ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 20.02.2019
Просмотров: 6605
Скачиваний: 10
6
ВСТУП
Актуальність навчального посібника «Основи бізнесу» обумовлена
значенням розвитку бізнесу, особливо малого, на сучасному етапі розвитку
України. Питома вага малого бізнесу в економіці України ще не відповідає
значенням, які досягнуті у розвинених країнах світу. Так, в європейських
країнах мале і середнє підприємництво є основою соціально-економічної
моделі розвитку та формування середнього класу. Воно займає переважну
частку в таких галузях економіки, як оптова та роздрібна торгівля, харчова
промисловість, сільське господарство та будівництво, стимулює розвиток
конкуренції в європейській економіці, примушує великі компанії
покращувати ефективність виробництва та впроваджувати нові технології. В
Україні формування середнього класу, як рушійної сили соціально-
економічного розвитку країни, тільки починається.
В основу посібника покладено розгляд відносин, що виникають між
людьми у зв’язку з організацією, функціонуванням і розвитком власної
справи чи бізнесу, головним чином, на мікрорівні. При цьому викладення
матеріалу спирається на узагальнені та взаємозв’язку різних споріднених
економічних дисциплін. Підготовлений навчальний посібник направлений на
надання допомоги у розуміння необхідності комплексного підходу до
бізнесу, розумінні всіх його сторін.
Посібник направлений на формування у студентів сучасного
економічного мислення, системи спеціальних знань та практичних навичок у
галузі генезису, проблем організації та функціонування бізнесу;
обґрунтування бізнес-ідей, складання бізнес-плану, розуміння державної
реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності та визначення можливостей
підприємницької діяльності.
Посібник дає можливість студентам уявити як на практиці
створюється бізнес, які фактори обумовлюють його ефективність, риси які
притаманні підприємцям та ін. Особлива увага при цьому приділена
6
7
питанням формування ідеї бізнесу, методам які можуть бути використані для
її обґрунтування. Ефективність новоствореного бізнесу залежить також від
обраного способу входження в бізнес відповідно до ідеї бізнесу. Тому
наведені та охарактеризовані сучасні найбільш поширені способи входження
в бізнес. Ці теми дають можливість студентам уявити, як на практиці
проводиться маркетингове дослідження ринку на підставі розробки концепції
маркетингу, методів дослідження ринку та методів впливу на ринок.
Особлива увага при цьому приділена питанням маркетингового
обґрунтування бізнес-ідеї.
Реалізація будь-якої серйозної комерційної ідеї має розпочинатися з
економічного обґрунтування можливості та доцільності її впровадження.
Тому у цьому випуску наведені основні положення розробки бізнес-моделі
КАНВАС, сутність бізнес-планування, викладена послідовність розробки
бізнес-плану, наведена типова його структура та охарактеризовані основні
розділи. Більш детальна характеристика бізнес-планування вивчається у
спеціальному курсі.
У посібнику розглянуто основні правові питання регулювання
підприємницької діяльності, починаючи з реєстрації бізнесу в Україні та
характеристики основних документів які повинен мати бізнес для своєї
діяльності.
Навчальний посібник складається з декількох частин, які включають
викладення основних питань тем у відповідності до робочої програми
дисципліни, список питань до обговорення, тести для перевірки знань та
теми рефератів для самостійної роботи студентів.
При написанні теми з етики бізнесу приймала участь Допіра І.А.
7
8
ТЕМА 1. ЕКОНОМІЧНА ПРИРОДА БІЗНЕСУ І
ПІДПРИЄМНИЦТВА
1.1. Історичний розвиток поняття «підприємництво»
1.2. Бізнес і підприємництво
1.3. Елементи системи бізнесу
1.4. Сутність підприємницької діяльності
1.5. Функції та принципи підприємництва
1.6. Суб’єкти та об’єкти підприємницької діяльності
1.7. Рушійні сили підприємництва
1.8. Обмеження у здійснені підприємницької діяльності
1.9. Поняття підприємницького середовища та його складові елементи
Питання до обговорення
Тестові завдання
Теми рефератів для самостійної роботи
Якщо не засукати рукава і не
спробувати хоч би раз в житті
зробити усе власними руками, то
так ніколи і не дізнаєшся, які дії
потрібні для розкручування нового
бізнесу, розширення кола клієнтів,
збільшення кола продажів і
отримання прибутку. БІЛ БИШОП
1.1. Історичний розвиток поняття «підприємництво»
Історія підприємництва розпочинається вже з середньовіччя. На той час
купці, торговці, ремісники були підприємцями-початківцями.
