ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 28.03.2024
Просмотров: 1783
Скачиваний: 0
СОДЕРЖАНИЕ
2. Господарство як підсистема сус-ва та обєкт економічної науки.
3. Історичні типи та форми організації господарства та їх еволюція.
4. Економічне зростання і його детермінанти.
5. Економічний розвиток його критерії та детермінанти.
6. Предмет історії ек. Та ек. Думки.
7. Метод істор. Ек. Та ек. Думки.
8. Завдання курсу істор. Ек. Та ек. Думки.
9. Етапи та напрямки розвитку історії економіки.
10.Етапи розвитку історії екогомічної думки.
11. Підходи та критерії періодизауії господарського розвитку сус-ва.
13. Привласнююче та виробничо-відтворююче гос-во: визначення, стук-ра, досягнення та обмежиність.
14. Неолітична революція та її вплив на господарський роз-к первісного сус-ва.
15. Еволюція гос-ва в давньому Єгипті та його відображення в памятках економчної думки.
16. Господарський роз-к та економіч. Думка Месопотамії. Закони Хаммурапі.
18. Особливості госп-го роз-ку та ек.Думки Давнього Китаю.
19. Господарська діяльність в первісній історії Укр. Трипільська куль-ра та її знач.
20. Сис-ма „влада-власність” та її роль у роз-ку гос-ва Давнього Сходу.
21. Осьовий час та його роль у формуванні Зх. Та Сх. Цивілізацій.
22. Загальна характеристика Сх. Та Зх. Цивілізацій в осьовий час.
23. Гос-во Індії в другій половині і тис.До н е.”Артхашастра”
24. Господарський роз-к Китаю в осьовий час та його ек.Думка.
25. Господарський роз-к Давньой Греції в осьовий час. Реформи Солона.
26. Ек.Погляди Ксенофонта, Платона, Арістотеля.
27. Особливості гос-кого роз-ку Давнього Риму доби республіки. Закони хіі Таблиць
29. Криза рабовласницької сис-ми гос-ва та її висвітлення у працях Луція Колумелли.
30. Загальна характеристиеа Сх. Та Зх.Цвілізації доби Середньовіччя.
31. Особливості господар-го роз-ку сус-ва Європейської цивілізації у V-Xст.
32. Господарський роз-к держави франків у у-Хіст., загальна характеристика.
34. Феодальні форми гос-ва та їх висвітлення у „Капітулярії про вілли”.
35. Господарська система Західної Європи в хі – XV ст.
36. Середньовічне місто та його роль у становленні ринкових відносин в Західній Європі.
37. Корпоративні форми організації господарської діяльності у середньовічному місті(ремісничі
38. Економічні погляди Хоми Аквінського
39. Господарство Київської Русі. «Повість минулих років»
41. Місто та міське господарство в Київській Русі. «Руська Правда»
46. Вплив цивілізаційних факторів на становлення ринкового господарства в
47. Передумови та суть Великих географічних відкриттів
49. Наслідки Великих географічних відкриттів та їх значення для розвитку світової економіки
52. Господарська система Голландії у XVI – XVII століттях та причини її занепаду.
53. Піднесення Англії та створення ринкового устрою її економіки (XVI-XVII ст.)
55. Історичні передумови виникнення, загальна характеристика та етапи розвитку меркантилізму.
57. Особливості господарського розвитку українських земель у XVI – xviIст.
58. Економічні погляди в.Петті та п.Буагільбера.
61. Промисловий переворот, його суть і значення для ринкового господарства.
68. Парцелярна система у Франції. Її суть і роль розвитку ринкової економіки країни.
69. Особливості розвитку ринкового господарства у Німеччині(середина XVI - середина XIX ст.).
70. Історичні та соціально – економічні умови виникнення сша.
74. Історична школа: причини виникнення, сутність та етапи розвитку.
76. Маржинальний напрям економічної думки
80. Основні тенденції господарського розвитку Франції наприкінці XIX – початку XX ст.
83. Становлення Інституціональної наукової традиції в українській економічній думці.
84. Вплив німецької історичної школи на розвиток економічної думки в Україні.
86. Синтетична теорія цінності м.І.Тугана – Барановського.
95. Світове господарство в роки стабілізації. Плани Дауеса та Юнга, їх суть та мета.
107. Німецьке економічне „диво” та роль представників німецького лібералізму в його підготовці.
108. Економічне зростання у сша в 50-70-ті рр хх ст. Кейнсіансько-неокласичний синтез.
