ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 22.02.2019
Просмотров: 14951
Скачиваний: 16
320
Розділ 10
Для встановлення роз-
мірів (об’єму) тазу користу-
ються пельвіометрією – ви-
значенням промірів тазу,
що дозволяє констатувати
параметри входу в таз, ви-
ходу з тазової порожнини,
характер тазової осі, без
чого не можливо обрати ра-
ціональну техніку родової
допомоги і уникнути мож-
ливих ускладнень.
У практиці ветеринар-
ного акушерства користу-
ються такими параметрами
тазу: верхній, середній та
нижній поперечний діаме-
три входу в таз; поперечний
діаметр тазової порожни-
ни; поперечні діаметри ви-
ходу з таза; вертикальний
діаметр таза, вертикальний
діаметр тазової порожнини,
довжина таза, тазова вісь.
Для практики акушера важливі тільки названі нижче проміри:
–
тазова вісь – поздовжня лінія, що проходить через центр тазової порожнини
на однаковій відстані від усіх однойменних кісткових виступів, тобто вектор прохо-
дження плода під час родів через тазову порожнину;
–
висота входу в таз – лінія, проведена від переднього краю лобкового зрощен-
ня до переднього кінця тіла крижів;
–
вертикальний діаметр тазової порожнини – перпендикуляр, проведений від
краніального краю лобкового зрощення до крижової кістки;
–
середній поперечний діаметр тазової порожнини – віддаль між серединами
сідничних гребенів (spina ischiadica) обох безіменних кісток.
Таз кобили має найсприятливішу будову для родів серед усіх інших видів свій-
ських тварин, він доволі обширний. На бокових стінках таза розміщені широкі зв’яз-
ки з товстим шаром м’язів, що забезпечує еластичність тазової порожнини. Вхід до
таза майже округлий, тільки донизу має незначне звуження. Найбільша ширина – по
верхньому поперечному діаметру. Дно таза майже горизонтальне, тільки передній
край його трохи опущений, що збільшує розміри входу в таз. Вісь таза кобили має
вигляд лінії, зверненої незначним викривленням догори.
Рис. 77. Проміри тазу кобили (А) та корови (Б, вигляд
спереду):
1 – крижова кістка; 2 – кінець тіла крижової кістки; 3 – хвостовий хребець;
4 – виступ крижової кістки; 5 – висота входу в таз; 6 – вертикальний діа-
метр входу в таз; 7 – краніальний край симфізу лобкових кісток; 8 – ко-
сий діаметр тазової порожнини; 9 – висота виходу з тазу; 10 – каудальний
край симфізу сідничних кісток; 11 – вертикальний діаметр виходу з тазу;
12 – маклаки; 13 – крижово-клубні з’єднання; 14 – верхній діаметр входу
в таз; 15 – поперечний діаметр тазової порожнини; 16 – западинна части-
на лобкової кістки; 17 – нижній діаметр виходу з тазу; 18 – верхній діа-
метр входу в таз; 19 – поперекові горбики; 20 – середній діаметр входу в
таз; 21 – сіднична кістка; 22 – нижній діаметр входу в тазову порожнину;
23 – сідничні горби.
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
1
12
13
14
13
18
19
20
21
22
23
17
16
15
А
Б
Фізіологія родів
321
Крижі під час родів бувають мало-
рухомі, бо зчленування їх з клубовою
кісткою щільніше; це в процесі родів
особливого значення немає, бо розміри
тазової порожнини великі, а бокові стін-
ки дуже податливі.
Таз корови має будову, несприятли-
ву для проходження плода під час родів.
Він має овальний вхід, витягнутий у до-
вжину і форму зрізаного конуса.
Вісь таза має вигляд ламаної лінії.
Дно таза жолобкувате і має великий
підйом у задній частині, що спричиняє
зміну напрямку руху плода під час ви-
ходу з родових шляхів, а тому частини
плода, що увійшли в тазову порожнину,
можуть тут натрапляти на деякі пере-
шкоди дальшому просуванні назовні.
