ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 22.02.2019
Просмотров: 15279
Скачиваний: 17
Фізіологія родів
315
розрідження і витікання слизового корка шийки матки та її відкриття. Зміна маткового
тиску спричиняє скорочення міометрію і початок родів.
Впродовж тривалої історії вивчення механізмів родів були висловлені різні теорії
і гіпотези, але жодна з них в повній мірі не може пояснити і розкрити причини цього
складного фізіологічного процесу, хоча, ніде правди діти, жодна з них не може бути
відкинута і в якійсь мірі заслуговує на увагу. В кожній з цих теорій автори наводять
причину, яка на їх думку є стартовою, першочерговою і яка викликає перше скоро-
чення м’язів матки. Серед них можна назвати теорії: тиску, розтягнення м’язів матки,
стороннього тіла, токсикозу, подразнення нервових закінчень м’язів матки вуглекис-
лотою, теорію зрілості м’язів матки, реакції маткового центру на подразнення та не-
йрогуморальну теорію Ніколаєва – Лазарєва – Петченка.
Теорія тиску. Окремі автори вважають, що плід, досягнувши свого зрілого стану,
сильно тисне на тканини матки, в яких міститься велика кількість нервових гангліїв,
особливо в ділянці дорсальної частини шийки матки, викликаючи при цьому рефлек-
торне скорочення м’язів матки.
Теорія розтягнення. Автори цієї теорії вважають, що в кінці вагітності плід, що
інтенсивно росте, розвивається, заповнює порожнину матки і призводить до макси-
мального розтягнення її стінок, що є подразником для початку скорочення м’язів і
родового процесу.
Теорія стороннього тіла. Причиною початку родів, на думку авторів, є дегене-
ративні зміни та переродження і процеси в оболонках плода (плодів), які порушують
зв’язок між плодовою і материнською частинами плаценти і плід виявляється сторон-
нім тілом, що обумовлює скорочення матки та виведення його з її порожнини.
Теорія токсикозу. Автори даної теорії пояснюють початок родової активності по-
стійним накопиченням в організмі матері великої кількості продуктів обміну речовин,
що надходять як від самого плода, так і з плаценти, і які є фактичними подразниками
хеморецепторів матки, викликаючи її збудження і початок скорочення.
Згідно теорії подразнення нервових закінчень м’язів матки вуглекислотою
першопричиною початку родів є перенасичення організму матері СО
2
, яка надходить
у великій кількості від плода в кінці вагітності і є основним подразником нервових
закінчень м’язів матки, що викликає їх скорочення.
На думку авторів теорії реакції маткового центру в живому організмі людини і
тварини всі без винятку життєво важливі фізіологічні процеси, в тому числі й розмно-
ження, контролюються і регулюються відповідними центрами центральної нервової
системи, тобто родовий процес регулюється через так званий “матковий центр”. Із
збільшенням строків вагітності, особливо в її кінці, в організмі матері накопичують-
ся гормони наднирників, задньої долі гіпофізу, плаценти, що обумовлює подразнен-
ня механо-хемо-барорецепторів матки, а через них і відповідних маткових центрів
у головному і спинному мозку. Тут ці імпульси концентруються, нагромаджуються
і викликають формування родової домінанти. Після досягнення певного рівня вони
викликають перші родові перейми у вигляді потужного скорочення матки, що є по-
чатком родового акту.
316
Розділ 10
Нейрогуморальна теорія Ніколаєва – Лазарєва – Петченка. Автори даної тео-
рії розділили всі причини початку родів на три групи: а) фактори, що підготовляють
роди; б) фактори, що викликають роди; в) фактори, що підтримують ритміку родів.
Фактори, що підготовляють роди: а) зниження збудливості кори і підвищення
збудливості спинного мозку; б) підвищення збудливості нервово-м’язового апарату мат-
ки; в) підсилення подразнень баро- і механорецепторів матки; г) тонотропна дія адре-
нергічної іннервації матки; д) накопичення естрогенів і зменшення концентрації прогес-
терону; є) накопичення глікогену і глютатіону, які підвищують збудливість міометрію.
Фактори, що викликають роди: а) тономоторна дія холінергічних механізмів
матки; б) подразнення рецепторів матки і її шийки плодом, формування родової домі-
нанти; в) розвиток гормонального “поштовху” на матку (різке зростання концентрації
естрогенів).
Фактори, що підтримують роди: а) швидкий тономоторний ефект ацетилхоліну;
б) нейтралізація (руйнування) холінестеразою ацетилхоліну; в) гальмівна дія оксито-
цину (пітоцину) на холінестеразу; в) антагоністична (пригнічуюча) дія пітоцинази на
окситоцин; г) гальмівна дія естрогенів на пітоциназу; д) подразнення парацервікаль-
них та паравагінальних гангліїв, які викликають скорочення матки.
Згідно з цією теорією, родова діяльність розпочинається внаслідок подразнення
ацетилхоліном, концентрація якого в кінці вагітності у плаценті різко зростає, ганглі-
їв, розміщених у нервових сплетіннях матки. Ацетилхолін постійно накопичується
в плаценті і в кінці вагітності його концентрація максимальна. Крім цього, в кінці
вагітності в крові матері накопичуються у великій кількості такі гормони, як окси-
тоцин, адреналін та естрогени, які також стимулюють початок родової діяльності.
Одночасно з цим, початок родової діяльності забезпечується значним зниженням в
кінці вагітності вмісту в крові такого гормону, як прогестерон, безпосередня дія яко-
го направлена на збереження спокою вагітної матки, тобто на гальмування її скорот-
ливої здатності.
Тобто, родовий акт є результатом складного комплексу взаємодії фізіологічних
процесів, які відбуваються в материнському організмі протягом тривалого часу.
Через привідкритий цервікальний канал у порожнину матки входить повітря, змі-
нюється внутрішньоматковий тиск, починаються перейми, що викликає рух плода і
тиск на стінку та шийку матки, тобто це і можна вважати початком родів (С. П. Хо-
мин, 1985).
Тобто, головним подразником, який викликає початок родів, є плід, який своїм
тиском і рухами подразнює нервові закінчення (рецептори) матки. Безпосередньо пе-
ред родами під прямим впливом релаксину та непрямим впливом інших гуморальних
факторів відбувається розслаблення зв’язок кісткового тазу і розкриття шийки матки.
Отже, початок і перебіг родів обумовлені впливом таких факторів:
Нервово-рефлекторні фактори – зниження в кінці вагітності збудливості кори
головного мозку і одночасне зростання збудливості спинного мозку та рецепторів
матки; утворення в корі головного мозку “родової домінанти”; підвищення чутли-
Фізіологія родів
317
вості (сенсибілізації) нервово-м’язових структур матки до окситоцину і інших біо-
логічно активних речовин локомоторної дії; часткова “фізіологічна десенсибілізація”
чутливих інтрамуральних нервових утворень (рецепторів) матки щодо залишків, що
утворилися під час вагітності.
Гормональні фактори – зростання синтезу в кінці вагітності і на початку родів
фето-плацентарним комплексом і яєчниками естрогенів (естрадіолу, естрону і, осо-
бливо, естріолу), що мають багатогранний вплив на нервово-м’язові елементи матки.
При цьому зростає збудливість, провідність та реактивність міометрію до біологічно
активних речовин: окситоцину, простагландинів, серотоніну, ацетилхоліну, катехола-
мінів і кінінів, а також до інших аналогів окситичної дії. Зміна співвідношення поміж
естрогенами і прогестероном у бік переваги естрогенів веде до зняття прогестероно-
вого блоку міометрію, а також до втрати прогестероном, а можливо й хоріонічним
гонадотропіном (ХГ) і хоріонічним соматотропіном антиконтрактильних властивос-
тей; підвищення зростання у крові в кінці вагітності рівня кортикостероїдів, які тісно
зв’язані з естрогенами та необхідні для забезпечення скорочувальної функції матки.
Нейрогуморальні фактори – підсилення в кінці вагітності і перед родами син-
тезу окситоцину, серотоніну, простагландинів, катехоламінів, ацетилхоліну, кінінів та
різкий спад активності ферментів, що їх нейтралізують – окситоцинази (пітоцинази),
холінестерази, моноамінооксидази, кінінази та ферменту, який нейтралізує проста-
гландини; зміна чутливості міометрію до біологічно-активних речовин (підвищення
чутливості α-рецепторів і зниження активності β-рецепторів).
Біоенергетичні фактори, які визначають готовність матки в кінці вагітності до
посилення скорочення міометрію – зростання синтезу в кінці вагітності актоміозину
(скорочувального білка), глікогену, АТФ та інших фосфорних з’єднань, електролітів
(кальцію, натрію, калію), мікроелементів (кобальту, заліза, цинку).
Метаболічні і трофічні фактори – велике накопичення деяких продуктів обміну
речовин плода (компенсований ацидоз плодів веде до посилення їх рухів); високий
прояв дегенеративних процесів, що відбуваються у дозрілій плаценті, повний роз-
виток м’язових елементів, еластичних й інших сітчасто-волокнистих сполучнотка-
нинних структур матки; функціональна зрілість контрактильної системи міометрію
(міофібрил, актоміозину); максимальна функціональна активність білків саркоплазми
м’язових клітин матки та їх субклітинних субстанцій – мітохондрій та рибосом, і на
цьому фоні – різке підвищення інтенсивності та енергетичної ефективності окислю-
вальних процесів (зростання активності сукцинатдегідрогенази, цитохромоксидази,
збільшення тиску кисню та інтенсивності його засвоєння тканинами матки).
Механічні фактори – призупинення вільного розтягнення матки в результаті зни-
ження активності прогестерону, значне збільшення і остаточне дозрівання плодів та
посилення їх рухової активності; розсмоктування та різке зменшення продукції ам-
ніотичної рідини і максимальне приближення першого плоду до шийки матки, що
також викликає механічне подразнення нервових гангліїв сенсибілізованих естроге-
нами рецепторів матки, шийки матки звільнення її від слизового корка та відкриття.
318
Розділ 10
10.2. Зміни матки під час родів
Фізіологічна активність матки визначається перш за все функціональним станом
її нервово-м’язових структур, основними параметрами чого є тонус, збудливість,
провідність, скоротливість та реактивність на біологічно активні речовини. З набли-
женням строків родів тут домінують α-рецептори. Зростання концентрації естроге-
нів з паралельним зниженням вмісту прогестерону і викликає ослаблення чутливості
β-рецепторів, що обумовлює скорочення матки. Тому блокада β-рецепторів має прак-
тичне значення при збудженні родової діяльності.
Стимуляція α-адренергічних рецепторів матки підсилює її скорочення, в той час,
як їх блокування – знижує їх. Стимуляція β-рецепторів знижує скорочувальну актив-
ність матки.
В процесі родів розтягнуті м’язові волокна матки при кожній переймі все більше
скорочуються (контракція), взаємно зміщуються, переплітаючись одне з одним в ре-
зультаті чого відбувається їх так звана ретракція (нашарування). З ретракційним пере-
групуванням м’язових волокон матки тісно пов’язана дистракція (розтягнення) ший-
ки матки. Іншими словами, в процесі родів відіграють роль три фактори – контракція,
ретракція і дистракція м’язових волокон, а також процес активного їх розслаблення.
При цьому спрацьовує феномен “домінанти верхівки рогу”, суть якої полягає в
тому, що м’язи верхівки рогів матки починають скорочуватися раніше, більш інтенсив-
но і протяжно, ніж інші сегменти матки. При нормальних родах хвиля скорочення роз-
повсюджується впродовж 30–80 сек. від кінцевих ділянок яйцепроводів до тіла матки.
