Файл: shpora.doc

Скачать файл
Заказать решение

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 28.03.2024

Просмотров: 1718

Скачиваний: 0

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

СОДЕРЖАНИЕ

2. Господарство як підсистема сус-ва та обєкт економічної науки.

3. Історичні типи та форми організації господарства та їх еволюція.

4. Економічне зростання і його детермінанти.

5. Економічний розвиток його критерії та детермінанти.

6. Предмет історії ек. Та ек. Думки.

7. Метод істор. Ек. Та ек. Думки.

8. Завдання курсу істор. Ек. Та ек. Думки.

9. Етапи та напрямки розвитку історії економіки.

10.Етапи розвитку історії екогомічної думки.

11. Підходи та критерії періодизауії господарського розвитку сус-ва.

12. Цивілізаційний підхід в аналізі стадій господарського роз-ку: етапи його ро-ку, моделі та представники.

13. Привласнююче та виробничо-відтворююче гос-во: визначення, стук-ра, досягнення та обмежиність.

14. Неолітична революція та її вплив на господарський роз-к первісного сус-ва.

15. Еволюція гос-ва в давньому Єгипті та його відображення в памятках економчної думки.

16. Господарський роз-к та економіч. Думка Месопотамії. Закони Хаммурапі.

18. Особливості госп-го роз-ку та ек.Думки Давнього Китаю.

19. Господарська діяльність в первісній історії Укр. Трипільська куль-ра та її знач.

20. Сис-ма „влада-власність” та її роль у роз-ку гос-ва Давнього Сходу.

21. Осьовий час та його роль у формуванні Зх. Та Сх. Цивілізацій.

22. Загальна характеристика Сх. Та Зх. Цивілізацій в осьовий час.

23. Гос-во Індії в другій половині і тис.До н е.”Артхашастра”

24. Господарський роз-к Китаю в осьовий час та його ек.Думка.

25. Господарський роз-к Давньой Греції в осьовий час. Реформи Солона.

26. Ек.Погляди Ксенофонта, Платона, Арістотеля.

27. Особливості гос-кого роз-ку Давнього Риму доби республіки. Закони хіі Таблиць

28. Вілли та латифундії. Характерис-ка аграрного гос-ва Стародавнього Риму у працях Каттона Старшого, Варрона та Колумелли.

29. Криза рабовласницької сис-ми гос-ва та її висвітлення у працях Луція Колумелли.

30. Загальна характеристиеа Сх. Та Зх.Цвілізації доби Середньовіччя.

31. Особливості господар-го роз-ку сус-ва Європейської цивілізації у V-Xст.

32. Господарський роз-к держави франків у у-Хіст., загальна характеристика.

33. Формування великої земельної власності та її форми в Зх.Європі(аллод, бенефіцій, феод).”Салінічна правда”.

34. Феодальні форми гос-ва та їх висвітлення у „Капітулярії про вілли”.

35. Господарська система Західної Європи в хі – XV ст.

36. Середньовічне місто та його роль у становленні ринкових відносин в Західній Європі.

37. Корпоративні форми організації господарської діяльності у середньовічному місті(ремісничі

38. Економічні погляди Хоми Аквінського

39. Господарство Київської Русі. «Повість минулих років»

40. Розвиток Феодального землеволодіння та його форми в Україні.Категорії залежного населення за «Руською правдою»

41. Місто та міське господарство в Київській Русі. «Руська Правда»

42. Утворення Галицько – Волинської держави як результат феодальної роздробленості. «Галицько – Волинський літопис»

43. Економічний розвиток українських земель у складі Польщі та Литви. Висвітлення цих процесів у документах («Литовські статути», «Устава на волоки»)

44. Передумови Індустріалізації господарства та зародження інститутів ринкової економіки в країнах Західної Європи(Кінець XV-XVI ст)

45. Еволюція господарських форм в країнах Західної Європи на етапі розпаду натурального господарства.

46. Вплив цивілізаційних факторів на становлення ринкового господарства в

47. Передумови та суть Великих географічних відкриттів

48. Роль Великих географічних відкриттів у становленні ринкового господарства суспільств Європейської цивілізації.

49. Наслідки Великих географічних відкриттів та їх значення для розвитку світової економіки

50. Первісне нагромадження капіталу: сутність, джерела та значення для становлення ринкового господарства.

