Файл: Ветеринарне акушерство, Яблонський, 2006.pdf

320

Розділ 10

Для  встановлення  роз-

мірів (об’єму) тазу користу-
ються пельвіометрією – ви-
значенням  промірів  тазу, 
що  дозволяє  констатувати 
параметри  входу  в  таз,  ви-
ходу  з  тазової  порожнини, 
характер  тазової  осі,  без 
чого не можливо обрати ра-
ціональну  техніку  родової 
допомоги  і  уникнути  мож-
ливих ускладнень.

У  практиці  ветеринар-

ного  акушерства  користу-
ються такими параметрами 
тазу:  верхній,  середній  та 
нижній  поперечний  діаме-
три входу в таз; поперечний 
діаметр  тазової  порожни-
ни;  поперечні  діаметри  ви-
ходу  з  таза;  вертикальний 
діаметр  таза,  вертикальний 
діаметр тазової порожнини, 
довжина  таза,  тазова  вісь. 

Для практики акушера важливі тільки названі нижче проміри:

– 

тазова вісь – поздовжня лінія, що проходить через центр тазової порожнини 

на однаковій відстані від усіх однойменних кісткових виступів, тобто вектор прохо-
дження плода під час родів через тазову порожнину;

– 

висота входу в таз – лінія, проведена від переднього краю лобкового зрощен-

ня до переднього кінця тіла крижів;

– 

вертикальний діаметр тазової порожнини – перпендикуляр, проведений від 

краніального краю лобкового зрощення до крижової кістки;

– 

середній поперечний діаметр тазової порожнини – віддаль між серединами 

сідничних гребенів (spina ischiadica) обох безіменних кісток.

Таз кобили має найсприятливішу будову для родів серед усіх інших видів свій-

ських тварин, він доволі обширний. На бокових стінках таза розміщені широкі зв’яз-
ки з товстим шаром м’язів, що забезпечує еластичність тазової порожнини. Вхід до 
таза майже округлий, тільки донизу має незначне звуження. Найбільша ширина – по 
верхньому  поперечному  діаметру.  Дно  таза  майже  горизонтальне,  тільки  передній 
край  його  трохи  опущений,  що  збільшує  розміри  входу  в  таз.  Вісь  таза  кобили  має 
вигляд лінії, зверненої незначним викривленням догори.

Рис.  77.  Проміри  тазу  кобили  (А)  та  корови  (Б,  вигляд 
спереду):

1 – крижова кістка; 2 – кінець тіла крижової кістки; 3 – хвостовий хребець; 
4 – виступ крижової кістки; 5 – висота входу в таз; 6 – вертикальний діа-
метр  входу  в  таз;  7 –  краніальний  край  симфізу  лобкових  кісток;  8 –  ко-
сий діаметр тазової порожнини; 9 – висота виходу з тазу; 10 – каудальний 
край симфізу сідничних кісток; 11 – вертикальний діаметр виходу з тазу; 
12 – маклаки; 13 – крижово-клубні з’єднання; 14 – верхній діаметр входу 
в таз; 15 – поперечний діаметр тазової порожнини; 16 – западинна части-
на  лобкової  кістки;  17 –  нижній  діаметр  виходу  з  тазу;  18 –  верхній  діа-
метр входу в таз; 19 – поперекові горбики; 20 – середній діаметр входу в 
таз; 21 – сіднична кістка; 22 – нижній діаметр входу в тазову порожнину; 
23 – сідничні горби.

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

1

12

13

14

13

18

19

20

21

22

23

17

16

15

А

Б

Фізіологія родів

321

Крижі  під  час  родів  бувають  мало-

рухомі,  бо  зчленування  їх  з  клубовою 
кісткою  щільніше;  це  в  процесі  родів 
особливого значення немає, бо розміри 
тазової порожнини великі, а бокові стін-
ки дуже податливі.

Таз корови має будову, несприятли-

ву для проходження плода під час родів. 
Він має овальний вхід, витягнутий у до-
вжину і форму зрізаного конуса.

Вісь  таза  має  вигляд  ламаної  лінії. 

