Файл: Metod_vkaz_prakt_rab_VS_15_prakt.doc

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 02.07.2020

Просмотров: 973

Скачиваний: 5

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

СОДЕРЖАНИЕ

Для раніше побудованих конверторів характерно їх коливання у широких переділах: питомого об’єму – від 0,5 до1,5 м3/m; величини Н1: Дв від 2,1 до 1,17. Питомий об’єм повинен знаходитися у оптимальних переділах. Як що він недостатній, то під час продувки виникають викиди металу та шлаку, які спінюються. При цьому нижній припустимий переділ питомого об’єму залежить від параметрів дуттьового режиму: чим вище інтенсивність подачі кисню і чим менше кількість сопіл у фурмі, тим більше повинен бути питомий об’єм. Разом з цим, як що питомий об’єм дуже великий, тоді несправажанно зростають габарити конвертора і висота конверторного цеху, а також тепловитрати і витрати вогнетривів для кладки футерівки.

При зниженні величини Н1: Dв стінки конвертора віддалюються від високотемпературної зони, що сприяє підвищенню їх стійкості; зростає також площа контакту зі шлаком, що полегшує видаленню у шлак фосфору та сірки. Разом з цим при дуже великому зниженні відношення Н1: Dв, тобто зниженню висоти конвертора, починаються викиди. Але і підвищення Н1: Dв зверху оптимальної величини не рекомендується, бо це потребує підвищення висоти споруди цеху.

В останні роки діаметр горловини D, конверторів ємністю від 50 до 400 м змінюється від 1,0 до 4,1 м (звичайно зростає при підвищенні ємності конвертора, бо при цьому зростає кількість довантаженого брухту). Під час вибору величини Dr стального брухту ураховують те, що горловина більших розмирів дозволяє виконувати завалку стального брухту у одне прийманя. Разом з цим, при підвищенні Dr зростають тепловитрати і декілька зростає вміст азоту у сталі, бо скрізь велику горловину повинна бути більше, ніж це необхідно для завантаження шихти. Dr = (0,4-0,63)Dв.

Від куту нахилу стінок горловини до вертикалі (α) залежить стійкості футерівки горловини. З підвищенням ємності кут α зростає. Діаметр сталевипускного отвору dотв звичайно коливається у межах 100-190 мм [1].

ванна печі після капітального ремонту повинна мати об'єм

Висота підйому для магнезитохромітового зведення рівна

Корисна потужність за період плавлення

Діаметр електроду визначається по формулі

Параметри, що Рекомендуються для контролю правильності розрахунку величин

Таблиця 4 – складові шлаку, кг


Матеріали

Всього

Мет шихта

Залізна руда

Футеровка

Плавиков. шпат

Вапно / Х /

SiO2

1,247

0,106

0,022

0,013

0,069

1,477

CaO

-

0,015

0,638

0,006

4,068

4,727

MgO

-

0,003

0,402

-

0,045

0,450

Al2O3

-

0,069

0,016

0,002

0,067

0,154

SiO2

0,016

-

-

-

-

0,016

MnO

1,541

-

-

-

-

1,541

P2O5

0,231

-

-

-

-

0,231

Fe2O3

-

1,29

0,022

-

-

1,312

CaF2

-

-

-

0,2682

-

0,268

3,035

1,483

1,100

0,289

4,269

10,176


У вапно міститься

4,47/100×0,5=0,022 кг Н2О

4,47/100×4,0=0,179 кг СО2

Плавиковий шпат містить

0,3/100×3,5=0,011 СО2

Залізняк містить

1,5/100×1,1=0,016 кгН2О

Маса шлаку без оксидів заліза складає, кг

10,176- 1,312 = 8,864

Залежно від режиму продування, основності кінцевого шлаку і зміст “ С ” у металі в кінці продування плавки відношення FeO (у %) до Fe2O3 (у %) у шлаку звичайно коливається в межах 1,5 – 3,0.

Приймаємо вміст оксидів заліза в шлаку 12% FeO і Fe2O3 5% , тоді маса оксидів шлаку без FeO і Fe2O3 буде складати 83%.

Маса шлаку рівна, кг 8,864/83 × 100=10,679

Розраховуємо хімічний склад кінцевого шлаку, кг/ перший стовпчик беремо із таблиці 4, /останній стовпчик/.

% SiO2 1,477 / 10,679×100 =13,83

%СаО 4,727/ 10,679× 100 =44,26

% MgO 0,450 / 10,679× 100 =4,21

% Al2O3 0,154 / 10,679×100 =1,44

%S 0,016/ 10,679× 100 =0,15

% MnO 1,541/ 10,679×100 =14,43

% P2O5 0,231 / 10,679× 100 =2,17

% CaF2 0,268 / 10,679× 100 =2,51

% FeO 12,00

% Fe2O3 5,00

-------------------------------------------------------

Всього 100

Таблиця 5- Хім. склад кінцевого шлаку, %

SiO2

СаО

MgO

Al2O3

S

MnO

P2O5

CaF2

FeO

Fe2O3

13,83

44,26

4,21

1,44

0,15

14,43

2,17

2,51

12

5

100


Фактична основність кінцевого шлаку

тобто відповідає заданою (допустимо на 0,05)

Маса оксидів заліза складає

10,679-8,864=1,815 кг, зокрема

FeO = 10,679/ 100×12 = 1,281

і

Fe2O3 = 1,815 - 1,281 = 0,534

Приймаємо, що 90% що вноситься рудою і футеруванням Fe2O3 відновлюється до заліза, а 10 % - до FeO

Відновлення Fe2O3 до заліза дає, кг

а) кисень 1,312 × 0,9×48/160 = 0,354

б) заліза 1,312 ×0,9 - 0,354 = 0,827

Відновлення Fe2O3 до FeO дає, кг

а) кисню 1,312×0,1×16/160 = 0,013

б) FeO 1,312×0,1-0,013 = 0,1118

Ця кількість FeO поступає в шлак.

В результаті окислення заліза утворюється, кг

FeO 1,281 - 0,118 = 1,163

Fe2O3 0,534

---------------------------------------

Всього 1,697

Окислюється заліза, кг

(1,163×56/72) + (0,534×112/160 )=0,904+0,374= 1,278

Втрати заліза у вигляді корольків металу, що заплуталися в шлаку (коливається в межах 6 – 10% від маси шлаку). Приймаємо 8%, тоді втрати складуть:


10,679/100×8 = 0,865

Вихід сталі рівний, кг

100 + 0,827 - 6,293 - 1,278 – 1,0 – 0,865 = 91,406

де 1,0 – втрати металу з викидами (коливається в межах 0,5 – 1,1% від маси металошихти);

6,293-чад домішок;

1,278 - окислюється заліза;

0,87- втрати заліза у вигляді корольків металу

0,827- відновлення Fe2O3 до заліза

Буде потрібно кисню на окислення заліза, кг

1,697 - 1,278 = 0,419

Всього буде потрібно кисню на окислення домішок і заліза, кг

6,337+ 0,419– (0,354+0,013) = 6,389

Приймаємо технічний кисень що містить 99,5% О2 і 0,5% N2 .

Буде потрібно технічного кисню при 95% засвоєнні, м3

Кількість незасвоєного кисню рівна 4,731×0,05 = 0,237 м3 або 0,237×32/22,4 = 0,338 кг

Кількість азоту рівна 4,731×0,005=0,024 м3 або 0,024×28/22,4=0,030 кг

Маса технічного кисню рівна, кг 6,389 + 0,338 + 0,030= 6,757


Таблиця 6 Склад і кількість газів

Складаючи

кг

М3

%

1

2

3

4

СО2

1,169+0,179+0,011 = 1,359

0,692

10,86

СО

6,710

5,368

84,27

Н2О

0,022+0,016 = 0,038

0,047

0,74

О2

0,338

0,236

3,70

N2

0,030

0,024

0,38

SO2

0,010

0,003

0,05

Разом

8,485

6,370

100

Для розрахунку третього стовпчика м3 таблиці 6 необхідно:

СО2 1,359×22,4/44=0,692

СО 6,710×22,4/28=5,368

Н2О 0,038×22,4/18=0,047

О2 0,338×22,4/32=0,236

N2 0,030×22,4/28=0,024

SO2 0,010×22,4/64=0,0035

Для розрахунку четвертого стовпчика, % таблиці 6 необхідно:

СО2 0,692×100/6,370=10,86

СО 5,368×100/6,370=84,27

Н2О 0,047×100/6,370=0,74

О2 0,236×100/6,370=3,70

N2 0,024×100/6,370=0,38

SO2 0,003×100/6,370=0,05


Таблиця 7-Матеріальний баланс плавки

Поступило, кг

%

Одержано, кг

%

Чавуну

80,00

70,09

Стали

91,406

80,08

Скрапу

20,00

17,52

Корольків

0,850

0,74

Залізняку

1,500

1,31

металу у викидах

1,000

0,87

Плавикового шпату

0,300

0,26

Шлаку

10,679

9,36

Вапно

4,470

3,92

Газів

8,485

7,43

Футерування

1,100

0,96

Fe2O3 (у дим)

1,714

1,50

Техн.. кисню

6,757

5,92




Всього

114,127

100

Всього

114,134

100

Незв'язність що в межах допустимого.

Допустимо до 0,20%



Додаток 2

Данні для розрахунку матеріального балансу конверторної плавки

Варіант

Доля

чувуну

Зміст чавуну, %

Доля скрапа

Зміст скрапа, %

С

Мn

Si

S

P

С

Мn

Si

S

P

1

75

4,10

1,56

0,7

0,13

0,05

25

0,20

0,42

0,23

0,04

0,03

2

74

4,11

1,55

0,71

0,14

0,05

26

0,21

0,44

0,22

0.04

0,03

3

73

4,09

1,53

0,72

0,14

0,06

27

0,22

0,44

0,22

0,04

0,03

4

72

4,09

1,48

0,73

0,13

0,06

28

0,20

0.43

0,23

0,04

0,03

5

71

4,12

1,54

0,74

0,14

0,05

29

0,16

0,44

0,24

0.04

0,03

6

70

4,11

1,55

0,65

0,13

0,06

30

0,19

0,45

0,25

0,04

0,03

7

69

4,09

1,56

0,66

0,13

0,05

31

0,19

0,46

0,26

0,04

0,03

8

68

4,14

1,56

0,69

0,13

0,06

32

0,17

0,47

0,24

0,04

0,03

9

65

4,13

1,58

0,68

0,12

0,05

35

0,18

0,48

0,24

0,04

0,03

10

75

4,12

1,59

0,69

0,13

0,06

25

0,19

0,49

0,23

0,04

0,03

11

74

4,12

1,55

0,65

0,13

0,05

26

0,18

0,50

0,25

0,03

0,03

12

73

4,13

1,56

0,71

0,12

0,05

27

0,16

0,51

0,24

0,03

0,03

13

72

4,12

1,57

0,69

0,13

0,05

28

0,19

0,52

0,22

0,03

0,03

14

71

4,12

1,57

0,68

0,13

0,06

29

0,19

0,53

0,23

0,03

0,03

15

70

4,12

1,57

0,65

0,12

0,05

30

0,19

0,49

0,24

0,03

0,03

16

69

4,13

1,58

0,66

0,13

0,05

31

0,17

0,44

0,21

0,04

0,03

17

68

4,13

1,49

0,66

0,13

0,06

32

0,18

0,45

0,22

0,04

0,03

18

65

4,14

1,60

0,67

0,12

0,05

35

0,18

0,44

0,23

0,04

0,03

19

75

4,14

1,58

0,68

0,13

0,05

25

0,18

0,44

0,23

0,04

0,03

20

74

4,15

1,56

0,69

0,13

0,05

26

0,19

0,45

0,25

0,04

0,03

21

73

4,15

1,55

0,69

0,12

0,05

27

0,18

0,45

0,23

0.04

0,04

22

72

4,16

1,55

0,68

0,13

0,06

28

0,18

0,46

0,23

0,041

0,04

23

71

4,16

1,60

0,66

0,12

0,05

29

0,18

0,46

0,22

0,042

0,04

24

70

4,17

1,55

0,67

0,13

0,05

30

0,17

0,46

0,23

0.043

0,04

25

69

4,15

1,55

0,68

0,13

0,06

31

0,18

0,46

0,24

0,044

0,04



Додаток 3


Масовий зміст елементів у сталі


Варіант

Марка сталі

Масовий зміст елементів у готовій сталі

С

Мп

Si

S

Р

не більш

не більш

1

Зсп

0,14- 0,20

0,40-0,65

0,15-0,30

0,050

0,040

2

5сп

0,28-0,37

0,50-0,80

0,20-0,40

0,050

0,040

3

10

0,07-0,14

0,35-0,65

0,17-0,37

0,040

0,035

4

20

0,17-0,24

0,35-0,65

0,17-0,37

0,040

0,035

5

А515-6

0,14-0,21

0,60-0,90

0,15-0,40

0,035

0,035

6

А36

0,15-О,20

0,85-1,15

0,17-0,37

0,040

0,040

7

St 37-2

0,12-0,17

0,40-0,60

0,15-0.30

0,035

0,035

S

St44-2

0,15-О,20

0,40-0,60

0,10 -0,25

0,040

0,040

9

15Г

0,12-0,19

0,70-1,00

0,17-0,37

0,035

0,035

10

St 52-3

0,15-0,20

1,2-1,60

0,35-0,55

0,030

0,035

11

17ГС

0,14-0,20

1,00-1,40

0,40-0,60

0,030

0,030

12

А

0,17-0,21

0,40-1,00

0,15-0,30

0,040

0,040

13

Е

0,13-0,18

0,70-1,40

0,15-0,30

0,040

0,040

14

D40

0,12-0,18

0,90-1,60

0,15-0,30

0,035

0,035

15

А 572-50

0,14-0,20

0,85-1,25

0,15-0,40

0,050

0,040

16

А 516-55

0,12-0,18

0,60-0,90

0,15-0,40

0,035

0,035

17

А 516-70

0.14-0.22

0,85-І,21

0,15-0,40

0,035

0,035

18

АВ/ЕН

0,12-0,18

1,20-1,60

0,17-0,50

0,040

0,040

19

А 572-65

0,14-0.23

0,90-1,30

0,15-0,40

0,050

0,040

20

А 572-60

0,14-0,25

0,90-1,30

0,15-0,40

0,050

0,040

21

А 572-42

0,14-0,20

0,85-1,25

0,15-0,40