51. Форми господарств на етапі утвердження мануфактурного виробництва в країнах Західної Європи та українських землях

52. Господарська система Голландії у XVI – XVII століттях та причини її занепаду.

53. Піднесення Англії та створення ринкового устрою її економіки (XVI-XVII ст.)

54. Господарства суспільств Європейської цивілізації на етапі становлення централізованих імперій. Меркантилізм

55. Історичні передумови виникнення, загальна характеристика та етапи розвитку меркантилізму.

56. Особливості меркантилістської політики західноєвропейських держав в період зародження ринкового господарства.

57. Особливості господарського розвитку українських земель у XVI – xviIст.

58. Економічні погляди в.Петті та п.Буагільбера.

59. Суть та значення демократичної , індустріальної та освітньої революції для ринкових перетворень в країнах Європейської цивілізації.

60. Роль і місце національної держави в ринкових перетвореннях країн Європейської цивілізації ( середина XVII – середина xiXст.)

61. Промисловий переворот, його суть і значення для ринкового господарства.

62. Промисловий переворот в Англії, його суть і значення для розвитку ринкового господарства країн Європейської цивілізації. Д.Рікардо і к.Маркс про промисловий переворот та його наслідки.

63. Загальна характеристика форм господарства національних економік в країнах Європейської цивілізації епохи вільної конкуренції.

64. Розвиток форм господарства в Англії (середина XVII – середина XIX ст.). А.Сміт про мануфактуру. К.Маркс про фабрику.

66. Розвиток ринкового господарства в Англії(середина XVII – середина XIX ст.).Висвітлення цих процесів у теоріях а.Сміта та д.Рікардо.

67. Особливості розвитку ринкового господарства в Франції (середина XVII - середина XIX ст.). Висвітлення цих процесів у теоріях ж.Б.Сея та ф.Бастіа.

68. Парцелярна система у Франції. Її суть і роль розвитку ринкової економіки країни.

69. Особливості розвитку ринкового господарства у Німеччині(середина XVI - середина XIX ст.).

70. Історичні та соціально – економічні умови виникнення сша.

71. Особливості становлення ринкового господарства в сша. Роль ліберальної економічної теорії г.Ч.Кері в розвитку капіталістичних відносин у країні.

72. Теорії відносних (а.Сміт) та абсолютних (д.Рікардо) переваг в зовнішніх економічних відносинах країн Європейської цивілізації та їх сучасне значення.

73. Господарський розвиток Німецьких земель та його відображення в національній системі політичної економії.

74. Історична школа: причини виникнення, сутність та етапи розвитку.

75. Загальна характеристика розвитку господарств провідних країн Західної Європи та сша в кінці XIX - початку XX ст.

76. Маржинальний напрям економічної думки

77. Промислове піднесення Німеччини та розвиток економічної думки наприкінці XIX - початку XX ст.. (р.Штольцман,р.Штаммлер, о.Шпанн, ф.Оппенгеймер )

78. Нові форми господарювання у сша наприкінці XIX – початку XX ст. Виникнення Інституціоналізму та його напрямки.

79.Розвиток господарства Англії наприкінці XIX – на початку XX ст.. І формування неокласичного напряму економічної думки. А. Маршалл.

80. Основні тенденції господарського розвитку Франції наприкінці XIX – початку XX ст.

81. Роль реформ 1848 р. Та 1861 р. У становленні ринкових відносин в Україні. Українська економічна думка про необхідність та труднощі реформування національного господарства.

82. Характерні особливості розвитку економіки України в пореформений період (60 – 70-ті роки XIX ст.) та відображення цих процесів у вітчизняній економічній думці.

83. Становлення Інституціональної наукової традиції в українській економічній думці.

84. Вплив німецької історичної школи на розвиток економічної думки в Україні.

85. Київська соціально – психологічна школа (м.Х.Бунге, м.І. Туган – Барановський, в.Я.Желєзнов, д.І.Піхно) про закономірності та особливості ринкової еволюції в Україні.

86. Синтетична теорія цінності м.І.Тугана – Барановського.

87. Особливості промислового розвитку України на межі XIX – XX ст. Українська економічна думка про становлення та суть монополій.