Що стосується місця виникнення першого – пускового скорочення матки, за яким
іде розповсюдження скорочувальної хвилі, то тут існує декілька думок. За аналогією з
діяльністю м’язів ряд авторів висловлюються за наявність у міометрії ділянок так зва-
ного “водія ритму”, де зароджуються скорочення. З іншого боку, інші вчені вважають,
що в матці немає якогось центру зародження скорочення і шляху розповсюдження
імпульсу. Кожний сегмент міометрію може функціонувати як синусний вузол. Кожна
точка м’язів матки може стати спонтанно активною і відіграти роль синусного вузла
або “водія ритму”. Розміщення цієї місцевої активності залежить лише від йонної
рівноваги у м’язовій тканині.
З точки зору йонної теорії збудження, в основі скорочувальної активності матки
при родах лежать зміни мембранних потенціалів м’язової клітини.
Властивість живої тканини збуджуватися, тобто відповідати на зовнішні подраз-
ники тісно пов’язана з тонусом маткових м’язів. Тонус і збуджуваність матки визна-
чаються морфо-функціональним станом нервово-м’язових структур.
Значній морфологічній і функціональній перебудові під час вагітності і родів під-
дається і судинна система матки. Кровоносні судини, особливо вени, стають довши-
ми, стінки судин гіпертрофуються, кровонаповнення значно підсилюється. Швидкість
кровотоку у матці в кінці вагітності прискорюється, насиченість крові киснем зростає
в декілька разів.
Фізіологія родів
319
Перейми і потуги ведуть до зменшення об’єму циркулюючої крові в міометрії, а
це викликає тимчасову його гіпоксію, що особливо виражене в кінці періоду розкрит-
тя шийки матки (підготовчого).
При нормальних родах в період пауз між переймами і потугами гемодинаміка в
міометрії швидко відновлюється, а при слабкості родової діяльності відбуваються
значні відхилення в гемодинаміці – утруднений приплив і відтік крові як результат
зменшення судинного тонусу матки, інколи спазматичні явища.
Відомо, що однією з умов розвитку родового процесу є оптимальний стан вну-
трішнього середовища організму роділлі, причому, особливе значення має стан кис-
лотно-лужної рівноваги крові. У вагітних перед родами в крові відзначається компен-
саторний метаболічний ацидоз та дихальний алкалоз. Під час першого і, особливо,
другого періоду родів метаболічний ацидоз підсилюється, але, як правило, залиша-
ється компенсованим.
10.3. Родові шляхи
Таз як шлях для народження плоду. Родові шляхи складаються з двох основних
частин: 1) кістково-зв’язової основи і 2) м’яких частин.
Кістково-зв’язовою основою родових шляхів є таз, який складається з двох без-
іменних кісток, що з’єднуються одна з одною своїми нижніми частинами за допомо-
гою тазового зрощення. Кожна з безіменних кісток в свою чергу складається з трьох
кісток: широкої клубової кістки, що утворює суглоб з крилами крижів, лобкової і сід-
ничної кісток, що утворюють дно таза. У новонароджених тварин усі три кістки спо-
лучені хрящем, а у дорослих вони зростаються у одну кістку.
Крім клубових кісток, тазова порожнина з боків обмежена ще широкими тазови-
ми зв’язками; зверху – крижовою кісткою і першими хвостовими хребцями; спере-
ду – вона безпосередньо межує з черевною порожниною і нарешті, ззаду обмежена
шкірно-м’язовою стінкою, так званою діафрагмою таза.
Кістковий таз є міцною основою для м’яких родових шляхів.
Широкі тазові зв’язки, що замикають порожнину таза з боків, мають у процесі
родів важливе значення. Перед початком родів вони набрякають, розслаблюються і
стають податливими під час проходження плода з матки. Зв’язки, що з’єднують крижі
з тазом, теж під кінець вагітності розслаблюються, що створює можливість деякого
переміщення крижів щодо таза. В результаті цього збільшується висота входу в таз і
трохи розширюється простір між клубовими кістками.
Діафрагма таза має своєю основою м’язи і фасції. У верхній частині через
діафрагму проходить пряма кишка, а у нижній – піхва. Пружність діафрагми зу-
мовлює звуження піхви і є іноді перешкодою для проходження широких ділянок
плода. Надмірне розслаблення м’язів діафрагми є фактором, що сприяє випадін-
ню піхви назовні.