111. Економічні зміни в провідних країнах світу у 1970-х рр та їх відображення в посткейсіанстві.
115. Роз-к світової економіки в останній третині хх-ххі ст. „Рейганоміка” та „Тетчеризм”.
116.Грошовий сектор економіки та економічна суть монетаризму. М. Фрідмен.
117. Теорії економіки пропозиції іраціональних очікувань та їх практичне використання.
119. Зміна галузевої структури вир-ва та становлення і роз-к теорії постіндустріального сус-ва.
121. Трансакційний сектор ек-ки, теорія прав власності та трансакційних витрат. Теорема р.Коуза.
122. Інтеграція Європи та особливості економічного роз-ку в її умовах.
125. Політика „воєнного комунізму” та її відображення в дискусіях 20-х рр хх ст.
127. Радянська індустріалізація, її джерела і соц-економіч.Наслідки.
129. Вибір економічної стратегії роз-ку в повоєнний період. Джерела відбудови та роз-ку гос-ва.
130. Спроби лібералізації адміністративно-командної сис-ит гос-ва в період „хрущовської відлиги”.
133. „Горбачовська перебудова” як спроба трансформції радянської сис-ми.
134. Реформи 60-90-х рр хх ст спроба вдосконалення радянської господарської сис-ми.
135. Стан економіки України на момент проголошення незалежності.
138. Становлення та роз-к засад ринкової ек-ної сис-ми в Укр.(друга половина 90-х рр)
139. Основні напрями теоретичних досліджень в укр. Ек-ній літературі 90-х рр хх ст.
7. Метод істор. Ек. Та ек. Думки.
Принципи цивілізаційної парадигми та особливості об'єкта і предмета історико-економічної науки обумовлюють вибір методів її дослідження.
Складниками сучасного методу історії економіки й економічної думки є: системний підхід; методологічні засади сучасної філософії; загальнонаукові методи; загальноекономічні методологічні положення сучасної економічної теорії; методи економічної історії та їх еволюція; історико-генетичний, історико-типологіч-ний, статистичні методи, метод компаративістики (порівняльний), а також методи соціологічних досліджень.
Для «нової економічної історії» характерним є використання нових методів економічного дослідження: 1)найширше використання статистичних методів дослідження за допомогою електршінообчнслювальпих машин;2)використання економічної теорії для вивчення історії економіки;
3)побудова та використання гіпотетичних дедуктивних, у тому числі так званих контрфактичних моделей для пояснення минулого;4)застосування факторного аналізу, тобто аналізу впливу факторів па виробництво в певні історичні проміжки часу;5)використання принципу «за інших незмінних обставин».
Методи пізнання та дослідзісення в історії економічної думки грунтуються на їх комплексному та системному використанні. З-поміж основних методів дослідження варто виділити такі:
1)історичний метод, що передбачає дослідження генези економічної думки; урахування еволюційних та революційних теоретико-концептуальних змій; виявлення історичних джерел та передумов виникнення і розвитку економічних ідей та поглядів;установлення механізму та факторів соціально-екопомічпої динаміки та її теоретичного відображення в економічній науці;
2)хронологічний підхід — вивчення еволюції економічної думки в історичній послідовності, а також з'ясування наступності та спадкоємності виникнення та наслідування наукових ідей;•
проблемно-тематичний підхід у поєднанні з попередніми методами передбачає об'єктивне відображення теоретико-методологічної та концептуальної різноманітності наукових традицій світової економічної думки у визначенні структури і логіки навчального курсу;3)метод зіставлення — порівняльний розгляд змісту, структури і методології, позитивної та нормативної теорій різних наукових напрямів, течій та шкіл; виявлення на цій основі критеріївїх класифікації та типологізації; 4)міждисциплінарний підхід до пізнання еволюції економічної'науки в загальному контексті суспільного розвитку, який полягає в урахуванні впливу досягнень точних, природничих та суспільних дисциплін; також установлення впливу численних позаекономічних, у тому числі інституціональних факторів (соціальних явищ, права, етики, індивідуальної та соціальної психології, культури, етнонаціональної ментальності, традицій та ін.), на розвиток економічної думки та теорії;