88. Становлення світового господарства. Концепції Імперіалізму як відображення зовнішньополітичної політики країн Західної Європи.

89. Вплив Першої світової війни на розвиток господарства європейських країн та сша. Версальська угода та її економічна суть.

90. Причини виникнення виникнення та наслідки економічної кризи 1929 – 1933 років для країн Європейської цивілізації.

91. Криза світового господарства (1929 – 1933 рр.) та шляхи виходу з неї. Сутність політики «Нового курсу» ф.Д.Рузвельта.

92. Зміни в господарствах країн Західної цивілізації в 20 -30 рр. XX ст. Та їх відображення в теоретичній системі Дж.М.Кейнса.

94. Особливості економічної кризи 1929 – 1933 років у Німеччині. Роль німецької школи неолібералізму у господарському відродженні країни.

95. Світове господарство в роки стабілізації. Плани Дауеса та Юнга, їх суть та мета.

96. Господарство провідних країн Західної цивілізації на етапі державно – монополістичного розвитку. Теорії конкуренції е. Чемберлена, Дж. Робінсона.

97. Загальна характеристика розвитку світової системи господарства і провідних напрямів економічної думки в 50 – 70-ті роки XX ст.

98. Посилення ролі держави в господарстві суспільств Західної цивілізації та його аргументація в економічній думці в 50 – 70-ті роки XX ст.

99. Вплив військово – конверсійних факторів на розвиток національних економік провідних країн Європи після Другої світової війни. План Дж.Маршалла.

100. Вплив інноваційно – технологічних факторів на розвиток національних економік провідних країн Європи та сша у 50 – 70-ті роки XX ст.. Концепції нтр.

101. Плив наднаціональних організацій (оон, моп, мвф)на розвиток національних економік провідних країн Європи та сша у 50 - -70-ті роки XX ст..

103. Розвиток економічних систем змішаного типу та його відображення в економічній думці у другій половині XX ст..

104. Роз-к корпоративної форми господарства та їх відображення у економічній думці у другій половині хх ст.

105. Зростання національних економік провідних країн світу у 50-70-ті рр. Хх ст.Неокейнсіанські теорії економічного зростання.

106. Вплив державного регулювання на роз-к національної економіки Англії та Франції у 50-70 рр.Хх ст.

107. Німецьке економічне „диво” та роль представників німецького лібералізму в його підготовці.

108. Економічне зростання у сша в 50-70-ті рр хх ст. Кейнсіансько-неокласичний синтез.

110. Інтернаціоналізація та глобалізація світового гос-ва останньої третини хх-почат.ХхІст. Та її відображення в економічній думці.

111. Економічні зміни в провідних країнах світу у 1970-х рр та їх відображення в посткейсіанстві.

112. Особливості роз-ку гос-ва Великобританії та сша та їх відображення в англійському та американському посткейнсіанстві.

113. Проблеми функціонування господарської сис-ми та загальна характеристика нового кейсіанства у 80-ті рр.Хх ст.

114. Вплив інформаційно-технологічної революції 60-х рр.Хх-ххі ст.На роз-к гос-ва провідних країн світу.

115. Роз-к світової економіки в останній третині хх-ххі ст. „Рейганоміка” та „Тетчеризм”.

116.Грошовий сектор економіки та економічна суть монетаризму. М. Фрідмен.

117. Теорії економіки пропозиції іраціональних очікувань та їх практичне використання.

118. Зміна ролі факторів економічного роз-ку та еволюція інституціоналізму у другій половині хх-Ххі ст.

119. Зміна галузевої структури вир-ва та становлення і роз-к теорії постіндустріального сус-ва.

121. Трансакційний сектор ек-ки, теорія прав власності та трансакційних витрат. Теорема р.Коуза.

122. Інтеграція Європи та особливості економічного роз-ку в її умовах.

123. Становлення господарської сис-ми радянського типу та теоретичне осмислення її засад в працях укр.Економістів.

125. Політика „воєнного комунізму” та її відображення в дискусіях 20-х рр хх ст.

126. Становлення адміністративно-командної сис-ми та її теоритичне обгрунтування в укр. Економіч. Літературі 20-30хрр

127. Радянська індустріалізація, її джерела і соц-економіч.Наслідки.

128. Форми господарювання в аграрному секторі Украіни в 20-30 роки хХст. Суцільна колективізація та її наслідки.