Перші
спроби
систематичного
теоретичного
осмислення
підприємництва почалися у XVII ст., хоча співтовариства підприємців, які
складалися з ремісників, купців, лихварів, з'явилися значно раніше. Вперше
поняття «підприємець» у науковий обіг увів англійський економіст Річард
Кантільйон.
Р. Кантільйон
зробив
також
систематичний
аналіз
8
9
підприємництва. Він розумів підприємництво як економічну функцію
особливого роду та підкреслював завжди присутній у ньому елемент ризику.
Р. Кантільйон визначав підприємця як людину, яка за певну ціну купує
засоби виробництва, щоб виробити продукцію і продати її з метою
одержання доходів, і яка, беручи на себе зобов'язання з витрат, не знає, за
якими цінами може відбутися реалізація. До підприємців він зарахував
людей з нефіксованими прибутками (ремісників, купців, селян), тобто тих,
хто був зайнятий економічною діяльністю в умовах нестабільності та
непередбачуваності цін. Тому головною рисою підприємця Р. Кантільйон
вважав готовність до ризику.
Вагомий внесок у дослідження феномену підприємництва протягом
XVIII—XIX ст. зробили відомі західні економісти А. Сміт, Ж. Сей,
А. Маршалл, Й. Шумпетер та ін.
Адам Сміт перебував під значним впливом Річарда Кантільйона і
фізіократів. Він багато говорив про роботодавців, майстрів, купців і
підприємців, але не приділяв ніякої уваги бізнесменам, які відігравали на
диво малу роль у його аналізі економічних процесів. Більше того,
складається враження, що А. Сміт вважав ці процеси такими, що
самоініціюються та самопідтримуються. А. Сміту була притаманна
схильність до переоцінки значення праці й недооцінки бізнесу, в рамках
якого здійснювалася праця. Він намагався поставити знак рівності між
власниками капіталів і бізнесменами та вірив, що за наявності капіталу, праці
та сировини бізнес виникає спонтанно. Підприємець, за висловом А. Сміта, є
власником, який іде на економічний ризик заради реалізації певної
комерційної ідеї та отримання прибутку. Підприємець планує, організує
виробництво та розпоряджається його результатами.
У XVIII ст. подальше осмислення поняття підприємництва здійснював
французький економіст Жан Батіст Сей, який пов'язував підприємництво з
організацією людей у межах виробничої одиниці. Він мав особистий досвід у
сфері бізнесу, образно сприймав його, чого були позбавлені інші класичні
9
10
економісти. Для Ж.Б. Сея підприємець – це людина, яка організує інших
людей у рамках виробничої одиниці. Він ставив підприємця у центр процесу
виробництва і теорії розподілу, що вплинуло на багатьох теоретиків-
економістів. Зокрема, Ж.Б. Сей вважав, що підприємець – це економічний
агент, який комбінує фактори виробництва (землю, капітал та працю).
Альфред Маршалл ототожнював підприємництво з менеджментом. У
фундаментальній праці «Принципи економіки» (1890 р.) А. Маршалл
особливо наголосив на інноваційному моменті та активній ролі самого
підприємця у застосуванні нових машин і технологічних процесів.
Апогеєм у розробці теорії підприємництва стали праці австро-
американського економіста й соціолога Йозефа Шумпетера. Концепція
підприємництва Й. Шумпетера ґрунтується на трьох головних засадах:
– функція підприємництва полягає головним чином у революціонізації
та реформуванні виробництва шляхом використання різноманітних
можливостей для випуску нових або старих товарів новими методами,
відкриття нових джерел сировини, ринків, реорганізації виробництва. Отже,
змістом підприємництва є «здійснення нових комбінацій» факторів
виробництва або різні нововведення;
– підприємництво є універсальною загальноекономічною функцією
будь-якої економічної системи та поєднується з виконанням інших видів
діяльності (управлінням, науковими розробками, маркетингом та ін.) і тому
«розподіляється» серед різних спеціалістів. Статус власника не виступає у
Шумпетера визначальною властивістю підприємця;
– підприємництво є функцією господарсько-політичного середовища,
яке визначає його можливості, типи, мотивації.
У центр своєї теорії економічного розвитку Й. Шумпетер поставив
підприємця, в якому втілені принципово нові підприємницькі якості, що
стали рушієм економічного науково-технічного прогресу XX ст.
Підприємницьку функцію він ототожнював із функцією економічного
10