Під тиском плода, що проходить по
родових шляхах, крижі трохи зміщу-
ються догори. Це зміщення можливе
у корів, як наслідок, не зовсім міцного
зчленування крижів з клубовою кіст-
кою. Насильне натиснення крижової
кістки догори при витяганні занадто великого плода може спричиняти розтягнення
зв’язок крижово-клубового зчленування, або навіть розрив їх, що призводить до важ-
кого захворювання (залежування після родів).
Таз дрібних жуйних, свиней і м’ясоїдних має в анатомічному відношенні такі осо-
бливості в будові тазової порожнини, що створюють умови, сприятливі для родів.
М’які структури родових шляхів представлені тканинами матки і шийки, піхви
та вульви. Під час родів шийка матки повільно розкривається повністю і її межа між
зовнішніми і внутрішніми отворами практично зникає. Піхва легко розтягується і не
протидіє проходженню плоду. Розтяжність вульви дещо менша ніж піхви, тому великі
плоди під час родів інколи затримуються в цьому місці.
Коли шийка матки цілком розкривається, межа між зовнішніми і внутрішніми
отворами її згладжується. Тільки у корів іноді верхня стінка втулкоподібного виступу
шийки матки спостерігається у вигляді складки в порожнині піхви.
У тазовій порожнині розташовані, крім піхви і шийки матки, ще пряма кишка
і сечовий міхур. Через те, що пряма кишка і сечовий міхур на початку родів спо-
рожняються, вони в цьому стані не перешкоджають розширенню м’яких родових
частин.
Рис. 78. Тазова вісь корови (А) і кобили (Б).
А
Б
322
Розділ 10
10.4. Передвісники родів та їх клінічні ознаки
У вагітних самок незадовго до настання родів проявляються характерні клінічні
ознаки або симптомокомплекс, на підставі якого можна прогнозувати приблизно по-
чаток родового процесу, але встановити точно цей час практично не можливо. У са-
мок різних видів тварин вищезгаданий симптомокомплекс має свої особливості.
Кобила. В кінці вагітності спостерігається набряк і гіперемія статевих губ, за-
падають крижі (чітко спостерігається западина поміж основою хвоста і сідничними
горбами) і з’являється незначний набряк живота. Добре помітний набряк спостеріга-
ється у кобил, які мали недостатню кількість прогулянок і активного моціону. Поряд
з цими ознаками, відбувається помітне звисання живота під тиском плода на розпу-
шені і м’які черевні стінки. Приблизно за 5–7 діб до родів молочна залоза кобили
наповнюється молозивом, яке навколо отворів дійкових каналів засихає у вигляді ян-
тарних крапель. Зменшення довжини шийки матки, яке виявляють при ректальному
дослідженні кобил, свідчить про початок її розкриття. Короткочасним у кобил буває
розрідження густого слизового корка шийки матки і його витікання за межі вульви у
вигляді ниток тягучого слизу.
Корова. В кінці вагітності спостерігається звисання живота, особливо у тварин з
неодноразовими родами. За 12–36 годин до початку виведення плода таз корови пе-
ретворюється із “звичайного” в “родовий” за рахунок розслаблення його зв’язкової
системи (зв’язки таза стають розпушеними і збільшуються на 1/3 – 1/4 їх довжини).
Сідничо-крижова зв’язка, яка до родів при натискуванні на неї в ділянці підхвосто-
вої складки пальпується у вигляді міцного непіддатливого тяжу, безпосередньо перед
родами розслаблюється і її можна охопити пальцями та відтягнути на бік, легко змі-
щуючи; в окремих випадках її контури згладжуються настільки, що вона взагалі не
промацується. Западини між основою хвоста і сідничними горбами виразно збільшу-
ються (“западання крижа”).