129. Вибір економічної стратегії роз-ку в повоєнний період. Джерела відбудови та роз-ку гос-ва.

130. Спроби лібералізації адміністративно-командної сис-ит гос-ва в період „хрущовської відлиги”.

131. Обгрунтування необхідності та шляхів подальшого реформування радянської економіки у процесі теоретичних дискусій початку 60-х рр.”Косигінська” реформа(1965р), її суть та реалізація в Укр.

132. Застійні явища в радянській економіці 70-х –перш.Половини 80-х рр та проблеми вдосконалення гос-го механізму в радянській економічній літературі.

133. „Горбачовська перебудова” як спроба трансформції радянської сис-ми.

134. Реформи 60-90-х рр хх ст спроба вдосконалення радянської господарської сис-ми.

135. Стан економіки України на момент проголошення незалежності.

136. Перехід від командно-адміністративної до ринкової ек-ки та способи його обгрунтування в екоомічній літературі.

137. Основні напрямки ринкових перетворень в ек-ці Незалежної Укр. На першому етапі незалеж-го роз-ку(1991-1994рр)

138. Становлення та роз-к засад ринкової ек-ної сис-ми в Укр.(друга половина 90-х рр)

139. Основні напрями теоретичних досліджень в укр. Ек-ній літературі 90-х рр хх ст.

140. Реформування аграрного сектора Укр. У 90-х рр хх ст.

58. Економічні погляди в.Петті та п.Буагільбера.

Класична політекономія зародилась у Франції на поч. 18ст, прийшовши на зміну меркантилізму. Особливості економічного розвитку Франції позначилися на формуванні економічних поглядів Буагільбера:

- гостро критикує меркантилістів;

- джерело багатства – не обіг, а виробництво, зокрема в с/г;

- виступає проти державного втручання в економічне життя;

- розуміє об’єктивну суть економічних законів.

Теорія вартості.

- виділяє ринкову ціну і “істинну” вартість товару. Величину останньої він визначає витратами праці;

- стоїть на позиціях еквівалентного обміну;

- для нормального ек. розвитку потрібен вільний обмін між галузями в-ва і відшкодування витрат виробників. Ці проблеми вирішуються міжгалузевим поділом праці за умов вільної конкуренції. Робочий час на одну одиницю товару за умов такого поділу і становить його “істинну” вартість;

- мета товарного в-ва – споживання, основну увагу звертає на споживчу вартість;

- висловлює думку про необхідність рівноваги в ринковій економіці.

Теорія грошей.

- бере за основу прямий товарообмін;

- гроші порушують природну рівновагу товарного обміну відповідно до “істинної” вартості;

- єдина корисна функція грошей – полегшення обміну – отже, золото і срібло можна замінити паперовими знаками.

Петті вважають засновником трудової теорії вартості. Саме тому К. Маркс називає його засновником класич­ної політичної економії в Англії. Вартість Петті трактує з позиції пропорційного обміну, що визначається затратами праці на виро­бництво товарів і залежить від її продуктивності в різних галузях. Він використовує термін «природна ціна», яка в нього і є, по суті, вартістю. Природна ціна певного товару визначається, за Петті, кількістю срібла, на видобуток якого і доставку в Лондон треба витратити стільки ж праці, як і на виготовлення товару.

Вартість, на думку Петті, створює не будь-яка праця, а лише та, що витрачаєть­ся на видобуток золота і срібла. У нього немає чіткого розмежу­вання вартості й споживної вартості. А оскільки у виробництві споживної вартості бере участь не лише праця, а й природа, то Петті поширює її дію на створення вартості. Звідси крилатий ви­слів Петті «Праця — батько і найактивніший чинник багатства, земля — його мати». У такий спосіб земля в нього теж стає факто­ром вартості.

Заробітну плату він розуміє як ціну праці, величина якої визначається вар­тістю засобів існування. Він прихильник мінімальної заробітної плати, яка б забезпечувала лише фізіологічний прожитковий мі­німум, щоб примусити робітників працювати. Рента в Петті є продуктом праці, її величина — це різниця між вартістю сільсь­когосподарських продуктів і витратами виробництва. Процент Петті називає грошовою рентою» і визначає його як щось похід­не від ренти. Його величина залежить від розмірів земельної рен­ти і кількості грошей в обігу.