Дно  таза  жолобкувате  і  має  великий 
підйом у задній частині, що спричиняє 
зміну  напрямку  руху  плода  під  час  ви-
ходу з родових шляхів, а тому частини 
плода, що увійшли в тазову порожнину, 
можуть  тут  натрапляти  на  деякі  пере-
шкоди дальшому просуванні назовні.

Під тиском плода, що проходить по 

родових  шляхах,  крижі  трохи  зміщу-
ються  догори.  Це  зміщення  можливе 
у  корів,  як  наслідок,  не  зовсім  міцного 
зчленування  крижів  з  клубовою  кіст-
кою.  Насильне  натиснення  крижової 
кістки  догори  при  витяганні  занадто  великого  плода  може  спричиняти  розтягнення 
зв’язок крижово-клубового зчленування, або навіть розрив їх, що призводить до важ-
кого захворювання (залежування після родів).

Таз дрібних жуйних, свиней і м’ясоїдних має в анатомічному відношенні такі осо-

бливості в будові тазової порожнини, що створюють умови, сприятливі для родів.

М’які структури родових шляхів представлені тканинами матки і шийки, піхви 

та вульви. Під час родів шийка матки повільно розкривається повністю і її межа між 
зовнішніми і внутрішніми отворами практично зникає. Піхва легко розтягується і не 
протидіє проходженню плоду. Розтяжність вульви дещо менша ніж піхви, тому великі 
плоди під час родів інколи затримуються в цьому місці.

Коли  шийка  матки  цілком  розкривається,  межа  між  зовнішніми  і  внутрішніми 

отворами її згладжується. Тільки у корів іноді верхня стінка втулкоподібного виступу 
шийки матки спостерігається у вигляді складки в порожнині піхви.

У тазовій порожнині розташовані, крім піхви і шийки матки, ще пряма кишка 

і сечовий міхур. Через те, що пряма кишка і сечовий міхур на початку родів спо-
рожняються, вони в цьому стані не перешкоджають розширенню м’яких родових 
частин.

Рис. 78. Тазова вісь корови (А) і кобили (Б).

А

Б

322

Розділ 10

10.4. Передвісники родів та їх клінічні ознаки

У вагітних самок незадовго до настання родів проявляються характерні клінічні 

ознаки або симптомокомплекс, на підставі якого можна прогнозувати приблизно по-
чаток родового процесу, але встановити точно цей час практично не можливо. У са-
мок різних видів тварин вищезгаданий симптомокомплекс має свої особливості.

Кобила.  В  кінці  вагітності  спостерігається  набряк  і  гіперемія  статевих  губ,  за-

падають крижі (чітко спостерігається западина поміж основою хвоста і сідничними 
горбами) і з’являється незначний набряк живота. Добре помітний набряк спостеріга-
ється у кобил, які мали недостатню кількість прогулянок і активного моціону. Поряд 
з цими ознаками, відбувається помітне звисання живота під тиском плода на розпу-
шені  і  м’які  черевні  стінки.  Приблизно  за  5–7 діб  до  родів  молочна  залоза  кобили 
наповнюється молозивом, яке навколо отворів дійкових каналів засихає у вигляді ян-
тарних крапель. Зменшення довжини шийки матки, яке виявляють при ректальному 
дослідженні кобил, свідчить про початок її розкриття. Короткочасним у кобил буває 
розрідження густого слизового корка шийки матки і його витікання за межі вульви у 
вигляді ниток тягучого слизу.

Корова. В кінці вагітності спостерігається звисання живота, особливо у тварин з 

неодноразовими родами. За 12–36 годин до початку виведення плода таз корови пе-
ретворюється  із  “звичайного”  в  “родовий”  за  рахунок  розслаблення  його  зв’язкової 
системи (зв’язки таза стають розпушеними і збільшуються на 1/3 – 1/4 їх довжини). 
Сідничо-крижова зв’язка, яка до родів при натискуванні на неї в ділянці підхвосто-
вої складки пальпується у вигляді міцного непіддатливого тяжу, безпосередньо перед 
родами розслаблюється і її можна охопити пальцями та відтягнути на бік, легко змі-
щуючи; в окремих випадках її контури згладжуються настільки, що вона взагалі не 
промацується. Западини між основою хвоста і сідничними горбами виразно збільшу-
ються (“западання крижа”).

