Файл: Методичн_ рекомендац_ї 4 частина.doc

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 05.07.2024

Просмотров: 296

Скачиваний: 0

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

СОДЕРЖАНИЕ

Національний медичний університет

Практичне заняття №1 Тема: Стафілококи і стрептококи. Мікробіологічна діагностика захворювань, спричинених стафілококами і стрептококами.

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті:

Рекомендації для оформлення протоколу

Ознаки, які диференціюють види стафілококів

Ознаки, які диференціюють роди родини micrococcaceae

Фактори патогенності

Практичне заняття №2 Тема: «Менінгококи і гонококи. Мікробіологічна діагностика захворювань, спричинених менінгококами і гонококами».

3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція). Дивись практичне заняття №1.

4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.

4.2. Теоретичні питання до заняття:

4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті:

Рекомендації для оформлення протоколу

Практичне заняття №3 Тема: Ешеріхії. Мікробіологічна діагностика захворювань, спричинених кишковою паличкою.

2. Конкретні цілі:

Рекомендації для оформлення протоколу.

6. Питання для самоконтролю.

Практичне заняття №4 Тема: Сальмонели. Мікробіологічна діагностика черевного тифу і паратифів.

Рекомендації для оформлення протоколу.

6. Питання для самоконтролю.

Практичне заняття №5 Тема: Сальмонели. Мікробіологічна діагностика сальмонельозних гастроентеритів.

Рекомендації для оформлення протоколу.

6. Питання для самоконтролю.

Практичне заняття №6 Тема: Шигели. Мікробіологічна діагностика дизентерії.

3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція). Дивись практичне заняття №1.

4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.

Рекомендації для оформлення протоколу.

2. Конкретні цілі:

3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція). Дивись практичне заняття №1.

4. Завдання для самостійної підготовки до заняття.

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття.

4.2. Теоретичні питання до заняття:

4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті:

5. Зміст теми:

Рекомендації для оформлення протоколу

2. Конкретні цілі:

4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття.

4.2. Теоретичні питання до заняття:

4.3.Практичні завдання, які виконуються на занятті:

5. Зміст теми:

Рекомендації для оформлення протоколу

Завдання №3 Властивості коринебактерій. Диференціація коринебактерій за біохімічними властивостями

Диференціюючі ознаки біоварів збудника дифтерії

6. Питання для самоконтролю.

Практичне заняття №9 Тема: «Мікобактерії. Мікробіологічна діагностика туберкульозу».

2. Конкретні цілі:

3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція). Дивись практичне заняття №1.

4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

4.2. Теоретичні питання до заняття:

4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті:

5. Зміст теми:

Рекомендації для оформлення протоколу. Метод забарвлення за Цілем-Нільсеном.

Методи мікробіологічної діагностики туберкульозу.

Класифікація мікобактерій

6. Питання для самоконтролю

Практичне заняття №10 Тема: «Збудники анаеробних інфекцій. Мікробіологічна діагностика анаеробних інфекцій».

1. Актуальність теми:

2. Конкретні цілі:

3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція). Дивись практичне заняття №1.

4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.

5. Зміст теми:

Виділення чистої культури анаеробів.

Рекомендації для оформлення протоколу.

Хід досліджень при виявленні збудника ботулізму.

6. Питання для самоконтролю.

7. Рекомендована література.

Виділення гемокультури Ендо

в перші години захворювання

Вісмут-сульфіт агар

Кров Жовчний бульйон

Олькеницького

Випорожнення, Жовчний селенітовий МПА

інше бульйон

Ідентифікація виділеної культури

  1. За культуральними ознаками;

  2. За морфологічними, тинкторіальними властивостями;

  3. Біохімічна ідентифікація;

  4. Серологічна ідентифікація за допомогою реакції аглютинації відповідно класифікації Кауфмана-Уайта:

А) З адсорбованою групоспецифічною О-сироваткою (В, С, Д, Е);

Б) З адсорбованою О-сироваткою серогруп 4, 7, 9, 10;

В) З адсорбованими Н-сироватками (i, r, c, g, m, e, h);

  1. Фаготипування

Біологічне дослідження для визначення джерела захворювання.

per os

Через 24-48 год. загибель від септицемії


Висіви з органів, крові на елективні і

Рештки їжі, Білі миші диференційні середовища і проводять

змиви з рук, ін. Ідентифікацію виділених культур, як

при бактеріологічній діагностиці.