Іноді у окремих тварин зв’язки таза розслаблюються лише перед самим початком
родів, або, навпаки, за 2–3 тижні до їх початку. Статеві губи збільшуються і набряка-
ють, шкіра їх стає гладенькою і гіперемованою, складки розправляються.
За 1–2 доби до родів густий слизовий корок шийки матки та густий липучий слиз
піхви розріджуються і виділяються за межі вульви у вигляді “поводків” чи тяжів в’яз-
кого слизу, які звисають із зовнішніх статевих органів. Інколи аналогічна ситуація у
30–40 % корів може спостерігатися в кінці четвертого або на п’ятому місяці вагіт-
ності, що більшістю авторів пояснюється різкими перебудовами і змінами в гормо-
нальній системі самок, а точніше, включенням у систему гормоногенезу сформованої
плаценти. Малодосвідчені тваринники сприймають такі ознаки за прояви статевого
циклу і навіть проводять осіменіння таких тварин, викликаючи аборт.
За 2–3 доби до родів, інколи й раніше, а в деяких випадках під час або навіть після
родів вим’я наповнюється молозивом.
В останній місяць тільності корів простежується тенденція до незначного підви-
щення загальної температури, але за 10–50 годин до початку родового процесу темпе-
Фізіологія родів
323
ратура тіла тварини може знижуватись на 0,4–1,2 ºС; за 2–3 години до початку родів
зменшується довжина шийки матки, що можна виявити при ректальному дослідженні.
За 1–2 доби до родів наступають відповідні зміни і в поведінці тварини: вини-
кає занепокоєння, вона оглядається на живіт, переступає з ноги на ногу, часто лягає і
встає з підлоги, мукає, у неї знижується апетит, з’являється спрага.
Коза і вівця. За 3–4 тижні до родів починає збільшуватися вим’я, в останні 1–3
дні перед родами воно набрякає. Молозиво у молочній залозі з’являється за 1–2 доби,
але найчастіше – безпосередньо перед родами, за 1–2 доби до окоту таз перетворю-
ється на “родовий”.
За 3–4 доби до родів спостерігається гіперемія та припухання вульви, розріджен-
ня слизового корка вагітності (пускання повідків); за 12–24 години до окоту кози чи
вівці стають занепокоєними, часто гребуть підстилку, оглядаються на живіт, відмов-
ляються від корму і жалібно мекають.
Свиноматка. У свині в кінці поросності відмічається висока ступінь звисання
живота. За 10–12 годин до початку родів її таз перетворюється із звичайного в родо-
вий за рахунок розслаблення крижово-сідничних зв’язок, втрачаючи випученість та
округлість крупа у ділянці сідничних горбів. Зовнішні статеві органи піддаються гі-
перемії і набрякають. За 1–2 доби до виведення плодів у свині розкривається шийка
матки, а густий слизовий корок, який її закривав під час вагітності, розріджується і
витікає за межі вульви у вигляді ниток тягучого слизу. За 24–48 годин до початку ро-
дів у молочних залозах з’являється молозиво, у свиноматок, які мають світлу шкіру,
відмічається почервоніння молочної залози.
Приблизно за добу, особливо за 6–12 годин до родів, проявляється так званий “ін-
стинкт” наближення родів – свиноматка часто лягає і встає, риє підстилку, переносить
її в роті, підготовлюючи у певному місці станка “гніздо”.
Сука. У цих тварин помічається теж обвисання живота, розслаблення тазових
і крижових зв’язок, набряклість статевих губ і готування в затишному місці гнізда.
Дуже характерною ознакою в кінці вагітності є зниження температури тіла. Воно по-
чинається поступово, переважно за 2–3 дні до настання родів, але в окремих випадках
зниження температури буває раптове. Проте завжди температура тіла за 24 години до
настання родів досягає субнормальні межі (нижче 37 °С). Якщо врахувати, що в здо-
рових собак нормальна температура коливається між 38–39 °С, то температура падає
на 1–2 °С. З настанням потуг температура тіла швидко підвищується до норми.
