ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 20.02.2019
Просмотров: 6629
Скачиваний: 10
61
ТЕМА 2. ЕТИКА БІЗНЕСУ
2.1. Етика – основа сучасного бізнесу.
2.2. Бізнес-етика організацій.
2.3. Сучасний службовий етикет.
2.4. Етичні норми ділового спілкування.
2.5. Культура публічного виступу.
2.6. Етика та етикет у ділових міжнародних стосунках бізнесменів.
Питання для обговорення
Теми рефератів для самостійної роботи
2.1. Етика – основа сучасного бізнесу
Дивно! Людина обурюється злом,
що йде від інших, і яке усунути
не можна, а не бореться зі своїм
власним злом, що в його особистій владі.
Марк Аврелій
Моральні засади міжлюдських відносин
Людство завжди мріяло про щасливе і благополучне життя, наповнено
високим сенсом, на засадах ідей добра і справедливості, вірності, честі,
гідності, товариської взаємодопомоги, краси і гармонії.
Совість, доброта, честь, гідність, обов’язок і відповідальність – це
моральні поняття і цінності, які завжди надавали життю гідності та сенсу.
Тому саме етика як наука про мораль може сформувати в Україні нове
світосприйняття, яке підніме мораль над економічними, політичними і
соціальними процесами.
Етика – це теорія про мораль, у широкому розумінні є системно
обґрунтованими правилами, що визначають і регулюють стосунки між
людьми.
Етика розглядає наступні моральні проблеми:
1. Моральна свідомість: її основні норми, принципи, мотиви та
ціннісні орієнтації, основні категорії – добро і зло, обов'язок,
61
62
відповідальність, справедливість, сенс життя і ставлення до смерті, честь і
гідність, совість і сором.
2. Моральна діяльність: свобода дії, свобода вибору, свобода волі,
вчинок як елементарна форма моральної діяльності, співвідношення мети і
засобів діяльності мотиву і результатів дії.
3.
Моральні відносини: моральна сутність спілкування між людьми,
відкритість, монологічність і діалогічність у процесі спілкування,
толерантність, повага, співчуття, любов, етика і культура спілкування.
Моральні цінності прості й очевидні:
1)
це поважне і доброзичливе ставлення до життя з його радощами,
тривогами, надіями і розчаруваннями, вірою та сумнівами;
2)
це те, що надає сенс життю: любов і турбота про рідних і
близьких, дім, рідний край;
3)
це збереження природи і шанобливе ставлення до спадку
культури, історії та людства;
4)
це свобода, незалежність, обов'язок і відповідальність, доброта и
людяність, вірність, честь і гідність, дружба і любов;
З іншого боку, простота і самоочевидність моральних цінностей завжди
перебувала в суперечності з дійсністю, це робило моральні цінності
предметом гострих дискусій і спонукало людство до моральних пошуків.
Етика бізнесу – це правила, норми, що регулюють відношення
суб'єктів бізнесу.
Етичні норми підрозділяються на:
-
універсальні (загальнолюдські),
-
групові (спільнотні: народ, нація, клас);
-
особистісні.
Групові й особистісні так чи інакше належать до загальнолюдських
моральних цінностей.
Співвідношення матеріальних і духовних факторів щодо мети і засобів
їх реалізації залежить від багатьох чинників. Проте слід пам'ятати основний
62
63
принцип, який регулює співвідношення мети і засобів у цивілізованому
бізнесі.
В сучасному бізнесі існують три рівні етичні правила:
1.
Нормативні принципи, зафіксовані в загальнолюдських етичних
нормах (не вкради, не убий та інші).
2.
Професійні правила певного виду діяльності.
3.
Корпоративні норми групової поведінки
Етичні норми регулюють усі процеси функціонування колективу: від
прийняття на роботу, вирішення конфліктної ситуації до звільнення з
роботи.
Розвиток та сучасний стан етичних теорій
Етика як наука існує вже понад 2 століття.
Перші писемні пам’ятки, в яких розглядалися етичні проблеми, дійшли
до нас з країн Давнього Сходу і належать до ІІІ-ІІ ст. до н.е.
В історико-етнічному процесі виділяють такі основні етапи:
1. Етичне вчення Давнього Сходу (Індія – брахманізм, буддизм, Китай
– вчення Конфуція);
2. Антична етика (Давня Греція – Сократ, Платон, Арістотель, Епікур;
Давній Рим – Сенека, Марк Аврелій, Епіктет)
3. Середньовічна етика (Августин, Фома Аквінський, Еразм
Роттердамський, Мартін Лютер та ін..)