Серологічна діагностика

Можна здійснювати з перших днів захворювання з повторним дослідженням через 7-10 днів. Використовують реакцію аглютинації або РНГА з сальмонельозними полівалентними і групоспецифічними (А, В, С, Д, Е) діагностикумами. Діагностичне значення має збільшення титрів антитіл в 2-4 рази.

  • Студенти записують препарати, що використовують при діагностиці сальмонельозних гастроентеритів.


6. Питання для самоконтролю.

  • Актуальність теми “Сальмонели – збудники гострих сальмонельозних гастроентеритів”.

  • Характеристика біологічних властивостей збудників сальмонельозних гастроентеритів. Що спільного і чим вони відрізняються від інших ентеробактерій.

  • Які особливості патогенезу гострих сальмонельозних гастроентеритів?

  • Імунітет при сальмонельозі. Як пояснити формування тривалого бактеріоносійства і появу повторних захворювань?

  • Яким чином здійснюють мікробіологічну діагностику сальмонельозних гастроентеритів, як встановити джерело інфекції?

Практичне заняття №6 Тема: Шигели. Мікробіологічна діагностика дизентерії.

    1. Актуальність теми:

Кишкові інфекції і на сьогодні займають одне з провідних місць в інфекційній патології людини. Особливе місце серед них займає дизентерія. За даними ВООЗ у деяких країнах Азії, Африки та Америки на долю дизентерії припадає 54,7-75% загального числа кишкових інфекцій. За клінічними ознаками не можна диференціювати дизентерію від ешеріхіозів і тільки лабораторні дослідження дають можливість визначати етіологічний діагноз.

Усе це підтверджує актуальність вивчення мікробіологічної діагностики дизентерії в курсі спеціальної мікробіології.

    1. Конкретні цілі:

1. Інтерпретувати біологічні властивості шигел.

  1. Пояснювати патогенетичні закономірності дизентерії, викликаної шигелами.

  2. Визначати методи мікробіологічної діагностики, етіотропної терапії та профілактики бактеріальної дизентерії.

3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція). Дивись практичне заняття №1.

4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.


    1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

Термін

Визначення

1

2

Дизентерія

Це гостра чи хронічна інфекційна хвороба, що характеризується проносом, ураженням слизової оболонки товстої кишки та інтоксикацією організму.

Види шигел

Sh.dysenteriae, Sh.flexneri, Sh.boydii, Sh.sonnei

Методи діагностики дизентерії

1

Основним методом мікробіологічної діагностики дизентерії є бактеріологічний: посів матеріалу на середовище збагачення та агар Плоскірєва, одержання чистої культури, вивчення її біохімічних властивостей.

2

та ідентифікація за допомогою полівалентних та моно-валентних аглютинуючих сироваток.

Серологічну діагностику дизентерії проводять рідко. Об’ємну реакцію аглютинації з мікробними діагностикумами ставлять так само, як і реакцію Відаля. Більш достовірні результати отримують при постановці РНГА. Допоміжне значення для діагностики має також постановка алергічної внутрішньошкірної проби з дизентерином Цуверкалова

Профілактика і терапія дизентерії

Для лікування використовують антибіотики після визначення антибіотикограми. Для лікування по епідпоказанням користуються бактеріофагом. При дисбактеріозі – препарати пробіотиків для корекції мікрофлори. Вакцинопрофілактика шигельозів не ефективна.

    1. Теоретичні питання до заняття:

  • Загальна характеристика роду шигел.

  • Біологічні властивості шигел.

  • Сучасна класифікація шигел.

  • Фактори вірулентності шигел.

  • Патогенез дизентерії.

  • Імунітет.

  • Методи мікробіологічної діагностики дизентерії.

  • Профілактика і препарати специфічної терапії.


    1. Практичні завдання, які виконуються на занятті:

  • Студенти мікроскопують препарати з чистих культур шигел (вивчення морфології).

  • Вивчають ріст шигел на середовищах Ендо і Плоскірєва.

  • Вивчають ферментативну активність шигел на середовищі Гіcса.

  • Складають схему мікробіологічної діагностики бактеріальної дизентерії.

  • Проводять серологічну ідентифікацію виділеної копрокультури в РА на склі.

  1. Зміст теми:

На практичному занятті студенти вивчають морфологічні, культуральні, біохімічні та серологічні властивості шигел, класифікацію шигел, патогенез дизентерії, методи мікробіологічної діагностики дизентерії, препарати специфічної профілактики.

Виконані завдання студенти записують у протокол та підписують його у викладача.