех підготовки складів (візків, виливне).

Розрахунки дотримуються виконувати, куруючись літературними даними

Нижче надані приклади розрахунків необхідного обладнання міксерних відді­лень, пічного прольоту й розливного прольоту мартенівського цеху з печами ємніс­тю 300, 600т. і двохванними сталеплавильними агрегатами з середньою витратою чаву­ну 65%.

Приклад розрахунок обладнання.

1. Міксерне відділення.

Відповідно завдання річного виробництво мартенівського цеху складає 3224200т. З матеріального балансу плавки вихід придатного після розкислення складає 0,94. Тоді потреба у рідкої сталі складає 3224200:0,94=3430000т. З ураху­ванням витрат металу на розливці (приймаємо їх дорівним 2%) потреба у рідкої сталі складає 3430000x0,02+3430000=3500000 (закруглено).

Добове виробництво сталі складає 3500000:365=9590т. З урахуванням можли­вого підвищення виробництва на 10-15% приймаємо добове виробництво по рідкої сталі дорівним А_доб=10500т.

Добова необхідна ємність міксерів (Т_с) визначаємо по формулі, т:

(1)

де К_ч - витрата рідкого чавуну, т/т (К_ч=0,65 дивись матеріальний баланс);

---