Файл: rozvedennya.pdf

3.Процес ускладнення структури організму, спеціалізації та диференціації його органів і тканин внаслідок якісних змін - це

а) ріст с.-г. тварин б) екстер'єр с.-г. тварин

в) розвиток с.-г. тварин г) конституція тілобудови тварин

4.Різниця між кінцевою і початковою живою масою тварин - це

а) відносний приріст б) абсолютний приріст

в) середньодобовий приріст г) конституція тілобудови тварин

5.Різниця між кінцевою і початковою живою масою тварин поділено на кількість діб в періоді вирощування - це

а) відносний приріст б) абсолютний приріст

в) середньодобовий приріст г) конституція тілобудови тварин

6.Одиниці виміру відносного приросту тварин

7. Велику рогату худобу зважують:

а) при народженні і в віці 1, 3, 6, 9, 12, 18, 24 місяці б) при народження, в 21 день, 2, 4, 6, 9, 12, 18, 24 місяці в) при народженні 1, 4, 12, 24 місяці г) при народженні, 2, 4, 9, 12, 15, 18, 25 місяців

8. Свиней зважують у віці:

а) при народженні і в віці 1, 3, 6, 9, 12, 18, 24 місяці б) при народженні, 2, 4, 9, 12, 15, 18, 25 місяців в) при народженні 1,4,12,24 місяці

г) при народження, в 21 день, 2, 4, 6, 9, 12, 18, 24 місяці

30

9. Овець зважують у віці:

а) при народженні і в віці 1, 3, 6, 9, 12, 18, 24 місяці б) при народженні, 2, 4, 9, 12, 15, 18, 25 місяців в) при народженні 1,4, 12, 24 місяці

г) при народження, в 21 день, 2, 4, 6, 9, 12, 18, 24 місяці

10.Система цілеспрямованих дій на індивідуальний розвиток тварин метою максимального розвитку у неї бажаних якостей - це

а) ріст с.-г. тварин б) екстер'єр с.-г. тварин

в) спрямоване вирощування молодняку г) розвиток с.-г. тварин

Рекомендована література

1.Басовський М.З., Буркат В.П. та ін. Розведення сільськогосподарських тварин. Б.Ц.: БДАУ, 2001. - С. 215.

2.Басовський М.З., Дубін А.М., Афанасенко В.Ю. та ін. Практикум з розведення сільськогосподарських тварин - Луганськ, 2006. - 324 с.

3.Кравченко Н.А. Разведение сельскохозяйственных животных - М.: Колос, 1973. - С. 266.

4.Мельник Ю.Ф., Найденко К.А., Журавель М.П., Витриховська А.В.,

Майборода М.М., Литвиненко Т.В. Практикум з розведення

сільськогосподарських тварин. - К.: Видавничий Дім «Слово», 2007. - 240 с

31

Лабораторне заняття № 5, 6, 7

Тема: Молочна продуктивність корів, методи її обліку і оцінки

Мета заняття: вивчити закономірності лактації корів і фактори, які впливають на неї, освоїти методи обліку і оцінки молочної продуктивності.

Матеріал та обладнання: дані результатів контрольних доїнь і показники відтворювальних особливостей корів.

Теоретичне обґрунтування

Молочну продуктивність корів характеризують за кількістю (величина удою,

кг) і якістю (склад, %) молока одержаного від корови за лактаційний період.

Лактація – період утворення і виділення молочною залозою молока в період від отелення до запуску за перші 305 днів лактації (з коливанням від 240 до 365 днів і більше). Тривалість лактації у кобил 7-8 міс., вівцематок 4-5 міс., кози 8-10 міс.,

свиноматки – 2 міс. Графічне зображення удоїв корови по місяцях називається

лактаційною кривою.

Період від отелення корови до запліднення називається сервіс-періодом. Чим менша тривалість сервіс-періоду, тим коротша тривалість лактації, від чого знижується продуктивність за лактацію. Оптимальна тривалість сервіс-періоду

40-60 днів.

Сухостійний період – це період від запуску корів до отелу. Коли тривалість сухостійного періоду більше 60 днів, то продуктивність за лактацію зменшується.

Облік молочної продуктивності здійснюється шляхом проведення

контрольних доїнь. На племінних фермах вони проводяться раз в декаду, на товарних фермах – один раз в місяць.

Наприклад, в січні було проведено три контрольних доїнь 5, 15 і 25 числа. В

указані дні від корови отримано відповідно 15,0; 16,5 і 17,2 кг молока. Удій за декаду: 15,0х10=150кг,16,5х10=165кг,17,2х10=172кг. Удій за місяць 150+165+172=487

кг молока. Встановлений таким чином удій за кожний за кожний місяць сумують і одержують удій за лактацію.