5)принцип єдності позитивного та нормативного аспектів економічної науки, що полягає в безпосередній спрямованості теоретичних досліджень на здійснення економічної політики, практичних заходів зі стабілізації економіки та сприяння економічному зростанню;6)аналітичний метод, що дозволяє дослідити внутрішню сутність явищ та їх теоретичне відображення в наукових підходахрізних напрямів та шкіл; 7)каузальний метод — розкриття причинно-наслідкових зв'язків досліджуваних етапів еволюції економічної думки, теоретичних напрямів та шкіл; 8)функціональний метод як виявлення та дослідження функціональних економічних залежностей ринкових факторів, їх формалізація та адекватна графічна і математична інтерпретація різними напрямами економічної теорії; 9) неопозитивізм та прагматизм — вивчення економічною теорією суспільних та соціально-економічних процесів такими,якими вони постають у реальній економічній дійсності та господарській практиці; 10)соціальний позитивізм— розгляд економічною наукою соціально-економічних явищ такими, що піддаються реформуванню та вдосконаленню, визнання ідей спонтанної та керованої суспільної еволюції. Поряд із переліченими і традиційними для суспільних наук методами абстракції, аналізу та синтезу, логічним та історичним та іншими методами, центральне місце в ній посідають системний аналіз та генезис.Системний аналіз передбачає розгляд кожного об'єкта як ці-иісного утворення, що має складну внутрішню структурну будо-ву. Між його елементами виникають прямі та зворотні зв'язки. Ціле і його властивості більше за суму якостей усіх складових. У функціонуванні системи вирішальне значення має головний зв'язок, що визначає напрям її розвитку. Невизначеність причинно-наслідкових залежностей у точках біфуркації обумовлює необхідність розглядати взаємодію як основну форму зв'язків у межах системи тощо.
Генезис передбачає поєднання історичного та теоретичного аспектів дослідження фактів господарського життя суспільства. Факти і явища розглядаються в історичному зв'язку за допомогою виділення в них сутнісних сторін і тенденцій та знаходження залежностей між ними, що відображаються в ланцюгу понятійних перетворень, який поєднує ці факти і явища. Генезис — це такий спосіб аналізу, що здійснюється з позицій цілісності господарства суспільства та па засадах певної наукової парадигми. У ньому органічно поєднуються два боки предмета істори-ко-економічної науки — історизм фактів і їх теоретичне відображення.
8. Завдання курсу істор. Ек. Та ек. Думки.
Завдання курсу історії економіки та економічної думки визначаються двобічністю предмета цієї науки. Можна окремо говорити про завдання історії економіки, історії економічної думки, а також про спільні завдання. Завданнями історії економіки є такі:1) з'ясування того «що, коли і де відбулося?» в господарській сфері; 2) узагальнення та аналіз господарського досвіду; 3) з'ясування логічних причинно-наслідкових зв'язків економічних процесів і явищ під час певних історичних подій,тобто виявлення їх обумовленості тими чи іншими факторами; 4)показ нерозривного зв'язку історії економіки, економічної теорії та історії економічної думки як єдиної історико-економічної науки.
Поряд із цим Історія економічної думки також- виконус такі завдання:
1) пізнання основних тенденцій та чинників розвитку економічної думки; 2)розкриття еволюції світової економічної теорії в єдності домінантних наукових парадигм;висвітлення змісту провідних теоретичних напрямів, течій та наукових шкіл на основі розкриття особливостей їх методологічних принципів та теоретичних основ; 3) установлення їх взаємозалежностей, спадкоємності та розбіжностей; 4)пізнання основних напрямів сучасної економічної думки,розуміння їх теоретичних джерел, методологічних особливостей,провідних наукових ідей та тенденцій розвитку;5) набуття уявлення про структуру наукового інструментарію сучасного теоретикоекономічного дослідження, формування у студентів на цій основі ширших аналітичних можливостей.
Історико-економічний аналіз конкретних історичних подій та фактів відіграє вкрай важливу роль у формуванні економічної культури господарських кадрів та розвитку економічного мислення майбутніх спеціалісті в-економістів.
Отже, можна констатувати, що основне завдання історії економіки та економічної думки полягає у формуванні економічного мислення, розуміння закономірностей розвитку та функціонування основних господарських форм та їх взаємозв 'язку і взаємо-обумовленоапі; відповідності чи невідповідності їм економічних теорій, з'ясування причин їх невідповідності, якщо така існувала, та факторів, що обумовлювали необхідність виникнення нових, альтернативних, гетеродоксальних економічних поглядів, думок, теорій та шкіл.
9. Етапи та напрямки розвитку історії економіки.
У розвитку історії економіки, або економічної історії як наукової дисципліни, можна виділити, на нашу думку, п'ять етапів: