ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 20.02.2019
Просмотров: 6769
Скачиваний: 10
71
кожного дня продають і купують на товарних і фондових біржах Заходу на
підставі усних угод. Чесність і порядність виявляється також і в тому, що
кожного року купуються товари на мільярди доларів на підставі не
оформлених своєчасно контрактів. Багато оптових і роздрібних фірм
довіряють оформлення супровідних документів на товари своїм
постачальникам. Принцип, за яким гарантується повернення грошей у разі
незадоволення клієнта, дуже розповсюджений у багатьох західних фірмах,
корпораціях і магазинах.
Звісно, і в промислово розвинених країнах у сфері бізнесу трапляються
випадки зловживань, елементарної непорядності, виникають скандали. Однак
головне в бізнесі – чесність, порядність, намагання не обдурити партнера, а
укласти взаємовигідну угоду, для того щоб рухатися вперед.
Вступаючи на ринок, важко знайти свою нішу, бо вже майже всі товари
виготовляються і продаються. Як же бути, щоб і прибуток мати, і партнерів, і
не загинути в конкурентній боротьбі? Треба керуватись основним законом
ринку: задовольнити потреби клієнта більш якісно і за більш прийнятну ціну,
а не обмовляти продукцію чи послуги інших фірм. Деякі бізнесмени
використовують чутки як засіб конкурентної боротьби. Наприклад,
розповсюджують чутки про те, що конкурент шиє одяг чи взуття на місцевих
фабриках, а видає за продукцію відомої закордонної фірми. Однак слід
пам'ятати таке – чутки не є свідомою брехнею, вони належать до так званих
засобів «недобросовісної» конкуренції. Це означає, що коли джерело чуток
буде «вирахуване», такий підприємець автоматично втрачає довіру інших
підприємців. Таким чином, намір «підмочити» репутацію конкурента
обертається власним програшом.
Для відпрацювання стратегії та тактики конкурентної боротьби слід
залучати цивілізовані методи. Необхідно знати основні характеристики
продукції конкурента, щоб зробити свою продукцію чи послуги
конкурентоспроможними.
71
72
Японські фірми одними із перших у діловому світі усвідомили
необхідність ретельного вивчення позицій конкурентів. Їх приклад
наслідують багато фірм, компаній, корпорацій. Наприклад, компанія «Форд»
розбирає вироби конкурентів (все до останнього гвинтика). Це дає змогу
проаналізувати не тільки матеріал, із якого виготовлена деталь, а й
особливості самого процесу виготовлення. Потім проводять розрахунок
витрат, визначають собівартість деталей, роблять висновки. На підставі цього
виробляють новації щодо якості, зниження собівартості деталей та уніфікації
вузлів і блоків.
Фірма «ІВМ» вийшла на ринок у 60-х роках під гаслом: «Хто володіє
інформацією, той володіє світом». Дуже доречно.
Необхідно використовувати існуючий досвід: скласти список
конкурентів (за телефонним довідником, рекламою тощо), ознайомитися з
рекламними матеріалами, відвідати збори професійних асоціацій і союзів.
Усе це дозволить більше дізнатися про своїх конкурентів.
Складання бази даних про конкурента кропітка справа, яка потребує не
тільки педантичності в оформленні, але й високого професіоналізму. Тому
доручати таку роботу слід людині, яка буде постійно відстежувати і
поновлювати інформацію, а головне – аналізувати її і робити прогноз
тенденцій розвитку конкурентів.
Сформований банк даних на кожного конкурента дозволяє виявити
його сильні та слабкі сторони, розробити стратегію своєї діяльності. Це
дозволить протриматися на ринку, стати лідером у галузі чи знайти партнера.
Такої стратегії в конкурентній боротьбі дотримується більшість фірм і
компаній.
Меценатство як прояв етичної поведінки
У могутній Римській імперії (між 74 – 64 рр. до н.е.) жив наближений
до імператора Августа Гай Меценат. Він ніколи не займав державних посад,
проте був відомий своїм впливом на літературне життя Риму. Великі поети –
Горацій, Вергілій, Проперцій – пишалися дружбою з ним. Ім'я Мецената,
72
73
покровителя діячів науки та мистецтва, стало загальним. Послідовників
Мецената почали називати меценатами.
Вищим смислом меценатства визнавалося покровительство людині.
Справжня благодійність нічого не вимагає натомість. Це навіть не вчинок, а
стан душі людини, показник її моральності.
Меценатство має глибоке коріння та є частиною загальної культури в
багатьох країнах, зокрема в Україні.
У сучасних умовах благодійна діяльність набула широкого
розповсюдження серед представників сфери бізнесу. У розвинених країнах
державні органи, усвідомивши благотворний вплив цієї діяльності, усіляко її
заохочують.
В Україні меценатство та благодійність особливо активно почали
розвиватися наприкінці XIX – поч. XX ст. Підприємці, що мали великі
фінансові кошти, почали використовувати їх не тільки для розвитку своєї
справи, але й на благодійність, розвиток культури.
В Україні меценатством особливо славилися кияни. Про Київ у кінці
XIX – початку XX ст. говорили, що в Російській імперії немає такого міста,
де меценатство було так розвинене. Тут діяло близько ста різних товариств,
які допомагали малозабезпеченим прошаркам населення, підтримували
освіту, охорону здоров'я. Широкого розповсюдження набули іменні стипендії
для підтримки обдарованих, але незаможних учнів. Усім була відома
благодійна та меценатська діяльність братів Миколи та Федора Терещенків
та членів їхньої родин, а також Г. Галагана, М. Дегтярьова, братів Бродських,
родин Попових та Зайцевих, Богдана та Варвари Хоменків та інших.
Традиції меценатства поступово відроджуються в сучасному
українському суспільстві. Благодійність від разових акцій перетворюється у
традицію.
Хоча благодійність та меценатство не може вирішити економічні та
соціальні проблеми суспільства, більшість підприємців починає розуміти
необхідність цієї діяльності.
73
74
2.3. Сучасний службовий етикет
Етикет як сукупність форм, манер поведінки, правил ввічливості
Етикет – установлений порядок поводження де-небудь.
Сучасний етикет успадковує звичаї практично всіх народів. У своїй
основі ці правила поведінки є загальними, оскільки вони дотримуються
представниками не тільки якогось даного суспільства, але й представниками
всіляких соціально-політичних систем, що існують у сучасному світі. Народи
кожної країни вносять в етикет свої виправлення й доповнення, обумовлені
суспільним ладом країни, специфікою її історичної будови, національними
традиціями й звичаями.
Розрізняють кілька видів етикету, основними з яких є:
- придворний етикет – строго регламентований порядок і форми
обходження, установлені при дворах монархів;
- дипломатичний етикет – правила поведінки дипломатів та інших
офіційних осіб при контактах один з одним на різних дипломатичних
прийомах, візитах, переговорах;
- військовий етикет – звід загальноприйнятих в армії правил, норм і
манер поводження військовослужбовців у всіх сферах їхньої діяльності;
- загальногромадянський етикет – сукупність правил, традицій та
умовностей, дотримуваних громадянами при спілкуванні один з одним.
Більшість
правил
дипломатичного,
військового
й
загальногромадянського етикету тією чи іншою мірою збігаються.
Відмінність між ними полягає в тому, що дотриманню правил етикету
дипломатами надається більшого значення, оскільки відступ від них або
порушення цих правил може заподіяти втрату престижу країни або її
офіційних представників і привести до ускладненням у взаєминах держав.
У міру змін умов життя людства, росту культури одні правила
поведінки змінюються на інші. Те, що раніше вважалося непристойним, стає
загальноприйнятим, і навпаки. Але вимоги етикету не є абсолютними:
дотримання їх залежить від місця, часу й обставин. Поводження,
74
75
неприпустимі в одному місці й при одних обставинах, будуть доречними в
іншому місці й за інших обставин.
Етикет підприємця включає:
• правила представлення і знайомства;
• правила ведення ділових бесід;
• правила ділової переписки і телефонних переговорів;
• вимоги до зовнішнього вигляду, манерам, діловому одягу;
• вимоги до мови;
• знання ділового протоколу та ін.
Правила представлення і знайомства
Необхідно привітати свого співрозмовника першим, переважно
звертаючись до нього по імені і по батькові (не слід зловживати звертанням
тільки по імені, та й ще в скороченому варіанті – на американський манер,
що буде свідчити про наслідування). У нашій країні за традицією прийнято
шанобливо називати людей по імені і по батькові. По іменах можна
звертатися тільки до молодих людей, якщо вони не заперечують проти цього.
Звертання в діловій обстановці прийнято тільки на «Ви». При діловій
зустрічі з незнайомими людьми необхідно представитися самому чи за
посередництвом людини, що влаштовує зустріч. Чоловік завжди
представляється жінці першим; молодших за віком варто представляти більш
старшим, а не навпаки.
У практиці широке поширення одержали візитні картки. Вони
дозволяють уникнути непорозумінь у звертанні до людини. Вручаючи кому-
небудь візитну картку, ви тим самим показуєте прагнення й у майбутньому
підтримувати ділові й особисті контакти. Картки виконуються в основному
на білого чи пастельного тонів паперу, де типографським способом повинні
бути видрукувані прізвище, ім'я, по батькові, посада, адреса фірми, номер
телефону та можливі інші відомості.
75