32

Прогнозований надій вираховують у тих випадках, коли відомі показники продуктивності за окремий відрізок лактації. Для порівняння молочної продуктивності корів різного віку вираховують прогнозований надій,

скоректований на вік, використовуючи такі коефіцієнти: надій первісток множать на 1,33 і отримують можливий надій за повновікову лактацію (3-ю), а показники корів другого отелення множать на коефіцієнт 1,11.

Якщо користуватися коефіцієнтом Тернера (надій за 305 днів лактації ділять на вищий місячний надій), при місячному надої 900 кг прогнозований надій за лактацію становитиме майже 7000 кг.

Максимальний добовий удій за лактацію у корів спостерігається на другому місяці лактації і складає приблизно 1/200 частину удою за 305 днів. Якщо в корови найвищий добовий надій дорівнює 21 кг, то її орієнтовний надій за лактацію становитиме 21х200=4200 кг, якщо умови годівлі і утримання будуть такі, які були при максимальному удої(коефіцієнт Вільсона).

Жирність молока визначається один раз на місяць. Для аналізу беруть дводобові проби молока від кожного доїння пропорційно величині надоїв. Для обчислення середнього вмісту жиру в молоці за лактацію, відсоток жиру множать на надій і одержують одновідсоткове молоко, яке ділять на надій за 305 днів лактації. Помісячні дані 1% молока підсумують і ділять на величину надою за лактацію. Наприклад: надій за лактацію – 6370 кг; кількість 1% молока – 24427;

середня жирність молока 24427:6370=3,83%. Для визначення кількості (кг)

молочного жиру необхідно суму 1% молока поділити на 100: 24427:100=244,27 кг.

Середній відсоток білку і кількість (кг) білку визначається аналогічно визначенню показників за жирномолочністю.

Відбір високопродуктивних тварин ведуть з урахуванням стабільності їх лактаційної кривої.

Стабільність лактаційної кривої визначають:

-відношення надою наступного місяця у відсотках до попереднього з урахуванням середнього відсотку (коефіцієнт стабільності лактації)

-відношення надою за лактацію (або за 305 днів) до вищого добового, або

33

Чим вищий коефіцієнт сталості лактації, тим більша стійкість рівня молочної продуктивності корів в період лактації.

Впровадження машинного доїння з застосуванням доїльних установок ставить нові вимоги щодо оцінки корів, їх селекції в напрямі розвитку бажаних форм вим’я і рівномірності молоковіддачі.

Бажаним для машинного доїння є залозисте вим’я ванно подібної або чашоподібної форми з симетричними й рівномірно розвинутими четвертями.

Швидкість молоковіддачі (ШМ) визначають шляхом ділення добового надою на час видоювання (кг/хв.).

добовий надій ШМ = ------------------------

час видоювання

Наприклад: удій корови за добу складає 20 кг, час витрачений на доїння

10 хв. Швидкість молоковіддачі 20 кг:10 хв. = 2 кг/хв.

Індекс вимені (ІВ) характеризує рівномірність і швидкість видоювання передніх і задніх долей. Для роздільного видоювання четвертей вим’я

використовують спеціальні доїльні апарати. Тривалість доїння визначають секундоміром. Надій кожної долі встановлюють з точністю до 0,05 кг.

Підсумовують і обчислюють індекс вимені – відношення надою (кг) передніх долей до всього надою (%).

34

Добре придатні до машинного доїння вважаються корови з індексом вимені не менше 45%.

Облік молочної продуктивності можна проводити шляхом контрольних доїнь

в такі строки: 1) щоденно; 2) подекадно (один раз в декаду); 3) по найвищому добовому удою; 4) по коефіцієнту сталості лактації.

Таблиця 1

Стандарти порід за молочною продуктивністю

Порядок виконання завдання:

Робота виконується в лабораторії генетики, розведення та селекції сільськогосподарських тварин. Студенти за визначеним завданням, користуючись методичними вказівками для виконання лабораторних робіт з даної дисципліни,

за допомогою лічильної техніки проводять розрахунки.

Завдання до виконання:

Завдання 1. Виписати із племінних книг показники молочної продуктивності

5корів:

1)Тривалість лактації;

2)Надій за лактацію і перших 305 днів;

3)Середній відсоток жиру;

4)Визначити 1% молоко та кількість (кг) молочного жиру за лактацію.

35

Завдання 2. За даними контрольних доїнь визначити продуктивність корови

за лактацію

Визначити:

1. Надій молока за 305 днів лактації (кг)

36