Файл: Навч.посібник Акушерство, гінекологія та штучне осіменіння с.г. тварин, Харута, 2013.pdf
ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 22.02.2019
Просмотров: 9224
Скачиваний: 20
61
Полімерні інструменти кладуть на стіл і стерилізують за
допомогою бактерицидних ламп, розміщених на відстані 20 см
від столу, впродовж 40 хв.
У польових умовах дезінфекція металевих інструментів
проводиться фламбуванням їх поверхні над полум’ям спиртівки
або протиранням спиртовим тампоном.
Стерилізацію приладів, що не підлягають кип’ятінню, та
інструментів багаторазового використання проводять шляхом
протирання їх поверхні ватним тампоном, змоченим 96°‐им
спиртом.
Посудину Дюара дезінфікують на пункті штучного
осіменіння один раз на рік. Залишки рідкого азоту з посудини
зливають. Посудину двічі промивають 10 л води температурою
+70 °С. Після промивання заливають 96° спирт ректифікат і
протирають стінки посудини марлевим тампоном. Кількість
спирту залежить від марки посудини. Перед заправкою посу‐
дину промивають 3–4 л рідкого азоту, після чого заправляють.
2.4. ЗАВДАННЯ ОБ’ЄКТІВ ШТУЧНОГО
ОСІМЕНІННЯ
Основними об’єктами штучного осіменіння є племінні
центри, племпідприємства і пункти (лабораторії) з штучного
осіменіння.
Основними завданнями об’єктів штучного осіменіння є
вдосконалення продуктивних і породних якостей тварин за
рахунок використання сперми кращих плідників перевірених за
якістю нащадків.
Племпідприємства складають плани селекційно‐племін‐
ної роботи і штучного осіменіння тварин, проводять оцінку
плідників за якістю нащадків, бонітування тварин, проводять
інтенсивну племінну роботу, організовують виведення нових
високопродуктивних
ліній
та
удосконалюють
технології
вирощування та підготовки ремонтного молодняку.
62
У завдання племпідприємств входить контроль за робо‐
тою пунктів (лабораторій) штучного осіменіння та підготовку
висококваліфікованих техніків, а одним із найважливіших
завдань є боротьба з неплідністю та яловістю тварин.
2.5. ВПЛИВ НА ПОКАЗНИКИ ВІДТВОРЕННЯ
ПЛІДНИКІВ, УМОВ УТРИМАННЯ І ГОДІВЛІ
Нормована повноцінна годівля плідників у поєднанні з
умовами утримання забезпечує їх довготривале використання.
Плідники повинні знаходитися в стані заводської вгодо‐
ваності. Недостатня або надмірна годівля плідників, призводить
до виснаження або ожиріння, внаслідок чого знижується їх
статева активність.
Причинами виділення плідником сперми низької якості,
можуть бути: незадовільна годівля і умови утримання, ста‐
теве виснаження внаслідок великого парувального наванта‐
ження, онанізм, захворювання або травми кінцівок і статевих
органів.
Режим годівлі, утримання і використання плідників
впливає на кількість та якість сперми. Найменші порушення
в режимі призводять до зниження якості сперми, змен‐
шення об’єму еякуляту, або до неможливості використання
плідника.
Нестача в раціоні плідників вітаміну А викликає розлад
сперміогнеензу, а за нестачі вітаміну Е та фосфору виникають
дегенеративні процеси в сперміях, епітелії сім’яних канальців,
знижується статева активність, а також можуть виникати різні
патології придаткових статевих залоз.
Надмірна кількість зелених кормів часто буває причиною
зниження статевої активності.
Важливою умовою отримання якісної сперми від плідни‐
ків є повноцінна і нормована годівля, забезпечення кормами, що
63
містять білки, вітаміни (особливо А і Е), вуглеводи, макро‐ та
мікроелементи.
Не менш важливим є утримання плідників – періодичне їх
чищення, купання та надання активного моціону.
2.6. РЕЖИМ СТАТЕВОГО НАВАНТАЖЕННЯ
НА ПЛІДНИКІВ
За штучного осіменіння використовують лише сперму
дорослих плідників, оскільки молоді дають менший об’єм
еякуляту з гіршою його якістю. Від режиму використання
плідників залежить термін його експлуатації.