Іноді у окремих тварин зв’язки таза розслаблюються лише перед самим початком 

родів, або, навпаки, за 2–3 тижні до їх початку. Статеві губи збільшуються і набряка-
ють, шкіра їх стає гладенькою і гіперемованою, складки розправляються.

За 1–2 доби до родів густий слизовий корок шийки матки та густий липучий слиз 

піхви розріджуються і виділяються за межі вульви у вигляді “поводків” чи тяжів в’яз-
кого слизу, які звисають із зовнішніх статевих органів. Інколи аналогічна ситуація у 
30–40 %  корів  може  спостерігатися  в  кінці  четвертого  або  на  п’ятому  місяці  вагіт-
ності, що більшістю авторів пояснюється різкими перебудовами і змінами в гормо-
нальній системі самок, а точніше, включенням у систему гормоногенезу сформованої 
плаценти. Малодосвідчені тваринники сприймають такі ознаки за прояви статевого 
циклу і навіть проводять осіменіння таких тварин, викликаючи аборт.

За 2–3 доби до родів, інколи й раніше, а в деяких випадках під час або навіть після 

родів вим’я наповнюється молозивом.

В  останній  місяць  тільності  корів  простежується  тенденція  до  незначного  підви-

щення загальної температури, але за 10–50 годин до початку родового процесу темпе-

Фізіологія родів

323

ратура тіла тварини може знижуватись на 0,4–1,2 ºС; за 2–3 години до початку родів 
зменшується довжина шийки матки, що можна виявити при ректальному дослідженні.

За  1–2  доби  до  родів  наступають  відповідні  зміни  і  в  поведінці  тварини:  вини-

кає занепокоєння, вона оглядається на живіт, переступає з ноги на ногу, часто лягає і 
встає з підлоги, мукає, у неї знижується апетит, з’являється спрага.

Коза і вівця. За 3–4 тижні до родів починає збільшуватися вим’я, в останні 1–3 

дні перед родами воно набрякає. Молозиво у молочній залозі з’являється за 1–2 доби, 
але найчастіше – безпосередньо перед родами, за 1–2 доби до окоту таз перетворю-
ється на “родовий”.

За 3–4 доби до родів спостерігається гіперемія та припухання вульви, розріджен-

ня слизового корка вагітності (пускання повідків); за 12–24 години до окоту кози чи 
вівці стають занепокоєними, часто гребуть підстилку, оглядаються на живіт, відмов-
ляються від корму і жалібно мекають.

Свиноматка.  У  свині  в  кінці  поросності  відмічається  висока  ступінь  звисання 

живота. За 10–12 годин до початку родів її таз перетворюється із звичайного в родо-
вий за рахунок розслаблення крижово-сідничних зв’язок, втрачаючи випученість та 
округлість крупа у ділянці сідничних горбів. Зовнішні статеві органи піддаються гі-
перемії і набрякають. За 1–2 доби до виведення плодів у свині розкривається шийка 
матки, а густий слизовий корок, який її закривав під час вагітності, розріджується і 
витікає за межі вульви у вигляді ниток тягучого слизу. За 24–48 годин до початку ро-
дів у молочних залозах з’являється молозиво, у свиноматок, які мають світлу шкіру, 
відмічається почервоніння молочної залози.

Приблизно за добу, особливо за 6–12 годин до родів, проявляється так званий “ін-

стинкт” наближення родів – свиноматка часто лягає і встає, риє підстилку, переносить 
її в роті, підготовлюючи у певному місці станка “гніздо”.

Сука.  У  цих  тварин  помічається  теж  обвисання  живота,  розслаблення  тазових 

і  крижових  зв’язок,  набряклість  статевих  губ  і  готування  в  затишному  місці  гнізда. 
Дуже характерною ознакою в кінці вагітності є зниження температури тіла. Воно по-
чинається поступово, переважно за 2–3 дні до настання родів, але в окремих випадках 
зниження температури буває раптове. Проте завжди температура тіла за 24 години до 
настання родів досягає субнормальні межі (нижче 37 °С). Якщо врахувати, що в здо-
рових собак нормальна температура коливається між 38–39 °С, то температура падає 
на 1–2 °С. З настанням потуг температура тіла швидко підвищується до норми.