59. Суть та значення демократичної , індустріальної та освітньої революції для ринкових перетворень в країнах Європейської цивілізації.

На зміну періоду Відродження прийшов період Реформації, що приніс з собою вагомі зміни в житті Європейської цивілізації. Ці зміни полягають в духовно-культурній, політичній, господарській та соціальній революціях.

Зміни в духовно-культурній сфері, пов'язані із Ренесансом, Ре­формацією та формуванням протестантської етики, запровадили якісно норі явища в суспільному житті. У XIV—XVI ст. у країнах Західної Європи сформувався потужний культурний рух до ідей осьового часу, особливо античного. Людство переосмислило світо­гляд античності, в центрі якого були природа, людина та ідеї гума­нізму що проявилось у Ренесансі (Відродженні) античних тради­цій. Це сприяло становленню національної самоідентифікації держав Західної цивілізації. З появою носія національної свідомості — інте­лігенції— складається нація з притаманним їй світоглядом, вираже­ним у специфіці мистецтва, архітектури, літератури, філософії тощо.

У соціальному плані ці революції являли собою боротьбу за утвердження соціальної рівності всіх верств населення, проти привілеїв пануючої аристо­кратії. Класичним варіантом буржуазно-демократичної революції вважається Велика французька революція 1789 р., яка задеклару­вала свободу й рівність усіх громадян держави.

Демократичні революції стали також висхідною точкою у фор­муванні національних держав на основі спільної культури, мови та етнічної належності людей, їх рівності. Основою взаємовідно­син у такій державі стала солідарність, що прийшла на зміну ста­новим відносинам. Відбувається поділ влади на законодавчу, су­дову і виконавчу, формування внутрішнього ринку та його інститутів. Створення національної держави забезпечило соціаль­но-політичні умови розвитку ринкової економічної системи.

Матеріальною основою формування ринкового господарства держав Західної цивілізації стала промислова революція. Вона виникла на ґрунті суттєвих змін, що мали місце в господарстві країн: швидка механізація виробництва, розвиток ткацької про­мисловості, застосування парової машини, впровадження виплав­ки заліза з використанням коксу, широка співпраця науки та ін­женерії з промисловим виробництвом тощо.

Зміна політичних систем країн у результаті революцій обумо­вила формування якісно інакшого економічного центру та зміну статусу економічних індивідів у суспільстві. Суспільство перейшло від відносин особи­стої до економічної залежності, що знаменувало собою заміну особистої власності приватною.

Демократична та промислова революції змінили характер зв'язків між самими суб'єктами господарювання і між ними та державою. Головним у діяльності останньої як економічного центру стало формування умов господарської діяльності незалеж­них власників, забезпечення суспільних інтересів. А взаємодія між господарствами стала будуватись на засадах еквівалентності, де досягнення цілей кожного суб'єкта спирається на вільну кон­куренцію. Саме тому цю епохе прийнято називати епохою вільної конкуренції.

Основними суб’єктами господарювання стають позасімейні господарства, засновані на поділі праці, наймі, приватній власності, відповідно до чого з'являлись різні форми таких господарств. Почали виникати приватні (фермерські господарства, фабрики) та колективні (ассоціації та акціонерні то вариства) капіталістичні утворення.

Утворюється національний ринок, який характеризується но­вими формами зв'язку між виробництвом і споживанням: крім особистого споживання сім'ї (родини) виникає промислове (по­пит фабрик). Останній включає в себе ринок засобів виробництва та робочої сили, ринок капіталів, ринок цінних паперів і ринок предметів споживання, який масштабно розширює свій асорти­мент і обсяги за рахунок масового виробництва.

Промисловий переворот обумовив зміни в структурі народно­го господарства. Вони проявились у домінуванні підприємств, пов'язаних з промисловим виробництвом; автоматизації визначаль­них галузей; інтенсифікації праці; появі масового товарного ви­робництва і, як наслідок, масового споживання; збільшення про­дуктивності праці і частки населення, зайнятого в промисловості. Усе це призвело до здешевлення вироблених матеріальних благ, що й стало основою національного ринку.

В цих умовах меркантилізм втрачає актуальність, а на зміну йому приходить «Класична школа політекономії».

Смотрите также файлы