Кішка. За тиждень до родів кішка починає часто вилизувати себе, особливо ді-
лянку живота і зовнішніх статевих органів. Вона стає дуже роздратованою, а інколи й
агресивною, особливо в присутності сторонніх осіб, шукає місця схованки для обла-
штування свого гнізда, яким можуть бути шафи, темні місця, скриньки та інші меблі,
де накопичений одяг або взуття, “перериває” господарське ліжко або диван, риє гніздо
в саду чи допоміжних будівлях, в тому числі й сусідських, стає сильно збудженою.
За 10–30 годин до родів таз кішки перетворюється в “родовий”. За 3–5 діб до родів
вульва набрякає і збільшується. За 2–3 доби густий слизовий корок шийки матки роз-
324
Розділ 10
ріджується і витікає за межі статевої щілини, пакети молочних залоз збільшуються і
набрякають, в них з’являється молозиво.
За 15–40 годин до родів загальна температура тіла знижується на 0,4–1,2 ºС.
Кролиця. За 1–3 доби до родів кролиця стає збудженою, бігає по клітці, висмикує
на животі і грудях свій пух і готує “гніздо для родів”. Апетит знижується, з’являються
ознаки спраги. За 1–2 доби до родів пакети молочних залоз збільшуються і набряка-
ють, в них з’являється молозиво.
Нутрія. Апетит нутрії за декілька днів до родів погіршується, живіт перед родами
стає майже круглим; самки важко пересуваються, більше сидять у будиночку і тіль-
ки на короткий час виходять купатися або для годівлі. Для нутрій гніздо утворюють
штучно, закладаючи в будиночок сіно або солому, ущільнюючи підстилку руками до-
верху, в якому нутрія робить прохід і в глибині влаштовує своє гніздо, яке захищає її
новонароджених від холоду, особливо в зимову пору року. В основному роди у нутрії
відбуваються вночі або дуже рідко вдень.
Сріблясто-чорна лисиця. За 1–2 доби до родів підвищується спрага. Поведінка
самок перед родами буває різною: одні поводять себе спокійно, інші бігають з виском
по клітці, шкребуться в будиночку. За 1–1,5 доби до родів самки вискубують пух на
молочних залозах, а деякі обскубують увесь живіт і навіть хвіст. За 5–8 діб до щеніння
у самок знижується апетит, що є ознакою нормальних (фізіологічних) родів. За 1–2
доби до родів молочні пакети у лисиць збільшуються і набрякають, в них з’являється
молозиво. Іноді молозиво може з’являтися набагато раніше.
10.5. Анатомо-топографічні взаємовідношення
плода до родових шляхів матері
Нормальний перебіг родів можливий, по-перше, коли розміри тіла плода відпо-
відають розмірам родових шляхів матері, а по-друге, при відповідному розміщенні
плода в родовому каналі. Звичайно розміщення плода в утробі матері істотно відріз-
няється від того, яким воно було в період вагітності. Знання цих особливостей самок
має важливе значення при наданні родової допомоги тваринам.
З цього погляду слід розрізняти і користуватися такими акушерськими поняттями
або термінами: положення, передлежання, позиція і членорозміщення плода.
Положення – відношення повздовжньої осі тіла плода до повздовжньої осі тіла
матері. Нормальним положенням вважається повздовжнє, коли осі тіла плода і матері
співпадають, а неправильним – поперечне, або вертикальне положення.
Передлежання – це відношення окремої анатомічної ділянки тіла плода до входу
в таз. Нормальним передлежанням вважається головне, або тазове, тобто коли плід
скерований головою або тазом до входу в тазову порожнину. Неправильні – усі інші
(спинне, черевне положення).
Позиція – це розміщення спини плода відносно хребта і черевних стінок матері.
Нормальною позицією плода вважається верхня, коли спина плода скерована догори,