Бугаїв плідників починають використовувати для одержання
сперми з 12‐місячного віку. У молодих бугаїв (віком до
18 місяців) отримують один еякулят у п’ять днів, або 2 – у
7–10 днів, тоді як у дорослих бугаїв сперму отримують два рази у
7 днів, триплетом з інтервалом між садками 5–7 хв, але не більше 15
хв. Режим використання бугаїв‐плідників залежить від умов
утримання, годівлі, віку, вгодованості та якості сперми (табл. 2).
Таблиця 2
Режим статевого використання плідників
Вид плідника
Вік
Режим використання
Бугаї
10–18 міс.
дорослі
1–2 садки за тиждень
2 триплети за тиждень
Барани
8–10 міс.
18 міс.
з 3 років
10–16 садок за сезон
4 садки за тиждень
4 садки в день
Кнури
8–10 міс.
18 міс.
2 садки за 10 днів
1 садка в 2 дні, через місяць
8–10 днів відпочинку
Жеребці
з 3–4‐х років
3–6 садок за тиждень
Баранів плідників починають привчати до отримання
сперми на штучну вагіну за 2‐а місяці до початку парувального
64
сезону. З цією метою використовують лише клінічно здорових
плідників. Спочатку підготовчого періоду отримують від
плідника 2–3‐и еякуляти в 10 днів, а в останній тиждень – один
еякулят у день. Якщо серед баранів є плідники із загальмо‐
ваними статевими рефлексами, їх виділяють в окрему групу та
забезпечують щоденний контакт з 2–3‐ома вівцематками в охоті
з наступним отриманням сперми. Одночасно таким баранам
покращують умови годівлі та утримання.
Статеве навантаження на одного дорослого барана‐
плідника складає 4‐и садки на добу (табл. 2). Перші два еякуляти
отримують вранці (дуплетною садкою), а третій та четвертий – у
другій половині дня.
Дорослих баранів плідників можна використовувати 9–10
місяців на рік з навантаженням 2–3‐и дуплетних садки в
тиждень.
У парувальний сезон у жеребців отримують сперму один –
два рази в день (табл. 2). Через один тиждень жеребцям надають
відпочинок впродовж 6–7 днів. Вперше допущений до відтво‐
рення жеребець використовується не більше двох років в одному
господарстві – для оцінки за якістю нащадків.
Режим статевого використання кнурів головним чином
залежить від віку (табл. 3).
Таблиця 3
Режим статевого використання кнурів залежно від віку
Кількість садок на місяць
Використання
кнурів
10–12 міс. 12–18 міс. 18–24 міс. 24 і > міс.
Помірне
до 4
до 6
до 8
до 10
Інтенсивне
–
7–12
9–16
11–20
Нині немає єдиної думки стосовно режиму використання
кнурів‐плідників. Так, багато дослідників розділяють статеве
навантаження на дорослих кнурів‐плідників таким чином:
екстенсивне навантаження – одна садка в тиждень, помірне –
65
одна садка в три дні та інтенсивне – одна садка в два дні.
Німецька компанія Minitube пропонує отримувати сперму в
кнурів віком 12–16 місяців 3‐и рази у два тижні.
2.7. МЕТОДИ ОТРИМАННЯ СПЕРМИ ВІД ПЛІДНИКІВ
Методи отримання сперми у самців розділяють на
хірургічні, піхвові та уретральні.
Хірургічні методи базуються на одержанні сперміїв із
придатків сім’яників після смерті, кастрації самця, або вимуше‐
ному забої.
Піхвові методи полягають в одержанні еякуляту із піхви
самки після статевого акту з плідником за допомогою губки,
спеціальної ложки або піхвового дзеркала.
Уретральні методи полягають в одержанні еякуляту
шляхом мастурбації, спермозбирача, масажу ампул спермо‐
проводів, фістули, накладеної на уретру, електроеякуляції та
штучної вагіни.
Метод мастурбації полягає в механічному подразненні
головки статевого члена рукою або спеціальним вібратором
через шкіру препуція, що зумовлює ерекцію та еякуляцію.
Виділення сперми прискорюється, якщо поблизу самця
знаходиться самка в статевій охоті. Широко використовують у
собаківництві та хутровому звірівництві.
Метод спермозбирача. Спермозбирач має форму трубки,
один кінець якої закритий, а інший – вільний, розтягнутий на
міцному широкому кільці. Спермозбирач можна використо‐
вувати як штучну вагіну або ж вводити його в піхву самки перед
статевим актом. Також розроблений спермозбирач із тонкої
гуми, який одягають як презерватив на статевий член жеребця
перед садкою. Але обидва способи не набули широкого
використання через недостатню фіксацію на статевому члені і
часті розриви спермозбирача.