4. Етика Нового часу (Т. Гоббс, Д. Дідро, Г. Гельвецій, П. Гольбах, І.
Кант, Г. Гегель);
5. Сучасна етика (напрями, які забезпечили сучасний розвиток етики:
марксизм, еволюційна етика (Г. Спенсер, П. Кропоткін), соціал-дарвінізм
Гекслі, теорія Ф. Ніцше, метаетика, вчення Фрейда, філософія
екзистенціалізму (Ж.П. Сартер, К. Ясперс, М. Хайдеггер).
Головним напрямом сучасної етики є прагнення відродити
натуралістичні концепції людини і моралі на тлі бурхливого розвитку науки.
63
64
К. Гернет, К. Ламонт, А. Єдел, Т. Клементе розвивають ідеї “гуманістичного
натуралізму”, К. Лоренць, Р. Арді – соціал-дарвінівські мотиви.
Найбільш відомі вітчизняні мислителі – це Ф. Прокопович, Т.
Сковорода, сучасні українські філософи – В.В. Єфіменко, О.М. Лінчук, А.М.
Єрмоленко, В. Малахов, російські – А.А. Гусейнов, Р.Г. Апресен, Г. Уррлітц,
Ю.А. Шрейдер.
2.2. Бізнес-етика організацій
Правила використання етичних норм в управлінській сфері
Організація, фірма – це робоча група (колектив), що створена перш за
все для виконання певної роботи. Це складний професійний організм з
наявністю зворотних вертикальних та горизонтальних зв'язків.
Пірамідальна (ієрархічна) структура будь-якого робочого колективу
ставить на перший план проблему керівництва.
Керівництво – це приватний випадок управління, сукупність процесів,
взаємодія між керівником і підлеглими, діяльність, що спрямована на
спонукання співробітників до досягнення певної мети, шляхом впливу на
індивідуальну і колективну свідомість. Будь-який керівник завжди вирішує:
які завдання першочергові, а які можуть зачекати; що він повинен зробити
сам, що можна доручити іншим; як спрямувати діяльність співробітників; що
слід зробити для координації їхніх дій, забезпечення атмосфери
співробітництва тощо.
Засоби реалізації поставлених завдань можна охарактеризувати як
стилі керівництва (або моделі управління). Вони були розроблені у 30-х рр.
XX ст. американським ученим К. Левіним і стали класичними. До них
належать: авторитарні, демократичні і ліберальні моделі управління.
У повсякденному житті кожен із нас стикається з проявами всіх стилів
керівництва. Не завжди вони виявляються в "чистому" вигляді, і не один із
них не може претендувати на універсальність.
64
65
Більшість дослідників вважають, що можна сконструювати "ідеальний"
образ керівника, в якому будуть гармонійно поєднані як інтелектуальні,
особистісні, так і ділові, професійні якості. Основними рисами такого
керівника мають бути наступні стилі та вміння.
1. Стиль мислення. У процесі своєї діяльності керівник повинен вміти
мислити проблемно і на перспективу, охоплюючи всі сторони проблеми;
оригінально й оперативно (останнє дуже важливо, оскільки до цього
підштовхує динаміка ринку), а також самокритично і об'єктивно.
2. Вміння спілкуватись. Ділове спілкування повинно здійснюватися
незалежно, як від особистого емоційного стану, так і від ставлення до
партнера (симпатичний, не симпатичний).
3. Гідність та відповідальність.
4. Висока працездатність, постійне прагнення бути кращим і робити
все найкращим чином.
5. Вміння організувати роботу колективу, використовуючи норми
ділової етики.
Існують типові помилки керівника в офіційному спілкуванні з
підлеглим:
♦ Не дає конкретних завдань, але постійно дошкуляє підлеглим
великою кількістю питань загального характеру.
♦ «Зациклений» на одній темі у спілкуванні з персоналом, наприклад,
на трудовій дисципліні.
♦ Кожен день дає нові завдання.
♦ Постійно говорить про свої задуми.
♦ Не довіряє своїм співробітникам, зловживає дріб'язковим контролем.
♦ Захоплюється нововведеннями.
Ставлення управлінського персоналу до найманого працівника
Професійні здібності претендента перевіряються шляхом співбесіди
(інтерв'ю), анкетування (резюме) і тестів.
65