Кішка. За тиждень до родів кішка починає часто вилизувати себе, особливо ді-

лянку живота і зовнішніх статевих органів. Вона стає дуже роздратованою, а інколи й 
агресивною, особливо в присутності сторонніх осіб, шукає місця схованки для обла-
штування свого гнізда, яким можуть бути шафи, темні місця, скриньки та інші меблі, 
де накопичений одяг або взуття, “перериває” господарське ліжко або диван, риє гніздо 
в саду чи допоміжних будівлях, в тому числі й сусідських, стає сильно збудженою.

За 10–30 годин до родів таз кішки перетворюється в “родовий”. За 3–5 діб до родів 

вульва набрякає і збільшується. За 2–3 доби густий слизовий корок шийки матки роз-

324

Розділ 10

ріджується і витікає за межі статевої щілини, пакети молочних залоз збільшуються і 
набрякають, в них з’являється молозиво.

За 15–40 годин до родів загальна температура тіла знижується на 0,4–1,2 ºС.
Кролиця. За 1–3 доби до родів кролиця стає збудженою, бігає по клітці, висмикує 

на животі і грудях свій пух і готує “гніздо для родів”. Апетит знижується, з’являються 
ознаки спраги. За 1–2 доби до родів пакети молочних залоз збільшуються і набряка-
ють, в них з’являється молозиво.

Нутрія. Апетит нутрії за декілька днів до родів погіршується, живіт перед родами 

стає майже круглим; самки важко пересуваються, більше сидять у будиночку і тіль-
ки на короткий час виходять купатися або для годівлі. Для нутрій гніздо утворюють 
штучно, закладаючи в будиночок сіно або солому, ущільнюючи підстилку руками до-
верху, в якому нутрія робить прохід і в глибині влаштовує своє гніздо, яке захищає її 
новонароджених від холоду, особливо в зимову пору року. В основному роди у нутрії 
відбуваються вночі або дуже рідко вдень.

Сріблясто-чорна лисиця. За 1–2 доби до родів підвищується спрага. Поведінка 

самок перед родами буває різною: одні поводять себе спокійно, інші бігають з виском 
по клітці, шкребуться в будиночку. За 1–1,5 доби до родів самки вискубують пух на 
молочних залозах, а деякі обскубують увесь живіт і навіть хвіст. За 5–8 діб до щеніння 
у самок знижується апетит, що є ознакою нормальних (фізіологічних) родів. За 1–2 
доби до родів молочні пакети у лисиць збільшуються і набрякають, в них з’являється 
молозиво. Іноді молозиво може з’являтися набагато раніше.

10.5. Анатомо-топографічні взаємовідношення

плода до родових шляхів матері

Нормальний  перебіг  родів  можливий,  по-перше,  коли  розміри  тіла  плода  відпо-

відають  розмірам  родових  шляхів  матері,  а  по-друге,  при  відповідному  розміщенні 
плода в родовому каналі. Звичайно розміщення плода в утробі матері істотно відріз-
няється від того, яким воно було в період вагітності. Знання цих особливостей самок 
має важливе значення при наданні родової допомоги тваринам.

З цього погляду слід розрізняти і користуватися такими акушерськими поняттями 

або термінами: положення, передлежання, позиція і членорозміщення плода.

Положення – відношення повздовжньої осі тіла плода до повздовжньої осі тіла 

матері. Нормальним положенням вважається повздовжнє, коли осі тіла плода і матері 
співпадають, а неправильним – поперечне, або вертикальне положення.

Передлежання – це відношення окремої анатомічної ділянки тіла плода до входу 

в таз. Нормальним передлежанням вважається головне, або тазове, тобто коли плід 
скерований головою або тазом до входу в тазову порожнину. Неправильні – усі інші 
(спинне, черевне положення).

Позиція – це розміщення спини плода відносно хребта і черевних стінок матері. 

Нормальною позицією плода вважається верхня, коли спина плода скерована догори,