0,050

0,040

22

LRA

О,14-0,22

0,30-0,60

0.17-0.37

0,030

0,040

23

ЗПС

0,14-О,22

0,40-0,65

0,05-0,17

0,050

0,040

24

SS400

0.14-0.22

0.40-0.60

0,17-0,37

0,030

0,030

25

30

0,27-0,35

0,50-0,80

0,17-0,37

0,040

0,035




Практична робота № 3


Тема: Розрахунок теплового балансу киснево-конверторної плавки.

Мета роботи: Навчитися розраховувати тепловий баланс киснево-конверторної плавки.


Справжній зразковий розрахунок теплового балансу киснево-конвертерної плавки складений для випадку роботи із застосуванням для охолоджування операції сталевого скрапу з невеликими добавками твердого окислювача (залізної руди) і призначений як навчальний посібник при виконанні курсових і дипломних робіт.

Прихід тепла

1. Фізичне тепло чавуну, тобто чавун що поступає в конвертер при температурі 1315оС, вносить

Q1=80[0.755×1180+218+0.92×(1315-1180)]=98648 кДж

де 80 – кількість (маса) чавуну в металошихті, кг;

0,755 – середня теплоємність твердого чавуну від 0оС до температури плавлення, кДж/кг×град;

1180 – температура плавлення чавуну, 0оС (у залежності хім. складу коливається в межах 1150-12000оС);

218 – прихована теплота плавлення твердого чавуну, кДж/кг;

0,92 – середня теплоємність рідкого чавуну, кДж/кг×град.

2. Тепло екзотермічних реакцій

С – СО2 0,1×34090×3,195 =10875

С – СО 0,9×10470×3,195 =30112

Si – SiO2 31100×0,582 =18100

Mn – MnO 7370×1,194 =8799

P – P2O5 25000×0,101 =2525

S – SO2 9280×0.005 =46

Fe – Fe2O3 (у шлак)7370×0,374 =2766

Fe – FeO 4820×0,904 =4357

Fe – Fe2O3 (у дим) 7370×1,200 = 8844

--------------------------------------------------

Q2 = 86414кДж

де множене – теплові ефекти, віднесені до 1 кг елементу, що окислюється, кДж/кг; множник – кількість домішок чавуну, кг, що окислюються, кг.

3. Тепло шлакоутворення

При формуванні шлаку в ньому утворюються з'єднання

(СаО)2× SiО2 і (СаО) 2 × Р2О5 і виділяє тепло:

SiO2 +2CaO=(CaO) 2 × SiО2 2320×1,127 = 2893

Р2О5 + 4CaO = (CaO) 4 × Р2О5 4740×0,231 = 1095

-------------------------------------------------------------------------

Q3 = 3988 кДж

де 2320 і 4740 – кількість тепла від витрати 1 кг оксидів на утворення з'єднання, кДж/кг;

1,247 і 0,231– маса оксидів, що утворюються, кг

Прихід тепла рівний

Qприх= Q1 + O2 + Q3

Qприх= 98648+86414+3988=189050 кДж


Витрати тепла

1.Фізичне тепло стали, тобто сталь нагріта до 1610оС відносить тепло

Q1=93,256×[0,70×1527 + 272 + 0,84× (1610-1527)] = 131500 кДж

де 93.256– маса рідкої сталі, корольків і викидів, кг

93.256=91,406+0,850+1,000

0,7 – середня теплоємність твердої сталі, кДж/кг×град.

1527 – температура плавлення металу, оС, визначається 1540-85×0,15 = 1527

де 1540 – температура плавлення чистого заліза, оС;

85 – зниження температури плавлення на 1% вуглецю, оС;

272 – прихована теплота плавлення твердої сталі, кДж/кг×град

0,84– середня теплоємкість рідкої сталі, кДж/кг×град.


2. Фізичне тепло шлаку, тобто шлак відносить тепло

Q2 = 10,679× (1,2×1610+210) = 22874 кДж

де 10,679- маса шлаку, кг;

1,20 – теплоємність шлаку, кДж/кг×град.;

210 – теплота плавлення шлаку, кДж/кг×град.


3. Гази відносять тепло при середній температурі рівної 1500оС (температура конверторних газів коливається в межах 1400 – 1700оС і залежить від температури металу за час продування)

СО2 3548×0,692 = 2455

CO 2202×5,368 = 11820

Н2О 2760×0,047 = 130